Постанова

від 01.04.2013 по справі 826/1463/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 квітня 2013 року 13:29 справа №826/1463/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Опольського В.С.;

Шаповалова В.М.;

відповідача: Мильнікової М.М.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Біас" доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та заборону вчинення дій На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 лютого 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Біас" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Біас") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просить визнати висновки акта від 07 грудня 2012 року №5682/22-251/32343020 безпідставними, неправомірними та скасувати його, заборонити поширювати даний акт органами Державної податкової служби України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року позовну заяву ТОВ "Біас" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк та спосіб, встановлені судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1463/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 04 березня 2013 року.

У судовому засіданні 04 березня 2013 року позивач подав клопотання про зміну предмета та підстав позову, в якому виклав позовні вимоги наступним чином: 1) визнати незаконним дії відповідача, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Біас", в результаті якої складено акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020 "Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Біас" (код ЄДРПОУ 32343020) щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Еден" (код ЄДРПОУ 24430136) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р."; 2) визнати незаконними дії відповідача щодо визнання в акті від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020 "Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Біас" (код ЄДРПОУ 32343020) щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Еден" (код ЄДРПОУ 24430136) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р." нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "ВКФ Еден"; 3) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05 грудня 2012 року №2016 щодо проведення документальної позапланової перевірки; 4) зобов'язати відповідач відкликати акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020; 5) заборонити поширювати висновки, викладені в акті від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва у зв'язку зі зміною позовних вимог та необхідністю надання додаткових доказів.

В судовому засіданні 01 квітня 2013 року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги; відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 05 грудня 2012 року №2016 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Біас" тривалістю п'ять робочих днів з 06 грудня 2012 року.

На підставі зазначеного наказу відповідачем проведено невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Біас", за результатами якої складено акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020 "Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Біас" (код ЄДРПОУ 32343020) щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Еден" (код ЄДРПОУ 24430136) за період з 01.08.2011р. по 30.09.2011р." (далі по тексту - Акт перевірки).

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Біас", не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Позивач вважає протиправним зазначений вище наказ, дії відповідача по проведенню перевірки та зазначенню висновків про нікчемність правочинів, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка призначена та проведена за відсутності підстав для її проведення, а висновки Акта про нікчемність є нічим іншим як припущенням.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши про відповідність своїх дій вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи питання наявності підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та, відповідно, для прийняття наказу про призначення такої перевірки, суд звертає увагу на наступне.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надіслала ТОВ "Біас" письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 22 листопада 2012 року №14707/10/22-711, в якому просила надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Еден" за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.

У свою чергу ТОВ "Біас" 04 грудня 2012 року надало на запит відповідача письмове пояснення та документи на 66 арк., про що свідчить повідомлення від 04 грудня 2012 року №Б-04/12-12/1 з відповідною відміткою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення ним за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, які б свідчили про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, враховуючи надання позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на запит податкового органу та за відсутності доказів виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення ТОВ "Біас" податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, суд приходить до висновку, що в даному випадку відповідач не мав підстав для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу.

Враховуючи викладене, на думку суду, наказ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 05 грудня 2012 року №2016 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" та дії відповідача, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Біас", прийнятий та вчинені не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У той же час суд не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Біас" про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в Акті перевірки нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "ВКФ Еден", виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, дії органу державної податкової служби щодо зазначення висновків в актах перевірки, а також висновки, зазначені в актах перевірки не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку.

Будь-які висновки, викладені в Акті перевірки, зокрема щодо нікчемності укладених правочинів, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений права оскаржити будь-які дії чи рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, вчинені або прийняті на підставі Акта перевірки, за умови, якщо вони потягли за собою негативні юридичні наслідки для позивача.

Що стосується вимог про зобов'язання відповідача відкликати Акт перевірки, суд звертає увагу, що Податковий кодекс України не передбачає прав чи обов'язку органу державної податкової служби відкликати акти перевірок та не визначає такої процедури.

Так само необґрунтованими є позовні вимоги щодо заборони поширювати висновки Акта перевірки, оскільки позивачем не доведено факту вчинення відповідачем таких дій, а тому права позивача наразі не є порушеними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Біас" підлягає задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біас" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 05 грудня 2012 року №2016 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Біас", за результатами якої складено акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біас" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень двадцять копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко