Ухвала

від 11.06.2013 по справі 826/1463/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1463/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біас» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біас» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біас» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 05 грудня 2012 року №2016 «Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Біас», за результатами якої складено акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рушення, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення викладене в постанові суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповність з'ясованих судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач також звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Еден» за період з 01.08.2011 р. по 30.09.2011 р. Перевірка проводилась у відповідності до наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 05 грудня 2012 року №2016 "Щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" (далі - Наказ) на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

За результатом вказаної перевірки, відповідачем складено акт від 07 грудня 2012 року №5682/22-521/32343020 (далі - Акт перевірки), в якому зазначено, що правочини, укладені позивачем, в періоді, що перевірявся, не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Не погоджуючись з вище вказаним Наказом, Актом перевірки та його висновками, а також з метою запобігання поширення висновків Акту перевірки, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що перевірку позивача відповідачем було призначено та проведено не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Податковим кодексом України. В той же час, суд мотивуючи відмову в частині задоволення позову, зазначив, що нормами Податкового кодексу України не передбачено ні права ні обов'язку податкового органу на відкликання Акту перевірки, а також, що висновки такого Акту перевірки та їх поширення не порушили права та законні інтереси позивача.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України працівники податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається з Наказу на проведення перевірки, відповідач посилаючись на обставину для проведення перевірки, зазначив пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача було направлено запит від 22 листопада 2012 року за №14707/10/22-711 про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ТОВ "ВКФ Еден" за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.

Позивач зазначену вимогу виконав надавши такі пояснення та документи на 66 арк., про що свідчить повідомлення від 04 грудня 2012 року №Б-04/12-12/1 з відповідною відміткою відповідача.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виявлення відповідачем за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, які б свідчили про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку відповідач не мав підстав для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного Наказу.

Суд також дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що висновки Акту перевірки не порушують права, свободи та законні інтереси позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст.54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні податкові повідомлення - рішення, які приймались за результатом розгляду Акту перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що оформлення результатів перевірки будь - то довідкою чи актом є обов'язком відповідача. При цьому, дії відповідача щодо складання акту, який є носієм доказової інформації про порушення податкового законодавств, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а є лише викладенням суб'єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, судом вірно зазначено, з чим також погоджується колегія суддів, що, оскільки, відповідачем не вчинено дій щодо поширення висновків акту перевірки, то і права позивача, в даному випадку не порушені.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біас» та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.