Постанова

від 11.04.2013 по справі 826/3395/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 11 квітня 2013 року                   11:10              справа №826/3395/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства “Хімпласт” доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 15 березня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне підприємство “Хімпласт” (далі по тексту – позивач, ПП  “Хімпласт”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24 грудня 2012 року №0009415668 та №0009515668. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/3395/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 квітня 2012 року. 08 квітня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника у письмовому провадженні та повідомив суд про достатність в матеріалах справи доказів для повного та об'єктивного розгляду справи. В судовому засіданні 08 квітня 2013 року представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили. Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неприбуття представника позивача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 08 квітня 2013  року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 24 грудня 2012 року №0009515668 згідно з пунктом 54.3  статті 54, пунктом 58.1  статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, ПП  “Хімпласт” збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 554  323,00 грн., у тому числі за березень, квітень, травень, липень та серпень 2012 року; у зв'язку з цим відповідно до підпункту “а” пункту 200.4 статті 200  Податкового кодексу України вважається, що ПП  “Хімпласт” добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 554  323,00 грн., як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 24 грудня 2012 року №0009415668 згідно з пунктом 54.3  статті 54, пунктом 58.1  статті 58, підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.4 статті 200  Податкового кодексу України пункту 9 розділу І, пункту 8 підпункту 14.2 пункту 14 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25  листопада 2011 року №1492, ПП  “Хімпласт” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 1  082  609,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 270  652,25 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 06 грудня 2012 року №200/15-670/31170656 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування ПП  “Хімпласт” (код ЄДРПОУ 31170656) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012  року (далі по тексту – Акт перевірки). У висновку Акта перевірки зазначено, зокрема наступне: перевіркою не встановлено порушень при відображенні ПП  “Хімпласт” у декларації з податку на додану вартість за вересень 2012  року бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку в сумі 17  391,00 грн.; на порушення вимог пункту 200.4 статті 200, пункту 46.1 статті 46  Податкового кодексу України пункту 9 розділу І, пункту 8 підпункту 14.2 пункту 14  розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку за вересень 2012 року у сумі 1  082  609,00 грн.; враховуючи вимоги пункту 200.4 статті 200  Податкового кодексу України за результатами перевірки встановлено заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 554  323,00 грн. Встановлені в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує тим, що позивач безпідставно відобразив у додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року “Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)” в розмірі 528  286,00  грн., у зв'язку з відображенням даних, які не відповідають даним податкового обліку; сума залишку від'ємного значення, фактично оплачена постачальникам товарів/послуг за лютий, березень, квітень, червень та липень 2012 року, складає 571  714,00  грн. Позивач вважає протиправним спірне податкове повідомлення-рішення, виходячи з наступного: ПП “Хімпласт” дотримано всіх вимог Податкового кодексу України для отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість; відповідні суми податку на додану вартість підтверджуються первинними документами, податковими накладними та митними деклараціями; заявлена сума до бюджетного відшкодування є фактично сплаченою; підприємство не має ознак осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю дублюють висновки Акта перевірки. Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи даний спір, звертає увагу на наступне. Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)  бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)  залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. За правилами пунктів 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, додання розрахунку суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Матеріали справи підтверджують, що ПП  “Хімпласт” подало до ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва 19 жовтня 2012 року податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року, в якій, з урахуванням уточнюючого розрахунку у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації від 06 листопада 2012  року: - у рядку 19 “Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення)” задекларовано суму у розмірі 252  131,00 грн.; - у рядку 22 “Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 – рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)” задекларовано суму у розмірі 1  163  102,00 грн.; - у рядку 23.1 “Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) на рахунок платника у банку” задекларовано суму у розмірі 1  100  000,00  грн. Порушень з приводу не додання позивачем до податкової декларації розрахунку суми бюджетного відшкодування та оригіналів митних декларацій в Акті перевірки не встановлено. В якості порушень в Акті перевірки зазначено про безпідставне відображення позивачем у додатку 2 “Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)” до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року суми в розмірі 528  286,00  грн. Так, суд встановив, що разом із декларацією з податку на додану вартість за вересень 2012 року подано додаток 2 “Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду)”, в якому, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 06  листопада 2012 року, позивач зазначив залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) на рівні 1  163  102,00  грн., що дорівнює значенню рядка 22 декларації, у тому числі по періодам: серпень 2012 року – 80  493,00 грн.; липень 2012 року – 43  452,00  грн.; червень 2012 року – 314  088,00 грн.; квітень 2012 року – 68  468,00 грн.; березень 2012 року – 32  457,00 грн.; лютий 2012 року – 95  858,00 грн., січень 2012 року – 528  286,00 грн. Підпункт 14.2 пункту 14 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492 (далі по тексту - Порядок), встановлює, що Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2) (додаток 2), є додатком до податкової декларації з податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 4.6.4 розділу V Порядку визначено, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2). У додатку 2 “Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)” (далі по тексту - додаток 2) зазначається, у тому числі залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду), частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування. Згідно з пунктом 8 розділу ІІІ Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Як підтверджують матеріали справи, сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) у додатку 2 дорівнює значенню рядка 22 “Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 – рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2  декларації наступного звітного (податкового) періоду)” декларації за вересень 2012  року. Таким чином, дані додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року співпадають з даними податкової декларації, тобто відповідають даним податкового обліку. Крім того, на підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що дані додатку 2  до декларації за вересень в частині сум залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за серпень, липень, червень, квітень, березень та лютий 2012  року відповідають значенню рядків 19 “Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9)”  податкових декларацій за відповідні звітні періоди. В Акті перевірки відповідач в якості підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування вказує, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вказаний період складає 44  942,00 грн. Дійсно в рядку 18 “Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду” податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року позивачем задекларовано показник 44  942,00 грн. Разом з тим, суд звертає увагу, що сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 528  286,00 грн., зазначена позивачем як така, що виникла у січні 2012 року, фактично виникла у період травень, липень-грудень 2011 року. Відповідач при проведені перевірки не дослідив періоди виникнення та фактичні суми від'ємного значення , а також надані ПП  “Хімпласт” документи, а лише перевірив порядок заповнення позивачем додатку 2, що не відповідає суті та призначення проведеної документальної перевірки. При цьому суд акцентує, що помилкове зазначення позивачем періоду виникнення суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (замість періодів травень, липень-грудень 2011 року зазначено січень 2012  року), може вважатися опискою (помилкою), однак не впливає на правомірність декларування позивачем у рядку 22 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року суми у розмірі 1  163  102,00 грн. за умови документального підтвердження вказаної суми, зокрема, що стосується залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в розмірі 528  286,00 грн. Правильність виникнення що від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та фактична сплата відповідних сум податку на додану вартість за період січень-серпень 2012 року повністю підтверджена відповідачем в Акті перевірки. Водночас відповідач не дослідив причини та достовірність формування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за відповідні періоди 2011 року. При цьому Акт перевірки не містить відомостей про відсутність у ПП  “Хімпласт” або про відмову підприємством надати документи, які підтверджують достовірність формування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за відповідні періоди 2011 року. Вирішуючи питання правомірності формування позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) в розмірі 528  286,00  грн., який виник за період травень, липень-грудень 2011 року, та помилково зазначений позивачем як такий, що виник у січні 2012  року, а також факт сплати відповідних сум податку на додану вартість суд звертає увагу на наступне. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)  придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)  ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Отже, підставою для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість підтвердження відповідних сум податку на додану вартість податковими накладними та митними деклараціями з метою використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Докази, наявні в матеріалах справи, свідчать, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за неврахований відповідачем період 2011 року, виникло внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій та придбання товарів на митній території України з метою використання в господарській діяльності, а саме. Протягом червня, серпня, жовтня та грудня 2011 року ПП  “Хімпласт” експортовано з Республіки Казахстан, Азербайджану, Молдови, Білорусі лінолеум полівінілхлоридний торгівельної марки “Лінопласт”, що підтверджують відповідні зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації. За період травень-грудень 2011 року позивачем імпортовано до Китаю плівки для виробництва лінолеуму, продукт “Ergoplast”, що підтверджується відповідними зовнішньоекономічними контрактами та вантажними митними деклараціями. Крім того за період травень-грудень 2011 року позивачем придбано у вітчизняних виробників товари для подальшого використання у господарській діяльності, зокрема полівінілхлорид, на підтвердження чого позивач надав в матеріали справи господарські договори, первинні документи та податкові накладні. На підставі виписок банку, платіжних доручень, копії яких містяться в матеріалах справи, судом також встановлено, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за період травень 2011 року, липень-грудень 2011 року становить 528  286,00  грн., відповідно ця сума є такою, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП  “Хімпласт” відобразило у додатку  2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22  декларації звітного (податкового) періоду)” в розмірі 528  286,00  грн. у відповідності до вимог Податкового кодексу України, тобто правомірно. Відповідно до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). У свою чергу судом не встановлено, а відповідачем не наведено, що в межах спірних правовідносин позивач може вважатись особою, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування. Суд, вирішуючи даний спір, також врахував, що станом на день подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року разом з відповідними додатками позивачем дотримано вимоги пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України в частині того, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2012 року №К/9991/47835/12. В частині висновків Акта перевірки про заниження позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 554  323,00 грн. суд зазначає про наступне. Згідно з підпунктом “а” пунктом 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6  цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. У той же час, відповідачем в Акті перевірки жодним чином не обґрунтовано розмір заниженої суми бюджетного відшкодування та не зазначено, у зв'язку з чим виникло таке заниження; у судовому засіданні представники відповідача теж не змогли пояснити обставини заниження бюджетного відшкодування. Враховуючи викладене, відповідачем не доведено факту заниження ПП “Хімпласт” суми бюджетного відшкодування у розмірі та, відповідно, підстав вважати, що позивач добровільно відмовився від отримання суми у розмірі 554  323,00 грн. як бюджетного відшкодування та враховувати її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах. З огляду на зазначене, за умови відсутності посилань в Акті перевірки та доводів і доказів відповідача про фактичне нездійснення господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних та звітних документів, або невикористання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200, пункту 46.1 статті 46  Податкового кодексу України пункту 9 розділу І, пункту 8 підпункту 14.2 пункту 14  розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку за вересень 2012 року у сумі 1  082  609,00 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 554  323,00 грн. є помилковими; у свою чергу ПП  “Хімпласт” дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для отримання бюджетного відшкодування у розмірі 1  100  000,00  грн., заявленого ним у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації від 06 листопада 2012  року. Таким чином, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2012 року у розмірі 1  082  609,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 270  652,25 грн., збільшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 554  323,00  грн. та врахування такої суми у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів є протиправним, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.  Києва від 24 грудня 2012 року №0009415668 та №0009515668  підлягають скасуванню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП  “Хімпласт” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Приватного підприємства “Хімпласт” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 24 грудня 2012 року №0009415668 та №0009515668. 3.  Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Хімпласт” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2  294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок) шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                  В.А. Кузьменко