Ухвала

від 24.03.2014 по справі 826/3395/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 березня 2014 року м. Київ В/800/1129/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І. , Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г. , Шипуліної Т.М. , перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013

у справі № 826/3395/13-а (№ К/800/37384/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Приватного підприємства «Хімпласт»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норми матеріального права, а саме: пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 у справі № 2а-15834/12/2670 (№ К/800/34533/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), у якій, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві та додатків, доданих до неї, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, суди попередніх інстанцій встановили, що згідно податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року від 18.09.2012 позивачем у п. 22 декларації зазначено залишок від'ємного залишку з ПДВ попереднього податкового періоду у розмірі 1 163 102,00 грн. (що відповідає сумі п. 22 та п. 20.2 декларації за серпень 2012 року), а також значенню рядка 22 в деклараціях за січень - серпень 2012 року.

Сума залишку від'ємного значення попереднього податкового (звітного) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 528 286,00 грн., фактично виникла у період травень, липень - грудень 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за неврахований відповідачем період 2011 року, виникло внаслідок здійснення експортно-імпортних операцій та придбання товарів на митній території України з метою використання в господарській діяльності, а саме:

- протягом червня, серпня, жовтня та грудня 2011 року ПП «Хімпласт» експортовано з Республіки Казахстан, Азербайджану, Молдови, Білорусі лінолеум полівінілхлоридний торгівельної марки «Лінопласт», що підтверджують відповідні зовнішньоекономічні контракти, вантажні митні декларації.

- за період травень-грудень 2011 року позивачем імпортовано до Китаю плівки для виробництва лінолеуму, продукт "Ergoplast", що підтверджується наявними в матеріалах справи зовнішньоекономічними контрактами та вантажними митними деклараціями.

Крім того за період травень-грудень 2011 року позивачем придбано у вітчизняних виробників товари для подальшого використання у господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи, зокрема - господарськими договорами, податковими накладними, тощо.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, за період травень 2011 року, липень-грудень 2011 року становить 528 286,00 грн., відповідно ця сума є такою, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Сума залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) у додатку 2 дорівнює значенню рядка 22 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» декларації за вересень 2012 року.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що, дані додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року співпадають з даними податкової декларації.

У рішенні ж Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 у справі № 2а-15834/12/2670 (№ К/800/34533/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), на яке посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, зазначено, що судами попередніх інстанцій встановлено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року № 225771 від 22.08.2011, дані якої містились в Системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні, позивачем в графі « 19» «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (рядок 17 - рядок 9) (позитивне значення)» задекларовано значення у розмірі 53 171 грн.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року № 9019913001 від 18.04.2012 р., дані якої містились в Системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні, позивачем в графі «19» «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (рядок17 - рядок 9) (позитивне значення)» задекларовано значення у розмірі 47 190 грн.

Згідно поданого позивачем додатку 2 до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року «Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» позивачем до складу податкового кредиту включено «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» від'ємне значення за липень 2011 року у розмірі 237 868 грн. та за березень 2012 року у розмірі 48 023.

Аналізуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем було задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту за липень 2011 року у розмірі 53 171 грн. та за березень 2012 року у розмірі 47 190 грн., у той час, як до складу податкового кредиту відображеного в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року включено від'ємне значення за липень 2011 року у розмірі 237 868 грн. та за березень 2012 року у розмірі 48 023 грн.

Тобто, судами встановлено, що позивачем завищено в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року від'ємне значення на загальну суму 185 530 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві у допуску справи № 826/3395/13-а (№ К/800/37384/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.12.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)Н.Г. Пилипчук (підпис)Т.М. Шипуліна