Постанова

від 04.04.2013 по справі 801/927/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2013 р. (13:12) Справа №801/927/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:головуючого судді Дудіна С. О.,при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат»

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС

про визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача - Соколенко М.В., довіреність б/н, від 03.01.2013 р.

відповідача - Кірюшкіна К.О., довіреність№658/9/10, від 12.02.2013 р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС від 15.10.2012р. №0002481502.

Обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення було винесено на неналежній підставі, оскільки в ньому зазначений акт перевірки, складений відносно іншого платника податків. Крім того, позивача зазначає, що висновок податкового органу про завищення ТОВ «Парк-отель «Марат» податкового кредиту в липні 2012 року у зв'язку з неналежним заповненням податкових накладних не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідні податкові накладні містять всі реквізити, визначені статтею 201 Податкового кодексу України в якості обов'язкових. При цьому позивач звертає увагу на те, що вказаною нормою не передбачена необхідність зазначення в податковій накладній номеру свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та місцезнаходження чи податкової адреси платника податку-покупця, а також не закріплено, яка саме одиниця виміру має бути вказана в податковій накладній, виписаній під час виконання договору оренди приміщення, у зв'язку з чим позивач вважає, що податковий кредит липня 2012 року був сформований ним правомірно.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що податковий кредит липня 2012 року був сформований позивачем неправомірно, з порушенням вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки до його складу була віднесена сума ПДВ в розмірі 266,34 грн., не підтверджена податковими накладними, а також ПДВ в сумі 50203,91 грн. за неналежно оформленими податковими накладними, в яких не зазначені номери свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ, невірно зазначена податкова адреса платника податку-покупця та невірно зазначена одиниця виміру товару (робіт, послуг).

Стосовно невірно зазначеного в спірному податковому повідомленні-рішенні №0002481502 від 15.10.2012 р. номеру акта перевірки, а саме: акта № 742/36863101/15-02 від 06.06.2012 р., відповідач послався на допущену технічну помилку, у зв'язку з чим вірним слід вважати акт за №1776/15-02/34121601 від 03.10.2012 р.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників сторін, суд:

ВСТАНОВИВ:

З 13.09.2012 р. по 25.09.2012 р. Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по декларації за липень 2012 р., за результатами якої був складений акт за №1776/15-02/34121601 від 03.10.2012 р. (а.с.9-31).

Перевіркою були встановлені порушення позивачем п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого нарахуванню ТОВ «Парк-отель»Марат» підлягає сума ПДВ за липень 2012 р. в розмірі 50470 грн.

За результатом проведеної перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002481502 від 15.10.2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 75705 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 25235 грн. (а.с.8).

Не погодившись з правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарі/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими податкове законодавство пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Парк-отель «Марат» до складу податкового кредиту за липень 2012 року був віднесений податок на додану вартість в сумі 532,68 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Східно-Українській альянс» (ІПН 307019305374), що підтверджується додатком №5 до податкової декларації за липень 2012 року (а.с.73-74).

В свою чергу, з реєстру виданих та отриманих податкових накладних вбачається, що позивачем фактично були двічі враховані виписані ТОВ «Східно-Українській альянс» податкові накладні від 31.07.2012 р. №15 та №16, суми ПДВ за якими дорівнюють 166,67 грн. та 99,67 грн. відповідно (номери в реєстрі: 196, 197, 205, 206).

Крім того, в судовому засіданні, що відбулось 04.04.2013 р., представник позивача підтвердив подвійне віднесення сум ПДВ у розмірі 266,34 грн. (166,67 + 99,67) за вищевказаними податковими накладними до складу податкового кредиту липня 2012 року.

Таким чином, враховуючи, що виписана контрагентом податкова накладна надає платнику податків-покупцю право на однократне віднесення зазначеної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту, суд погоджується з правомірністю висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту а липні 2012 року на 266,34 грн., у зв'язку з чим донарахування податкового зобов'язання в цій частині відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 15.10.2012 р. №0002481502 (а. с. 32) податковим органом було зазначено, що оскільки порушення позивачем вимог податкового законодавства встановлено вдруге (вперше було встановлено актом від 18.06.2012 року №844/22-01/34121601/101), розмір штрафних санкцій згідно з п. 123 ПК України має дорівнювати 50 відсоткам суми донарахувань.

Таким чином, суд також визнає обґрунтованим застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 133,00 грн. (50% від суми донарахувань).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податковим органом також був зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту в липні 2012 року на 50203,91 грн. у зв'язку з висновком Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС про неналежне оформлення податкових накладних.

Так, відповідачем не були враховані наступні податкові накладні у зв'язку з відсутністю обов'язкових реквізитів:

- № 6006352/07 від 31.07.2012р., що отримана від ПАТ «Фарлеп-Інвест»/Кримської філії ПАТ «Фарлеп-Інвест» (іпн. 191999626552) на суму 1307,39 грн., у т.ч. ПДВ 217,90 грн. - невірно зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (а. с. 114);

- №23 від 05.07.2012р., що отримана від ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_1) на суму 5916,00 грн., у т.ч. ПДВ 986,00 грн. - невірно зазначено податкову адресу платника ПДВ - покупця (а. с. 157);

- №506 від 23.07.2012р., що отримана від ТОВ «Соверен» (іпн. 304803301126) на суму 340,00 грн., у т.ч. ПДВ 56,67 грн. - невірно зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - покупця (а. с. 165);

- №2 від 13.06.2010р., що отримана від ТОВ «Мегабайт-Телеком» (іпн. 342122001275) на суму 9160,00 грн., у т. ч. ПДВ 1526,67 грн. - невірно зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - покупця (а. с. 142);

- №11 від 31.07.2012р., що отримана від ТОВ «Виробниче об'єднання «Іліташ» (іпн. 231878905627) на суму 284 500,00 грн., у т.ч. ПДВ 47416,67 грн. - невірно зазначена одиниця виміру товару, кількість (об'єм) (а. с. 104).

З урахуванням цього, відповідачем був зроблений висновок про невідповідність цих податкових накладних вимогам п. п. 201.1, п.201.4, п.201.6, п 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Мінфіну №1379 від 01.11.2012 р., що, на думку податкового органу, є підставою для виключення зазначених в них сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту липня 2012 року. При цьому, сам факт реального здійснення господарських операцій, під час виконання яких були виписані податкові накладні, податковою інспекцією не спростовується.

Відповідно до п. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні № 6006352/07 від 31.07.2012р., №23 від 05.07.2012р.,№506 від 23.07.2012р., №30800528961 від 30.06.2010р., №2 від 13.06.2010р., №11 від 31.07.2012р., в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, та містять всі вищевказані реквізити, у зв'язку з чим викладені в акті перевірки твердження податкового органу спростовуються матеріалами справи.

При цьому суд зазначає, що номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, місцезнаходження чи податкова адреса платника податку-покупця не є обов'язковим реквізитом податкової накладної за приписами статті 201 Податкового кодексу України. Закріплення необхідності заповнення цих реквізитів у відповідному Порядку №1379 в будь-якому разі не позбавляє платника податків на віднесення сум ПДВ за податковою накладною, що не містить таких реквізитів, до складу податкового кредиту, з огляду на вказані вище приписи п.198.6 ст. 198 ПК України, за якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також суд звертає увагу на те, що ані Податковий кодекс України, ані Порядок №1379 не містять вказівок, яку саме одиницю виміру товарів/послуг необхідно зазначати в податковій накладній, виписаній при виконанні договору оренди приміщення, у зв'язку з чим висновок податкової інспекції про неналежне оформлення податкової накладної №11 від 31.07.2012 р. суд також вважає безпідставним.

Отже, суд вважає, що податковий кредит в липні 2012 року в загальній сумі 50204 грн. за вищевказаними податковими накладними був сформований позивачем правомірно, через що донарахування відповідачем податкового зобов'язання на вказану суму, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25102 грн. (50% донарахувань) є безпідставними, а спірне податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати в порядку статті 94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 04.04.2013 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 09.04.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС №0002481502 від 15.10.2012 р. в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» податку на додану вартість в сумі 50204 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25102 грн.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-отель «Марат» (98662, Алупкінське шосе, б.60, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98662, ідентифікаційний номер 34121601) 753,06 грн. судового збору шляхом безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Ялті АР Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул.. Васильєва, 16)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.