Ухвала

від 29.08.2013 по справі 801/927/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/927/13-а

29.08.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Дудін С.О. ) від 04.04.2013 по справі №801/927/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" (вул. Алупкінське шосе, б. 60, смт. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим,98662)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул.Васильєва,буд.16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС № 0002481502 від 15.10.2012 в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Парк-отель "Марат" податку на додану вартість в сумі 50204 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25102 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що працівники відповідача 03.10.2012 провели документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за липень 2012 року, за результати якої склали акт №1776/15-02/34121601 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Парк - отель "Марат" (ЄДРПОУ 34121601) з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по Декларації по ПДВ за липень 2012 року". У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст. 198 , п.201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010 із змінами від 07 липня 2011 року, п. 12.4., п. 12.5. "Порядку заповнення податкової накладної" затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2012 "Про затвердження форми податкової нак5ладної та Порядку заповнення податкової накладної" ТОВ "Парк - отель "Марат" завищено податковий кредит з ПДВ за липень 2012 року на суму 50470,25 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 29.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Працівники відповідача 03.10.2012 провели документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по Декларації по ПДВ за липень 2012 року, за результати якої склали акт №1776/15-02/34121601.

У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст. 198 , п.201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України № 2755 - VI від 02.12.2010 із змінами від 07 липня 2011 року, п. 12.4., п. 12.5. "Порядку заповнення податкової накладної" затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2012 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" ТОВ "Парк - отель "Марат" завищено податковий кредит з ПДВ за липень 2012 року на суму 50203,91 грн.

До складу податкового кредиту за липень 2012 року віднесено суму ПДВ 50203,91 грн., згідно податкових накладних, які заповненні з порушенням вимог:

- № 606352/02 від 31.07.2012, що отримана від ПАТ "Фарлеп - Інвест" КФ ПАТ "Фарлеп - Інвест" ( код 35370915 м. Київ) на телекомунікаційні послуги в сумі 1307,39 грн., в т.ч. ПДВ 217,90 грн. (невірно визначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - покупця);

- №23 від 05.07.2012, що отримана від ОСОБА_2 (код НОМЕР_2 м.Білогірськ) на товар - кава в сумі 5916,00 грн., в т.ч. ПДВ 986,00 грн. ( невірно зазначено податкову адресу платника ПДВ - покупця);

- №506 від 23.07.2012, що отримана від ТОВ «Соверен» (код 304803301126 м. Ялта) на товар - пиво в сумі 340,00 грн., в т.ч. ПДВ 56,67 грн. ( невірно зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - покупця);

- № 2 від 13.06.2012, що отримана від ТОВ «Мегабайт-Телеком» (код 342122001275 м. Сімферополь) на будівництво ВОЛЗ в сумі 9160,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526,67 грн. ( невірно зазначено номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ - покупця);

- №11 від 31.07.2012, що отримана від ТОВ «Виробниче об'єднання «Ілташ» (код 231878905627 м. Донецьк) на послуги оренди приміщення в сумі 284500,00 грн., в т.ч. ПДВ 47416,67 грн. (невірно зазначено одиниця виміру товару, кількість (об'єм, обсяг)).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

До того слід зазначити, що відповідачем зроблений висновок про завищення позивачем податкового кредиту в липні 2012 року на 50203,91 грн. у зв'язку з висновком Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС про неналежне оформлення податкових накладних.

Але колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові накладні № 6006352/07 від 31.07.2012, №23 від 05.07.2012, №506 від 23.07.2012, №30800528961 від 30.06.2010, №2 від 13.06.2010, №11 від 31.07.2012, в повній мірі відповідають зазначеним вимогам, та містять всі вищевказані реквізити, у зв'язку з чим викладені в акті перевірки твердження податкового органу спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, про що номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, місцезнаходження чи податкова адреса платника податку-покупця не є обов'язковим реквізитом податкової накладної за приписами статті 201 Податкового кодексу України. Закріплення необхідності заповнення цих реквізитів у відповідному Порядку №1379 в будь-якому разі не позбавляє платника податків на віднесення сум ПДВ за податковою накладною, що не містить таких реквізитів, до складу податкового кредиту, з огляду на вказані вище приписи п.198.6 ст. 198 ПК України, за якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, ані Податковий кодекс України, ані Порядок №1379 не містять вказівок, яку саме одиницю виміру товарів/послуг необхідно зазначати в податковій накладній, виписаній при виконанні договору оренди приміщення, у зв'язку з чим висновок податкової інспекції про неналежне оформлення податкової накладної №11 від 31.07.2012 р. є безпідставним.

Окремі недоліки у заповненні податкової накладної не можуть бути підставою для виключення суми ПДВ, що зазначена у такій податковій накладної, зі складу податкового кредиту покупця.

Враховуючи викладене, аналізуючи законодавство, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит в липні 2012 року в загальній сумі 50204 грн. за вищевказаними податковими накладними був сформований позивачем правомірно, через що донарахування відповідачем податкового зобов'язання на вказану суму, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25102 грн. (50% донарахувань) є безпідставними.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.04.2013 по справі №801/927/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська