Постанова

від 04.04.2013 по справі 801/2450/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2013 р. Справа №801/2450/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «КРИМАГРОТРЕЙД»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.

за участю представників:

від позивача - Халаїмов В.Г. - пред-к, дов. від 01.03.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «КРИМАГРОТРЕЙД» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 р. № 0003282204 та № 0003292204. Вимоги мотивовані тим, що у податковий орган при проведенні позапланової перевірки позивача зробив помилкові висновки про порушення ним вимог ПК України.

Представники сторін у судові засідання не з'являлись, про дні та часи їх проведення були сповіщені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надавали, в наслідок чого розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 04.04.2013 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві, надавши додаткові докази обгрунтованності позовних вимог, вважав можливим розглянути справу на підставі залучених до неї документів. Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Суд , вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги підтвердження факту сповіщення сторін про день та час розгляду справи , відсутність клопотання про відкладення судового засідання, керуючись ст.128 КАС України ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Матадор» у вересні 2011 р. та відображення їх у податковій звітності , за результатами якої 18.02.2013 р. був складений акт №800/22-3/34522932.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.198.1,п.198.2, п. 198.6 ст. 198 , п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 187.1 ст187 ПК України , донараховано ПДВ за вересень 2011р. у розмірі 12982 грн., порушення п.п14.1.191 п. 14.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 , п. 138.8. ст..138 , п.п. 139.1.9 п.139.1. ст.139 ПК України ,в наслідок чого донараховано податок на прибуток за 3 квартал 2011р. у сумі 14929 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 28.02.2013 р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0003292204 , відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 14929грн., та № 0003282204, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 12982 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3245,5 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8. ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №800/22-3/34522932 від 18.02.2013 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені ТОВ «Матадор» під час проведення розрахунків за придбаний у нього товар ,з причин відсутності у нього виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень для здійснення його реалізації . За твердженнями податкового органу позивачем до складу валових витрат віднесені кошти , витрачені на оплату вартості товару , нібито отриманого від ТОВ «Матадор» , який не використовувався в подальшому у його власній господарській діяльності .

Судом встановлено, що 01.08.2011р. між позивачем та ТОВ «Матадор» був укладений договір№394 купівлі-продажу, предметом якого було придбання першим товару відповідно до накладних та оплата його вартості. На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Матадор» реалізував позивачу товар на суму 48251,20 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 8041,87 грн.), що підтверджено податковою накладною №165 від 03.09.2011р., та на суму 15437,50 грн. ( в тому числі ПДВ у розмірі 2572,92 грн.), що підтверджено податковою накладною №166 від 05.09.2011 р.

До матеріалів справи залучені докази оплати позивачем вартості придбаного у ТОВ «Матадор» товару ( в тому числі перерахування ПДВ).

На вимогу суду позивачем надані документи податкової та бухгалтерської звітності, яки свідчать про те,що в подальшому позивач реалізовував товар, придбаний у ТОВ «Матадор», своїм контрагентам.

В порядку , передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано документів, яки спростували б твердження позивача про придбання у ТОВ «Матадор» товару - автозапчастин - у наведених вище обсягах, подальшу реалізацію платником податків автозапчастин, отриманих від інших суб'єктів господарювання.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт придбання у ТОВ «Матадор» товару в зазначених вище обсягах , правомірності віднесення сплаченої вартості цього товару до складу валових витрат платника податків, подальшої його реалізації своїм контрагентам , в наслідок чого висновки податкового органу , викладені в акті перевірки № 800/22-3/34522932 від 18.02.2013 р., не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, віднесення сплачених ним коштів до валових витрат, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.04.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 11.04.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 28.02.2013 р. № 0003282204 та № 0003292204 .

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Приватного підприємства «КРИМАГРОТРЕЙД» (м.Сімферополь, вул.. М.Донського 22/93 Кд ЄДРПОУ 34522932) 311,57 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.