Постанова

від 12.03.2013 по справі 1170/2а-2134/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року Справа № 1170/2а-2134/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної фірми «Світоч» до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-комерційна фірма «Світоч» (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суд з позовом до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0002032310/0, №0002032310/1, №0002032310/2 та №0002042310/0, №0002042310/1, №0002042310/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.03.2010 року відповідачем було складено акт №62-23-10/236795514 про результати документальної перевірки та встановлено порушення п.5.1, п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, ВКФ «Світоч», завищено валові витрати та занижено податок на прибуток, а також, занижено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет. Акт документальної перевірки не був підписаний посадовими особами ВКФ «Світоч», оскільки зазначені в ньому твердження не відповідають дійсності. Не погоджуючись з висновками вказаного акту, ВКФ «Світоч» подано на нього заперечення, проте, відповідач не врахував викладені в запереченнях зауваження стосовно невідповідності вимогам чинного податкового законодавства висновків акту перевірки та виніс податкові повідомлення-рішення №0002042310/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 521927,17 грн., з яких донараховано податку на додану вартість в сумі 347951,45 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 173975,72 грн., та №0002032310/0, якими позивачу було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 652408,99 грн., з яких донараховано податку на прибуток в сумі 434939,33 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 217469,66 грн..

ВКФ «Світоч» подавало первинну скаргу та повторні скарги до органів державної податкової служби вищих рівнів з додатком підтверджуючих документів, які є доказами фактичного здійснення господарських операцій. Проте, всі вони рішеннями про результати розгляду скарг не взяті до уваги та залишені без задоволення, та відповідно винесені податкові повідомлення-рішення №0002042310/1, №0002042310/2 та №0002032310/1, №0002032310/2.

В акті та рішеннях про результати розгляду скарги органи ДПС всіх рівнів вважають, що позивачем до декларацій по податку на додану вартість безпідставно включено до складу податкового кредиту 347951,45 грн., позивач фактично не мав взаємовідносин з суб'єктами господарювання та без отримання податкових накладних, чим занижено суму ПДВ - 347951,45 грн., що підлягала нарахуванню до сплати в бюджет, що є порушенням п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Проте, зазначене не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки податковими ревізорами при проведенні перевірки не взято до уваги договори на зберігання сільгосппродукції, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші документи, які свідчать про факти укладення договорів та фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, беручи до уваги вимоги законодавства, яке регулює даний вид правовідносин, позивач не згоден з думкою органів ДПС і заперечує її.

Представником позивача у судовому засіданні 12.03.2013 року заявлено письмове клопотання щодо подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження /а.с.28 т.4/.

Представник відповідача у судове засідання 12.03.2013 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином /а.с.19 т.4/. Про причину неявки суду не повідомив, заяв (клопотань) до суду не надав.

Згідно частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, адміністративний суд прийшов до висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними доказами.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, адміністративний суд прийшов до наступних висновків.

Виробничо-комерційна фірма «Світоч», зареєстрована Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 20.10.1995 року як юридична особа /а.с.111-112т.1/, з 24.10.1995 року перебуває на податковому обліку як платник податків за №107 (перереєстрований 22.08.2005 року за №45/490) /а.с.113 т.1/.

З 06.08.1997 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість /а.с.114 т.1/.

Згідно Статуту ВКФ «Світоч» (нова редакція за2005р.) до основних нидів діяльності позивача належать: торгово-комерційна діяльність, придбання сільськогосподарської продукції /а.с.104-110 т.1/.

Встановлено, що посадовими особами відповідача, на підставі направлень від 09.03.2010 року №1103035, від 23.03.2010 року №1103042 виданих Гайворонською МДПІ, згідно частини 1 статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року за №509-ХП «Про державну податкову службу в Україні», та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок, приведена виїзна перевірка Виробничо-комерційної фірми «Світоч» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт №62-23-10/23679514 від 30.03.2010 року /а.с.151-170 т.1/.

Згідно висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення ВКФ «Світоч»:

1) п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України 283/97-ВР від 30.05.1997 року, із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 434939,33 грн., в тому числі:

- за І квартал 2008 року у сумі 5691,25 грн.;

- за ІII квартал 2008 року у сумі 199249,65 грн.;

- за ІУ квартал 2008 року у сумі 115097,25 грн.;

- за І квартал 2009 року у сумі 56668,73 грн.;

- за ІІ квартал 2009 року у сумі 58232,45 грн.;

2) п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 та 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п.8.1 Наказу ДПА України «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» №244 від 30.06.2005 року, в результаті чого підприємством занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 347951,45 грн., в тому числі у розрізі звітних періодів:

- за березень 2008 року в сумі 4553,01 грн.,

- за липень 2008 року в сумі 82063,26 грн.,

- за серпень 2008 року в сумі 41776,10 грн.,

- за вересень 2008 року в сумі 35560,35 грн.,

- за жовтень 2008 року в сумі 59586,16 грн.,

- за листопад 2008 року в сумі 23435,04 грн.,

- за грудень 2008 року в сумі 9056,60 грн.,

- за березень 2009 року в сумі 45334,97 грн.,

- за квітень 2009 року в сумі 46585,96 грн.;

3) п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання податку з фізичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 38,62 грн., у тому:

- за січень 2008 року в сумі 38,62 грн..

Також, у ході проведення перевірки здійснено вилучення копій фінансово-господарських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до п.9 ст.11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», із змінами та доповненнями, що оформлено Описом копій документів, які вилучені із справ, від 25.03.2010 року №1/23-10, від 25.03.2010 року №2/23-10, від 25.03.2010 року №3/23-10 (додатки 10 до акта перевірки).

На підставі матеріалів перевірки відповідачем були прийняті такі податкові повідомлення-рішення, як:

- форми «Р» від 08.04.2010 р. №0002032310/0 по податку на додану вартість у сумі 521927,17 грн., в т.ч. основний платіж у сумі 347951,45 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 173975,72 грн.;

- форми «Р» від 08.04.2010 р. №0002042310/0 по податку на прибуток у сумі 652408,99 грн., в т.ч. основний платіж у сумі 434939,33 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 217469,66 грн.;

- форми «Р» від 08.04.2010 р. №0002052310/0 по податку з доходів фізичних осіб у сумі 115,86 грн., в т.ч. основний платіж у сумі 38,62 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 77,24 грн..

Позивачем подавало первинну скаргу на податкові повідомлення-рішення від 08.04.2010 року №0002032310/0, №0002042310/0, яка рішенням відповідача від 18.06.2010 року №2017/10/23 залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін /а.с.30-37 т.1/.

18.06.2010 року відповідачем, за результатами розгляду первинної скарги, винесено: податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002032310/1 по податку на додану вартість /а.с.39 т.1/; податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002042310/1 по податку на прибуток /а.с.40 т.1/.

За результатами розгляду органами ДПС вищих рівнів повторних скарг позивача, які залишені без задоволення, відповідачем 31.08.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення:

- форми «Р» за №0002032310/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в загальній сумі 521927,17 грн., в тому числі за основним платежем - 347951,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 173975,72 грн. /а.с.41 т.1/;

- форми «Р» за №0002042310/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток в загальній сумі 652408,99 грн., в тому числі за основним платежем - 434939,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 217469,66 грн. /а.с.42 т.1/.

Даючи оцінку винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень по податку на додану вартість №0002032310/0, №0002032310/1, №0002032310/2, податку на прибуток №0002042310/0, №0002042310/1, №0002042310/2, адміністративний суд виходить із наступних фактичних обставин.

1. Податок на додану вартість.

В ході проведення перевірки позивача було встановлено порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 та 7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та п.8.1 наказу ДПА України «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних» від 30.06.2005 року №244, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 347951,45 грн., в тому числі: за березень 2005 року на 4553,01 грн., за липень 2008 року на 82063,26 грн., за серпень 2008 року на 41776,/0 грн., за вересень 2008 року на 35560,35 грн., за жовтень 2008 року на 59586,16 грн., за листопад 2008 року на 23435,04 грн., за грудень 2008 року на 9056,60 грн., за березень 2009 року на 45334,97 грн., за квітень 2009 року на 46585,96 грн.. Вказане завищення податкового кредиту, на думку відповідача, виникло у зв'язку з придбанням сільгосппродукції на підставі нікчемних угод у наступних постачальниках, а саме: ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», ПП ПКФ «Гранд-Агро», ТОВ «Оксамит».

В акті перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки не встановлена факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) відповідних документів: товарно-транспортних накладних, довіреностей та інших документів, що свідчать про транспортування товару, його передачу, зберігання, оприбуткування. Відсутні підтвердження укладання договорів. Відсутність доказів поставок продукції свідчить про укладання усних угод без мети настання реальних наслідків. В холі перевірки направлені запити до податкових інспекцій інших районів та областей з питань підтвердження відносин та задекларованих показників ВКФ «Світоч».

За результатами надісланих на адресу МДПІ відповідей зроблено висновок, що внаслідок порушення контрагентами ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», ПП ПКФ «Гранд-Агро», ТОВ «Оксамит» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), усні угоди, укладені з ВКФ «Світоч» мають протиправний характер. А такий правочин по суті спрямований па незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує порядок, а отже згідно з ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу України є нікчемним.

Враховуючи вказане, на підставі даних системи «Детальна інформація по платнику податку щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 347 951,45 грн..

На момент господарських операцій з вказаними вище контрагентами (2008-2009 рр.) норми податкового законодавства щодо податку на додану вартість закріплювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, відповідно до якого податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.1.6 ст.1), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1), об'єкт оподаткування - операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3).

Згідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів те складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником повитку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 цього Закону (20%), протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлено, що поставка с/г продукції від вищевказаних постачальників протягом 2008-2009 років проводилась в основному без укладання письмових договорів, окрім ТОВ «Оксамит» (договір №16 від 01.07.2008 року) /а.с.43-44 т.1/.

За приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів в Україні від 24.05.1995 року №88, підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які містить відомості про господарські операції та фіксують факти їх здійснення.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ є податкова накладна, яка видається платником податку - постачальником товарів (послуг) на вимогу їх отримувача.

Згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА від 30.05 1997 року №165, податкова накладна вважається не не дійсною у ралі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

П.2 даного Порядку визначено, що податкову накладну має складати особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна повинна містити: порядковий номер податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Слід зазначити, що в акті перевірки відсутні відомості, що вказують на невідповідність виписаних контрагентами податкових накладних вимогам п.п.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо реквізитів, які мають бути на даних податкових документах.

ПП «Злагода-М». Як зазначено в акті перевірки, згідно реєстру отриманих податкових накладних позивачем до додаткового кредиту з ПДВ за березень, серпень, вересень, листопад 2008 р. та березень 2009 р. віднесено загальну суму ПДВ 106461,21 грн. на підставі наступних податкових накладних, виписаних ПП «Злагода-М », а саме: №107 від 12.03.2008 р. (поставка соняшника 6,57 т, на 22765,05 грн., ПДВ - 4553,01 грн., разом - 27318,06 грн.) /а.с.7 т.1/, №1088 від 20.08.2008р. (поставка пшениці 144,1 т, на 93264,40 грн., ПДВ - 18652,88 грн., разом 111917,28 грн.) /а.с.9 т.1/, №1143 від 08.09.2008р. (поставка соняшника 122,811 т., на 162601,76 грн., ПДВ - 32520,35 грн., разом - 195122, 11 грн.) /а.с.11 т.1/, №2448 від 10.11.2008р. (поставка пшениці 20 т., на 11800,00 грн., ПДВ - 2360,00 грн., разом - 14160,0 грн.) /а.с.13 т.1/, №1169 від 12.09.2008р. (поставка ячменя 16 т., на 15200,00 грн., ПДВ - 3040,00 грн., разом - 18240,00 грн. /а.с.15 т.1/, №569 від 04.03.2009р. (поставка соняшника 148,73 т., на 226674,93 грн., ПДВ - 45334,97 грн., разом - 272009,90 грн.) /а.с.17 т.1/. Усі вказані податкові накладні містять необхідні реквізити, в тому числі відтиск печатки ПП «Злагода-М», форма розрахунків - готівка.

Поставка с/г продукції від ПП «Злагода-М» також підтверджується накладними, які містять номер, дату, найменування постачальника, його банківські реквізит, назву покупця ВКФ «Світоч», номера, серії доручень, прізвище того, кому видано доручення, найменування товару, його кількість, ціну, суму ПДВ та загальну суму, підписи осіб «відпустив» та «прийняв», відтиск печатки ПП «Злагода-М» /а.с.8, 10, 12, 14, 16 т.1/.

В акті перевірки відповідачем вказано, що згідно системи «Детальна інформація по платнику податку щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА» ПП «Злагода-М» має негативний стан « 9» - до Єдиного реєстру направлено повідомлення про відсутність за місцем реєстрації /а.с.164-зв. т.1/. В акті відсутня інформація про те, що ПП «Злагода-М» по-перше, не перебуває на податковому обліку; по-друге, порушено кримінальні справи відносно службових осіб ПП «Злагода-М»; по-третє, ПП «Злагода-М» не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 30.03.2010р. №62-23-10/23679514 щодо нікчемності укладеного між ВКФ «Світоч» та ПП «Злагода-М» правочину, який за позицією ДПІ суперечить моральним засадам суспільства та порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, не підкріплений належними доказами. Отже, висновки ДПІ, викладені в акті перевірки від 30.03.2010р. №62-23-10/23 679514 щодо завищення ВКФ «Світоч» податкового кредиту з ПДВ за березень, серпень, вересень, листопад 2008 р. та березень 2009 р. в загальнім сумі 106461,21 грн. по господарських операціях з придбання сільгосппродукції у постачальника ПП «Злагода-М» документально не підтверджуються, так як постачальник зареєстрований платником ПДВ, постачання товарів підтверджується відповідними податковими накладними, сільгосппродукція оприбуткована по бухгалтерському обліку та використана у господарській діяльності ВКФ «Світоч» /а.с.23 т.3/.

ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД». Згідно реєстру отриманих податкових накладних ВКФ «Світоч» до податкового кредиту з ПДВ за квітень 2009 р. віднесено суму ПДВ - 46585,96 грн. на підставі податкової накладної: №599 від 25.04.2009р. (поставка соняшника 134,102 т., на 232929,81 грн., ПДВ - 46585,96 грн., разом - 279515,77 грн. /а.с.26 т.1/.

Слід зазначити, що податкова накладна містить усі необхідні реквізити, крім прізвища особи, що її склала. На поставку сільгосппродукції виписано накладну №599 від 25.04.2009 р., яка містить усі необхідні реквізити, зокрема: підписи від імені осіб, що відпустили та отримали товар /а.с.25 т.1/.

В акті перевірки від 30.03.2010 р. №б2-23-10/23679514 вказано, що згідно системи «Детальна інформація по платнику податку щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА» підприємство має незадовільний стан « 5» - порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців саном на 05.02.2013 року, стан юридичної особи - зареєстровано. До видів діяльності ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД» відноситься оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин /а.с.234 т.3/.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 30.03.2010 р. №62-23-10/23679514, щодо завищення ВКФ «Світоч» податкового кредиту з ПДВ за квітень 2009 року в сумі 46585,96 грн. по господарській операції з придбання сільгосппродукції у постачальника ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД» документально не підтверджуються, так як постачальник на момент здійснений операції був зареєстрований платником ПДВ, постачання товарів підтверджується відповідними податковими накладними, с/г продукція оприбуткована по бухгалтерському обліку та використана у господарській діяльності ВКФ «Світоч» /а.с.24 т.3/.

ЗАТ «Агрофорт». Встановлено, що згідно реєстру отриманих податкових накладних ВКФ «Світоч» до податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року віднесено суму ПДВ - 39943,26 грн. на підставі податкової накладної: №1055 від 17.07.2008р. (поставка пшениці 191 т., ячменя 59,191 т., на 199716,32 грн., ПДВ - 39943,26 грн., разом - 239659,58 грн.) /а.с.29 т.1/. Податкова накладна містить усі необхідні реквізити та завірена печаткою. На поставку сільгосппродукції від ЗАТ «Агрофорт» виписано накладну: №1055 від 17.07.2008 року, яка теж містить усі необхідні реквізити, зокрема: підписи від імені осіб, хто відпустили та отримали товар /а.с.28 т.1/.

Як зазначено в акті перевірки, на запит ДПІ до Кагарлицької ОДПІ щодо взаєморозрахунків ЗАТ «Агрофорт» з контрагентом ВКФ «Світоч» надійшла відповідь від 25.03.2010 р., в якій зазначено, що за повідомленням ЗАТ «Агрофорт» взаємовідносин з ВКФ «Світоч» в липні 2008 року не мало.

На запит суду, директором ПрАТ «Агрофорт» Онука В.В. надана відповідь від 23.07.2012 року №366, згідно якої ПрАТ «Агрофорт» ніяких фінансово-господарських взаємовідносин з ВКФ «Світоч» не мав. Гр. ОСОБА_4 ніколи не перебував з товариством в трудових відносин, тому жодні повноваження йому не могли бути надані /а.с.183-186 т.1/. Проте, директором «Агрофорт» не зазначено, з якого саме періоду він обіймає посаду директора даного підприємства, оскільки з дати первинної реєстрації ПрАТ «Агрфорт» - 15.09.2006р., змінилась організаційно-правова форма даного підприємства із ЗАТ на ПрАТ /а.с.185 т.1/.

Суд зазначає, що на момент вчинення спірного правочину ЗАТ «Агрофорт» було зараховане як юридична особа /а.с.117-122 т.1/ та було платником ПДВ (докази протилежного в матеріалах справи відсутні). Особа., що оформила податкову накладну №1055 від 17.07.2008 р. на поставку с/г продукції ВКФ «Світоч» не встановлена. При цьому, суд наголошує, що згідно наданих документів вбачається, що ВКФ «Світоч» є добросовісним набувачем товарів, оскільки: отримання с/г продукції підтверджується відповідною податковою накладною, яка відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»; товар оприбутковано по бухгалтерському обліку та використано у власній господарській діяльності /а.с.26 т.3/.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) при придбанні товарів законодавчо не встановлено. Таким чином, висновки ДПІ, викладені в акті перевірки від 30.03.2010 р. №62-23-10/23679514 щодо завищення ВКФ «Світоч» податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року в сумі 39943,26 грн. по господарській операції з придбання с/г продукції у постачальника ЗАТ «Агрофорт» документально не підтверджуються.

ПП ПКФ «Гранд-Агро». Згідно реєстрів отриманих податкових накладних ВКФ «Світоч» до податкового кредиту з ПДВ за серпень, жовтень, липень та грудень 2008 року віднесено суму ПДВ - 112841,02 грн. на підставі наступних податкових накладних: №434 від 05.08.2008р. (поставка пшениці 179 т., на 115616,10 грн., ПДВ - 23123,22 грн., разом - 138739,32 грн.) /а.с.19 т.1/, №756 від 02.10.2008р. (поставка соняшника 265 т., кукурудзи 23,57 т., на 297930,79 грн., ПДВ - 59586,16 грн., разом - 357516,95 грн.) /а.с.162-зв. т.1/, №1309/12 від 25.12.2008р. (поставка соняшника 45,283 т., на 45283,00 грн., ПДВ - 9056,60 грн., разом - 54339,60 грн.) /а.с.21 т.1/, №0434/1272 від 11.11.2008р. (поставка соняшника 119,335 т., на 105375,19 грн., ПДВ- 21075,04 грн., разом - 126450,23 грн.) /а.с.23 т.1/.

Поставка сільгосппродукції від ПП ВКФ «Гранд-Агро»» підтверджується накладними, які містять номер, дату, найменування постачальника, його банківські реквізити, назву покупця ВКФ «Світоч», номера, серії доручень, прізвище кому видано доручення, найменування товару, його кількість, ціну, суму ПДВ та загальну суму, підписи осіб «відпустив» і «прийняв», відтиск печатки постачальника /а.с.18, 20, 22, 24 т.1/.

В акті перевірки від 30.03.2010 року №62-23-10/23679514 вказано, що згідно до системи «Детальна інформація по платнику податку щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА» підприємство має негативний стан « 14» - визнано банкрутом, відомості про зняття з обліку - 23.04.2009 р. №1/122-Б. Тобто, на момент господарських операцій з поставки товару (2008 р.), ПП ПВКФ «Гранд-Агро» було зареєстроване як юридична особа, та платником податку на додану вартість (доказів протилежного ні в акті перевірки, ні з пояснень представника відповідача не встановлено). В даному випадку ВКФ «Світоч» є добросовісним набувачем товарі, оскільки отримання с/г продукції підтверджується відповідними податковими накладними, що відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Товар оприбутковано по бухгалтерському обліку та використано у власній господарській діяльності. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених (нарахованих) при придбанні товарів законодавчо не встановлено /а.с.22 т.3/.

Таким чином, висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 30.03.2010 року №62-23-10/23679514, щодо завищення ВКФ «Світоч» податкового кредиту з ПДВ за серпень, жовтень, липень та грудень 2008 року в загальній сумі 112841,02 грн. по господарських операціях з придбання с/г продукції у постачальника ПП ПВКФ «Гранд-Агро» документально не підтверджуються.

ТОВ «Оксамит». Згідно реєстрів отриманих податкових накладних ВКФ «Світоч» до податкового кредиту з ПДВ за липень 2008 року віднесено суму ПДВ - 42120,00 грн. на підставі податкової накладної №1015 від 24.07.2008 р. (поставка пшениці 200 т., ячменя 80 т., на загальну суму 210600,0 грн., ПДВ - 42120,00 грн., разом 252720 грн.). Поставка с/г продукції підтверджується накладною №1015 від 24.07,2008р., що містить усі реквізити, зокрема підписи осіб, які відпустили та прийняли товар /а.с.27 т.1/. На поставку продукції між ВКФ «Світоч» та ТОВ «Оксамит» укладено договір №16 від 01.07.2008 р., згідно п.3.1 якого постачання здійснюється на умовах франко-елеватор /а.с.43-44 т.1/.

В акті перевірки від 30.03.2010 року №62-23-10/23679514 зазначено, що відповідно до даних системи «Детальна інформація по платнику податку щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА», «Картки платника», «Реєстраційної інформації по платнику податків» ТОВ «Оксамит» має негативний стан « 11» - припинення, але не знято з обліку. Державна реєстрація скасована - 22.10.2007 року.

Згідно висновку судово-економічної експертизи по кримінальній справі №55-537 від 30.11.11 р. №4538, 4539/24 встановлено, що згідно досліджених у ході проведення даної експертизи документів, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Оксамит» не було зареєстровано як платник ПДВ (реєстрація платника ПДВ анульована) /а.с.217-зв. т.2/. Вказані факти не спростовано ні позивачем, ні матеріалами справи, а тому суд вважає, що податковий кредит з ПДВ, сформований ВКФ «Світоч» в липні 2008 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Оксамит», завищено на суму 42120,00 грн., так як на момент здійснення операції постачальник не являвся платником ПДВ.

Отримання та подальша реалізація с/г продукції.

Позивачем до матеріалів справи додано завірені копії договорів складського зберігання №3/п від 02.07.2008 року /а.с.45-52 т.1/, №1/зб від 14.07.2009 року /а.с.53-60 т.1/, укладені між ВКФ «Світоч» та ТОВ «РегВін-Агроресурс». Предметом договорів є зберігання с/г продукції (зернових та олійних культур) на зерносховищі за адресою: Винницька обл., Бернадський р-он, с. Джулинка, вул.Промислова, 1.

Згідно договорів, в підтвердження приймання продукції зберігач видає поклажодавцю другий примірник реєстру накладних та складську квитанцію, просте або подвійне складське свідоцтво згідно з формою, затвердженою постановою КМУ від 11.04.2003 року №510.

Згідно ст.7, ст.11, ст.24 та ст.26, ст.37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. №37-ІУ, елеватори (зернові склади) відносяться до суб'єктів зберігання зерна. Послуги із зберігання зерна підлягають сертифікації. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна у зернових складах (в письмовій формі) з обов'язковим отриманням складських документів: складського свідоцтва або складської квитанції. Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складом встановлюються Кабінету Міністрів України.

Тобто, якщо власник зерна не мас своїх зерносховищ, він, уклавши відповідний договір може зберігати сільгосппродукцію на зернових складах (елеваторі), які є професійними зберігачами, повинні мати сертифікат на надання послуг по зберіганню зернових з мають надати поклажодавцеві складський документ, підтверджуючий прийняття сільгосппродукції на зберігання, який є документом суворої звітності.

Надання ТОВ «РегВін-Агроресурс» послуг по зберіганню, в тому числі прийманні, очистці, видачі складських квитанцій, сушці, зберіганні, переоформленні, підтверджуються актами здачі-приймання робіт за 2008-2009 рр. /а.с.97-150, 226-271 т.2/. Виходячи з цього, твердження відповідача щодо не встановлення в ході перевірки фактів передачі товарів від продавця до покупця, його зберігання та оприбуткування, відсутності доказів поставок продукції, що свідчить про укладання усних угод без мети настання реальних наслідків спростовано в ході розгляду справи та дослідженні письмових доказів.

Також встановлено, що с/г продукція була використана позивачем у власній господарській діяльності шляхом подальшої реалізації, що підтверджується її поставкою (продажем) наступним контрагентам (покупцям):

1) ТОВ «Діана»,

2) ТОВ «Зерноторгівельна компанія»,

3) ПМП «АВК»,

4) ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»,

5) ТОВ «Фіалка»,

6) ВОДП ДАК «Хліб України»,

7) ЗАТ «Бершадський пиво комбінат»,

8) ТОВ «Підприємство «АВІС»,

9) ТОВ «ВіойлАгро»,

10) ЗАТ «Цеоліт».

Вказане у свою чергу підтверджується як даними бухгалтерського та податкового обліку, так і первинними документами, наданими позивачем, в тому числі договорами поставки, купівлі-продажу, видатковими та податковими накладними /а.с.79-218 т.3/.

Суд також критично оцінює твердження відповідача, що укладені позивачем угоди фактично не відбулись, що спростовано в ході розгляду справи та дослідженні первинної документації.

Так, згідно частини 2 і 3 статті 215 Цивільного кодексу (ЦК) України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому підставою недійсності правочину у відповідності до частини 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 ст.203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У відповідності до статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав, свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: 1) правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; 2) правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); 3) правочини щодо відчуження викраденого майна; 4) правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Складений відповідачем акт від 30.03.2010 року №62-23-10/23679514 не містить жодних посилань на наявність ознак, які передбачені ч.1 ст.228 ЦК України.

Крім того, з урахуванням положень п.п.4.1.4 п.4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 ЦК України.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених ч.1-3, 5-6 статті 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Згідно до статті 216 ЦК України, до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана у судовому порядку, у зв'язку з чим, факти, викладені відповідачем в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Згідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідачем не наведено доказів, що свідчили б, що договори, сторонами яких є позивач та його контрагенти були укладений з метою, що суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Таким чином, в ході розгляду справи та дослідженні наданих документів встановлено, що податковий кредит з ПДВ, сформовано та задекларовано ВКФ «Світоч» у березні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року, березні, квітні 2009 року з дотриманням вимог чинного на той момент податкового законодавства і документально підтверджується. Податковий кредит з ПДВ, сформований ВКФ «Світоч» в липні 2008 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Оксамит», завищено на суму 42120,00 грн., так як на момент здійснення операції постачальник не являвся платником ПДВ, внаслідок цього суму податку, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету, занижено на 42120,00 грн..

2. Податок на прибуток.

В ході проведення відповідачем перевірки ВКФ «Світоч» (акт від 30.03.2010 р. №62-23-10/23679514) було встановлено порушення вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (в редакції Закону України 283/97-ВР від 30.05.1997 року, із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 434939,33 грн., в тому числі: за І квартал 2008 року у сумі 5691,25 грн.; за ІII квартал 2008 року у сумі 199249,65 грн.; за ІУ квартал 2008 року у сумі 115097,25 грн.; за І квартал 2009 року у сумі 56668,73 грн.; за ІІ квартал 2009 року у сумі 58232,45 грн.. Як вказано в акті перевірки, заниження позивачем податку на прибуток в загальній сумі 434939,33 грн. виникло в результаті придбання с/г продукції на підставі нікчемних правочинів у наступних постачальниках: ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», ПП ПКФ «Гранд-Агро», ТОВ «Оксамит».

Як вже зазначалось судом в дослідницькій частині по податку на додану вартість, висновки відповідача про нікчемності правочинів, укладених між позивачем та вищевказаними постачальниками (контрагентами), є необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням податковою службою повноважень, встановлених чинним на той момент законом.

На момент господарських операцій з вказаними контрагентами (2008-2009 рр.) норми податкового законодавства щодо податку на прибуток закріплювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 року №28З/97-ВР із змінами та доповненнями), відповідно до якого валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшою використаних у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5).

Згідно до п.5.1 ст.5 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до п.п.5.2.1 п5.2 ст.5 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

П.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказує, що не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За нормами податкового законодавства податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, хоча й має деякі відмінності. Підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які містять відомості про господарські операції та фіксують факти їх здійснення.

Як встановлено судом в ході дослідження питання про податку на додану вартість, поставка с/г продукції від ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», ПП ПКФ «Гранд-Агро», ТОВ «Оксамит» оформлялась накладними, які містять усі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів в Україні від 24.05.1995 року №88. Отримана від постачальників ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», ПП ПКФ «Гранд-Агро», ТОВ «Оксамит» продукція оприбуткована по бухгалтерському обліку ВКФ «Світоч» і в подальшому реалізована різним покупцям.

За встановленими правилами ведення податкової звітності податкова декларація з податку на прибуток підприємств заповнюється з наростаючим підсумком. Так, по декларації ВКФ «Світоч» за 2008 рік у складі валових витрат по рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» відображені наступні показники: за 1 квартал - 324110 грн. /а.с.34 т.2/, за три квартали - 1212002 грн. (в тому числі валові витрати ІІІ кв. - 887892 грн. (1212002 - 324110) /а.с.36 т.2/; за рік - 1996785 грн. /а.с.32 т.2/.

По деклараціях з податку па прибуток ВКФ «Світоч» за 2009 рік по рядку 04.1 відображені наступні показники: за І квартал - 997378 грн. /а.с.30 т.2/; за півріччя - 2676657 грн. (в тому числі валові виграти II кварталу 1679279 грн. (2676657-997378) /а.с.28 т.2/, за три квартали - 4918392 грн. (в тому числі валові втрати ІІІ кв. - 2242235 грн. (4918892-267бб57) /а.с.26 т.2/; за рік - 5931784 грн. (в тому числі валові витрати IV кв. - 1012892 грн. (5931784-4918892) /а.с.39 т.2/.

Відповідно до п.п.11.2.1 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат вважається дата, яка припадає на податний період, протягом якого відбувається перша з подій: або оплата товару; або його фактичне отримання (оприбуткування).

Отже, враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, в ході дослідження питання по формуванню ВКФ «Світоч» податку на додану вартість, документально підтверджуються валові витрати, задекларовані ВКФ «Світоч» по взаємовідносинах з ТОВ «Злагода-М» (1 кв. 2008 р. - 22765,05 грн., ІІІ кв. 2008 р. - 271066,16 грн., IV кв. 2008 р. - 11800,0 грн., І кв. 2009 р. - 226674,93 грн.); ЗАТ «Агрофорт» (III кв. 2008 р. - 199716,32 грн.); ПП ПВКФ «Гранл-Агро» (ІІІ кв. 2008 р. - 115616,10 грн., IV кв. 2008 р.- 448588,98 грн.); ПП «Регіон Ойл Груп» (II кв. 2009 р. - 232929,81 грн.). Що стосується валових витрат, задекларований ВКФ «Світоч» по взаємовідносинах з ТОВ «Оксамит», встановлено, що державну реєстрацію ТОВ «Оксамит» в зв'язку з банкрутством було скасовано судовим рішенням в жовтні 2007 р. /а.с.123-125 т.1/.

Встановлено, що ТОВ «Оксамит» скасована державна реєстрація за №10741170003023539 від 22.10.2007 р., знято з обліку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №43/8459 від 04.10.2007 р., що свідчить про те, ВКФ «Світоч» завищено валові витрати у III кв. 2008 року на суму 210600,0 грн., в зв'язку з чим занижено податок з прибутку підприємств на 52650,00 грн..

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставі рішення суду є здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави, а сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність усіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації до моменту виключення з Державного реєстру.

Отже, проведеним дослідженням наданих позивачем документів встановлено, що сума, віднесена ВКФ «Світоч» до складу валових витрат за І кв. 2008 р., ІII кв. 2008 р., ІУ кв. 2008 р., І кв. 2009 р., ІІ кв. 2009 р., документально підтверджується. У зв'язку з виключенням з Державного реєстру постачальника ТОВ «Оксамит» встановлено, що ВКФ «Світоч» завищено валові витрати у ІІІ кв. 2008 р. на суму 210600,00 грн., у зв'язку з чим занижено податок з прибутку на 52650,00 грн..

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 року №2. З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином суд приходить до висновку, що винесені Гайворонською МДПІ Кіровоградської області ДПС податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість, податку на прибуток №0002032310/0, №0002032310/1, №0002032310/2 і №0002042310/0, №0002042310/1, №0002042310/2 в частині фінансово-господарських взаємовідносин ВКФ «Світоч» з підприємствами-постачальниками ЗАТ «Агрофорт», ПП «Регіон Ойл Груп ЛТД», ТОВ «Злагода-М», та ПП ПКФ «Гранд-Агро» є протиправними та підлягають скасуванню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 17, 69-71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби за №0002032310/0, №0002032310/1, №0002032310/2, в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 458747,17 грн., в т.ч. 305831,45 грн. - основного платежу, 152915,72 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

3. Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби за №0002042310/0, №0002042310/1, №0002042310/2, в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 573433,99 грн., в т.ч. 382289,33 грн. - основного платежу, 191144,66 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-комерційної форми «Світоч» (код за ЄДРПОУ 23679514) судові витрати по справі в сумі 1094 грн., шляхом їх безспірного списання із рахунків Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько