Рішення

від 10.04.2013 по справі 912/291/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 рокуСправа № 912/291/13-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/291/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк";

до відповідача: Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша";

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представники:

позивача - у засіданні 25.03.13, 03.04.13, 10.04.13 - начальник юридичного відділу філії "Кіровоградське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" Кирдан А.В., довіреність № 3304-О від 28.09.12;

відповідача - у засіданні 25.03.13, 03.04.13, 10.04.13 - Бірюков А.О., довіреність б/н від 25.03.13;

відповідача - у засіданні 03.04.13, 10.04.13 - Лобанов О.В., довіреність б/н від 20.03.13.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить:

"1. В рахунок погашення заборгованості та пені за Кредитним договором № 90 від 24.07.2007 р., укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" та Приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша", в сумі 8913179,04 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 3740000,00 грн., заборгованості за відсотками - 5169182,40 грн., пені - 3996,64 грн., звернути стягнення на Предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, буд. 2н (два з літерою "н"), шляхом надання права ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ № 14360570, МФО № 305299) на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні, зазначеному у Висновку про вартість майна, а саме - 888019,00 гривень, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" (ЄДРПОУ 34099974, 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71, кім. 27 В) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ № 14360570, МФО № 305299) судовий збір у розмірі 68820,00 гривень".

Відзив на позов із доказами надіслання його копії позивачу відповідачем не наданий.

У засіданні господарським судом Кіровоградської області на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва з 25.03.13 до 16:30 03.04.13, з 03.04.13 до 14:10 10.04.13.

25.03.13 відповідач подав клопотання про призначення господарським судом будівельно-технічної експертизи для визначення звичайної ринкової вартості об'єкта нерухомості (літ. "Аакр"), огорожі (літ. "N-N2"), замощення (літ. "І") в м. Кіровограді по вул. Добровольського, 2н на дату проведення експертизи, яку доручити Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Клопотання обґрунтоване тим, що

при зазначенні початкової ціни продажу предмета іпотеки у розмірі 888 019 грн. позивач посилається на висновок товарної біржі "Універсал", де вказана ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 23.10.12;

відповідач із зазначеною вартістю не погоджується, оскільки висновок не містить у повному обсязі даних об'єкта оцінки нежитлова будівля ((літ. "Аакр") як окремий об'єкт відсутня, предметом оцінки була огорожа (літ. "N,N2"), тоді як фактично огорожа зареєстрована за (літ. "N-N2"), об'єкт оцінки "ворота "Літ.N 1" взагалі відсутній;

у п. 12 іпотечного договору від 31.08.07, укладеного між ПП "БК "Левша" та ЗАТ КБ "Приватбанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк"), посвідченого нотаріально і зареєстрованого в реєстрі за № 2734, сторони визначили вартість предмету іпотеки - 5548233 грн., яка більш ніж в шість разів перевищує вартість згідно вказаного висновку;

на думку відповідача, в разі встановлення вартості предмету іпотеки сторонами безпосередньо в договорі (без зазначення процедури її зміни в разі звернення стягнення на предмет іпотеки) зміна вартості предмета іпотеки в односторонньому порядку на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності є неможливою;

між сторонами виник спір щодо оцінки предмета іпотеки;

Верховний Суд України в Узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин від 11.11.11 виклав позицію щодо необхідності призначення та проведення відповідної судової експертизи при виникненні спору між сторонами щодо оцінки предмета іпотеки - за ціною, встановленою в договорі чи при проведенні оцінки майна;

у п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.12 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи;

згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта є доказом в господарському судочинстві;

відповідно до ст. 41 названого Кодексу, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

У запереченнях на клопотання відповідача, наданих 03.04.13, позивач просить клопотання відхилити з тих підстав, що

висновок товарної біржі "Універсал" щодо ринкової вартості предмету іпотеки є письмовим доказом у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України;

оцінка предмета іпотеки здійснювалася за даними технічного паспорту, тобто проведена у повному обсязі, а твердження відповідача не відповідають фактичним обставинам;

сторонами договору іпотеки не визначена початкова вартість предмета іпотеки при зверненні стягнення на нього у судовому порядку;

за частиною шостою ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, а не на підставі проведеної судової експертизи;

відповідачем на підтвердження своїх доводів не надано доказів про іншу ринкову вартість предмету іпотеки під час розгляду справи, ніж та, що зазначена позивачем, отже посилання на суперечливість доказів є неспроможною, необхідність проведення судової експертизи щодо оцінки вартості предмета іпотеки відсутня;

як вбачається з договору купівлі-продажу майна № 79 від 23.07.07 на Правобережній товарній біржі, будівля корпусу № 301 в м. Кіровограді по вул. Добровольського, 2н придбана ПП "БК "Левша" за 969 304 грн. 27 коп.

У клопотанні, поданому 03.04.13, приватне підприємство "Будівельна компанія "Левша" просить призначити у даній справі інженерно-технічну експертизу для вирішення питання про звичайну ринкову вартість об'єкта нерухомості (літ. "Аакр"), огорожі (літ. "N-N2"), замощення (літ. "І") в м. Кіровограді по вул. Добровольського, 2н на дату проведення експертизи, яку доручити Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зупинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України на період проведення експертизи до одержання її результатів. Таке клопотання обґрунтоване аналогічно клопотанню, поданому 25.03.13.

Представник публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" проти задоволення клопотання заперечив у засіданні 03.04.13.

За результатами розгляду клопотань про призначення судової експертизи та заперечень на клопотання, господарський суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Доказами у справі, за ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 43 Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, письмові докази, надані сторонами, оцінюються господарським судом нарівні із висновком судового експерта.

Судову експертизу, як це встановлено частиною першою ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд призначає для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

На вирішення господарського суду у даній справі переданий спір про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму заборгованості приватного підприємства "Левша" по кредитному договору № 90 від 27.07.07. Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. З урахуванням такої норми, у позовній заяві зазначена початкова ціна предмета іпотеки у сумі 888 019 грн.

Предметом розгляду спору у даній справі не є спір про встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, тому питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань, відсутні

Господарський суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Закрите акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк", - банк та приватне підприємство "Будівельна компанія "Левша" - позичальник уклали кредитний договір № 90 від 24.07.07 із додатковими угодами від 02.08.07, 30.08.07, 31.12.08, за умовами яких банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 2 380 000 грн., а за додатковою угодою від 30.08.07 - 3 740 000 грн.; позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 25.07.12, сплатити проценти за його користування - 15,6, 17,6 за додатковою угодою від 30.08.07 (а при порушенні обов'язку з погашення кредиту - 40 процентів річних від суми залишку непогашеної заборгованості), 12,10 проценти за додатковою угодою від 31.12.08 (а при порушенні обов'язків з погашення кредиту - 53 проценти річних від суми залишку непогашеної заборгованості), винагороду за покриття позичкового рахунку, винагороду за обслуговування кредитної лінії, пеню, штрафи. Згідно п. 5.4 додаткової угоди від 30.08.07 до кредитного договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 5.1, 5.2, 5.3 здійснюється протягом трьох років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано позичальником. Договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Як встановлено ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами, встановленими договором або законом, про що правочин вчиняється у письмовій формі.

Стаття 1 Закону України Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" містить визначення іпотечного кредитування, як правовідносин, що виникають з приводу набуття права вимоги іпотечного боргу за правочинами та іншими документами.

Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду. Такі норми містить частина друга ст. 3 Закону України "Про іпотеку".

Сторонами кредитного договору № 90 від 24.07.07 укладений іпотечний договір від 31.08.07, посвідчений у цей же день нотаріально, зареєстрований у реєстрі за № 2734.

Станом на 29.12.12 за розрахунком позивача заборгованість позичальника по кредитному договору № 90 від 27.07.05 становить 3 740 000 грн. - по кредиту, 5 169 182 грн. 40 коп. - по відсотках, 3 996 грн. 64 коп. - по пені, розрахованої за період з 24.07.07 по 31.12.08, всього - 8 913 179 грн. 04 коп.

Заборгованість приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" по кредиту у сумі 3 740 000 грн., 3 413 931 грн. 43 коп. станом на 01.02.12 та пені у сумі 3 996 грн. 64 коп. за період з 24.07.07 по 31.12.08 визнана Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 11.09.12, залишеним в цій частині в силі рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.03.12 у справі № 2/412/1182/12 в провадженні № 22-ц/774/593/13. Відповідно до частини четвертої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З 01.02.12 по 29.12.12 заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом збільшилася до 5 169 182 грн. 40 коп.

Надаючи господарському суду власний розрахунок суми заборгованості, приватне підприємство "Левша" не врахувало судові рішення вищеназваних судів Дніпропетровської області та розміру плати за користування кредитом, правомірність якого такими судами визнана.

Докази сплати сум, зазначених у позовній заяві, що розглядається господарським судом, позичальником кредитних коштів не надано. Відповідь на вимогу іпотекодержателя про усунення порушень № 21/03-2012 від 21.03.12, іпотекодавець не надав.

Пунктом 2 іпотечного договору від 31.08.08 сторонами узгоджені умови про види платежів, забезпечених іпотекою, до яких віднесені зобов'язання по поверненню кредиту, відсотків за користування ним та сплата пені в порядку і розмірі, визначеному у п. 5. 1 кредитного договору.

Згідно з частиною першою ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У п.п. 18.8.1 іпотечного договору від 31.08.07 викладена умова про право іпотекодержателя з метою задоволення свої вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором № 90 від 24.07.07, вони не будуть виконані.

Частинами другою та третьою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як встановлено частиною першою ст. 35 Закону України "Про іпотеку", положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

У постанові Вищого господарського суду України від 11.08.11 по справі № 5013/157/11, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.11 вказано, що предметом іпотеки по іпотечному договору від 31.08.07, укладеному приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" (Іпотекодавець) та закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" (Іпотекодержатель) є нежитлова будівля (опис об'єкта: корпус 301 загальною площею 5 493,3 кв. м., огорожа, замощення) у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, зареєстрована на праві власності за приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша".

Право власності на зазначену нежитлову будівлю зареєстроване 01.08.07, що підтверджується Витягом, наданим обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 15444417 від 01.08.07. Нежитлова будівля ("ЛОТ № 5 будівля корпусу № 301 (Літ. Аа кр), інвентарний номер № 40, рік побудови - 1966 р., номер за генпланом № 301, загальна корисна площа 5493,3 кв. м., огорожа (Літ. N-N2), замощення (Літ.І), яка знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н) була придбана названим підприємством по договору купівлі-продажу майна № 79 від 23.07.07 за 969 304 грн. 27 коп.

Позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача у сумі 8 913 179 грн. 04 коп. шляхом надання іпотекодержателю права на продаж від свого предмету іпотеки по договору купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою ст. 6 Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу між іпотекодавцем та покупцем або продати від свого імені, якщо це передбачено іпотечним договором або іпотекодержатель та іпотекодавець досягли відповідної згоди шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктом 25 іпотечного договору від 31.08.07 передбачено здійснення реалізації предмета іпотеки відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

У п. 29 зазначеного вище іпотечного договору сторони погодилися, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця. Отже, іпотечний договір від 31.08.07 передбачає можливість продажу предмета іпотеки іпотекодержателем по договору купівлі-продажу. Докази вжиття іпотекодержателем заходів щодо врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення грошових вимог іпотекодержателя відсутні.

Відповідно до частини першої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві може передбачати рішення суду.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають

сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають

задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або

передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі

необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення

прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої

статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають

задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої

реалізації.

За частиною шостою ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Частиною другою ст. 5 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" встановлено, що оцінка предмета іпотеки здійснюється за згодою сторін, якщо інше не передбачено іпотечним договором.

У п. 12 іпотечного договору від 31.08.07 сторони визначили вартість предмета іпотеки - 5 548 233 грн., а у п. 24 такого договору - початкову вартість предмета іпотеки при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку - у розмірі 100 відсотків від загальної вартості предмету іпотеки. У досудовому порядку звернення стягнення на предмет іпотеки не відбувалося.

Виходячи із норм ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, при зазначені початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації суд не обмежений визначенням ціни продажу за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем, оскільки може зазначити її на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Докази на підтвердження підстав зазначення в іпотечному договорі вартості предмета іпотеки у сумі 5 548 233 грн. при тому, що він був придбаний у власність приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" за договором купівлі-продажу у сумі 969 304 грн. 27 коп. відсутні. Докази оцінки майна, що є предметом іпотечного договору від 31.08.07 суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей об'єкт, власником майна - приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" не надавалися.

Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" в обґрунтування визначення початкової вартості продажу предмета іпотеки - 888 019 грн., до позовної заяви додані докази незалежної оцінки майна, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - товарної біржі "Універсал" згідно ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні": висновок ринкової вартості об'єкта оцінки, підписаний оцінювачем - генеральним директором ТБ "Універсал" Полушиним Ю.Н., що діяв на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 11817/11, виданого Фондом державного майна України від 12.05.11, договору № 323/12 з ПАТ "КБ "ПриватБанк" на проведення оцінки від 23.10.12. До Звіту оцінки ринкової вартості нежитлової будівлі № 301. Додатком до Звіту є "Технічний паспорт вул. Добровольського ДП "Кіровоградський ремзавод корпус 301". Безпосередньо Полушин Юрій Миколайович має Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 031-ПК від 26.04.12, зокрема за спеціалізацією напряму "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна)".

Заявник позову просить надати йому право продажу предмету іпотеки від свого імені з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав та надання йому повноважень, необхідних для здійснення продажу. Дії щодо продажу іпотекодержателем предмету іпотеки від свого імені не протирічать умовам, укладеного сторонами договору іпотеки та частині п'ятій ст. 38 Закону України "Про іпотеку". Процедура продажу не суперечить ст. ст. 38, 39 названого Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" інформація з Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень надається у формі витягу, інформаційної довідки та виписки; витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви мають право отримувати:

1) власник нерухомого майна або уповноважена ним особа;

2) особа, яка має речове право на чуже нерухоме майно, або уповноважена нею особа;

3) спадкоємець (правонаступник - для юридичної особи) або уповноважена ним особа.

Господарський суд визнав позов публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" поданим обґрунтовано і задовольняє його у повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі у сумі 68 820 грн. судового збору покладаються на відповідача.

У засіданні 10.04.13 господарським судом проголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості та пені за кредитним договором № 90 від 24.07.07, укладеним між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) та приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" (адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71, кімн. 27 В; і. к. 34099974), в сумі 8913179 грн.04 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 740 000 грн., заборгованості за відсотками - 5 169 182 грн. 40 коп., пені - 3 996 грн. 64 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н (два з літерою "н"), шляхом надання права публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні 888 019 грн, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із наданням публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки

3. Стягнути з приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" (адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, буд. 71, кімн. 27 В; і. к. 34099974) на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) 68820 грн. судового збору.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.04.13

Суддя Н. В. Болгар