Ухвала

від 25.09.2013 по справі 912/291/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 вересня 2013 року Справа № 912/291/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справі суддівКочерової Н.О. Попікової О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" на рішення від господарського суду Кіровоградської області 10.04.2013 та на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 24.07.2013 у справі господарського суду№ 912/291/13-г Кіровоградської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" доПриватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним підприємством "Будівельна компанія "Левша" касаційна скарга на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 у даній справі не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

При цьому чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з п. 3.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 2, 8 до вказаної Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення, який розташований у графі "проведено банком" є "дата виконання". У цьому реквізиті зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Проте на підтвердження сплати судового збору заявником подано платіжне доручення від 19.08.2013 № 28, яке у порушення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті не містить підпису відповідального виконавця та відбитку штампа банку, а отже, не підтверджує факту перерахування коштів через установу банку.

З огляду на вказане, скаржником не надано доказу сплати судового збору у встановленому порядку, що зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку розпочинається саме з наступного дня після набрання законної сили судовим рішенням, що оскаржується, тобто перебіг цього строку не залежить від інших обставин (тривалості поштового обігу кореспонденції, розісланої судом сторонам, необхідності часу на усунення допущених процесуальних недоліків при оформленні касаційної скарги тощо).

Предметом касаційного оскарження у даній справі є рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013, строк на оскарження яких у суді касаційної інстанції закінчився 13.08.2013.

Згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційну скаргу заявником подано до суду 19.08.2013, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання. При цьому клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження заявником не додано.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Отже, подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення строку, враховуючи імперативні норми п. 5 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 у справі № 912/291/13г повернути скаржнику.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Кочерова Н.О.

Попікова О.В.