Постанова

від 24.07.2013 по справі 912/291/13-г

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 року Справа № 912/291/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. - доповідача

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О., (зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. №860 від 23.07.2013р.)

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іванова С.О., довіреність №872-о від 29.03.13, представник;

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша", м.Кіровоград, на рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013р. у справі №912/291/13-г

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк",

м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша", м.Кіровоград

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013р. (суддя Болгар Н.В.) у справі №912/291/13-г позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк ПриватБанк" задоволено повністю.

В рахунок погашення заборгованості та пені за кредитним договором №90 від 24.07.2007р., укладеним між ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) та ПП "Будівельна компанія "Левша" (адреса: 25015, м.Кіровоград, вул.Полтавська, буд.71, кімн. 27 В; і. к. 34099974), в сумі 8 913 179 грн.04 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 3 740 000,00 грн., заборгованості за відсотками - 5 169 182 грн. 40 коп., пені - 3 996 грн. 64 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю разом з усіма її приналежностями, площею 5 493,3 кв. м., що знаходиться у м.Кіровограді по вул.Добровольського, буд.2н (два з літерою "н"), шляхом надання права ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50; і. к. 14360570; МФО № 305299) на продаж вказаного предмету іпотеки з укладенням від свого імені договору купівлі-продажу, в тому числі нотаріального укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем із встановленням початкової ціни продажу предмету іпотеки на рівні 888 019,00 грн, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із наданням ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; і.к. 14360570; МФО № 305299) повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки.

Стягнуто з ПП "Будівельна компанія "Левша" (адреса: 25015, м.Кіровоград, вул.Полтавська, буд.71, кімн. 27 В; і.к. 34099974) на користь ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; і.к. 14360570; МФО № 305299) 68 820,00 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач (ПП "Будівельна компанія "Левша") звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, призначити по даній справі інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: яка звичайна вартість об'єкту нерухомості літ «Аакр», огорожа, (літ. «N-N2»), замощення (літ. «І»), що знаходиться за адресою: м.Кіровоград, вул.Добровольського, 2н, на дату проведення експертизи.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач не погоджується з із зазначеною в оскаржуваному судовому рішенні початковою ціною предмету іпотеки, вважає її замалою, у зв'язку з чим наполягає на призначенні експертизи для визначення ринкової вартості іпотечного майна; стверджує, що взятий місцевим господарським судом за основу висновок суб'єкту незалежної оцінки майна -Товарної біржі «Універсал», про вартість предмету іпотеки станом на 23.10.2012р. у розмірі 888 019,00 грн. неповним та таким, що не відповідає дійсності; вважає відмову господарського суду першої інстанції у задоволенні клопотань відповідача про призначення експертизи з метою визначення ринкової вартості предмету іпотеки - безпідставною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України та правовим позиціям Верховного Суду України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач викладені в останній твердження повністю відхиляю, вважає оскаржуване рішення правомірним, у зв'язку з чим передбачених ст.104 ГПК України підстав для його зміни або скасування не вбачає.

03.06.2013р. розгляду апеляційної скарги відкладався до 24.07.2013р., з огляду на неявку уповноваженого представника відповідача, а також, з огляду на наявність в матеріалах справи клопотання позивача з відповідними доказами неотримання апеляційної скарги, що завадило останньому належним чином підготуватись до судового засідання.

В той же час, письмове клопотання відповідача від 23.07.2013р. про відкладення розгляду справи на іншу дату, у звязку із хворобою уповноваженого представника, колегією суддів відхилено за безпідставністю, оскільки ст.22 ГПК України кількість представників, що можуть представляти інтереси підприємства в суді, законодавцем не обмежена.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з наявних у справі матеріалів, ЗАТ "Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ "Комерційний банк "ПриватБанк", - банк та ПП "Будівельна компанія "Левша" - позичальник уклали кредитний договір № 90 від 24.07.2007р. із додатковими угодами від 02.08.2007р., 30.08.2007р., 31.12.2008р., за умовами яких банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії у сумі 2 380 000 грн., а за додатковою угодою від 30.08.2007р. - 3 740 000,00 грн.; позичальник зобов'язався повернути кредит у строк до 25.07.2012р., сплатити проценти за його користування - 15,6 %, 17,6% за додатковою угодою від 30.08.2007р. (а при порушенні обов'язку з погашення кредиту - 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості), 12,10 % за додатковою угодою від 31.12.2008р. (а при порушенні обов'язків з погашення кредиту - 53 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості), винагороду за покриття позичкового рахунку, винагороду за обслуговування кредитної лінії, пеню, штрафи. Згідно п.5.4 додаткової угоди від 30.08.2007р., до кредитного договору, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 5.1, 5.2, 5.3, здійснюється протягом трьох років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано позичальником. Договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Отже, Банк свої зобов'язання за вищезгаданим кредитним договором виконав належним чином, кредит відповідачеві надав, що підтверджується нижченаведеними доказами. Натомість, відповідач, грошові зобов'язання за договором кредитування належним чином не виконав, у встановлений догоовром строк кредитні кошти та проценти за користування ними не повернув (докази зворотного відсутні), у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором, погашення якої шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки і є предметом даного спору.

Зокрема, станом на 29.12.2012р. за розрахунком позивача заборгованість позичальника по кредитному договору № 90 від 24.07.2007р. становить 3 740 000,00 грн. - по кредиту, 5 169 182 грн. 40 коп. - по відсотках, 3 996 грн. 64 коп. - по пені, розрахованої за період з 24.07.2007р. по 31.12.2008р., всього - 8 913 179 грн. 04 коп.

Заборгованість ПП "Будівельна компанія "Левша" по кредиту у сумі 3 740 000 грн., з них 3 413 931 грн. 43 коп. станом на 01.02.2012р. та пені у сумі 3 996 грн. 64 коп. за період з 24.07.2007р. по 31.12.2008р. встановлена Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська від 11.09.2012р., що набрало законної сили. Відповідно до частини четвертої ст.35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Починаючи з 01.02.2012р. по 29.12.2012р. заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом збільшилася до 5 169 182 грн. 40 коп.

Таким чином, як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, надаючи господарському суду власний розрахунок суми заборгованості, ПП «Будівельна компанія «Левша» не врахувало зазначене вище судове рішення та, відповідно, розміру плати за користування кредитом, правомірність якої судом визнана та додаткового доказування не потребує.

На час прийняття оскаржуваного рішення у даній справі доказів погашення кредитної заборгованості відповідачем суду не надано. Вимога іпотекодержателя про усунення порушень №21/03-2012 від 21.03.2012р. іпотекодавцем (відповідачем) залишена поза увагою (докази зворотного - відсутні).

В той же час, пунктом 2 іпотечного договору від 31.08.2007р. сторонами узгоджені умови про види платежів, забезпечених іпотекою, до яких віднесені зобов'язання по поверненню кредиту, відсотків за користування ним та сплата пені в порядку і розмірі, визначеному у п. 5.1 кредитного договору.

Згідно з частиною першою ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

В свою чергу, в п.п. 18.8.1 іпотечного договору від 31.08.2007р. викладена умова про право іпотекодержателя з метою задоволення свої вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором № 90 від 24.07.2007р., вони не будуть виконані.

Частинами другою та третьою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону; звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Разом з цим, наведене вище не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В постанові Вищого господарського суду України від 11.08.2011р. у справі №5013/157/11, зазначено, що предметом іпотеки по іпотечному договору від 31.08.2007р., що укладений між ПП «Будівельна компанія «Левша» (Іпотекодавець) та ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «ПриватБанк» (Іпотекодержатель, позивач), є нежитлова будівля (опис об'єкта: корпус 301 загальною площею 5 493,3 кв. м., огорожа, замощення) у м. Кіровограді по вул. Добровольського, буд. 2н, зареєстрована на праві власності за ПП "Будівельна компанія "Левша".

Право власності на зазначену нежитлову будівлю зареєстроване 01.08.2007р., що підтверджується Витягом, наданим обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 15444417 від 01.08.2007р. Нежитлова будівля ("ЛОТ № 5 будівля корпусу № 301 (Літ. Аа кр), інвентарний номер № 40, рік побудови - 1966 р., номер за генпланом № 301, загальна корисна площа 5493,3 кв. м., огорожа (Літ. N-N2), замощення (Літ.І), яка знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2н) була придбана названим підприємством по договору купівлі-продажу майна № 79 від 23.07.2007р. за 969 304 грн. 27 коп.

Наведений вище факт обгрунтовано врахований місцевим гсоподарським судом Кіровоградської області під час прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до вимог частини четвертої ст.35 Господарського процесуального кодексу України, як такий, що встановлений судом і має значення для вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що даний факт спростовує заперечення апелянта з приводу неповного відображення у висновку суб'єкту незалежної оцінки майна - Товарної біржі «Універсал» предмету іпотеки та відсутність у даному висновку оцінки окремих об'єктів нерухомості, що входять до предмету іпотеки.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі і інші заперечення апелянта.

Так, не погоджуючись з твердженнями скаржника з приводу того, що, задовольняючи позовні вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), господарський суд має встановити в своєму рішенні початкову вартість такого майна, ґрунтуючись при цьому саме на зазначеній в договорі застави вартості останнього, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне.

Згідно з ч.2 ст.591 Цивільного кодексу України, початкова ціна предмету застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Отже, п.24 договору іпотеки від 31.08.2007р. визначено початкову ціну предмету іпотеки у розмірі 5 548 233,00 грн., тобто, 100% загальної вартості останнього, за умов «позасудового» врегулювання спору.

Якщо ж звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні має керуватись вимогами чинного законодавства України, зокрема, Закону «України «Про іпотеку» (надалі - «Закон»).

Зокрема, статтею 39 Закону передбачено перелік відомостей, що має зазначатися у рішенні суду у разі задоволення останнім позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Окрім інших відомостей, ст.39 згаданого вище Закону зазначає про необхідність відобразити у відповідному рішенні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Дійсно, відповідно до ст.43 Закону, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, як у даному випадку (адже існує спір), - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність,при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Таким чином, встановлюючи початкову ціну предмета іпотеки на підставі наданого позивачем висновку суб'єкта оціночної діяльності - Товарної біржі «Універсал» станом на 23.10.2012р. у розмірі 888 019,00 грн., а не керуючись п.12 договору іпотеки від 31.08.2007р., де вартість предмету іпотеки була визначена сторонами в сумі 5 548 233,00 грн., господарський суд першої інстанції правомірно виходив з того, що вартість предмету іпотеки у розмірі 5 548 233,00 грн. погоджена сторонами у випадку позасудового врегулювання спору.

Враховуючи ж звернення позивача за вирішенням даного спору до суду (тобто, не вирішення сторонами даного спору в позасудовому порядку), господарським судом Кіровоградської області було обґрунтовано вибрано альтернативний спосіб визначення початкової ціни продажу предметів іпотеки, закріплений частиною 6 статті 38 Закону "Про іпотеку", яка передбачає визначення початкової ціни продажу на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності. У даному випадку - це Товарна біржа «Універсал», що діє на підставі сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №11817/11, виданого Фондом держмайна України від 21.05.2011р., оцінювач - Полушин Ю.М., посвідчення МФ №031-ПК від 26.04.2012р. за спеціалізацією «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна).

Висновки місцевого господарського суду узгоджуються також з частиною 1 статті 58 Закону "Про виконавче провадження", яка передбачає, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, для оцінки якого державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності, який проводить свою діяльність відповідно до Закону "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні".

(Аналогічні правові позиції закріплені в постанові ВГСУ від 05.12.2011р. у справі №6/535-10 та Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якою хоча й надані роз'яснення щодо вирішення спорів в порядку цивільного судочинства, проте, у той же час узагальнено практику застосування норм саме матеріального права у кредитних відносинах).

Обґрунтованою колегія суддів вважає відмову господарського суду першої інстанції в задоволенні клопотань відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою визначення початкової ціни предмету іпотеки. Судову експертизу, як це встановлено частиною першою ст. 41 ГПК України, господарський суд призначає для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

В той же час, на вирішення господарського суду у даній справі переданий спір про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПП «Будівельна компанія «Левша» за кредитним договором № 90 від 24.07.2007р., а не спір про встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, у зв'язку з чим питання, роз'яснення яких потребує спеціальних знань, відсутні.

Таким чином, з огляду на наведене вище, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції було в повній мірі з'ясовано фактичні обставини справи, повно та об'єктивно досліджено наявні у справі докази, у зв'язку з чим передбачені ст.104 ГПК України підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Враховуючи відмову в задоволенні апеляційної скарги, витрати на апеляційне оскарження покладаються на відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2013р. у справі №912/291/13-г - залишити без змін , а апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельна компанія "Левша", м.Кіровоград, - без задоволення .

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов

Повний текст постанови підписаний 25.07.2013р.