Постанова

від 09.04.2013 по справі 23/5009/7712/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №23/5009/7712/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарової З.П., Геза За участю представників: від заявника:не з'явився від боржника:Тишкевич В.В. від кредитора:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 р. по справі№ 23/5009/7712/11( суддя Юлдашев О.О.) за заявою кредитораПриватне підприємство "Радуга-Стиль", м. Дніпропетровськ до боржникаПриватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2011 року за заявою кредитора Приватного підприємства "Радуга-Стиль", м. Дніпропетровськ до боржника Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/3515/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.12.2011 року Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя визнане банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначений - ініціюючий кредитор Приватного підприємства "Радуга-Стиль", м. Дніпропетровськ.

Ухвалою від 20.02.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя та припинив провадження у справі.

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів було внесено вимоги ініціюючого кредитора у сумі 10 100,00 грн., та вимоги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська у розмірі 516,55 грн.

Вимоги ініціюючого кредитора залишилися не погашеними, у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів у підприємства - банкрута. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби подала до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №23/5009/7712/11, в якій просить апеляційний суд скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції справа розглянута без всебічної повної оцінки всіх обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства. А саме, вказує на те, що інтереси держави в даній справі полягають у виконнані законодавчо покладених на органи податкової служби обов"язки щодо проведення перевірки та вжиття заходів по унеможливленню застосування суб"єктами господарювання схем ухилення від оподаткування, а також мінімізації податкових зобов"язань.

Ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органоми покладених на них законодавством обов"язку щодо проведення позапланової документальної перевірки та формування кредиторських вимог. Тобто орган державної податкової служби має, передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України, права на апеляційне оскарження.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2012р. по справі № 23/5009/7712/11 ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012р. скасовано, справу про банкрутство ПП "Тепло майстер" направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.08.2012р. по справі № 23/5009/7712/1 затвердженно звіт ліквідатора боржника і ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу ПП "Тепломайстер", провадження у справі № 23/5009/7712/11 припинено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. по справі № 23/5009/7712/11 ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.08.2012р. залишено без змін, апеляційну скаргу Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської обл. ДПС без задоволення.

19.11.12р. Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби була подана касаційна скарга № 29388/10/10-014, в якій вона просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.10.12р. та ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.08.12р.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013р. по справі №23/5009/7712/1 касаційна скарга Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської обл. ДПС задоволена частково. Справу №23/5009/7712/1 направити до Донецького апеляційного господарського суду на новий апеляційний розгляд.

При скасуванні постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. Вищий господарський суд виходив з того, що судом апеляційної інстанції при попередньому розгляді справи не встановлено чи було перевірено судом першої інстанції обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство ПП "Тепломайстер" при введенні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, чи надано таким обставинам відповідної оцінки.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 05.03.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом на новий розгляд.

В судове засідання з"явився ліквідатор Тишкевич В.В., представники апелянта, кредитора та боржника у судове засідання не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставин і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції від 20.02.12р. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідування ПП "Тепло майстер" та досліджуючи правомірність здійснення ліквідаційної процедури, апеляційний суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника було порушено 05.12.2011р. за заявою Приватне підприємство "Радуга-Стиль", м. Дніпропетровськ. Заява мотивована неспроможністю боржника погасити заборгованість в розмірі 10 100,0грн.,що підтверджується виконавчим написом нотаріуса на векселі та згідно даних Державної виконавчої служби Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя за юридичною адресою не знаходиться, майно на яке можливо звернути стягнення відсуне, та вимоги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська у розмірі 516,55грн.

На підтвердження факту відсутності боржника за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 31-б, ініціюючий кредитор посилається на акт державного виконавця, відповідно до якого вказано, що боржник за адресою не знаходиться.

На інші ознаки відсутності підприємницької діяльності ініціюючий кредитор в заяві про порушення справи про банкрутства не посилався.

Згідно ч. 2 ст. 52 Закону, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.12.2011р. Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора Приватне підприємство "Радуга-Стиль", м. Дніпропетровськ

В постанові про визнання боржника банкрутом підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області посилається на простий вексель серія АА № 2033172 від 01.11.2011 року на суму 10 100,00грн., протест про неоплату векселя №1734 від 04.11.2011 року, виконавчий напис нотаріуса №1735 від 04.11.2011р., постанову від 26.12.2011 року Жовтневого ВДВС Запорізького міського управління юстиції, якою повернуто виконавчий документ - виконавчий напис № 1735 від 04.11.2011 року у зв'язку з відсутністю за вказаною у виконавчому документі адресою боржника та майна, що йому належить та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, згідно якого боржник знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

Однак, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Запорізької області при прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом належним чином не перевірив належність та допустимість доказів, які б підтверджували документально факт відсутності боржника за місцезнаходженням та припинення підприємницької діяльності.

Судом другої інстанції встановлено, що у доданому ініціюючим кредитором до матеріалів справи Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.12.2012 року №147536, міститься запис про те, що юридична особа Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, крім того, 01.12.2012 року зареєстроване рішення засновників про припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи те, що при розгляді справи суду слід перевірити підстави внесення та наявність такого запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та, відповідно, дослідити правомірність застосування до нього спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника, суд встановив наступне.

Ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст. 52 Закону про банкрутство предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

При цьому, докази відсутності боржника за місцем його знаходження та безспірності вимог ініціюючого кредитора повинні бути надані заявником господарському суду на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону про банкрутство.

Чинне законодавство передбачає певний порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 названого Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому ч. 3 ст. 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, основними та належними доказами відсутності боржника за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до пп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 97 від 20.10.2005 року), статус відомостей про юридичну особу може набувати значення:

- у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу;

- у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу;

- виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Зокрема, ч. 11, ч. 12 названої статті, встановлено, що, юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Згідно Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7572 від 08.09.2008 року, на цей час законодавством не передбачено інших підстав, за яких державний реєстратор може вносити до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

У зв'язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

В матеріалах справи, на час прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відсутні будь-які дані з реєстру, в яких би містилися вищезазначені записи. Наявна в матеріалах справи виписка з ЄДРПОУ ,станом на 01.12.12р. не містить даних про відсутність юридичної особи Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя за місцезнаходженням. Будь-які інші виписки чи довідки із ЄДРПОУ стосовно Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя в матеріалах справи відсутні.

На підставі чого, колегія суддів Донецького апеляційного господарського вважає, що внесення до реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та внесення інформації щодо знаходження юридичної особи в стані припинення має різну правову природу та різні наслідки порушення справи про банкрутство, і вказані відомості не є тотожними.

Отже, наявність у Єдиному державному реєстрі запису про те, що юридична особа перебуває у стані припинення не може вважатись доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Крім того, вказівки Вищого господарського суду України є обов"язковими для виконання судами попередніх інстанцій. Згідно до вказівок постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2013р. по справі № 23/5009/7712/11 суд апеляційної інстанції ухвалою від 20.03.2013р. запитував докази у ліквідатора, а саме:

- докази пошуку майна, що належали банкруту за місцезнаходженням: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Електрична, дім 28, корпус 60;

- докази вчинення заходів ліквідатором по встановленню місцезнаходження боржника;

- докази витребування у Кучерявнікова Д.О. документів фінансово-господарської діяльності підприємства;

- докази закриття рахунків із доказами руху коштів з моменту визнання боржника банкрутом по затвердження ліквідаційного балансу, тобто з 14.12.2011р. по 28.08.2012р.

Однак, витребуваних судом апеляційної інстанції доказів ліквідатор не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що, судом першої інстанції не були перевірені обставини обґрунтованості при здійсненні ліквідаційної процедури, а за відсутності такої перевірки, судом першої інстанції не надано таким обставинам відповідну оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, приймаючи ухвалу у справі про банкрутство Приватного підприємства "Тепло майстер", м. Запоріжжя, суд першої інстанції належно не встановив та перевірив дотримання ліквідатором боржника всіх вимог Закону при здійсненні ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Тепло майстер", м. Запоріжжя.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши належним чином всі обставини справи, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б підтверджували відсутність за місцезнаходженням Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя. Висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з наявністю ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є такими, що не відповідають нормам законодавства про банкрутство.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено право апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької обл. від 20.02.2012р. по справі про банкрутство Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі №23/5009/7712/11 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.02.2012 року у справі № 23/5009/7712/11 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі №23/5009/7712/11про банкрутство - скасувати.

Провадження у справі №23/5009/7712/11 про банкрутство Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя припинити.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження Приватне підприємство "Тепло майстер", м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 34060790) для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: З.П. Азарова

Т.Д. Геза