Постанова

від 10.04.2013 по справі 34/17-1523-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 34/17-1523-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М. (доповідач)

Студенця В.І.

розглянувши касаційну скаргу Громадської організації "АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ"

на рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011

та на постанову Одеського апеляційного господарського суду 28.01.2013

у справі №34/17-1523-2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Громадської організації "АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ"

про стягнення 93513,06 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Кравець І.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з 'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ" про стягнення 93513,06 грн., з яких: 91863,33 грн. основного боргу, 1649,73 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" та мотивовані несплатою відповідачем наданих телекомунікаційних послуг. Позивач стверджує, що обов'язок по сплаті відповідачем отриманих послуг передбачено умовами договору № 1440 ОДС КОР про надання послуг бізнес - мережі від 01.05.2009 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.08.2011 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі № 34/17-1523-2011 позов задоволено.

Судові рішення обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 204, 509, 526, 530, 549, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" та мотивовані самовільним встановленням відповідачем на телефонну мережу загального користування маршрутизуючого обладнання, що є порушенням умов договору № 1440 ОДС КОР про надання послуг бізнес - мережі від 01.05.2009 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.05.2009 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Одеської філії ВАТ "Укртелеком" (оператор) та Громадською організацією "АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ" (бізнес-абонент) було укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №1440 ОДС КОР.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору на підставі ліцензії на здійснення діяльності в сфері телекомунікацій на території України, виданої органом регулювання в сфері телекомунікацій, оператор надає бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес - мережі Утел, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно діючих тарифів. Послуги замовляються бізнес-абонентом шляхом укладення відповідних додаткових угод до цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 договору під бізнес - мережою Утел слід розуміти систему комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.

Відповідно до п.2.2.7 договору бізнес абонент зобов'язаний без погодження з оператором не передавати послуги в користування іншим юридичним чи фізичним особам та не використовувати їх для надання третім особам будь-яких послуг телефонного зв`язку, передання даних, ІР-телефонії, Інтернет тощо.

Згідно з п.2.2.8 договору бізнес - абонент зобов'язаний не направляти вхідний міжнародний трафік через свої технічні засоби на телекомунікаційну мережу загального користування України. Цей пункт поширюється на весь вхідний міжнародний трафік незалежно від технології обробки і передавання такого трафіку.

Відповідно до п.3.1 договору не пізніше 10 (десятого) числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту розрахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року у межах якого надавалися послуги.

Згідно п.3.2 договору вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

Відповідно до п.4.2 договору у разі затримки оплати на надані послуги бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов'язкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 року.

Предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості з наданих позивачем відповідно до договору № 1440 ОДС КОР від 01.05.2009 року послуг на загальну суму 91863,33 грн., з яких станом на 01.03.2011 року борг за міський телефонний зв'язок складає 22,05 грн.; борг за міжміський телефонно - телеграфний зв'язок складає 91359,73 грн.; борг з послуг мобільного зв'язку - 194,00 грн.; абонплата - 287,55 грн. При цьому позивачем також нараховано пеню у розмірі 1649,73 грн. виходячи з умов пункту 4.2 договору № 1440 ОДС КОР від 01.05.2009 року.

У жовтні 2010 року позивач зафіксував використання послуг міжнародного телефонного зв'язку з боку відповідача через його обладнання VoLP шлюз D-Link DVG-7022S, про що складено відповідний акт надання послуг від 28.10.2010 року за участю представника відповідача.

Колегією суддів встановлено та не заперечується відповідачем, що обладнання, а саме VoLP шлюз D-Link DVG-7022S, є власністю відповідача, котрий налаштував та обслуговував вказаний пристрій самостійно, без укладення з позивачем договору про надання послуг по налаштуванню обладнання та контролю за його роботою або договору про передачу обладнання відповідачем в користування позивачеві для надання послуг. Вказане обладнання відповідача відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах" є інформаційною (автоматизованою) системою.

Згідно ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про захист інформації в інформаційно - телекомунікаційних системах", відповідальність за забезпечення захисту інформації в системі покладається на власника системи.

Відтак, саме власник пристрою VoLP шлюз D-Link DVG-7022S несе обов'язок щодо забезпечення невтручання в роботу вказаного обладнання.

Враховуючи висновок судової експертизи №6664/9677/12-36 від 20.12.2012р., суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що VoLP шлюз D-Link DVG-7022S було підключено до мережі Інтернет та до телефонної мережі загального користування (лінії ВАТ "Укртелеком"), а тому існувала можливість забезпечення VoLP шлюзом D-Link DVG-7022S, у т.ч. із використанням віддаленого керування, телефонних дзвінків через абонентські лінії відповідача, що є отриманням відповідачем послуг телефонного зв'язку відповідно до умов договору № 1440 ОДС КОР від 01.05.2009 року за встановленими тарифами (додаток № 1/1 до договору № 1440 ОДС КОР від 01.05.2009 року).

Згідно з п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги. Відповідач неналежно виконував умови договору, встановивши обладнання та підключивши його таким чином, що не виключило можливості дистанційного керування VoLP шлюзом D-Link DVG-7022S.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано доказів оплати виставлених позивачем рахунків, що є порушенням умов договору №1440 ОДС КОР від 01.05.2009, а також враховуючи порушення строків оплати відповідачем наданих послуг, колегія суддів вважає правомірним висновок судів про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 та рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "АЛЬЯНС ФРАНСЕЗ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 та рішення господарського суду Одеської області від 15.08.2011 у справі №34/17-1523-2011 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець