Постанова

від 17.02.2009 по справі 15/22-08-369

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/22-08-369

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р. Справа № 15/22-08-369

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Тофана В.М.

                                                  Бойко Л.І.

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду №24 від 16.02.2009р.)

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від відповідача 1 –Селіванова С.А. за довіреністю б/н від 11.09.08р.,

від прокуратури - Горяйнової А.О  за посвідченням №321 від 27.10.08р. ( в судовому засіданні від 27.01.09р.),

Лянної О.А. за посвідченням № № 98 від 04.11.98р. ( в судовому засіданні від 17.02.09р.) ;

/відповідач 2  не використав права на участь його представників в судовому засіданні, хоча був завчасно повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином (див. поштові повідомлення № 502862 від 16.01.09р. та № 506794 від 29.01.09р.); третя особа не брала участь в розгляді справи у зв'язку з ліквідацією 18.05.06р. ( див. Довідку з ЄДРПОУ-т.3,а.с.150);

клопотання позивача про повторне відкладення розгляду апеляційної скарги через зайнятість представника в іншому судовому засіданні колегією суддів відхилено, оскільки не представлено доказів означеної обставини/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАБРІЗ”, с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р.

по справі № 15/22-08-369

за позовом Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

до відповідачів : 1) скаржника,

    2) комунального підприємства „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації”

за участю третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –товариства з обмеженою відповідальністю „Квінт-Агро”, м. Одеса

та за участю Прокуратури Овідіопольського району Одеської області

про зобов'язання виконати певні дії

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2008р. Дальницька сільська рада Овідіопольського району Одеської області /далі –Дальницька сільрада / звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „МЕГАБРІЗ” (відповідач 1) та КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” (відповідач 2), за участю третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ТОВ „Квінт-Агро” про:

- зобов'язання КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” скасувати державну реєстрацію права власності на базу відпочинку „Лазурна”, що знаходиться в селі Грибівка Овідіопольського району Одеської області за ТОВ „МЕГАБРІЗ”, здійснену на підставі рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2003 р., договору купівлі - продажу від 06.12.2002 р. і акту прийняття - передачі від 06.12.2002 р..

- зобов'язання ТОВ „МЕГАБРІЗ” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку розміром 7265 м. кв., яка знаходиться на території Дальницької сільради с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області (база відпочинку „Лазурна”), і звільнити вказану земельну ділянку від тимчасових споруд за власний рахунок.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2008 р. до участі у справі № 15/22-08-369 допущено прокурора Овідіопольського району Одеської області.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при проведенні державної реєстрації відповідачем 2 на означену база відпочинку „Лазурна”, останнім порушено вимоги Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що в свою чергу порушує права та інтереси територіальної громади села. Крім того, як вказує позивач, відповідач 1 користується земельною ділянкою, на якій знаходиться майно база відпочинку „Лазурна”, без відповідних на те правових підстав, що є порушенням ст.ст. 116, 124 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, вимог Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. (суддя Петров В.С.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі з підстав їх обґрунтованості та підтвердження належними доказами.

Не погоджуючись з означеним вище рішенням господарського суду, ТОВ „МЕГАБРІЗ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Дальницької сільради відмовити повністю.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції:

- порушив вимоги ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, надавши перевагу при оцінці доказів висновку судової будівельно–технічної експертизи № 4325 від 30.05.2008р. перед висновком про технічний стан та групу капітальності будівель, розташованих на території база відпочинку „Лазурна”, виконаному ПП „Дельта Консалтинг”, згідно якого спірні будівлі бази відпочинку відносяться до капітальних будівель, відтак на думку скаржника, їх державна реєстрація проведена законно, а їх переміщення з займаної земельної ділянки є неможливим без їх пошкодження;

- не надано жодної оцінки існуючому та діючому Розпорядженню Овідіопольської РДА від 01.04.2003р. №225 з додатками до нього, яким за ТОВ „Квінт-Агро” –продавцем згідно договору купівлі-продажу нерухомості, було визнано право власності на будівлі та споруди бази відпочинку „Лазурна”;

- помилково дійшов висновку про те, що ТОВ „МЕГАБРІЗ” самовільно зайняв спірну ділянку, оскільки відповідно до ст. 377 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Апелянт погоджується з тим, що ним використовується земельна ділянка без правовстановлюючого документа, але стверджує, що це сталося з вини позивача, оскільки ТОВ „МЕГАБРІЗ” неодноразово зверталось до Дальницької сільради з проханням укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне відповідачу 1 майно, однак згоди на укладання договору оренди позивачем надано не було;

- не застосував строки позовної давності, оскільки позивач по справі ще у березні 2004р. знав про існування оскаржуваної у 2008р. реєстрації права власності на базу відпочинку „Лазурна” та не звертався до суду.

Позивач та КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації”  відзиву на апеляційну скаргу не надали. Представник прокуратура Овідіопольського району Одеської області  вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, та просить залишити рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008р. без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу ТОВ „МЕГАБРІЗ” –без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 07.08.2001 р. між Дальницькою сільрадою та ТОВ „Квінт Агро” укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач надав, а орендар прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 7265 кв.м, яка розташована на території Дальницької сільської ради, с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області, для обслуговування бази відпочинку „Лазурна” строком на 5 років.

24.09.2002 р. рішенням господарського суду Одеської області по справі №17-6-39/02-6701 за позовом Дальницької сільради до ТОВ „Квінт –Агро” про стягнення 24 536,51 грн. заборгованості по орендній платі і розірвання договору оренди земельної ділянки, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.12.2002 р. та постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2003 р., розірвано договір оренди земельної ділянки від 07.08.2001р. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди щодо внесення орендної плати.

27.12.2002р. рішенням 5 сесії ХХІІІ скликання Дальницької сільської ради № 127/1 на підставі вказаного рішення господарського суду від 24.09.2002р. вирішено розірвати вищевказаний договір оренди від 07.08.2001р., вилучити земельну ділянку загальною площею 7265 м. кв. у ТОВ „Квінт Агро”, перевести її до земель запасу с. Грибівка Дальницької сільської ради та зобов'язати ТОВ „Квінт Агро” в термін до 10.01.2003р. звільнити земельну ділянку від тимчасових споруд.

Між тим, 06.12.2002р. між ТОВ „Квінт Агро” та ТОВ „МЕГАБРІЗ” був укладений договір купівлі–продажу нежитлової споруди, згідно якого ТОВ „Квінт Агро” передало у власність, а ТОВ „МЕГАБРІЗ” прийняло та зобов'язалось оплатити вартість нежитлової споруди – бази відпочинку „Лазурна”, загальною площею 7265 кв.м, що розташована  в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області.

Після цього, 10.07.2003р. господарський суд Одеської області прийняв рішення по справі № 1/201-03-4736 за позовом ТОВ „МЕГАБРІЗ” до ТОВ „Квінт Агро”, яким визнав за ТОВ „МЕГАБРІЗ” право власності на майно бази відпочинку „Лазурна”, перелічене в додатку до договору купівлі-продажу не житлової споруди від 06.12.2002р., а саме: будинки відпочинку в кількості дев'яти штук, бетонозмішувач, випрямитель зварочний, ангар металевий, станок деревообробний, будівля туалету, сарай металевий, баня, кухня, душ, споруда, що розташовані в с. Грибівка, Овідіопольський район, Одеська область.

На підставі вказаного рішення суду від 10.07.2003 р., право власності на базу відпочинку „Лазурна”, яка розташована за адресою: с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області, 18.02.2004 року було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно відповідачем 2 за ТОВ „МЕГАБРІЗ” на підставі вказаного рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2003 року, договору купівлі–продажу від 06.12.2002 року, додатку до договору і акту прийняття –передачі від 06.12.2002 року, про що видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 2862017 від 18.02.2004 року і зроблено запис № 45 в книзі № 2 реєстраційний № 4785145.

Позивач стверджує, що відповідачем проведена незаконна реєстрація права власності ТОВ „МЕГАБРІЗ” на означене майно, оскільки останнє не є нерухомим, а законодавство передбачає реєстрацію права власності лише на нерухоме майно, чим порушено права та законні інтереси територіальної громади с. Грибівка щодо неправомірного знаходження майна відповідача 1 на земельній ділянці Дальницької сільської ради.

Згідно інвентарної справи КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” на території бази відпочинку „Лазурна” знаходяться такі споруди: літ. „А”, „Б”, „В”, „Г”, „Ж”, „З” - будинки дерев'яні; літ. „Р”, „С” - літній жилий будинок; літ. „Д” - будинок збірний імпортний; літ. „К” - сарай металевий; літ. „Л” - будинок охорони; літ. „М” - ангарно–човникова станція; літ. „Н” - лазня; літ. „О” - кухня.

Рішення суду базується на висновку про порушення права землекористування позивача реєстрацію права власності на об'єкт, що не є нерухомим, що встановлено висновком судової будівельно –технічної експертизи № 4325 від 30.05.2008 року, яка була проведена на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 12.03.2008р. в рамках даної справи, відповідно до якого - обстежувані об'єкти літ. „А, Б, В, Г, Ж, З” - будинок дерев'яний, літ. „Р,С” - літній жилий будинок, літ. „Д” - будинок збірний імпортний, літ. „К” - сарай металевий, літ. „Л” - будинок охорони, літ. „М” - ангарно–човникова станція, літ. „Н” - лазня, літ. „О” - кухня, що розташовані на базі відпочинку „Лазурна” в с. Грибівка Овідіопольського району Одеської області станом на момент обстеження не є нерухомим майном. Також встановлено, що виконати переміщення вказаних приміщень технічно можливо. При переміщенні придатність вказаних будівель для використання за цільовим призначенням не зміниться. Будівлі літ. „Р, С” - літній жилий будинок знаходиться в ветхому технічному стані та підлягають розбору.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дальницька сільська рада звернулась до суду з позовною вимогою про зобов'язання КП „Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації” скасувати державну реєстрацію права власності на базу відпочинку „Лазурна”, що знаходиться в селі Грибівка Овідіопольського району Одеської області за ТОВ „МЕГАБРІЗ”.

Главою 1 розділу „Організаційно-правова основа місцевого самоврядування” визначені повноваження сільських, селищних, міських рад (ст.ст. 25, 26) серед яких не вбачається повноваження сільської ради вимагати від комунального підприємства районного бюро технічної інвентаризації скасування державної реєстрації речового права за юридичною особою.

Відповідно до стаття 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав;б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Посилання Дальницької сільської ради на те, що таким способом остання захищає право власності територіальної громади с. Грибівка на земельну ділянку, що займана відповідачем 1, не може вважатися обґрунтованим, так як ст. 152 Земельного кодексу України чітко визначає способи захисту прав на земельні ділянки серед яких не значиться як спосіб захисту вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на майно юридичної особи.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, колегія зазначає, що позивачем вибрано не вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки вищезазначеними законами України не передбачений такий спосіб захисту права власності органу місцевого самоврядування на земельну ділянку як скасування державної реєстрації юридичної особи на належне їй майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, що є підставою для відмови в задоволенні такої позовної вимоги.

До того ж позивач намагається захистити право землекористування, яке йому не належить, оскільки у відповідності до ст.120 ЗК України воно 06.12.2002р. перейшло до ТОВ „Мегабріз” на підставі договору купівлі-продажу майна, оскільки на дану дату ТОВ „Квінт Агро” ще мало право землекористування, вказаною в договорі земельною ділянкою, і це право припинилося у відповідності до ст. 188 Господарського  кодексу України лише для ТОВ „Квінт Агро” і лише 10.12.2002р., тобто з моменту  набрання чинності рішенням господарського суду Одеської області від 24.09.2002 р. по справі №17-6-39/02-6701 за позовом Дальницької сільради до ТОВ „Квінт –Агро” про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.08.2001р.

Перехід права землекористування від однієї юридичної особи до іншої в жодному разі не може порушити право власності територіальної громади, на захист якого подано позов, а відсутність порушеного права є підставою для відмови в позові.

Крім іншого, згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, в силу ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, відповідно до ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з клопотання ТОВ „МЕГАБРІЗ” (т.3, а.с.126), останнє просило суд першої інстанції застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що Дальницька сільрада ще у березні 2004р. знала про існування оскаржуваної у 2008р. реєстрації права власності на базу відпочинку „Лазурна”.

Відповідно до наявних в матеріалах справи листів ТОВ „МЕГАБРІЗ” до Дальницької сільради від 15.03.2004р. вих.№13 (т.3, а.с.129) , від 02.03.2004р. вих.№12 (т.3, а.с.128) з відмітками вхідних номерів позивача, ТОВ „МЕГАБРІЗ” повідомляло Дальницьку сільську раду про купівлю відповідачем 1 бази відпочинку „Лазурна”, що знаходиться в селі Грибівка Овідіопольського району Одеської області та ставило питання про укладання договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться означене майно.

З викладеного колегія приходить до висновку про те, що дізнавшись 11.03.2004р. про ніби порушення свого права державною реєстрацією та знаходженням майна ТОВ „МЕГАБРІЗ” без відповідного договору оренди, Дальницька сільська рада звернулась з відповідним позовом лише 08.02.2008р., чим пропустила встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк, в межах якого має відбуватись захист порушеного права.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про безпідставне незастосування місцевим господарським судом строків позовної давності, відтак з наведених підстав слід відмовити в задоволенні позовних вимог Дальницької сільради.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ „МЕГАБРІЗ” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р. –скасуванню з відмовою у задоволенню позовних вимог.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАБРІЗ” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2008 р. по справі № 15/22-08-369 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області відмовити повністю.

2. Стягнути з Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Дальник, вул. Леніна, 162, код 22508650, р/р 33219812700366 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МЕГАБРІЗ” (67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, код ЄДРПОУ 32259656, р/р 2600231496, в ТОВ КБ „ФЕБ”, МФО 238599) 42,50 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги

3. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням повних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                   В.М.Тофан

Суддя                                                                                   Л.І.Бойко

Постанова підписана 19.02.2009р.