Постанова

від 03.02.2009 по справі 5020-5/247

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-5/247

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ   

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

02 лютого 2009 року   Справа № 5020-5/247

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Лисенко В.А.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Голика В.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адресъ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокимов І.В.) від 11.12.2008 у справі №5020-5/247

за позовом           Приватного підприємства "Адресъ" (вул. Велика Морська, 29, місто Севастополь, 99011; вул.Бутакова, 12, місто Севастополь, 99011)

до           Приватного підприємства "Джошуа" (вул. Богданова, 29-47, місто Севастополь, 99016; набережна пляжу "Учкуєвка", 27, місто Севастополь, 99002)

про стягнення заборгованості в розмірі 219601,00 грн.; за зустрічним позовом про визнання договору недійсним

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Адресь” звернулось до господарського суду міста Севастополя з  позовом до Приватного підприємства „Джошуа” про  стягнення заборгованості за договором про надання послуг у сумі  219601,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється оплатити послуги, зроблені  позивачем у виконання цього договору.

Відповідач позов не визнав та звернувся до Приватного підприємства „Адресъ” з зустрічним позовом про  визнання договору недійсним.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від  11.12.2008 у справі № 5020-5/247 (суддя Євдокимов І.В.) у задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що договір про надання послуг стосується  послуг щодо здійснення діяльності з пошуку покупця, правовому супроводу підготовки та укладення угоди про відчуження майна, що має певні обтяження, знаходиться під арештом та є предметом іпотеки. Тому, на думку суду, на момент укладення договору він суперечив діючому законодавству, оскільки предмет договору на підлягав відчуженню.

У задоволенні первісного позову відмовлено, оскільки вимоги ґрунтуються на договорі, який визнаний недійсним. А тому внаслідок  недійсної угоди не  виникають  правові наслідки.     

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати  рішення та  задовольнити  позов.

Доводи скарги мотивовані тим, що судом неправильно застосовані  норми матеріального та процесуального права. Сторона вказує на те, що наявність арешту та  заборона на відчуження майна, яка зроблена нотаріусом, не є  підставою для визнання договору недійсним. Вказаним договором не порушені  права іпотекодержателя, оскільки з його боку відсутні будь-які  претензії до позивача і відповідача. Крім того, у договорі є відмітка про наявність обтяжень і зазначено, що  відповідач зобов'язується усунути їх до укладення договору  купівлі-продажу цього майна. Сторона зазначає, що предметом угоди від  01.02.2008  між Приватним підприємством „Адресъ” і Приватним підприємством „Джошуа” є не дії, пов'язані з відчуженням майна від імені власника, а дії, спрямовані на пошук  покупця на  зазначене майно, правовий супровід, спрямоване на підготовку договору купівлі-продажу майна у майбутньому. Сторона вказує, що з посилкою на частину 1 статті 215 Цивільного кодексу України в момент укладення угоди відсутні були правові підстави, визначені у статті 203 Цивільного кодексу України.

Більш детальніше доводи вказані у скарзі.   

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2009 змінено склад судової колегії, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Судова колегія розглядає справу за відсутністю сторін, за наявними матеріалами у справі.

          Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.

          01.02.2008 між Приватним підприємством „Адресъ” і Приватним підприємством  „Джошуа” був укладений договір № 9 про надання послуг.

Відповідно до умов цього договору  Приватне підприємство „Джошуа” передавало Приватному підприємству „Адресъ” виключне право на представництво його інтересів і здійснення діяльності з пошуку покупця, правовому супроводу та укладення угоди про відчуження об'єкта нерухомості, що належить Приватному підприємству „Джошуа” на праві власності.

          Розглядаючи вказану угоду на предмет  недійсності договору, судова колегія звертає увагу на те, що обставини, які дають підстави для визнання договору недійсним, повинні існувати у момент укладення угоди.

          Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності угоди є недотримання  в момент здійснення угоди стороною вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

          Всупереч вказаній нормі діючого законодавства суд першої інстанції не встановив, у чому полягають порушення закону при укладенні спірного договору.

          Наявність договору іпотеки, який укладеній  17.05.2006 між Приватним підприємством „Джошуа”  і громадянином Нехлюй О.Г., не впливає на права та обов'язки сторін за спірним договором  від 01.02.2008.

          Предметом договору № 9 було представництво інтересів власника майна, спрямоване на пошук покупця та подальший супровід укладення договору купівлі-продажу. Тобто предметом угоди є надання послуг, а не відчуження майна, на яке накладено арешт.

          З матеріалів справи слідує, що заборона відчуження майна, відносно  якого укладений договір на  пошук покупця, була відома  обом  сторонам  на час укладення договору № 9. Більш того,  власник вказаного майна за умовами договору зобов'язується усунути   перешкоди відносно обтяжень, накладених на власне майно, тобто виконати дії, спрямовані на звільнення  предмету іпотеки. Оскільки сторони передбачили таке застереження у договорі, виконання цього пункту договору було можливим шляхом повернення грошів іпотекодержавцю, немає ніяких підстав вважати, що спірний договір суперечить діючому законодавству.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 9 Закону України  „Про іпотеку” № 898-IV від 05.06.2003 іпотекодавець має право виключно  на підставі згоди іпотекодержателя, що містіться в іпотечному договорі або у внесених до нього змінах чи доповненнях, відчужувати предмет іпотеки.

Таким чином, наявність такого обтяження на майно, як  іпотека, не  перешкоджає можливості власника майна здійснити його відчужування у порядку, встановленому законом.

          За таких обставин висновок суду  першої інстанції про недійсність договору суперечить обставинам справи, нормам матеріального права. У зв'язку з таким, рішення суду підлягає скасуванню.

          При прийнятті нового рішення на підставі вищезазначеного судова колегія  відмовляє у задоволенні зустрічного позову про визнання договору недійсним.

          Що стосується первісного позову про стягнення сум, судова колегія дійшла таких висновків.

          Згідно з умовами договору № 9 від 01.02.2008 заявник надає  виконавцю виключне право на представництво його інтересів і здійснення діяльності, спрямовані на пошук покупця, правовому супроводу  підготовки і укладення договору купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 3.1 договору встановлено, що за здійснення діяльності відповідно до  вказаного договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду у розмірі 5% від суми угоди. Сума угоди визначена як 4292500,00 грн., що еквівалентно  850 тис. доларів США.

Відповідно до додаткової угоди к договору ціна об'єкта складає 800 тис. доларів США, що еквівалентно  3960000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що  позивач  виконав покладені на нього обов'язки  по пошуку покупця, правовій супроводі майбутнього договору, але відповідач в односторонньому порядку відмовився від договору.

Вказане підтверджено тим, що на адресу позивача надійшло листа  від  майбутнього покупця  Гапонова А.Г. від 24.04.2008 (а.с.15), повідомлення  замовника  з боку виконавця про те, що  знайдений  покупець (а.с. 16).

Згідно з розпискою  від 30.04.2008  Приватне підприємство „Джошуа”  отримало від Гапонова Андрія Григоровича  5000,00 грн. задатку за продаж об'єкту.

15.05.2008 позивачем знайдений другій покупець –Приватне підприємство „Юг-сервіс” (а.с.25).  

          Згідно з пунктом 4.1 договору за порушення умов договору або односторонню відмову від його виконання, винна сторона сплачує іншій стороні грошову компенсацію в розмірі суми винагороди, передбаченому пунктом 3.1 дійсного договору та відшкодовує нанесені збитки.

          З матеріалів справи вбачається, що 5% від суми угоди складають 198000,00 грн. Крім вказаної суми відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, які несе сторона внаслідок виконання своїх обов'язків, суми збитків  складають витрати на оцінку, сплату правової допомоги, суми позичання на оформлення договору з боку Приватного підприємства „Джошуа”. Позивачем витрачено 3000,00 грн. (а.с.40-41), 5000,00 грн. (а.с.45), 5050,00 грн. (а.с. 48), 8551,00 грн. (а.с.49), загалом сума складає 219601,00 грн.

          Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

          За таких обставин судова колегія вважає можливим задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 219601,00 грн., а також судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 3418,00 грн., а всього 223019,00 грн.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2),  104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Адресъ" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 11.12.2008 у справі № 5020-5/247 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Джошуа" (99002, місто Севастополь, набережна пляжу "Учкуєвка", 27, код ЄДРПОУ 25139288, інших реквізитів немає) на користь Приватного підприємства "Адресь" (99011, місто Севастополь, вул.В.Морська, 29, код ЄДРПОУ 30169828, інших реквізитів немає) 223019,00 грн., з яких 198000,00 грн. - сума за договором, 21601,00 грн. - збитки,  3418,00 грн. - судові витрати.

У зустрічному позові Приватному підприємству "Джошуа" до Приватного підприємства "Адресь" про визнання договору недійсним відмовити.

Господарському суду міста Севастополя  видати наказ.

Головуючий суддя                              підпис                    В.А. Лисенко

Судді                                                            підпис                    Ю.М. Гоголь

                                                            підпис                    В.С. Голик