Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-20130/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року м. Київ К-38353/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року

у справі № 2а-20130/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік»

до Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Укртехнік» (позивач) до Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (відповідач) задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000882340/0 від 05 серпня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВКП «Укртехнік»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Кіровська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ВКП «Укртехнік»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 984/23/32187000 від 26 липня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000882340/0 від 05 серпня 2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 90 018,00 грн. (69 244,00 грн. -основний платіж, 20 774,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з невключенням до складу валового доходу погашеної шляхом передачі векселів суми кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтек-Холдінг», яке ухвалою Господарського суду Донецької області від 20 січня 2010 року у справі № 45/217Б ліквідовано у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України від 23 червня 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Відповідно до статті 11 Конвенції від 07 червня 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, (далі -Уніфікований закон) будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно із статтею 16 Уніфікованого закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Отже, ліквідація ТОВ «Промтек-Холдінг»не означає, що чотири спірні векселі не буде пред'явлено позивачу до оплати, оскільки, векселедержатель до припинення своєї діяльності міг передати їх за індосаментом іншій особі.

Статтею 77 Уніфікованого закону передбачено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо, зокрема, строку платежу (статті 33 -37); платежу (статті 38 -42); позовної давності (статті 70 і 71).

Відповідно до статті 34 Уніфікованого закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред'явленням не може бути пред'явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред'явлення починається від зазначеної дати.

Згідно з частиною 1 статті 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Як встановлено судами, спірні векселі видано 15 грудня 2009 року зі строком оплати за пред'явленням, а тому строк позовної давності за ними має закінчуватись 15 грудня 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, станом на четвертий квартал 2009 року за кредиторською заборгованістю позивача перед векселедержателем не закінчився строк позовної давності, то така заборгованість не може бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога та, відповідно, не може бути включена до складу валових доходів у відповідності з приписами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року. Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Приходько І.В.