Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-4381/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 року м. Київ К/9991/49724/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Лосєв А.М. Маринчак Н.Є розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року

у справі № 2а-4381/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2012 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс" задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс", посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс" за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт № 39/1507 від 07.11.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року № 15748/1507/0, яким ТОВ "Фінансова компанія "Варіант-Фінанс" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 155000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) визначено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Частиною 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України передбачено, що цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім, зокрема, розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 150.1. ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно ч. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В той же час, ч. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 року з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не заперечує правомірність включення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за підсумками діяльності 2010 року до складу валових витрат за І квартал 2011 року.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що норми п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України не містять заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді А.М. Лосєв

Н.Є. Маринчак