Постанова

від 09.04.2013 по справі 822/644/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/644/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: Баліцької І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2013 року кооперативне підприємство комбінату харчування "Ікар" (далі - КП КХ "Ікар", позивач) звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Красилівська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами відповідача проведено перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання податку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарських одиниць кафе "Берізка" та бару "Коктейль", які належать кооперативному підприємству комбінату харчування "Ікар" з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

За результатами перевірок складено акти №007012 від 15.11.2012 року (по кафе "Берізка") та №007016 від 15.11.2012 року (бар "Коктейль").

В ході перевірок виявлені та відображені в актах перевірок порушення позивачем вимог ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та пп. "а" пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267, пп. "б" пп. 267.3.2 п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України, шляхом провадження торговельної діяльності товарів без придбання відповідних торгових патентів. Так, позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продовольчих товарів, тобто торговельна діяльність (громадське харчування) без придбання відповідного торгового патенту в барі "Коктейль" з 17.10.2010 року по 15.11.2012 року та в кафе "Берізка" - з 03.05.2010 року по 15.11.2012 року.

На підставі висновків викладених в актах перевірок від 15.11.2012 року №007012 та №007016 Красилівською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 року: №0000192302 форми "Р", яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 7925 грн.; №0000162302 форми "Р", яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9525 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог КП КХ "Ікар", суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки є обґрунтованими, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг: підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній та комунальній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання.

Офіційне тлумачення даного положення надано Конституційним судом України в рішенні від 21 грудня 2000 року N 16-рп/2000 у справі за конституційними зверненнями Центральної спілки споживчих товариств України та державного підприємства Міністерства оборони України "Управління військової торгівлі Прикарпатського військового округу" щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (справа про патентування підприємницької діяльності).

Так, положення пункту 1 частини третьої статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" про те, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання у селах, селищах та містах районного підпорядкування, треба розуміти так, що територіальна ознака діяльності - у селах, селищах та містах районного підпорядкування - стосується лише торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання. Тобто дія зазначеного Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій Укоопспілки, військової торгівлі, аптек, які перебувають у державній власності, незалежно від сфери їх діяльності та місця розташування.

Разом з цим, із набранням чинності Податковим кодексом України 01.01.2011 року, регулювання даних відносин змінилось.

Так, відповідно до абзацу "б" пп. 267.1.2 п. 267.1 ст. 267 ПК України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання: розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання.

Таким чином, положення діючого Податкового кодексу України визначають дві умови звільнення від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг: 1) відповідна організаційно-правова форма (підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання), 2) місце розташування та провадження господарської діяльності (село, селище, місто районного значення).

Враховуючи, що в періоди, охоплені перевіркою, вказані правовідносини регулювались різними положеннями законодавства, оцінку діяльності позивача на предмет відповідності діючому законодавства необхідно здійснювати диференційовано. Зокрема, діяльність кафе "Берізка" з 03.05.2010 року до 31.12.2010 року, а бару "Коктейль" з 17.10.2010 року по 31.12.2010 року слід досліджувати на предмет їх відповідності положенням Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", в той час як діяльність даних торговельних пунктів після 01.01.2011 року потрібно розглядати в світлі Податкового кодексу України.

Як видно із матеріалів справи, кафе "Берізка" та бар "Коктейль" знаходяться на території міста Старокостянтинів Старокостянтинівського району Хмельницької області, яке відповідно до постанови Верховної Ради України від 15.12.1999 року віднесено до категорії міст обласного значення. Дана обставина вказує на неможливість звільнення позивача від сплати збору за провадження торговельної діяльності у зв'язку із невиконанням умови щодо місця розташування та провадження господарської діяльності.

Виходячи з наведеного, висновки податкового органу щодо допущення позивачем порушень вказаних вимог податкового законодавства є обґрунтованими лише щодо періодів з 01.01.2011 року по 15.11.2012 року.

Враховуючи можливість виокремлення розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за період до 01.01.2011 року, колегія суддів вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення №0000192302 від 21.11.2012 року в частині застосування штрафних санкцій за період з 17.10.2010 року по 31.12.2010 року на загальну суму 960 грн., а податкове повідомлення-рішення №0000162302 від 21.11.2012 року в частині застосування штрафних санкцій за період з 03.05.2010 року до 31.12.2010 року на загальну суму 2560 грн.

В силу ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою частково задовольнити позов КХ "Ікар".

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору згідно із статтею 94 КАС України у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар" задовольнити частково .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 року №0000192302 та №0000162302 в сумі 960 грн. та 2560 грн. відповідно.

В задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь кооперативного підприємства комбінату харчування "Ікар" судові витрати у розмірі 52,80 грн. (судовий збір), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "16" квітня 2013 р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.