Постанова
від 28.03.2013 по справі 2а-11217/12/0170/15
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 р. (14:52) Справа №2а-11217/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Герасименко Н.А.,

від відповідача - Одабаші А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерна"

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання протипраними та скасування податкових повідомлень-рішень

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерна" (далі - позивач) до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0001772301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн., № 0001762301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", «Про податок на додану вартість» та Податкового Кодексу України. Позивач зазначає, що висновки відповідача щодо невірного формування валових витрат та податкового кредиту у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів позивача, а саме: ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах, не ґрунтуються на нормах податкового та цивільного законодавства. Позивач зауважує, що господарські операції з придбання товарів (отримання послуг зберігання) у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" мають реальний характер, рух товарів від продавця до покупця, доставка та оприбуткування товару на складі позивача та подальше його використання у господарській діяльності позивача підтверджується первинними бухгалтерськими документами, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.10.2012 року по справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що в ході проведеної перевірки позивача були виявлені порушення податкового законодавства, що й стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерна" (ідентифікаційний номер юридичної особи - 37369393) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Державним реєстратором Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим 07.12.2010 року.

Згідно Довідки АА № 527320 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "Ерна" (ідентифікаційний код 37369393) є, зокрема, оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення(КВЕД 46.44), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерна» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерна» з питань взаємовідносин з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012.

За результатами перевірки був складений акт № 1513/22-0/37369393 від 21.09.2012 р. (далі акт перевірки).

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001772301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн.,

- № 0001762301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн.

Сума донарахування зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Ерна" п. 44.1 п. 44.5 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, а саме у зв'язку з завищенням валових витрат позивачем за період з 01.07.2009р. по 31.03.2012 р. на суму 1701450 грн. внаслідок включення до їх складу витрат на придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд".

Сума донарахування зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Ерна" п. 198.1, п. 198.3., п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України по операціям з придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" за період з 01.07.2009р. по 31.03.2012р., в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 243042 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність донарахування податкових зобов'язань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0001772301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати по операціях з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" були сформовані позивачем у період 2011-2012 роки, отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню як норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", так і норми ІІІ розділу Податкового кодексу України «Податок на прибуток підприємств».

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльністю, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Згідно з п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8. ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996).

Згідно зі ст.1 Закону №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 вказаного Закону передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" до валових витрат 2011 - 1 кварталу 2012р. включені витрати по операціям з придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" за період з 01.07.2009р. по 31.03.2012р.

За даними податкового органу, завищення валових витрат пов'язане з тим, що ТОВ "Ерна" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів.

Сутність порушень, за висновками податкового органу, полягає в тому, що згідно із листів ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, які надійшли на адресу відповідача в рамках Постанови слідчого групи слідчих, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, були направлені акти про неможливість проведення зустрічних звірок з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин.

Згідно актів про неможливість проведення зустрічних звірок не підтверджено реальність проведення господарських операцій ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" з контрагентами-покупцями та контрагентами постачальниками, у тому числі з ТОВ «Ерна» за період з 01.07.2009р. по 31.03.2012р.

На думку податкового органу діяльність ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

У зв'язку з чим, податковий орган зробив висновок про нікчемність укладених позивачем з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" угод, оскільки, на думку податкового органу, вказаний контрагент здійснював діяльність, спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі позивачу.

Крім того, відносно посадових осіб ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємства.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ТОВ "Ерна" по взаємовідносинах з ПП "Комманд" суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2011 р. між ПП "Комманд", в особі директора Логвіна А.Л. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений договір поставки № 293 від 17.01.2011 р., за яким:

п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов даного Договору.

п. 1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

п. 4.1 Постачальник за свій рахунок здійснює доставку товарів на склад Покупця.

На виконання умов вказаного договору ПП "Комманд" було поставлено товарно-матеріальні цінності, а саме товари господарського призначення, на загальну суму 2892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн. (вартість без ПДВ 2410,06 грн.), що підтверджується видатковою накладною: № 69 від 17.01.2011р. на суму 2 892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн. (вартість без ПДВ 2410,06 грн.)

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП "Комманд" суму у розмірі 2 892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Ерна" по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. операції з оприбуткування товарів від ПП "Комманд" відображені на загальну суму 2892,08 грн.: січень 2011 р.: Дт 28 "Товари" - Кт 631 2892,08 грн.

Таким чином, факт отримання товару від ПП "Комманд" у перевіряємому періоді підтверджується видатковою накладною. Оплата вартості товару була здійснена позивачем у повному обсязі.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ТОВ "Ерна" по взаємовідносинах з ПП "Визит Торг" суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що 01.06.2011 р. між ПП "Визит Торг", в особі директора Логвіна О.Л. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений догорів поставки № 121 від 01.06.2011 р., за яким:

п.1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

п. 4.1 Постачальник за свій рахунок здійснює доставку товарів на склад Покупця.

Крім того, 15.09.2011 р. між ПП "Визит Торг", в особі директора Логвіна О.Л. (Зберігач) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Поклажедавець) був укладений догорів зберігання № 91902 від 15.09.2011 р., за яким:

п. 1.1. Зберігач зобов'язується на умовах встановлених даним Договором, за винагороду надати послуги зі зберігання переданих йому Поклажедавцем будівельних матеріалів в асортименті й кількості згідно актам приймання-передачі.

На виконання умов вказаних договорів ПП "Визит Торг" було поставлено товарно-матеріальних цінностей та виконано послуг зберігання на загальну суму 826 680,52 грн., у т.ч. ПДВ 137 780,09 грн. (вартість без ПДВ 688 900,43 грн.), що підтверджується актами прийому - передачі виконаних послуг та видатковими накладними: № 27 від 06.06.2011 у сумі без ПДВ 13 081,17 грн.(ПДВ 2 616,23 грн.), № 46 від 09.06.2011 у сумі без ПДВ 18 532,36 грн.(ПДВ 3 706,47 грн.), № 62 від 01.06.2011 у сумі без ПДВ 25 843,42 грн. (ПДВ 5 168,68 грн.), № 376 від 14.06.2011 у сумі без ПДВ 53 045,60 грн. (ПДВ 10609,12 грн.), № 70 від 15.06.2011 у сумі без ПДВ 36 177,58 грн. (ПДВ 7 235,52 грн.),№ 78 від 16.06.2011 у сумі без ПДВ 32 008,77 грн.(ПДВ 6 401,75 грн.),№ 90 від 20.06.2011 у сумі без ПДВ 41 824,98 грн. ( ПДВ 8 365,00 грн.), № 101 від 21.06.2011 у сумі без ПДВ 29 011,81 грн. ( ПДВ 5 802,36 грн.), № 109 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 54 720,91 грн. (ПДВ 10 944,18 грн.), № 440 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 15127,91грн. (ПДВ 3 025,58грн.), № 453 від 06.07.2011 у сумі без ПДВ 16371,33грн. (ПДВ 3 274,27 грн.), № 56 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 36479,17грн. (ПДВ 7 295,83 грн.), № 106 від 25.07.2011 у сумі без ПДВ 23 077,20 грн. (ПДВ 4 615,44 грн.), № 15 від 02.08.2011 у сумі без ПДВ 20705,78грн. (ПДВ 4141,16 грн.), № 48 від 08.08.2011 у сумі без ПДВ 35732,01 грн.(ПДВ 7 146,40 грн.), № 60 від 10.08.2011 у сумі без ПДВ 15982,09грн. (ПДВ 3196,42 грн.), № 77 від 15.08.2011 у сумі без ПДВ 13440,22 грн. (ПДВ 2688,04 грн.), № 33 від 07.09.2011 у сумі без ПДВ 24823,25грн. (ПДВ 4964,65 грн.), № 22 від 05.09.2011у сумі без ПДВ 9 277,36грн. (ПДВ 1 855,47 грн.), № 74 від 19.09.2011 у сумі без ПДВ 10331,38грн.(ПДВ 2 066,28 грн.), № 708від 22.09.2011 у сумі без ПДВ 13353,28грн.(ПДВ 2 670,66 грн.), № 117 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 32674,87грн. (ПДВ 6534,97 грн.), № 24 від 04.10.2011р. у сумі без ПДВ 2645,95 грн. (ПДВ 529,19 грн.), № 50 від 10.10.2011р. у сумі без ПДВ 7015,23 грн. (ПДВ 1403,05 грн.), № 80 від 14.10.2011р. у сумі без ПДВ 2220,41 грн. (ПДВ 444,08 грн.), № 121 від 21.10.2011р. у сумі без ПДВ 8858,25 (ПДВ 1771,65 грн.), акт № 1 від 31.10.2011р. у сумі без ПДВ 21250,00 грн. (ПДВ 4250,00 грн.), № 11 від 01.11.2011р. у сумі без ПДВ 6573,66 грн. (ПДВ 1314,73 грн.), № 121 від 09.11.2011р. у сумі без ПДВ 6714,05 грн. (ПДВ 1342,81), № 160 від 14.11.2011р. у сумі без ПДВ 8248,19 грн. (ПДВ 1649,64 грн.), акт № 2 від 30.11.2011р. у сумі без ПДВ 14 166,67 грн. (ПДВ 2 833,33 грн.), №20 від 01.12.2011 у сумі без ПДВ 10657,27 грн. (ПДВ 2 131,45 грн.), акт № 3 від 30.12.2011 у сумі без ПДВ 14166,67 грн. (ПДВ 2 833,33 грн.), № 198 від 25.01.2012р. у сумі без ПДВ 594,96 грн. (ПДВ 118,99 грн.), акт № 4 від 31.01.2012р. у сумі без ПДВ 14166,67 грн. (ПДВ 2833,33 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП "Визит Торг" суму у розмірі 826680,51 грн., у т.ч. ПДВ 137780,09 грн. (вартість без ПДВ 688 900,43 грн.), що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Ерна" по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. операції з оприбуткування товарів від ПП "Визит Торг" відображені на загальну суму 688 900,43 грн.: Дт 28 "Товари" - Кт 631 - 688 900,43 грн.

Таким чином, факт отримання товару (надання послуг) від ПП "Визит Торг" у перевіряємому періоді підтверджується видатковими накладними, актами прийому - передачі виконаних послуг та відомостями у бухгалтерському обліку ТОВ «Ерна». Оплата вартості товарів та послуг була здійснена позивачем у повному обсязі.

При дослідженні сум витрат в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, які підлягають віднесенню до складу валових витрат ТОВ "Ерна" по взаємовідносинах з ПП " Ротонда Торг" суд вказує на наступне.

Судом встановлено, що 01.02.2011 р. між ПП "Ротонда Торг", в особі директора Лазаренко Д.В. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений догорів поставки № 169 від 01.02.2011 р., за яким:

п.1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

п. 4.1 Постачальник за свій рахунок здійснює доставку товарів на склад Покупця.

На виконання умов вказаного договору ПП "Ротонда Торг" поставило товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1159801,59 грн., у т.ч. ПДВ 190536,67 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 269 від 02.02.2011р. у сумі без ПДВ 16867,85 грн. (ПДВ 3373,57 грн.), № 366 від 01.03.2011р. у сумі без ПДВ 5873,16 грн. (ПДВ 1174,63 грн.), № 446 від 01.04.2011р. у сумі без ПДВ 18646,65 грн. (ПДВ 3729,33 грн.), № 24 від 04.05.2011р. у сумі без ПДВ 22 441,46 грн. (ПДВ 4488,29 грн.), № 61 від 10.05.2011р. у сумі без ПДВ 31148,95грн. (ПДВ 6229,79грн.), № 117 від 16.05.2011р. у сумі без ПДВ 16581,57 грн., № 174 від 23.05.2011 у сумі без ПДВ 25528,24 грн. (ПДВ 5105,65 грн.), № 211 від 27.05.2011 у сумі без ПДВ 32489,37 грн. (ПДВ 6497,87 грн.)ё№ 288 від 30.05.2011р. у сумі без ПДВ 16812,79 грн. (ПДВ 3362,56 грн.), № 1154 від 01.06.2011 у сумі без ПДВ 858,58 грн. (ПДВ 171,72 грн.), № 20 від 02.06.2011р. у сумі без ПДВ 31292,21 грн. (ПДВ 6258,44 грн.), № 1169 від 08.06.2011р. у сумі без ПДВ 50842,53грн. (ПДВ 10168,51 грн.), № 1185 від 13.06.2011 у сумі без ПДВ 54963,87 грн. (ПДВ 10992,77 грн.), № 1193 від 16.06.2011 у сумі без ПДВ 8220,70 грн. (ПДВ 1644,14 грн.), № 1202 від 17.06.2011 у сумі без ПДВ 29763,73 грн. (ПДВ 5952,75 грн.), № 1216 від 20.06.2011 у сумі без ПДВ 31027,70 грн. (ПДВ 6205,54 грн.), № 1233 від 23.06.2011 у сумі без ПДВ 27130,06 грн. (ПДВ 5426,01 грн.), № 1245 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 48913,47 грн. (ПДВ 9782,69 грн.), № 1253 від 25.06.2011 у сумі без ПДВ 29543,71 грн. (ПДВ 5908,74 грн.), № 15 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 41569,64 грн. (ПДВ 8313,93 грн.), № 41 від 04.07.2011 у сумі без ПДВ 34675,08 грн. (ПДВ 6935,02 грн.), № 55 від 05.07.2011 у сумі без ПДВ 5884,68 грн. (ПДВ 1176,94 грн.), № 89 від 08.07.2011 у сумі без ПДВ 11178,33 грн. (ПДВ 2235,67 грн.), № 126 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 11257,90 грн. (ПДВ 2251,58 грн.), № 142 від 14.07.2011 у сумі без ПДВ 20388,25 грн. (ПДВ 4 077,65грн.), № 158 від 15.07.2011 у сумі без ПДВ 32441,12 грн. (ПДВ 6488,22 грн.), № 196 від 20.07.2011 у сумі без ПДВ 32456,01 грн. (ПДВ 6491,20 грн.), № 12 від 01.08.2011 у сумі без ПДВ 33179,16 грн. (ПДВ 6635,83 грн.), № 41 від 04.08.2011 у сумі без ПДВ 30662,73 грн. (ПДВ 6132,55 грн.), № 77 від 08.08.2011 у сумі без ПДВ 31066,22 грн. (ПДВ 6213,24 грн.), № 177 від 18.08.2011 у сумі без ПДВ 19959,59 грн. (ПДВ 3991,92 грн.), № 1874 від 01.09.2011 у сумі без ПДВ 21512,23 грн. (ПДВ 4302,45 грн.), № 90 від 12.09.2011 у сумі без ПДВ 39402,34 грн. (ПДВ 7880,47 грн.), № 99 від 13.09.2011 у сумі без ПДВ 1335,10 грн. (ПДВ 267,02 грн.), № 114 від 15.09.2011 у сумі без ПДВ 7664,35 грн. (ПДВ 1532,87 грн.), № 2025 від 22.09.2011 у сумі без ПДВ 6234,64 грн. (ПДВ 1246,93 грн.), № 221 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 24862,43 грн. (ПДВ 4972,49 грн.), № 13 від 03.10.2011 у сумі без ПДВ 9959,50 грн. (ПДВ 1991,90 грн.), № 34 від 05.10.2011 у сумі без ПДВ 16256,44 грн. (ПДВ 3251,29 грн.), № 71 від 11.10.2011 у сумі без ПДВ 13347,05 грн. (ПДВ 2669,41 грн.), № 119 від 18.10.2011 у сумі без ПДВ 13948,79 грн. (ПДВ 2789,76 грн.), № 180 від 27.10.2011 у сумі без ПДВ 11076,74 грн. (ПДВ 2215,35 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП " Ротонда Торг" суму у розмірі 1159801,59 грн., у т.ч. ПДВ 190536,67 грн. що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

У журналах-ордерах по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ТОВ "Ерна" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. операції з оприбуткування товарів від ПП "Ротонда Торг" відображені на загальну суму 1159801,59 грн.: Дт 28 «Товари», Дт 64 «Податковий кредит» - Кт 631 - 1159801,59 грн.

Таким чином, факт отримання товару від ПП "Ротонда Торг" у перевіряємому періоді підтверджується видатковими накладними та журналами - ордерами по рахунку 631. Оплата вартості товару була здійснена позивачем у повному обсязі.

Суд зазначає, що ТОВ «Ерна», відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100339428 був зареєстрований платником ПДВ з 03.06.2011р., а відтак суму ПДВ отриману ТОВ «Ерна» у перевіряємому періоді до 03.06.2011р. позивач не мав право відносити до податкового кредиту, у зв'язку з чим, сума отриманого та сплачено ПДВ увійшла до валових витрат позивача, що також підтверджується висновками судової експертизи та зазначається в описовій частині акту перевірки. Судом встановлено, що до складу валових витрат позивача були внесені суми ПДВ по операціям з ПП «Ротонда Торг» у розмірі 40391,85 грн. та по операціям з ПП «Комманд» у розмірі 482,00 грн.

Зазначений порядок формування валових витрат викладений в п.п.139.1.6 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п.п.5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону № 334, якими встановлено, що для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Враховуючи вище зазначене, судом встановлено, що ТОВ «Ерна» до складу валових витрат за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. по взаємовідносинам з ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" було включено суму у розмірі 1701449,25 грн. (969264,92 + 688900,43 + 2410,06 + 40391,85 + 482,00)

Зазначені обставини підтверджуються висновком судової економічної експертизи № 29 від 04.02.2013р. та не оскаржуються податковим органом в описовій частині акту перевірки.

Слід зазначити, що враховуючи загальний обсяг поставки товарів та факт реалізації цих товарів у тому податковому періоді, в якому були придбані товари, позивач мав матеріально-технічні ресурси для здійснення цього виду операцій. Так на підставі договору оренди б/н від 01.04.2011р. позивач орендує нежитлове приміщення загальною площею 71,50 м. кв., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва, 42, а відтак, позивач мав складське приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей (товарів господарського призначення) отриманих від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" та для подальшої реалізації.

Досліджуючи взаємозв'язок отриманих товарів (послуг) від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" на суму 1701449,25 грн. у 2011- 2012 роках, з господарською діяльністю позивача та використання вказаного товару в оподаткованих операціях, судом встановлене наступне.

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Крім того, Податковий кодекс України також містить поняття господарської діяльності, відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14 якого, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно Довідки АА № 527320 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "Ерна" (ідентифікаційний код 37369393) є, зокрема, оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення (КВЕД 46.44), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Як вбачається з матеріалів справи, отримані товари, а саме: товари господарського призначення, були в подальшому реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності.

Співставляючи дані про отримані ТОВ "Ерна" товари, з даними про реалізовані ТОВ "Ерна" товари за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., можна зробити висновок про те, що товари отримані ТОВ "Ерна" від ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" були використані у господарської діяльності ТОВ "Ерна", а саме реалізовані, що підтверджується матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи.

Зіставляючи ціну придбання товару з ціною реалізації цього товару суд робить висновок про те, що ціна реалізації вище ціни придбання, що свідчить про ділову мету (спрямованість на отримання доходу) у здійснені цих операції ТОВ "Ерна".

У журналах-ордерах по рахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" ТОВ "Ерна" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. операції з реалізації ТОВ "Ерна" товарів отриманих від ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" відображені на загальну суму 4 061 844,90 грн., у тому числі ПДВ 676974,15 грн.:

січень 2011 р.:

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 9 613,76 грн.,

лютий 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 51 787,91 грн.,

березень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 33 494,39 грн.,

квітень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 69 994,90 грн.,

травень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 360 993,95 грн.,

червень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 823 220,47 грн.,

липень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 405 756,72 грн.,

серпень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 301 967,20 грн.,

вересень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 548 271,51 грн.,

жовтень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 549 736,12 грн.,

листопад 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 39 714,51 грн.,

грудень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 50 485,57 грн.

січень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 4 544,24 грн.

лютий 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 794 012,81 грн.

березень 2011 р.

Дт 361 - Кт 70 "Доходи від реалізації" - 21 250,84 грн.

Тобто операції з поставки товарів (надання послуг) від ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" призвели до змін (у вигляді збільшення) активів ТОВ "Ерна" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., що також підтверджується матеріалами справи та висновками судової економічної експертизи № 29 від 047.02.2013р.

А відтак, суд робить висновок, що товари господарського призначення, отримані від ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг", були реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності, тобто склали собівартість реалізованої продукції того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, у зв'язку з чим ТОВ «Ерна» відповідно до вимог ст. 138 Податкового кодексу України мав право на віднесення до валових витрат, витрати на придбання товарів у ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" на загальну суму 1701449,25 грн.

А відтак, враховуючи види економічної діяльності за КВЕД, приймаючи до уваги, що валові витрати у сумі 1701449,25 грн. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, пов'язані з веденням господарської діяльністю останнього та увійшли до собівартості реалізованої продукції, вказані витрати є валовими витратами у розумінні приписів Податкового кодексу України.

У зв'язку з чим, вказані витрати у сумі 1701449,25 грн. по взаємовідносинам з ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, понесених позивачем у 2011-2012 роках.

За таких умов, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про те, що витрати за вказаними господарськими операціями не пов'язані зі здійсненням підприємством господарської діяльності.

А відтак, позивачем обґрунтовано до складу валових витрат було віднесено суму у розмірі 1701449,25 грн., у зв'язку з чим збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн. є протиправним.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0001762301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн., суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість, в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит по операціям з ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" був сформований позивачем у періоді 2011, 2012 рр., отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. За висновками акту Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби від 21.09.2012р. № 1513/22-0/37369393 ТОВ «Ерна» безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" у розмірі 243042,00 грн.

За даними податкового органу, завищення податкового кредиту пов'язане з тим, що ТОВ "Ерна" необґрунтовано включило до їх складу витрати на придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" за відсутністю об'єкту оподаткування, а саме операцій поставки товарів.

Проте, доказами, наявними в матеріалах справи, спростовуються висновки податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту в сумі 243042,00 грн.

Досліджуючи надані документи первинного та бухгалтерського обліку позивача в розрізі контрагентів, суд зважає на наступне.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Ерна" з ПП «Комманд» суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, 17.01.2011 р. між ПП "Комманд", в особі директора Логвіна А.Л. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений договір поставки № 293 від 17.01.2011 р., за яким:

п.1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

На виконання умов вказаних договорів ПП "Комманд" було поставлено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 2892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн. (вартість без ПДВ 2410,06 грн.), що підтверджується видатковою накладною: № 69 від 17.01.2011р. на суму 2 892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн. (вартість без ПДВ 2410,06 грн.)

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП "Комманд" суму у розмірі 2 892,08 грн., у т.ч. ПДВ 482,01 грн. що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру.

Проте суд зазначає, що на момент поставки товарів ПП "Комманд", ТОВ «Ерна» не мало право на віднесення ПДВ до податкового кредиту, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач був зареєстрований платником ПДВ лише з 03.06.2011р.

У реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., ТОВ «Ерна» не відображало податковий кредит по операціям з придбання товарів у ПП "Комманд".

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Ерна" з ПП «Визит Торг» суд зазначає наступне.

Як було зазначено вище, 01.06.2011 р. між ПП "Визит Торг", в особі директора Логвіна О.Л. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений догорів поставки № 121 від 01.06.2011 р., за яким:

п.1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

На виконання умов вказаних договорів ПП "Визит Торг" було поставлено товарно-матеріальних цінностей та виконано послуг зберігання на загальну суму 826 680,52 грн., у т.ч. ПДВ 137 780,09 грн. (вартість без ПДВ 688 900,43 грн.), що підтверджується актами прийому - передачі виконаних послуг та видатковими накладними: № 27 від 06.06.2011 у сумі без ПДВ 13 081,17 грн.(ПДВ 2 616,23 грн.), № 46 від 09.06.2011 у сумі без ПДВ 18 532,36 грн.(ПДВ 3 706,47 грн.), № 62 від 01.06.2011 у сумі без ПДВ 25 843,42 грн. (ПДВ 5 168,68 грн.), № 376 від 14.06.2011 у сумі без ПДВ 53 045,60 грн. (ПДВ 10609,12 грн.), № 70 від 15.06.2011 у сумі без ПДВ 36 177,58 грн. (ПДВ 7 235,52 грн.), № 78 від 16.06.2011 у сумі без ПДВ 32 008,77 грн.(ПДВ 6 401,75 грн.),№ 90 від 20.06.2011 у сумі без ПДВ 41 824,98 грн. ( ПДВ 8 365,00 грн.), № 101 від 21.06.2011 у сумі без ПДВ 29 011,81 грн. ( ПДВ 5 802,36 грн.), № 109 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 54 720,91 грн. (ПДВ 10 944,18 грн.), № 440 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 15127,91грн. (ПДВ 3 025,58грн.), № 453 від 06.07.2011 у сумі без ПДВ 16371,33грн. (ПДВ 3 274,27 грн.), № 56 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 36479,17грн. (ПДВ 7 295,83 грн.), № 106 від 25.07.2011 у сумі без ПДВ 23 077,20 грн. (ПДВ 4 615,44 грн.), № 15 від 02.08.2011 у сумі без ПДВ 20705,78грн. (ПДВ 4141,16 грн.), № 48 від 08.08.2011 у сумі без ПДВ 35732,01 грн.(ПДВ 7 146,40 грн.), № 60 від 10.08.2011 у сумі без ПДВ 15982,09грн. (ПДВ 3196,42 грн.), № 77 від 15.08.2011 у сумі без ПДВ 13440,22 грн. (ПДВ 2688,04 грн.), № 33 від 07.09.2011 у сумі без ПДВ 24823,25грн. (ПДВ 4964,65 грн.), № 22 від 05.09.2011у сумі без ПДВ 9 277,36грн. (ПДВ 1 855,47 грн.), № 74 від 19.09.2011 у сумі без ПДВ 10331,38грн.(ПДВ 2 066,28 грн.), № 708від 22.09.2011 у сумі без ПДВ 13353,28грн.(ПДВ 2 670,66 грн.), № 117 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 32674,87грн. (ПДВ 6534,97 грн.), № 24 від 04.10.2011р. у сумі без ПДВ 2645,95 грн. (ПДВ 529,19 грн.), № 50 від 10.10.2011р. у сумі без ПДВ 7015,23 грн. (ПДВ 1403,05 грн.), № 80 від 14.10.2011р. у сумі без ПДВ 2220,41 грн. (ПДВ 444,08 грн.), № 121 від 21.10.2011р. у сумі без ПДВ 8858,25 (ПДВ 1771,65 грн.), акт № 1 від 31.10.2011р. у сумі без ПДВ 21250,00 грн. (ПДВ 4250,00 грн.), № 11 від 01.11.2011р. у сумі без ПДВ 6573,66 грн. (ПДВ 1314,73 грн.), № 121 від 09.11.2011р. у сумі без ПДВ 6714,05 грн. (ПДВ 1342,81), № 160 від 14.11.2011р. у сумі без ПДВ 8248,19 грн. (ПДВ 1649,64 грн.), акт № 2 від 30.11.2011р. у сумі без ПДВ 14 166,67 грн. (ПДВ 2 833,33 грн.), №20 від 01.12.2011 у сумі без ПДВ 10657,27 грн. (ПДВ 2 131,45 грн.), акт № 3 від 30.12.2011 у сумі без ПДВ 14166,67 грн. (ПДВ 2 833,33 грн.), № 198 від 25.01.2012р. у сумі без ПДВ 594,96 грн. (ПДВ 118,99 грн.), акт № 4 від 31.01.2012р. у сумі без ПДВ 14166,67 грн. (ПДВ 2833,33 грн.).

Таким чином, у перевіряємому періоді 2011р. за датою передачі товарно-матеріальних цінностей, у продавця (ПП "Ротонда Торг") відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

У зв'язку з чим, по факту виконання продажу зазначених товарно-матеріальних цінностей та надання послуг зберігання, ПП «Визит Торг» виписало ТОВ "Ерна" податкові накладні: № 27 від 06.06.2011 на суму без ПДВ 13081,17 грн. (ПДВ 2616,23 грн.), № 46 від 09.06.2011 на суму без ПДВ 18532,36 грн. (ПДВ 3706,47 грн.), № 59 від 14.06.2011 на суму без ПДВ 53045,00 грн. (ПДВ 10609,00 грн.), № 62 від 14.06.2011 на суму без ПДВ 25843,42 грн. (ПДВ 5168,68 грн.), № 70 від 15.06.2011 на суму без ПДВ 36177,58 грн. (ПДВ 7235,52 грн.), № 78 від 16.06.2011 на суму без ПДВ 32008,77 грн. (ПДВ 6401,75 грн.), № 90 від 20.06.2011 на суму без ПДВ 41824,98 грн. (ПДВ 8365,00 грн. ), № 101 від 21.06.2011 на суму без ПДВ 29 011,81 грн. (ПДВ 5802,36 грн.), № 109 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 54720,91 грн. (ПДВ 10944,18 грн.), № 4 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 15127,91грн. (ПДВ 3025,58грн.), № 28 від 06.07.2011 у сумі без ПДВ 16371,33грн. (ПДВ 3274,27 грн.), № 56 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 36479,17грн. (ПДВ 7295,83 грн.), № 106 від 25.07.2011 у сумі без ПДВ 23 077,20 грн. (ПДВ 4 615,44 грн.), № 15 від 02.08.2011 у сумі без ПДВ 20705,78грн.(ПДВ 4 141,16 грн.), № 60 від 10.08.2011 у сумі без ПДВ 15982,09грн. (ПДВ 3 196,42 грн.), № 77 від 15.08.2011 у сумі без ПДВ 13440,22 грн. (ПДВ 2688,04 грн.), № 33 від 07.09.2011 у сумі без ПДВ 24823,25грн. (ПДВ 4964,65 грн.), № 22 від 05.09.2011у сумі без ПДВ 9 277,36грн. (ПДВ 1855,47 грн.), № 95 від 22.09.2011 у сумі без ПДВ 13353,28грн.(ПДВ 2 670,66 грн.), № 117 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 32674,87грн. (ПДВ 6534,97 грн.), № 24 від 04.10.2011р. у сумі без ПДВ 2645,95 грн. (ПДВ 529,19 грн.), № 80 від 14.10.2011р. у сумі без ПДВ 2220,41 грн. (ПДВ 444,08 грн.), № 121 від 21.10.2011р. у сумі без ПДВ 8858,25 (ПДВ 1771,65 грн.), № 190 від 31.10.2011р. у сумі без ПДВ 21250,00 грн. (ПДВ 4250,00 грн.), № 417 від 30.12.2011 у сумі без ПДВ 14166,67 грн. (ПДВ 2 833,33 грн.). Загалом було виписано податкових накладних на загальну суму 689639,57 грн. (у тому числі ПДВ 114939,93 грн.)

Вказані податкові накладні отримані позивачем та включені до реєстру податкових накладних за відповідні звітні періоди 2011 року.

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП "Визит Торг" суму у розмірі 826 680,51 грн., у т.ч. ПДВ 137780,09 грн. що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(послуг)/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів(послуг) відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ «Ерна» виникло право на формування податкового кредиту у 2011 році по взаємовідносинах з ПП «Визит Торг» в сумі 114939,93 грн., що підтверджено податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди 2011 року.

Таким чином, позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні та перераховані грошові кошті в оплату отриманих товарів, у зв'язку з чим, по факту оплати та отримання товарів постачальником виписані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - КП «Визит Торг» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Крім того, постачальник позивача є зареєстрованим суб'єктом господарювання - юридичною особою згідно даних офіційного сайту ДП «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Визит Торг" містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

По епізоду формування податкового кредиту по взаємовідносинах ТОВ "Ерна" з ПП «Ротонда Торг» суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, 01.02.2011 р. між ПП "Ротонда Торг", в особі директора Лазаренко Д.В. (Постачальник) та ТОВ "Ерна", в особі директора Фазлмемет Н.Е. (Покупець) був укладений догорів поставки № 169 від 01.02.2011 р., за яким:

п.1.2. Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, що підлягає поставці за даним Договором визначаються видатковою накладною та (або) рахунком-фактурою, що виписуються на кожну партію товару.

На виконання умов вказаного договору ПП "Ротонда Торг" поставило товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1159801,59 грн., у т.ч. ПДВ 190536,67 грн. (вартість без ПДВ 969264,92 грн.), що підтверджується наступними видатковими накладними: № 269 від 02.02.2011р. у сумі без ПДВ 16867,85 грн. (ПДВ 3373,57 грн.), № 366 від 01.03.2011р. у сумі без ПДВ 5873,16 грн. (ПДВ 1174,63 грн.), № 446 від 01.04.2011р. у сумі без ПДВ 18646,65 грн. (ПДВ 3729,33 грн.), № 24 від 04.05.2011р. у сумі без ПДВ 22 441,46 грн. (ПДВ 4488,29 грн.), № 61 від 10.05.2011р. у сумі без ПДВ 31148,95грн. (ПДВ 6229,79грн.), № 117 від 16.05.2011р. у сумі без ПДВ 16581,57 грн., № 174 від 23.05.2011 у сумі без ПДВ 25528,24 грн. (ПДВ 5105,65 грн.), № 211 від 27.05.2011 у сумі без ПДВ 32489,37 грн. (ПДВ 6497,87 грн.)ё№ 288 від 30.05.2011р. у сумі без ПДВ 16812,79 грн. (ПДВ 3362,56 грн.), № 1154 від 01.06.2011 у сумі без ПДВ 858,58 грн. (ПДВ 171,72 грн.), № 20 від 02.06.2011р. у сумі без ПДВ 31292,21 грн. (ПДВ 6258,44 грн.), № 1169 від 08.06.2011р. у сумі без ПДВ 50842,53грн. (ПДВ 10168,51 грн.), № 1185 від 13.06.2011 у сумі без ПДВ 54963,87 грн. (ПДВ 10992,77 грн.), № 1193 від 16.06.2011 у сумі без ПДВ 8220,70 грн. (ПДВ 1644,14 грн.), № 1202 від 17.06.2011 у сумі без ПДВ 29763,73 грн. (ПДВ 5952,75 грн.), № 1216 від 20.06.2011 у сумі без ПДВ 31027,70 грн. (ПДВ 6205,54 грн.), № 1233 від 23.06.2011 у сумі без ПДВ 27130,06 грн. (ПДВ 5426,01 грн.), № 1245 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 48913,47 грн. (ПДВ 9782,69 грн.), № 1253 від 25.06.2011 у сумі без ПДВ 29543,71 грн. (ПДВ 5908,74 грн.), № 15 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 41569,64 грн. (ПДВ 8313,93 грн.), № 41 від 04.07.2011 у сумі без ПДВ 34675,08 грн. (ПДВ 6935,02 грн.), № 55 від 05.07.2011 у сумі без ПДВ 5884,68 грн. (ПДВ 1176,94 грн.), № 89 від 08.07.2011 у сумі без ПДВ 11178,33 грн. (ПДВ 2235,67 грн.), № 126 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 11257,90 грн. (ПДВ 2251,58 грн.), № 142 від 14.07.2011 у сумі без ПДВ 20388,25 грн. (ПДВ 4 077,65грн.), № 158 від 15.07.2011 у сумі без ПДВ 32441,12 грн. (ПДВ 6488,22 грн.), № 196 від 20.07.2011 у сумі без ПДВ 32456,01 грн. (ПДВ 6491,20 грн.), № 12 від 01.08.2011 у сумі без ПДВ 33179,16 грн. (ПДВ 6635,83 грн.), № 41 від 04.08.2011 у сумі без ПДВ 30662,73 грн. (ПДВ 6132,55 грн.), № 77 від 08.08.2011 у сумі без ПДВ 31066,22 грн. (ПДВ 6213,24 грн.), № 177 від 18.08.2011 у сумі без ПДВ 19959,59 грн. (ПДВ 3991,92 грн.), № 1874 від 01.09.2011 у сумі без ПДВ 21512,23 грн. (ПДВ 4302,45 грн.), № 90 від 12.09.2011 у сумі без ПДВ 39402,34 грн. (ПДВ 7880,47 грн.), № 99 від 13.09.2011 у сумі без ПДВ 1335,10 грн. (ПДВ 267,02 грн.), № 114 від 15.09.2011 у сумі без ПДВ 7664,35 грн. (ПДВ 1532,87 грн.), № 2025 від 22.09.2011 у сумі без ПДВ 6234,64 грн. (ПДВ 1246,93 грн.), № 221 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 24862,43 грн. (ПДВ 4972,49 грн.), № 13 від 03.10.2011 у сумі без ПДВ 9959,50 грн. (ПДВ 1991,90 грн.), № 34 від 05.10.2011 у сумі без ПДВ 16256,44 грн. (ПДВ 3251,29 грн.), № 71 від 11.10.2011 у сумі без ПДВ 13347,05 грн. (ПДВ 2669,41 грн.), № 119 від 18.10.2011 у сумі без ПДВ 13948,79 грн. (ПДВ 2789,76 грн.), № 180 від 27.10.2011 у сумі без ПДВ 11076,74 грн. (ПДВ 2215,35 грн.).

У зв'язку з чим, по факту продажу зазначених товарно-матеріальних цінностей ПП «Ротонда Торг» виписало ТОВ "Ерна" податкові накладні: № 78 від 08.06.2011р. у сумі без ПДВ 50842,53грн. (ПДВ 10168,51 грн.), № 120 від 13.06.2011 у сумі без ПДВ 54963,87 грн. (ПДВ 10992,77 грн.), № 152 від 16.06.2011 у сумі без ПДВ 8220,70 грн. (ПДВ 1644,14 грн.), № 171 від 17.06.2011 у сумі без ПДВ 29763,73 грн. (ПДВ 5952,75 грн.), № 188 від 20.06.2011 у сумі без ПДВ 31027,70 грн. (ПДВ 6205,54 грн.), № 219 від 23.06.2011 у сумі без ПДВ 27130,06 грн. (ПДВ 5426,01 грн.), № 236 від 24.06.2011 у сумі без ПДВ 48913,47 грн. (ПДВ 9782,69 грн.), № 246 від 25.06.2011 у сумі без ПДВ 29543,71 грн. (ПДВ 5908,74 грн.), № 15 від 01.07.2011 у сумі без ПДВ 41569,64 грн. (ПДВ 8313,93 грн.), № 41 від 04.07.2011 у сумі без ПДВ 34675,08 грн. (ПДВ 6935,02 грн.), № 55 від 05.07.2011 у сумі без ПДВ 5884,68 грн. (ПДВ 1176,94 грн.), № 126 від 12.07.2011 у сумі без ПДВ 11257,90 грн. (ПДВ 2251,58 грн.), № 142 від 14.07.2011 у сумі без ПДВ 20388,25 грн. (ПДВ 4077,65грн.), № 158 від 15.07.2011 у сумі без ПДВ 32441,12 грн. (ПДВ 6488,22 грн.), № 196 від 20.07.2011 у сумі без ПДВ 32456,01 грн. (ПДВ 6491,20 грн.), № 77 від 08.08.2011 у сумі без ПДВ 31066,22 грн. (ПДВ 6213,24 грн.), № 12 від 01.09.2011 у сумі без ПДВ 21512,23 грн. (ПДВ 4302,45 грн.), № 90 від 12.09.2011 у сумі без ПДВ 39402,34 грн. (ПДВ 7880,47 грн.), № 221 від 28.09.2011 у сумі без ПДВ 24862,43 грн. (ПДВ 4972,49 грн.), № 13 від 03.10.2011 у сумі без ПДВ 9959,50 грн. (ПДВ 1991,90 грн.), № 34 від 05.10.2011 у сумі без ПДВ 16256,44 грн. (ПДВ 3251,29 грн.), № 71 від 11.10.2011 у сумі без ПДВ 13347,05 грн. (ПДВ 2669,41 грн.), № 119 від 18.10.2011 у сумі без ПДВ 13948,79 грн. (ПДВ 2789,76 грн.), № 180 від 27.10.2011 у сумі без ПДВ 11076,74 грн. (ПДВ 2215,35 грн.). Загалом було виписано податкових накладних на загальну суму 768612,23 грн. ( у тому числі ПДВ 128102,04 грн.)

Судом встановлено, що ТОВ "Ерна" сплатило ПП " Ротонда Торг" суму у розмірі 1159801,59 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкових накладних, що засвідчує факт придбання платником податку товарів/по даті списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у ТОВ «Ерна» виникло право на формування податкового кредиту у 2011 році по взаємовідносинах з ПП «Ротонда Торг» в сумі 128102,04 грн., що підтверджено податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди 2011 року., оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судом встановлено, що постачальник - КП «Ротонда Торг» відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписки податкових накладних станом на час їх складання, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітних періодах у 2011 року по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

При досліджені сум податкового кредиту, сформованого ТОВ "Ерна" по взаємовідносинах з ПП "Комманд", ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" судом встановлено, що господарські операції з вказаними контрагентами з придбання товарів господарського призначення пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки придбані товари реалізовані у подальшому іншим суб'єктам господарювання з метою отримання прибутку, отже вони вчинені в межах оподаткованих операціях платника податків - позивача у справі.

За результатом вказаних операцій позивачем нараховані податкові зобов'язання з ПДВ, які були відображені в документах податкової звітності позивача. У зв'язку з чим, вчинені господарські операції з придбання товарів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" призвели до зміни у структурі активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

А відтак, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товарів від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд".

Що стосується посилань податкового органу на нікчемність укладених позивачем з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" правочинів, то суд вказує на наступне.

Суд зазначає, що під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України та Законом України «про оподаткування прибутку підприємств».

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України, Закону №334, Податкового кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку, позивачем та ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" булі вчинені господарські операції з придбання товарів. Оплата за договорами була здійсненна позивачем повністю.

А відтак, зазначене свідчить про те, що господарські операції між позивачем та його постачальниками були спрямовані на реальне настання правових наслідків і при виконанні господарських операцій, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що данні правочини є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що правочин у встановленому законом порядку недійсним не визнано, а відтак є дійсним, направлений на настання реальних наслідків.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів (послуг) від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд", на які платник податків посилається як на підставу виникнення у нього права на формування податкового кредиту на суму 243042 грн. та включення понесених витрат до складу валових витрат, відповідачем спростовані не були.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується посилань податкового органу в акті перевірки на відсутність товарно-транспортних накладних при поставці товарів, то суд зазначає наступне.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для (п.1 14. Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363)):

- списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника);

- обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування);

- оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару);

- для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення).

Отже ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Більш того, складання ТТН не є обов'язковим у разі здійснення перевезень власними силами без залучення перевізника.

Вимоги щодо обов'язкового складання ТТН під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Наказом №363, але вказаний Наказ №363 розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень (преамбула Наказу №363).

Отже на перевезення, які здійснюються власними силами підприємства без залучення перевізника, вимоги вказаного Наказу №363 не розповсюджуються.

Відповідно до п.4.1. Договорів з постачальниками, поставка товару здійснюється Постачальниками на умовах доставки транспортом і за рахунок Постачальника на склад, вказаний Покупцем.

Таким чином, доставка товару могла бути здійснена Постачальниками (ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд") власними силами без залучення перевізника, а відтак складання ТТН за таких обставин не є обов'язковим.

Більш того, суд зауважує, що самого по собі факту відсутності транспортних документів про перевезення товару при факті оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товару без врахування умов виконання договору щодо поставки товару та передачі його у власність покупця. При цьому необхідно врахувати, що договір поставки товару не є договором про перевезення вантажу, а тому його реальне виконання не обов'язково має бути підтверджено товарно-транспортними накладними.

Таким чином, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних як на підтвердження відсутності реального виконання умов договору та права на формування податкового кредиту є необґрунтованими, оскільки відсутність самої товарно-транспортної накладної, за умови наявності інших первинних документів, та відсутності у даному випадку підстав для оформлення товарно-транспортних накладних, не може бути беззаперечним доказом обґрунтованості викладених висновків відповідача.

Суд погоджується з позицією представника позивача, що доводи податкового органу про відсутність товарно-транспортних накладних на підтвердження транспортування товару не спростовують отримання товару та подальше його використання в господарської діяльності позивача, оскільки за умовами договору поставки, за яким здійснювалися спірні операції, перевезення товару здійснюють контрагенти позивача, а тому усі товарно-транспортні документи можуть бути складені лише щодо цих контрагентів, а не щодо покупця товару (позивача у справі). Отже, відсутність у підприємства згаданих накладних не може бути доказом фіктивності спірних господарських операцій з отримання товарів господарського призначення.

Зазначена позиція викладена в Ухвалах ВАСУ від 18.04.2012 р. у справі К/9991/74763/11, від 02.02.2012 р. у справі К-20170/09.

Суд зазначає, що відсутність постачальників позивача за місцезнаходженням, а також відсутність у них достатніх трудових ресурсів, машин, механізмів та обладнання, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ними господарські операції з поставки товарів: адже транспорт, складські приміщення та необхідні необоротні активи могли бути орендовані у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду з СПД-ФО, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила) і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 01.03.2012 р. по справі №К/9991/76143/11, від 08.12.2011 р. по справі №К/9991/50633/11).

Більш того, у ТОВ "Ерна" відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд", а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ТОВ "Ерна" від наявності вказаних параметрів у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 р. по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 р. по справі №К-26345/10, від 19.04.2012 р. по справі № К/9991/11054/12).

Суд вказує, що ВАСУ в Ухвалі від 16.05.2012 р. по справі №К-9991/6724/12 дотримується наступної думки: «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб».

Стосовно посилання податкового органу в Акті перевірки на матеріали кримінальної справи, суд зауважує, що матеріали кримінальної справи, використані податковим органом під час перевірки, не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

А відтак, за відсутністю вироку суду, яким підтверджено фіктивність здійснення операції між позивачем та ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг", ПП "Комманд", вказаних в акті перевірки, безперечних доказів, які свідчать про неможливість отримання товару (послуг) від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" (зокрема доказів отримання вказаного товару від інших постачальників), та при наявності доказів, які підтверджують отримання товарів (послуг) саме від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" та його використання в господарської діяльності позивачем, а саме реалізація іншим суб'єктам господарювання, у суду відсутні підстави визнання вказаних операцій фіктивними, такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди.

Таким чином, обставини, які слугували фактичною підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн., збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн. по операціям з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" та ПП "Комманд" знаходяться поза межами вимог, Закону України «Про оподаткування прибутком підприємств» та Податкового кодексу України.

А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0001772301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 392418 грн., у тому числі за основним платежем - 391642 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 776 грн., № 0001762301 від 02.10.2012р. про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 303803 грн., у тому числі за основним платежем - 243042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 60791 грн., прийняті з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, та є протиправними.

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.03.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 02.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0001772301 від 02.10.2012р. та № 0001762301 від 02.10.2012р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерна" (ЄДРПОУ 37369393) 2146,00 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна


Суд	Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення	28.03.2013
Оприлюднено	16.04.2013
Номер документу	30649384
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-11217/12/0170/15

Ухвала від 29.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Ухвала від 09.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Постанова від 28.03.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 28.02.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 16.01.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 16.01.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дудкіна Тетяна Миколаївна

Ухвала від 23.10.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

Ухвала від 11.10.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Тоскіна Г.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 28.03.2013 по справі 2а-11217/12/0170/15ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Судовий реєстр по справі —2а-11217/12/0170/15

Ухвала від 29.07.2013

Ухвала від 09.07.2013

Постанова від 28.03.2013

Ухвала від 28.02.2013

Ухвала від 16.01.2013

Ухвала від 16.01.2013

Ухвала від 23.10.2012

Ухвала від 11.10.2012

Постанова
від 28.03.2013 по справі 2а-11217/12/0170/15
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ