Постанова

від 11.04.2013 по справі 5004/618/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5004/618/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Тарасюк Ю.В.

відповідача: Трошкін С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Волинської області від 10.07.12 р. у справі № 5004/618/12 (суддя Черняк Л.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Томчук Андрія Михайловича

до Спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі ТзОВ

про стягнення 58 579,22 грн. - основного боргу, 160,43 грн. - інфляційних втрат, 2 682,73 грн. -10% річних за користування чужими коштами, 4 142,49 грн. - пені

ВСТАНОВИВ :

В травні 2012 року ФОП Томчук А.М. звернувся до суду з позовом до спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі ТзОВ про стягнення 90 564,87 грн., в т.ч. 83 579,22 грн. - основного боргу, 160,43 грн. - інфляційних втрат, 2682,73грн. - 10 % річних за користування чужими коштами, 4142,49грн. -пені /а.с.3-5/.

10.07.2012 року позивачем подано клопотання про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення основного боргу, яке прийнято місцевим господарським судом та згідно якого позивач просить стягнути 58579,22 грн. - основного боргу, 160,43 грн. - інфляційних втрат, 2682,73грн. - 10 % річних за користування чужими коштами, 4142,49грн. - пені /а.с.45/.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.07.2012 року у справі № 5004/618/12 (суддя Черняк Л.О.) позов ФОП Томчука Андрія Михайловича до спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі ТзОВ про стягнення 58579,22 грн. - основного боргу, 160,43 грн. -інфляційних втрат, 2 682,73грн. - 10 % річних за користування чужими коштами, 4 142,49грн. - пені задоволено /а.с. 124-125/.

Стягнуто з Спільного українсько-польського підприємства "ЗД Україна" у формі ТзОВ на користь підприємця Томчука Андрія Михайловича 58 579,22грн. - основного боргу, 2 682,73 грн. - 10 % річних, 160,43 грн. - інфляційних втрат, 4 142,49 грн.- пені, всього 65 564, 87 грн., та 1 811, 30 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач спільне українсько-польське підприємство "ЗД Україна" у формі ТзОВ звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2012 року у справі № 5004/618/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити /а.с.145-148/.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- повна оплата товару поставленого позивачем відповідачу згідно видаткової накладної № ТО-0005994 від 07 грудня 2011 року на суму - 7 384,39 грн. відповідачем погашена 19 березня 2012 року;

- оплата товару згідно видаткової накладної № ТО-0006012 від 09 грудня 2011 року на

суму 33371,50 грн. була здійснена наступним чином: 21 березня 2012 року на суму 3 371,50 грн., 23 березня 2012 року - 3 000,00 грн, 10 квітня 2012 року - 5 000,00 грн., 12 квітня 2012 року - 5 000,00 грн., 17 квітня 2012 року - 3 000,00 грн., 20 квітня 2012 року - 3 000,00 грн., 26 квітня 2012 року на суму 11 000,00 грн.

- оплата товару згідно видаткової накладної № ТО-0006083 від 13 грудня 2011 року на суму 2 063,42 грн. здійснена 04 травня 2012 року;

- оплата товару згідно видаткової накладної № ТО-0000013 від 03 січня 2012 року здійснена наступним чином: 07 травня 2012 року на суму 3 981,23 грн., 11 травня 2012 року - 2000,00 грн:, 21 травня 2012 року - 2 000,00 грн., 25 травня 2012 року - 3 000,00 грн., 01 червня 2012 року - 2 000,00 грн, 07 червня 2012 року - 3 000,00 грн., 12 червня 2012 року - 3 000,00 грн., 14 червня 2012 року - 3 000,00 грн., 15 червня 2012 року - 3 000,00 грн., 20 червня 2012 року - 3 000,00 грн., 03 липня 2012 року - 3 000,00 грн., 04 липня 2012 року - 2 000,00 грн.;

- оплата товару згідно видаткової накладно № ТО-0000178 від 18 січня 2012 року здійснена наступним чином: 18 липня 2012 року на суму 3 000,00 грн., 23 липня 2012 року - 3000,00 грн., 27 липня 2012 року - 5 000,00 грн., 14 серпня 2012 року - 1 908,78 грн., 23 серпня 2012 - 2 000,00 грн.

- після прийняття господарським судом Волинської області рішення, відповідач перерахував у безготівковій формі грошові кошти в сумі 29 908,78 грн.

- на момент подання апеляційної скарги, поставлений позивачем товар був оплачений з переплатою на 15 310,03 грн.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2012 року у справі № 5004/618/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Волинської області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволення апеляційної скарги відмовити /а.с.181-182/

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Грязнов В.В. та призначено розгляд справи на 03.04.2013 року /а.с.143-144 /.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.04.2013 року внесено зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І. в зв'язку із неможливістю прийняти участь у розгляді даної справи судді Грязнова В.В. через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій /а.с.179/.

03 квітня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 11.04.2013 року в зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

11.04.2013 року в судовому засіданні сторони повністю підтримали вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї відповідно.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задволити частково, а рішення місцевого господарського суду змінити в частині присуджених до стягнення суми основного боргу, 10 % річних, пені та судового збору, з огляду на таке.

04 січня 2011 року між підприємцем Томчук Андрієм Михайловичем (надалі - продавець, позивач) та Спільним українсько-польським підприємством "ЗД Україна" у формі ТзОВ (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено договір купівлі-продажу товарів № 203 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати (поставити) покупцю пакувальні матеріали та/або гідравлічну та пакувальну техніку в асортименті (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити їх вартість /а.с.20-24/.

Відповідно до п.1.2 Договору, асортимент, ціна, строк поставки і загальна вартість товару вказується в накладних, які оформляються продавцем у відповідності з поданим покупцем замовленням(усній чи довільній електронній формі на факс продавця).

Згідно п.3.2 Договору, передача кожної партій товару здійснюється на умовах відстрочення оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем відповідно до п.2.4 договору.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що оплата ціни товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця. Оплата ціни товару здійснюється на підставі рахунку, виставленого продавцем.

На виконання умов Договору, позивач поставив товар на загальну суму 90 399,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та рахунками-фактурами на їх оплату:

- видаткова накладна № ТО-0005964 від 07.12.2011р. та рахунок-фактура № ТО-0005902 від 07.12.2011р. на суму 7 384,30 грн. /а.с.11, 190/;

- видаткова накладна № ТО-0006012 від 09.12.2011р. та рахунок-фактура № ТО-0005952 від 09.12.2011р. на суму 33 371,50 грн. /а.с.12, 189/;

- видаткова накладна № ТО-0006082 від 13.12.2011р. та рахунок-фактура № ТО-00.5996 від 13.12.2011р.на суму 2 063,42 грн. /а.с.13, 188/;

- видаткова накладна № ТО-0000013 від 03.01.2012р. та рахунок-фактура № ТО-00006304 від 03.01.2012р.на суму 32 908,78 грн. /а.с.14, 186/;

- видаткова накладна № ТО-0000178 від 18.01.2012р. та рахунок-фактура № ТО-0006482 від 18.01.2012р.на суму 14 671,00 грн. /а.с.15, 185/.

Товар поставлений згідно даних накладних співпадає з найменуванням товару, визначеному у предметі договору купівлі-продажу № 203 від 04.01.2011р.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок, відповідачем здійснено оплату поставленого товару на загальну суму 61728,00 грн., в т.ч. за наступними рахунками та видатковими накладними:

- від 07.12.2011 року рахунок-фактура № ТО-0005902, видаткова накладна № ТО-0005964 на суму 7 384,30 грн.

- від 09.12.2011 року рахунок-фактура № ТО-0005952, видаткова накладна № ТО-0006012 на суму 33 371,50 грн.

- від 13.12.2011 року рахунок-фактура № ТО-00.5996, видаткова накладна № ТО-0006082 на суму 2 063,42 грн.

- від 03.01.2012р. рахунок-фактура № ТО-00006304, видаткова накладна № ТО-0000013 на суму 18908,78 грн.

Судом встановлено, що зазначена вище оплата у загальній сумі сумі 42819,22 грн. здійснена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду - 24.05.2012р.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

А тому на підставі ст.101 ГПК України колегія суддів не бере до уваги подані скаржником докази сплати основного боргу на загальну суму 18908,78 грн., поскільки останні здійснені у період з 14.08.2012р. по 09.11.2012р., тобто після прийняття рішення місцевим господарським судом.

Таким чином, спільне українсько-польське підприємство "ЗД Україна" у формі ТзОВ в порушення п.п.5.1 та 5.2 Договору свої зобов'язання по оплаті поставки товару в повному обсязі не виконало, станом на 24.05.2012 року, дату звернення ФОП Томчук А.М. з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становила 47 579,78 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті поставленого товару у сумі 47579,78 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, в позові про стягнення 10 999,44 грн. основного боргу слід відмовити.

Позивач просить стягнути 4 142,49 грн. пені, 2 682,73 грн. 10 % річних та 160,43 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 07.12.2011 року по 23.05.2012 року.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.5.2 Договору, кожна із сторін, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за цим договором, повинна сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 10 % річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення виконання.

Тобто пунктом 5.2. Договору, сторони погодили відповідальність покупця за несвоєчасне проведення розрахунку за поставлений позивачем товар у вигляді сплати пені у розмірі двох облікових ставок НБУ за час прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили інший розмір процентів, ніж передбачено п.5.2 Договору, а саме - 10 % річних від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення виконання.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого позивачем товару має місце, тому позовні вимоги про стягнення пені, 10 % річних та інфляційних втрат за період прострочення з 07.12.2011 року по 23.05.2012 року є підставними. Однак, суд не приймає розрахунок пені, 10 % річних та інфляційних втрат, виконаний позивачем, поскільки останнім не враховано часткову оплату поставленого товару.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Колегія суддів здійснила розрахунок пені, 10 % річних та інфляційних втрат за період прострочення з 07.12.2011 року по 23.05.2012 року самостійно /а.с.212-213/.

Відтак, за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 3714,13 грн., в позові про стягнення 428,36 грн. пені слід відмовити; позовні вимоги про стягнення 10 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 2 415,68 грн., в позові про стягнення 267,05 грн. 10 % річних слід відмовити; позовні вимоги про стягнення 160, 43 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, поскільки за розрахунком суду втрати від інфляції за період прострочення з 07.12.2011 року по 23.05.2012 рокускладають 423,91 грн. /а.с.214/.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 65564,87 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 53870,02 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 82,16 %.

На відповідача покладається судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1322,37 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст.49 ГПК України.

Відповідно до п.1 част.1 ст.7 Закону України «Про судови збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, 10.07.2012р. позивачем подано до господарського суду Волинської області клопотання про зменшення позовних вимог, яке прийняте місцевим судом і згідно якого позивач просить стягнути 58 579,22 грн. основного боргу, 160,43 грн. - інфляційних втрат, 2682,73 грн. 10 % річних та 4142,49 грн., всього -65564,87 грн., тобто розмір судового збору з цієї суми позову становить 1 609, 50 грн.

Позивачем при зверненні до господарського суду сплачено судовий збір у сумі 2092,48 грн. за платіжним дорученням від 26.04.2012р. № 706.

Відтак, судовий збір за подання позовної заяви у сумі 482,98 грн. підлягає поверненню позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог останнім на підставі п.1 част.1 ст.7 Закону України «Про судови збір».

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Разом з тим, згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі. Однак, в частині стягнення основного боргу, 10 % річних та пені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині розміру стягнення основного боргу, 10 % річних, пені і судового збору.

На підставі ст.49 ГПК України на позивача покладається 153,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2012 р. у справі № 5004/618/12 змінити в частині присуджених до стягнення суми основного боргу, 10 % річних, пені та судового збору, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:

"1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул.Гордіюк, 4а, кв.44, м.Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 25084452) на користь фізичної особи-підприємця Томчук Андрія Михайловича (вул.Леніна, 7, кв.61, с.Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область, 12424, ідентифікаційний номер 3041324133) 47 579,78 грн. основного боргу, 2 415,68 грн. 10 % річних, 3 714,13 грн. пені, 160,43 грн. інфляційних втрат та 1 322,37 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В позові про стягнення 10 999,44 грн. основного боргу, 428,36 грн. пені, 267,05 грн. 10 % річних - відмовити".

В решті рішення господарського суду Волинської області від 10.07.2012 р. у справі № 5004/618/12 залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича (вул. Леніна, 7, кв.61, с.Висока Піч, Житомирський район, Житомирська область, 12424, ідентифікаційний номер 3041324133) на користь Спільного українсько-польського підприємства "3Д Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул.Гордіюк, 4а, кв.44, м.Луцьк, Волинська область, 43023, ідентифікаційний код 25084452) 153,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Волинської області видати накази.

Винести ухвалу про повернення фізичній особі-підприємцю Томчуку Андрію Михайловичу з державного бюджету України 482,98 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 5004/618/12 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.