Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а-7154/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-7154/11/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 12 червня 2012 року Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив в повному обсязі адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Сабіко», яке в подальшому було замінено на належного позивача правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН», до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області, яка в подальшому була замінена на належного відповідача - правонаступника Жовтневу міжрайонну Державну податкову інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області від 26 травня 2011 року № 0000192301, яким збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 43 701 грн., та застосовані штрафні санкції в розмірі 10 925,25 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мали значення для справи, оскільки донарахування податку на прибуток стало можливим внаслідок заниження валових доходів у сумі 174 805 грн., оскільки ВАТ «Сабіко» не включило до складу валового доходу суми по даті зарахування коштів від покупця на банківський рахунок в оплату товарів, що підлягають продажу.

ТОВ СП «НІБУЛОН» надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що 11 травня 2011 року Снігурівською МДПІ Миколаївської області (правонаступником якої є Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби) проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабіко» (правонаступником якого є ТОВ СП «НІБУЛОН») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №91/23/13854666 від 11 травня 2011 року (а.с.10-49).

Суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки відповідачем вказано на порушення позивачем пунктів п.3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - встановлено заниження податку на прибуток на суму 43 701,00 грн., а саме:

- за 2-й квартал 2009року на 1 034,00 грн.;

- за 3-й квартал 2009 року на 29 121,00 грн.;

- за 4-й квартал 2009 року на 13 546,00 грн.

Заперечення позивача на акт перевірки залишені відповідачем без задоволення (т.3 а.с.123-126).

Суд першої інстанції встановив, що на підставі акту перевірки, 26 травня 2011 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №000192301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 54 626,25 грн., у тому числі основний платіж -43 701,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -10 925,25 грн.

Скарги позивача подані в порядку адміністративного оскарження залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №000192301від 26 травня 2011 року залишено без змін.

Суд першої інстанції встановив, що позивач суб'єкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабіко», зареєстровано 25 січня 1995 року Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області, знаходиться на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Снігурівському районі Миколаївської області, ідентифікаційний код 1385466.

Суд першої інстанції встановив, що відповідачем не встановлені факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника в повному обсязі, а саме:

- за 1 півріччя 2009 року фактичне завищення податкових зобов'язань із податку на прибуток (підтверджене первинними документами) склало 22 250 грн.;

- за 9-місяців 2009 року фактичне завищення податкових зобов'язань із податку на прибуток (підтверджене первинними документами) склало 13 814 грн.;

- за 2009 рік фактичне завищення податкових зобов'язань із податку на прибуток (підтверджене первинними документами) склало 23 851грн.

Причинною цього є неврахування в повній мірі в ході перевірки валових витрат саме:

- фактичні валові витрати за 1 півріччя 2009 року становлять 266 513 грн., заниження валових витрат склало 93 138 грн.;

- фактичні валові витрати за 9 місяців 2009 року становлять 361 019 грн., заниження склало 175 879 грн.;

- фактичні валові витрати за 2009 рік становлять 460 707 грн., заниження склало 270 207 грн.

Всього заниження валового доходу за 2009 рік склало 149 150 грн., а заниження валових витрат склало 267 046 грн.

Суд першої інстанції встановив безпідставність висновків акту перевірки щодо застосування ВАТ «Сабіко» методу ФІФО оцінки приросту запасів (стор. 15, 18 акту), оскільки при розгляді справи достовірно з'ясовано, що позивач застосовує метод середньозваженої вартості однорідних запасів.

В п.3.1.2 акту перевірки (стор. 16) вказано, що перевіркою не встановлено завищення або заниження скоригованих валових витрат, хоча заниження фактичних скоригованих валових витрат за 2009 рік становлять по періодам:

- 2 квартал - 88825 грн.;

- 3 квартал - 171063 грн.;

- 4 квартал - 267046 грн.

Суд першої інстанції встановив безпідставність зазначення в акті перевірки (стор. 18), що при перевірці не встановлено завищення або заниження задекларованих показників у рядку 04.3 «Витрати на оплату праці», оскільки цей факт не знайшов підтвердження так як за 2009 рік витрати на оплату праці становлять по періодам :

- 2 квартал - 50 372 грн. ( задекларовано - 15 200 грн.);

- 3 квартал - 38 766 грн. ( задекларовано - 10 000 грн.);

- 4 квартал - 36 948 грн. ( задекларовано - 0 грн.).

Всі витрати позивача на оплату праці підтверджені розрахунковими відомостями, а також актами перевірки товариства відділеннями фондів соціального страхування. При проведенні перевірки всі необхідні документи надавалися відповідачу, що підтверджено Додатком № 3 до акту перевірки ( а.с. 56-59).

Також суд першої інстанції встановив, що в акті перевірки вказано ( стор. 19), на не встановлено завищення або заниження задекларованих показників у рядку 04.4 «Сума страхового збору (внесків) до фондів загальнообов'язкового страхування», що не відповідає дійсності, оскільки саме, за 2009 рік витрати на внески до фондів становлять по періодам:

- 2 квартал - 40 553 грн. ( задекларовано - 30 430 грн.);

- 3 квартал - 55 395 грн. ( задекларовано - 32 195 грн.);

- 4 квартал - 69 150 грн. ( задекларовано - 32 195 грн.).

Суд першої інстанції встановив, що витрати на внески до фондів загальнообов'язкового страхування підтверджені розрахунковими відомостями, а також актами перевірки товариства відділеннями фондів соціального страхування.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів наявність обставин, які стали підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2011 року № 000192301, у зв'язку з чим, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ТОВ СП «НІБУЛОН», розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги повністю дублюють доводи письмових заперечень на адміністративний позов (т. 3 а.с. 51-54)

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції що заниження валових доходів відбулось за рахунок заниження валових витрат, що підтверджено матеріалами справи - сплата заробітної плати, відрахування страхових внесків.

Під час проведення перевірки відповідачу були надані всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджено Додатком № 3 до акту перевірки (т. 1 а.с. 56-59), а витрати на внески до фондів загальнообов'язкового страхування підтверджені розрахунковими відомостями, а також актами перевірки товариства відділеннями фондів соціального страхування, відомостями про нарахування внесків до фондів (т. 2 а.с. 82,83, 84, 86, 87, 88, 90, 91, 92, 93).

4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 статті 11 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чинного на час за який проводилась перевірка, п.86.10 Податкового кодексу України, правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів наявність обставин, які стали підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2011 року № 000192301, у зв'язку з чим, виходячи з меж та доводів апеляційної скарги, апеляційна скарга є не обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текс судового рішення складений 11 квітня 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П.Шеметенко