Рішення

від 11.04.2013 по справі 912/186/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2013 р.Справа № 912/186/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвис"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР"

про стягнення 14 613,57 грн,

представники сторін в засіданні участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарвис" (скорочене найменування - ТОВ "Дарвис") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить такі вимоги: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР" (скорочене найменування - ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР") коштів у загальній сумі 14 613,57 грн у зв'язку з невиконанням зобов'язання за договором поставки № 15/09-10 від 15.09.2012, з яких 12015,00 грн - сума попередньої оплати, 120,15 грн - сума інфляційних втрат, 2066,58 грн - пеня, обчислена на суму неповернутих коштів, 411,84 грн - три проценти річних.

Ухвалою про порушення провадження в справі від 30.01.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, сторін зобов'язано надіслати господарському суду витребувані матеріали.

Ухвалу про порушення провадження в справі відповідач отримав, але не надіслав суду пояснень по суті позову (а.с. 33, 34).

Ухвалою від 21.03.2013 розгляд справи було відкладено до 11.04.2013, ухвала надіслана на адресу відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому 26.03.2013 поштового відправлення № 250220032666 з ухвалою від 21.03.2013, але відповідач не скористався своїм правом і не надіслав пояснень щодо позову, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник позивача Зимовець С.О. в судовому засіданні 21.03.2013 був повідомлений про відкладення розгляду справи до 11.04.2013 о 15:30, що засвідчено його особистим підписом.

Згідно з статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.04.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

Між ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" (постачальник) та ТОВ "Дарвис" (покупець) укладено договір поставки № 15/09-10 від 15.09.2010 (далі - договір поставки).

Відповідно до умов договору поставки постачальник зобов'язався передати у власність покупця гранітну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити отриману продукцію. Вартість продукції визначена у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору поставки. Специфікацією встановлено вартість, асортимент, одиницю виміру і кількість продукції: щебінь гранітний фракції 5*20 мм у кількості 6900 тонн, ціна - 87,00 грн за одиницю виміру з урахуванням ПДВ, загальна вартість продукції - 600 300,00 грн.

Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ (станція Індустріальна ПЗ код - 440603) у відповідності з Правилами "Інкотермс" у редакції 2000 р., в строк протягом 10 календарних днів з моменту надходження грошей на рахунок постачальника. Датою поставки вважається дата приймання продукції покупцем за накладною.

Порядок оплати - оплата залізничного тарифу на партію продукції відповідно до виставленого рахунку. Специфікація набирає сили з моменту її підписання сторонами. Відповідно п. 2.1.1 договору поставки всі необхідні і належним чином оформлені документи на продукцію (паспорт виробу, податкові накладні, витратні накладні і інші документи), передаються на протязі 15 днів з моменту оформлення залізничних накладних.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору поставки ТОВ "Дарвис" здійснювало попередню оплату, перерахувавши на рахунок ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" відповідні суми коштів, а останній - поставив продукцію не на всю суму передоплати, що підтверджується належними доказами:

згідно платіжного доручення від 26.07.2011 № 136 перераховано 34500,00 грн; ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" поставлено гранітну продукцію на суму 34300,00 грн. за видатковою накладною № А-00000414 від 06.08.2011;

згідно платіжного доручення від 11.08.2011 № 161 перераховано 49266,00 грн; ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" поставлено гранітну продукцію на суму 46270,00 грн за видатковою накладною № А-00000454 від 26.08.2011;

згідно платіжного доручення від 08.09.2011 № 195 перераховано 36570,00 грн; ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" поставлено гранітну продукцію на суму 14751,00 грн за видатковою накладною № А-00000587 від 18.10.2011.

Факт попередньої оплати підтверджується також податковими накладними від 26.07.2011 № 60; від 11.08.2011 № 30 та від 08.09.2011 № 20.

29.11.2011 та 23.10.2012 ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" повернуло частину попередньої оплати у сумі 12000,00 грн та 1000,00 грн відповідно, всього на загальну суму 13000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 687 від 29.11.2011 та № 565 від 23.10.2012.

Укладений сторонами договір за своє правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з частиною 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У даному випадку договором поставки не встановлено обов'язку продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати, а також не встановлено розміру процентів за користування чужими грошовими коштами.

ТОВ "Дарвис" має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ст. 693 ЦК України, оскільки ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" порушило взяте на себе зобов'язання щодо поставки щебеня гранітного на всю отриману суму попередньої оплати згідно з ст. 693 та частиною 1 с. 670 ЦК України.

Отже, вимога про зворотне стягнення залишку попередньої оплати в сумі 12015,00 грн підлягає задоволенню.

Позивач не пред'являв вимоги про стягнення з ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" на підставі пункту 5.2 договору поставки неустойки за кожний день прострочення поставки продукції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення поставки.

Згідно з статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Позивач не подав на вимогу господарського суду доказів направлення відповідачу заяви про відмову від прийняття виконання чи відмову від договору та вимоги про повернення передоплати для встановлення дати отримання відповідачем такої вимоги про повернення коштів, з якої має починатися перебіг строку повернення постачальником передоплати (3 банківських дні згідно п. 5.3 договору); не довів належними і допустимими доказами того, що правовідносини сторін були трансформовані в обов'язок постачальника повернути попередню оплату, з визначенням дати такої трансформації, тобто, в грошове зобов'язання невиконання якого допускає можливість застосування до боржника штрафних санкцій та відповідальності згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України.

У даному випадку на підставі зазначеного договору поставки у ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" виникло зобов'язання щодо поставки і передачі у власність ТОВ "Дарвис" 6900 тонн щебеня гранітного, а не грошове зобов'язання. Грошове зобов'язання на підставі договору поставки виникло якраз у ТОВ "Дарвис", оскільки останнє зобов'язалося прийняти та оплатити продукцію.

Умовами п.п. 7.1 п. 7 договору поставки передбачено, що цей договір діє до повного виконання сторонами обов'язків за договором, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. З умов договору слідує, зобов'язання ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" щодо поставки і передачі у власність ТОВ "Дарвис" 6900 тонн щебеня гранітного до моменту подання позову не було припинено, оскільки ТОВ Дарвис" не надсилав на його адресу відмову від договору та вимогу про повернення спірної суми попередньої оплати, що має право зробити відповідно до частини 1 ст. 670 ЦК України, виходячи з умов пункту 5.3 договору поставки, а саме: у випадку прострочення поставки партії продукції більше 7 календарних днів постачальник зобов'язаний за вимогою покупця повернути передоплату протягом 3-х банківських днів з дати вимоги покупця. Другим реченням пункту 5.3 договору поставки встановлена санкція за невиконання вимоги покупця щодо повернення передоплати, а саме: у випадку прострочення повернення передоплати, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми неповернених грошових коштів за кожний день прострочення.

Визначення грошового зобов'язання міститься у статті 1 Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Отже, обов'язковою умовою для застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені від суми неповернених грошових коштів має бути факт пред'явлення покупцем до постачальника вимоги про повернення передоплати, а також прострочення її повернення протягом 3-х банківських днів з дати отримання вимоги. Оскільки ТОВ "Дарвис" не подав на вимогу суду доказів пред'явлення чи надсилання такої вимоги на адресу ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" про повернення передоплати, то в останнього не виникло саме грошового зобов'язання щодо перерахування коштів в передбачений договором строк - протягом 3-х банківських днів з дати одержання вимоги покупця. Тобто, позивач не довів належними і допустимими доказами того, що правовідносини сторін були трансформовані в грошове зобов'язання невиконання якого допускає можливість застосування до відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідальності згідно з ст. 625 ЦК України.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з статтями 1, 3 цього Закону розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Між тим, позивач пред'явив вимогу про стягнення пені в розмірі 0,2 % від суми неповернених грошових коштів за кожний день прострочення, тобто в більшому розмірі, ніж який обмежено законом подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що у ТОВ "АВЕГА ПАРТНЕР" на підставі договору поставки № 15/09-10 не виникло грошового зобов'язання, а частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних лише у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, то господарський суд дійшов до висновку щодо відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України для нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних.

Таким чином, вимоги про стягнення 2066,58 грн пені, 120,15 грн інфляційних нарахувань та 411,84 грн трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат господарський суд враховує вимоги частини 1 статті 222 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Виходячи з вимог зазначеної вище статті та частини другою статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю в зв'язку з тим, що господарський спір виник внаслідок його неправильних дій, відповідач допустив порушення господарського зобов'язання щодо поставки продукції на суму перерахованої позивачем попередньої оплати, чим порушив його майнові права та інтереси.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позовну вимогу про стягнення 12015,00 грн суми попередньої оплати задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР" (27652, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Крупське, вул. Перемоги, 10, поштова адреса: 27652, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Сонячне, вул. Горіхова, 49, ідентифікаційний код 00121873) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дарвис" (623000, Харківська область, с. Дергачі, вул. Жовтневої перемоги, 48, поштова адреса: 61143, м. Харків, вул. Ростовська, 5, кв. 232, ідентифікаційний код 31618972) суму попередньої оплати в розмірі 12015,00 грн, витрати на судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

У задоволенні інших позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2066,58 грн, суми інфляційних нарахувань у розмірі 120,15 грн та трьох процентів річних у розмірі 411,84 грн відмовити повністю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 15.04.2013

Суддя О.А. Змеул