Постанова

від 10.04.2013 по справі 5002-3/3776-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5002-3/3776-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача не з'явився, юридична особа Великобрітанії фірма "Vuldi Clothing Limited";

відповідача не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Кипарис Крим";

відповідача не з'явився, виконавчий комітет Київської районної ради міста Сімферополя;

розглянувши апеляційну скаргу юридичної особи Великобританії фірма "Vuldi Clothing Limited" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 19 лютого 2013 року у справі № 5002-3/3776-2012

за позовом юридичної особи Великобританії фірма "Vuldi Clothing Limited" (вул. І.Мазепи, 3, кв.183, Київ 10, 01010)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис Крим" (вул. Пушкіна, 10/8, Сімферополь, 95000)

виконавчого комітету Київської районної ради міста Сімферополя (вул. Франка, 25, Сімферополь, 95000)

про застосування наслідків нікчемної угоди (правочину) про створення товариства з обмеженою відповідальністю

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Vuldi Clothing Limited" в особі уповноваженого представника компанії "Vuldi Clothing Limited" Мороза Дмитра Анатольовича звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Кипарис Крим" та просив:

- постановити рішення про застосування наслідків нікчемної угоду про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856, визнавши, що юридичною особою з ідентифікаційним кодом 16325856 і на даний час є акціонерне товариство закритого типу "Валді-Кипарис";

- зобов'язати виконавчий комітет Київської районної ради міста Сімферополя та/чи будь-яких інших уповноважених на це осіб відновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців акціонерне товариство закритого типу "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856. скасувавши як державну реєстрацію за реєстраційним № 04055564Ю0021050 товариства з обмеженою відповідальністю "Валді-Кипарис" з ідентифікаційним кодом 16325856, так і будь-які інші подальші зміни до статутних документів ТОВ "Валді-Кипарис".

Під час розгляду справи судом першої інстанції від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив:

- постановити рішення про застосування наслідків недійсності нікчемних угод (правочинів) про участь у створенні та створення товариства з обмеженою відповідальністю "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856.

- визнати недійсним запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення акціонерного товариство закритого типу "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856.

- визнати право на державну реєстрацію акціонерного товариства закритого типу "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856.

- визнати право акціонерного товариства закритого типу "Валді - Кипарис", ідентифікаційний код 16325856, на державну реєстрацію.

- визнати недійсними записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо юридичної особи з ідентифікаційним кодом 16325856: про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Валді-Кипарис", про зміну найменування на товариство з обмеженою відповідальністю "Кипарис-Крим" та будь-яких інших записів, вчинених щодо вказаної юридичної особи після 28.12.02.

- зобов'язати виконавчий комітет Київської районної ради міста Сімферополя, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради та державного реєстратора виконавчого комітету Сімферопольської міської ради відновити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційну дію (запис) про державну реєстрацію акціонерного товариства закритого типу "Валді-Кипарис", ідентифікаційний код 16325856, скасувавши як державну реєстрацію за реєстраційним № 04055564Ю0021050 товариства з обмеженою відповідальністю "Валді-Кипарис" з ідентифікаційним кодом 16325856, так і державну реєстрацію припинення акціонерного товариства закритого типу "Валді-Кипарис".

- зобов'язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради та державного реєстратора виконавчого комітету Сімферопольської міської ради скасувати реєстраційні дії №№ 1 882 105 0006 002744, 1 882 210 7001 002744 стосовно юридичної особи з ідентифікаційним кодом 16325856, а також будь-які інші реєстраційні дії, вчиненні будь-ким після 28.12.02 року щодо юридичної особи з ідентифікаційним кодом 16325856.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2012 року у справі № 5002-3/3776-2012 залучено до розгляду даної справи Виконавчий комітет Київської районної ради міста Сімферополя у якості другого відповідача.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2013 року у справі № 5002-3/3776-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції заявник вважає невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Проте, доводів стосовно того, у чому саме полягає невідповідність висновків або порушення судом норм матеріального чи процесуального права, апеляційна скарга не містить. Доводи зводяться до посилання на упередженість суду першої інстанції та повторюють позовну заяву та заяви про уточнення позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Судова колегія вважає можливим клопотання представника позивача задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів за наявними документами в матеріалах справи.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фірма "Vuldi Clothing Limited" була створена 22.06.94. (т.1,а.с.25-34;т.2,а.с.115-117).

Рішенням зборів акціонерів компанії "Vuldi Clothing Limited" від 17.02.99 громадянин Д. Мороз був уповноважений діяти у якості представника Компанії "Vuldi Clothing Limited" на території України, виконувати всі необхідні дії, пов'язані з реєстрацією з вказаної компанії а також підписувати будь - яки документи, пов'язані з представницькою діяльністю компанії "Vuldi Clothing Limited" (т.1,а.с.25-26).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кипарис Крим" зареєстроване 21.11.11.

Вказане товариство було створено шляхом зміни найменування ТОВ "Валді Кипарис" на ТОВ "Кипарис Крим".

Згідно з статутом (нова редакція) ТОВ "Кипарис Крим", державна реєстрація якого була проведена 19.04.12 ТОВ "Кипарис Крим" є правонаступником ТОВ "Валді Кипарис" за всіма майновими та немайновими правами та обов'язками.

ТОВ "Валді Кипарис", в сою чергу, було створено в результати реорганізації АТЗТ "Валді Кипарис", зареєстрованого рішенням виконкому Київської районної ради міста Сімферополя № 021-30/224 від 01.08.96 та є правонаступником останнього (т.2,а.с.5-23).

Керівником ТОВ "Кипарис Крим" є Мартинова Л.Є., що підтверджується довідкою від 16.02.12 та витягом з ЄДРПОУ від 14.02.12 (т.2,а.с.24-25).

Отже, ТОВ "Кипарис Крим" є правонаступником АТЗТ "Валді Кипарис".

Згідно Статуту АТЗТ "Валді Кипарис" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів товариства (ст. 41 Закону України "Про господарські товариства") та саме у їх компетенцію входить реорганізація товариства.

Вищим органом АТЗТ "Валді Кипарис" - зборами засновників 14.09.02 було прийнято одноголосне рішення про реорганізацію акціонерного товариства закритого типу "Валді Кипарис" у товариство з обмеженою відповідальністю "Валді Кипарис" шляхом перетворення.

Як встановлено судом першої інстанції та вибачається із матеріалів справи, одним із засновників АТЗТ "Валді-Кипарис" була юридична самостійна особа - ДП "Валді Нерухомість" (генеральний директор Мороз Дмитро Анатолійович).

Згідно п. 4.3 розділу 4 статуту ДП "Валді Нерухомість" підприємство мало право: від свого імені підписувати договори з українським і іноземними юридичними і фізичними особами; вступати в організації і асоціації; приймати участь у створенні спільних підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства та т.і.

У вересні 1999 року ДП "Валді Нерухомість" придбало пакет акцій АТЗТ "Валді Кипарис" на суму 162 655, 00 грн. на підставі договору купівлі - продажу акцій від 25.09.99.

Для представництва інтересів підприємства на загальних зборах акціонерів, голосуванні за всіма питаннями на зборах та інших дій, керівництво ДП "Валді Нерухомість" видало ряд доручень на ім'я Мартинової Лідії Єрмолаївни (т.2,а.с.26-29).

Представник позивача - Д. Мороз на той час був генеральним директором ДП "Валді Нерухомість" та одночасно був директором Фірми "Vuldi Clothing Limited" і представником компанії "Vuldi Clothing Limited".

Наведене підтверджується наказом ДП "Валді Нерухомість" №636-к від 20.12.02 (т.2, а.с.30) про призначення Мартинової Лідії Єрмолаївни виконуючим обов'язки генерального директора ДП "Валді Нерухомість" строком з 24.12.02 по 10.01.2003, тобто саме на час проведення реорганізаційних заходів і реєстрації перетворення АТЗТ "Валді Кипарис" у ТОВ "Валді Кипарис".

Представник позивача - Д. Мороз вказує на те, що при підписанні статутних документів ТОВ "Валди Кипарис" Мартинова Л.Є., як в.о. генерального директора ДП "Валді Нерухомість" мала керуватися статутом ДП "Валді Нерухомість" , у пункті 12.2 якого були відображені функції засновника ДП "ВалдіНерухомість". Проте, Мартинова Л.Є. виконувала обов'язки генерального директора підприємства, а ні засновника.

Згідно статуту ДП "Валді - Нерухомість" генеральний директор підприємства представляє його інтереси в усіх підприємствах і організаціях, підписує договори, розпоряджається майном підприємства, здійснює інші дії, виходячи із структурних завдань підприємства.

Факт реєстрації 28.12.02 ТОВ "Валді-Кипарис" Київським районним виконавчим комітетом міста Сімферополя підтверджує, що створення та реорганізація товариства були здійснені згідно вимог діючого законодавства.

У 2004 році була здійснена перереєстрація всіх підприємств і організацій України у зв'язку з набранням чинності Цивільного кодексу України 2003 року. При перереєстрації ТОВ "Валді - Кипарис" зауважень до реєстраційних документів з боку реєстратора не було.

Підтвердженням того, що Д. Мороз, як керівник ДП "Валді Нерухомість" знав та був згоден з реорганізацією АТЗТ "Валді Кипарис" в ТОВ "Валді Кипарис", є довіреність від 22.04.03, видана вже після реєстрації ТОВ "Валді Кипарис" на ім'я Мартинової Л.Є. з широкими повноваженнями, яка була підписана особисто генеральним директором ДП "Валді Нерухомість" Д.Морозом (т.2,а.с.29).

В грудні 2003 року рішенням господарського суду міста Києва від 09.12.09 у справі №14/135 була скасована реєстрація ДП "Валді Нерухомість" з наступною ліквідацією (т.2, а.с.31-32).

ДП "Валді Нерухомість" було виведено зі складу ТОВ "Валді Кипарис" на підставі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.02.07 року у справі №2-3/584-2007 з наступною виплатою ДП "Валді Нерухомість" вартості майна ТОВ пропорційно частки ДП "Валді Нерухомість" в статутному фонді.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України закріплено за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Як вбачається з матеріалів справи юридична особа Великобританії компанія "Vuldi Clothing Limited" є одноособовим засновником ДП "Валді Нерухомість".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" і статті 115 Цивільного кодексу України єдиним власником майна і грошових коштів, що передані учасниками товариства, як вкладення, в статутний фонд, є ТОВ "Кипарис Крим", а не його учасники. Частка в статутному фонді - це показник міри участі учасника в товаристві.

Отже, той факт, що юридична особа Великобританії компанія "Vuldi Clothing Limited" є одноособовим засновником ДП "Валді Нерухомість" ніякого правового зв'язку між юридичною особою позивача і юридичною особою відповідача це не встановлює.

Фірма "Vuldi Clothing Limited" ніколи не являлась засновником АТЗТ "Валді Кипарис" і ніякої фінансово-господарської діяльності між фірмою "Vuldi Clothing Limited" і АТЗТ "Валді Кипарис" не здійснювалось.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Слід зазначити, що наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого нормами закону щодо захисту прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання охоронюваного законом інтересу і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

З урахуванням того, що фірма "Vuldi Clothing Limited" ніколи не являлась засновником АТЗТ "Валді Кипарис" і ніякої фінансово-господарської діяльності між фірмою "Vuldi Clothing Limited" і АТЗТ "Валді Кипарис" не здійснювалось, позивачем не доведено яким чином реорганізація АТЗТ "Валді Кипарис" у ТОВ "Валді Кипарис" (правонаступник ТОВ "Кипарис Крим") порушує права або законні інтереси позивача - фірми "Vuldi Clothing Limited".

Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), на яку посилається позивач, як на підставу своїх вимог, є такою, що не може застосовуватись у даних правовідносинах.

Позивач також ніяким чином не доводить яким законом встановлена нікчемність правочину, що є предметом спору.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04, з цієї дати втрачає чинність Цивільний кодекс Української РСР.

Згідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Питання недійсності оспорюваної угоди повинно вирішуватися на підставі норм Цивільного кодексу УРСР 1963 року, на що вказує і сам позивач.

Цивільний кодекс УРСР 1963 року взагалі не містить поняття нікчемності правочину і встановлює обов'язок доведення недійсності правочину у судовому або іншому порядку. Загальних умов укладення угод цим кодексом встановлено не було.

Стосовно угод, зокрема на момент перереєстрації оспорюваних установчих документів (2004 рік), судом першої інстанції вказано наступне.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Як вказує відповідач у своїх письмових поясненнях від 07.1212 року усі вказані вище вимоги закону були дотримані ним у повному обсязі, а саме:

1) зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Весь пакет документів, необхідних для проведення реєстрації ТОВ "Валді Кипарис" відповідає вимогам діючого в 2002 році законодавству. Факт реєстрації 28.12.02 ТОВ "Валді Кипарис" Київським районним виконавчим комітетом м. Сімферополя підтверджує, що створення і реорганізація були здійснені згідно вимог законодавства.

2). Особа, яка вчиняла оспорюваний правочин, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, що підтверджується пунктами статуту і довіреністю, що була видана для здійснення необхідних повноважень.

3) Волевиявлення усіх учасників правочину було вільним і відповідає їх внутрішній волі. Ніхто з учасників не висловлював у відповідній формі, що угода була укладена без їхньої волі.

4) Правочин був вчинений у нотаріальній формі згідно вимог статті 209 Цивільного кодексу України.

5) Оспорюваний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме з метою отримання законного прибутку і розподілення між його учасниками (п. 2.1. правочину). Це підтверджується діяльністю створеного товариства.

У матеріалах справи також міститься рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 лютого 2007 року у справі 2-3/584-2007 яке також підтверджує факт того, що ТОВ "Валді Кипарис" було створене відповідно до норм діючого законодавства (т.1,а.с.73-75).

З огляду на все вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про недоведеність факту порушення прав або законних інтересів позивача та, у зв'язку з цім, відсутності підстав для задоволення позову.

Судом першої інстанції правомірно не застосовано строків позовної давності до вимог позивача, виходячи з наступного.

За приписами статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено в три роки. Перебіг позовної давності, відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому правила про позовну давність відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права.

Оскільки судом встановлено, що реорганізація АТЗТ "Валді Кипарис" у ТОВ "Валді Кипарис" (правонаступник ТОВ "Кипарис Крим") не порушує права або законні інтереси позивача - фірми "Vuldi Clothing Limited", то у позові має бути відмовлено у зв'язку з необґрунтованістью самої вимоги.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу юридичної особи Великобританії фірма "Vuldi Clothing Limited" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2013 року у справі № 5002-3/3776-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Юридична особа Великобританії фірма "Vuldi Clothing Limited" (вул. І.Мазепи, 3, кв.183, Київ 10, 01010)

2. Мороз Д.А. - повноважний представник юридичної особи Великобританії фірма "Vuldi Clothing Limited" (вул. І.Мазепи, 3, кв.183, Київ 10, 01010)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кипарис Крим" (вул. Пушкіна, 10/8, Сімферополь, 95000)

4. Виконавчий комітет Київської районної ради міста Сімферополя (вул. Франка, 25, Сімферополь, 95000)