Рішення

від 11.04.2013 по справі 909/154/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа № 909/154/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир",

вул.Бажана, 9, м. Львів, 79069;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест",

вул. Шевченка, 152, с.Росільна, Богородчанський район,

Івано-Франківська область,77722,

про: стягнення заборгованості в сумі 44 459,46грн., з яких: 40 000,00грн. - основний борг, 3 078,64грн. - пеня, 1 380,82грн. - 3% річних.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явились;

Від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Богдан і Володимир", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "Карпатекоінвест" заборгованість в сумі 44 459,46грн., з яких: 40 000,00грн. - основний борг, 3 078,64грн. - пеня, 1 380,82грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.13р.

Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору №11-212 від 05.05.11р., на виконання умов якого, Виконавець/позивач виготовив та відвантажив Замовнику/відповідачу по видатковій накладній №РН-0000031 від 05.12.11р., товар (котел КВ-0,25-БТ) на суму 40 000,00грн.;

- не виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема розділу 4 Договору, який встановлює порядок здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 40 000,00грн.;

- приписи ст.ст.230-232 Господарського кодексу України, на підставі яких відповідачу нараховано 3 078,64грн. - пені;

- положення ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, відповідачу нараховано 1 380,82грн. - 3% річних;

- ст.ст. 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.230-232 Господарського кодексу України

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.04.13р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що позивач та відповідач, відповідно до законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між ТзОВ "Богдан і Володимир" (Виконавець/позивач) та ТзОВ "Карпатекоінвест" (Замовник/відповідач) укладено Договір №11-212 від 05.05.11р.

Згідно розділу 1 Договору Виконавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов"язується виготовити і відвантажити водогрійний твердопаливний котел типу КВ виробничий № 221 Д (КВ-0,25-БТ), а Змовник прийняти та оплатити його в терміни за домовленістю.

Ціна котла на момент складання Договору становить 40 000,00грн. з врахуванням ПДВ (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. п. 4.2., 4.3., Договору, Замовник сплачує на рахунок виконавця до початку виконання замовлення передплату, яка складає 50% від ціни котла і становить 20 000,00грн. з врахуванням ПДВ. Решта суми сплачується Замовником до приймання виконаної роботи на протязі терміну виконання замовлення, не пізніше 01 червня 2011р.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Виконавець/позивач виготовив та передав у власність Замовнику/відповідачу, по видатковій накладній №РН-0000031 від 05.12.11р., товар (котел КВ-0,25-БТ) на суму 40 000,00грн.

В підтвердження факту поставки товару на підставі Договору №11-212 від 05.05.11р., позивачем подано суду податкову накладну №2 від 05.12.11р., в якій зазначено Продавця - ТзОВ "Богдан і Володимир" та Покупця - ТзОВ "Карпатекоінвест", відображено Договір №11-212 від 05.05.11р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті - 40 000,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткової накладної №РН-0000031 від 05.12.11р.(а.с.9), яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксує факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Виконавцем Замовнику та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, зокрема розділ 4 Договору, який встановлює порядок здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 40 000,00грн.

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар (котел КВ-0,25-БТ) в сумі 40 000,00грн.

Станом на 11.04.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Виходячи зі характеру договірних правовідносин сторін, суд вважає за правильне до даних спірних правовідносин застосувати загальні положення про послуги та поставку, врегульовані главами 54, 63 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

В силу ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу ч. ч. 1,4 ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 40 000,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 078,64грн. - пені, то у суду відсутні правові підстави для задоволення цієї вимоги.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності на несвоєчасне виконання грошових зобов"язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Стаття 1 цього Закону передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, умовами Договору сторони не встановили відповідальності у вигляді пені за порушення строку оплати коштів за товар.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 078,64грн. - пені не підлягає до задоволення.

Не підлягає до задоволення і вимога позивача про стягнення з відповідача 1 380,82грн. - 3% річних.

В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що як позивачем так і відповідачем порушено умови договору, в частині оплати коштів за поставлений товар та терміну виконання замовлення.

Передбаченої приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, письмової вимоги про сплату коштів за виготовлений та поставлений відповідачу, позивачем не подано, як і не подано доказів звернення до відповідача з такою вимогою.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40 000,00грн. - заборгованості та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 3 078,64грн. - пені, 1 380,82грн. - 3% річних - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 538, 625, 626, 628, 692, 693,712, 901 Цивільного кодексу України, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Богдан і Володимир" до відповідача ТзОВ "Карпатекоінвест" про стягнення заборгованості в сумі 44 459,46грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест", вул. Шевченка, 152, с.Росільна, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77722 (код ЄДРПОУ 36914763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир", вул.Бажана, 9, м. Львів, 79069 (код ЄДРПОУ 31145221) 40 000,00грн. (сорок тисяч грн. 00коп.) - заборгованості, 1 547, 76грн. (одну тисячу п"ятсот сорок сім грн. 76 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатекоінвест", вул. Шевченка, 152, с.Росільна, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77722 (код ЄДРПОУ 36914763) 3 078,64грн. - пені, 1 380,82грн. - 3% річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складено 15.04.13р.

Суддя С.Кобецька