Постанова

від 09.04.2013 по справі 2119/3625/12

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р.Справа № 2119/3625/12

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Клімченко М.І.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В., судді -Градовського Ю.М., судді -Вербицькій Н.В. при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2012 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) в якому просила:

- поновити строк на подачу адміністративного позову;

- поновити позивача на посаді завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків;

- стягнути з ДПІ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2012 року по день винесення рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування пропуску строку на подачу адміністративного позову, позивач зазначила, що з початку вона звернулася до Скадовського районного суду Херсонської області з цивільним позовом, але ухвалою суду від 13.11.2012 року провадження в цивільній справі було закрито та роз'яснено, що позивач має право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Наказом №15-0 від 17.04.2012 року її було звільнено з посади завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням, але при цьому було порушено діюче законодавство. В лютому 2012 року всі співробітники ДПІ крім позивача були переведені на інші посади, станом на 01.03.2012 року залишилися дві вакантні посади, але позивачу вони не були запропоновані, у зв'язку з чим позивач звернулася з заявою до керівництва ДПІ про надання їй вакантної посади, але листом №82/10/04-005 від 07.03.2012 року їй було відмовлено у зв'язку з тим, що позивач не має фахової освіти.

В заперечення позовної заяви відповідач зазначив, що позивач була звільнена з дотриманням встановленого законом прядку, оскільки посада яку займала позивач, була скорочена у зв'язку з внесенням змін в структуру ДПІ. Також відповідач зазначив, що у зв'язку з відсутністю вільних вакансій на момент звільнення позивача, позивача не було переведено на іншу роботу в ДПІ.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 11.01.2013 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Поновлено строк звернення на подачу адміністративного позову. Поновлено позивача на посаді завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2012 року по 11.01.2013 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1. При вирішенні справи по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки предметом даного адміністративного позову є оскарження дій посадових осіб, тому така справа відповідно до ч.3 ст.18 КАС України підсудна місцевому загальному суду як адміністративному.

Колегія суддів вважає цей висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки ДПІ у Скадовському районі є органом державної влади і у справах з приводу звільнення з цього органу відповідачем повинна виступати сама податкова інспекція, а тому в силу ч.2 ст.18 КАС України дана справа підсудна окружному адміністративному суду.

Відповідно до ч.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає обов'язковому скасуванню з винесення по справі нової постанови по суті заявлених позовних вимог.

2. Твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено 17.04.2012 року, а 16.05.2012 року Скадовським районним судом Херсонської області вже було відкрито провадження у цивільній справі №2119/1528/12 за позовною заявою ОСОБА_5 до ДПІ про поновлення на роботі. 13.11.2012 року ухвалою вказаного суду провадження в цивільній справі було закрито на підставі п.1 ч1. ст.205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а 26.11.2012 року ОСОБА_5 знов звернулась з позовною заявою з тими самими вимогами вже в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведені обставини звернення позивача за судовим захистом внаслідок її звільнення з роботи 17.04.2012 року, колегія суддів вважає, що однією з причин подання позивачем адміністративного позову 26.11.2012 року стала допущена Скадовським районним судом Херсонської області помилка при відкритті провадження в цивільній справі за поданим позивачем 16.05.2012 року позовом про поновлення на роботі, у зв'язку з чим покладання на позивача визначених ст.100 КАС України наслідків пропуску звернення до адміністративного суду у даному випадку не було б справедливим.

3. При вирішенні заявлених позивачем позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із реорганізацію та скорочення штатної чисельності ДПІ 25.01.2012 року позивача під розпис було попереджено про наступне звільнення з займаної посади 28.03.2012 року згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.

05.03.2012 року позивачка звернулась до ДПІ з заявою в якій просила призначити її на вакантну посаду головного державного податкового інспектору відділу оподаткування фізичних осіб, на яку ДПІ відповіла листом від 07.03.2012 року №82/10/04-005, в якому в переведенні на вказану посаду було відмовлено з тих підстав, що рівень кваліфікації позивача, підтверджений дипломом серії НОМЕР_1 від 24.06.1980 року №533, а саме інженер-технолог, не відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Наказом ДПС України від 21.02.2012 року №159 щодо порядку призначення на посаду головного державного податкового інспектора (ревізора-інспектора) територіального органу ДПС.

13.03.2012 року позивачка звернулася до ДПС України щодо можливості її роботи в органах державної податкової служби України з урахуванням вимог Наказу №159 від 27.02.2012 року «Про затвердження інструкцій про порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури ДПС України та переліків посад і кваліфікаційних вимог для посадових осіб органів ДПС».

ДПС України в своїй відповіді від 30.03.2012 року №10951/9/04-0114 на вищевказане звернення позивача, посилаючись на ч.1 ст.42 КЗпП України, зазначило, що за наявністю вакансій позивача зобов'язані працевлаштувати, оскільки відсутність освіти за фахом не може бути підставою для звільнення з посади працівника за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказом ДПІ №15-0 від 17.04.2012 року було звільнено позивача з посади завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням.

Відповідно до абз.1 п.1, обз.2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено порядок вивільнення працівників, а саме: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач була письмово повідомлена 25.01.2012 року про наступне вивільнення 28.03.2012 року.

З тимчасової структури ДПІ від 26.12.2011 року вбачається, що сектор реєстрації та обліку платників податків як структурний підрозділ і відповідно посаду яку займала позивач було скорочено, а штат працівників зменшено до 38 осіб.

За змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення зобов'язаний запропонувати іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, і лише при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, такт око працівника може бути вивільнено у зв'язку із скороченням.

Докази дотримання відповідачем визначеного ст.49-2 КЗпП України обов'язку запропонувати позивачу іншу роботу в реорганізованій структурі ДПІ Скадовському районі Херсонської області відсутні.

Посилання відповідача на відсутність вакантних посад упродовж періоду з 26.01.2012 року по 17.04.2012 року відповідно до наданої відповідачем довідки від 29.10.2012 року №1920/10/04-004 (а.с.32), а також на відсутність у позивача необхідного рівня фахової освіти колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідних до наданих суду копій наказів про переведення працівників ДПІ заповнення вакансій у новій структурі ДПІ проводилось, починаючи з березня 2012 року, а тому на момент попередження позивача про наступне звільнення з займаної посади, тобто на 25.01.2012 року, були в наявності незаповнені вакансії у новій структурі ДПІ Скадовського району, які відповідач повинен був запропонувати позивачу.

Згідно особової картки НОМЕР_2 (а.с.22) позивач у 1980 році закінчила Одеський технологічний інститут харчової промисловості, має вищу освіту, кваліфікація - інженер-технолог. З такою освітою позивач працювала в податковій інспекції Скадовського району на різних посадах, у тому числі і на керівних, з червня 1997 року, тобто більше 14 років.

Визначений наказом ДПС України від 27.02.2012 рроку №159 перелік посад працівників органів ДПС України та кваліфікаційних вимог до осіб, що претендують на зайняття цих посад, передбачає для працівників районних податкових інспекцій наявність вищої освіти за фахом фінансово-економічного, юридичного чи технічного спрямування, що відповідає освіті позивача.

Тому твердження відповідача, про відсутність в новій структурі ДПІ Скадовського району посад, які б могли бути запропоновані позивачу з урахуванням її освіти, колегія суддів вважає надуманими.

Таким чином, на момент попередження позивача про наступне звільнення з займаної посади відповідач мав можливість і повинен був запропонувати позивачу вакантні посади у новій структурі ДПІ Скадовського району. Лише при наявності двох кандидатур на одну вакантну посаду відповідач відповідно до вимог ч.1 ст.42 КЗпП України повинен був надати перевагу працівнику з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача про звільнення позивача з займаної посади у зв'язку із скороченням штатів, яке оформлено наказом №15-0 від 17.04.2012 року, прийнято без дотримання встановлених у п.3 ст.2 КАС України критеріїв, а тому є неправомірним.

Оскільки має місце порушення трудових прав позивача, то відновлення таких прав здійснюється судом шляхом поновлення позивача на раніше займаній нею посаді з одночасною компенсацією позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В той же час вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передбачає визначення конкретної грошової суми, яка піддягає стягненню.

Оскільки функції по нарахуванню та виплаті заробітної плати працівниками Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області покладені саме на цей орган, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав позивача на отримання компенсації втраченого заробітку за час вимушеного прогулу буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2012 року по день поновлення на посаді, з відрахуванням обов'язкових платежів.

Крім того, колегія суддів з метою повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч.2 ст.11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і скасувати наказ відповідача №15-0 від 17.04.2012 року, яким позивача було звільнено з займаної посади.

Внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо предметної підсудності даної адміністративної справи, що призвело до розгляду та вирішення справи неповноважним судом, апеляційна скарга ДПІ підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року - скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби задовольнити.

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби №15-0 від 17 квітня 2012 року про звільнення ОСОБА_5 з посади завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби 17 квітня 2012 року у зв'язку із скороченням на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_5 на посаді завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської з 18 квітня 2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби нарахувати та виплатити ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2012 року по день поновлення на посаді з відрахуванням обов'язкових платежів.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 квітня 2013 року.

Головуючий суддя: К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька