Ухвала

від 20.11.2014 по справі 2119/3625/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/800/23885/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби про поновлення на роботі, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби, в якому просила поновити її на посаді завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків та стягнути з ДПІ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2012 року по день винесення рішення суду першої інстанції.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 11 січня 2013 року, позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року було скасовано постанову суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби №15-0 від 17 квітня 2012 року про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби 17 квітня 2012 року у зв'язку із скороченням на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_3 на посаді завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської з 18 квітня 2012 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2012 року по день поновлення на посаді з відрахуванням обов'язкових платежів.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із реорганізацію та скорочення штатної чисельності ДПІ 25 січня 2012 року позивача під розпис було попереджено про наступне звільнення з займаної посади 28 березня 2012 року згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України.

05 березня 2012 року позивачка звернулась до ДПІ з заявою в якій просила призначити її на вакантну посаду головного державного податкового інспектору відділу оподаткування фізичних осіб, на яку ДПІ відповіла листом від 07 березня 2012 року №82/10/04-005, в якому в переведенні на вказану посаду було відмовлено з тих підстав, що рівень кваліфікації позивача, підтверджений дипломом серії НОМЕР_1 від 24 вересня 1980 року НОМЕР_2, а саме інженер-технолог, не відповідає кваліфікаційним вимогам, визначеним Наказом ДПС України від 21 лютого 2012 року №159 щодо порядку призначення на посаду головного державного податкового інспектора (ревізора-інспектора) територіального органу ДПС.

13 березня 2012 року позивачка звернулася до ДПС України щодо можливості її роботи в органах державної податкової служби України з урахуванням вимог Наказу №159 від 27 лютого 2012 року «Про затвердження інструкцій про порядок призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури ДПС України та переліків посад і кваліфікаційних вимог для посадових осіб органів ДПС».

ДПС України в своїй відповіді від 30 березня 2012 року №10951/9/04-0114 на вищевказане звернення позивача, посилаючись на ч.1 ст.42 КЗпП України, зазначило, що за наявністю вакансій, позивача зобов'язані працевлаштувати, оскільки відсутність освіти за фахом не може бути підставою для звільнення з посади працівника за п.1 ст.40 КЗпП України.

Наказом ДПІ №15-0 від 17 квітня 2012 року, позивача було звільнено з посади завідувача сектору реєстрації та обліку платників податків на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням.

Відповідно до ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України встановлено порядок вивільнення працівників, а саме: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, згідно тимчасової структури ДПІ від 26 грудня 2011 року, сектор реєстрації та обліку платників податків як структурний підрозділ і відповідно посаду яку займала позивач було скорочено, а штат працівників зменшено до 38 осіб.

Докази дотримання відповідачем визначеного ст.49-2 КЗпП України обов'язку запропонувати позивачу іншу роботу в реорганізованій структурі ДПІ Скадовському районі Херсонської області відсутні.

При цьому, відповідно до копій наказів про переведення працівників ДПІ заповнення вакансій у новій структурі ДПІ проводилось, починаючи з березня 2012 року, а тому на момент попередження позивача про наступне звільнення з займаної посади, тобто на 25 січня 2012 року, були в наявності незаповнені вакансії у новій структурі ДПІ Скадовського району, які відповідач повинен був запропонувати позивачу.

Згідно особової картки №18 (а.с.22) позивач у 1980 році закінчила Одеський технологічний інститут харчової промисловості, має вищу освіту, кваліфікація - інженер-технолог. З такою освітою позивач працювала в податковій інспекції Скадовського району на різних посадах, у тому числі і на керівних, з червня 1997 року, тобто більше 14 років.

Визначений наказом ДПС України від 27 лютого 2012 року №159 перелік посад працівників органів ДПС України та кваліфікаційних вимог до осіб, що претендують на зайняття цих посад, передбачає для працівників районних податкових інспекцій наявність вищої освіти за фахом фінансово-економічного, юридичного чи технічного спрямування, що відповідає освіті позивача.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача, про відсутність в новій структурі ДПІ Скадовського району посад, які б могли бути запропоновані позивачу з урахуванням її освіти, є необгрунтованим.

З огляду на викладене, рішення відповідача про звільнення позивача з займаної посади у зв'язку із скороченням штатів, яке оформлено наказом №15-0 від 17 квітня 2012 року, прийнято без дотримання встановлених вимог Закону, а тому є неправомірним.

При цьому, скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскільки ДПІ у Скадовському районі є органом державної влади, а тому в силу ч.2 ст.18 КАС України дана справа підсудна окружному адміністративному суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції частково скасована судом апеляційної інстанції, а в скасованій частині ухвалено нове рішення, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у не скасованій частині та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вони прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Скадовському районі Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: