Рішення

від 09.04.2013 по справі 5010/539/2012-пз-15/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2013 р. Справа № 5010/539/2012-Пз-15/32

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Феденько Н. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Львівської області

пр. Шевченка, 17/19, м. Львів, Львівська область, 79000

в інтересах держави в особі Полоничівської сільської ради

Кам'янка-Бузького району Львівської області

с. Полонична, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80415

Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області

вул. Незалежності, 27, м. Кам'янка-Бузька,

Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80400

Львівської обласної ради

вул. Винниченка, 18, м. Львів, Львівська область, 79008

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Івано-Франківськцемент-етерніт"

вул. Назарія Яремчука, 2, с. Ямниця,

Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422

про стягнення коштів в сумі 1 758 324 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Хамець Л. М. (довіреність № 0513-1 вих -13 від 02.01.13);

від Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області: Павловська К. С. - начальник відділу організаційно - правового забезпечення Кам'янка-Бузької районної ради (довіреність № 102 від 04.03.13);

від відповідача: Кудиба З. І.- представник (довіреність № 46 від 02.08.12);

від Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області та Львівської обласної ради представники не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області, Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт" про стягнення коштів в сумі 1 758 324 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.12 у справі № 5010/539/2012Пз-15/32 (суддя Деделюк Б. В.) позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.12 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.13 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.12 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Постанова мотивована тим, що судами, неповно досліджено доказ, а саме проект рекультивації земель, відведених під розробку торфових родовищ.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.13 справу № 5010/539/2012-Пз-15/32 передано на новий розгляд судді Шіляк М. А.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.13 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.03.13.

В судовому засіданні 05.03.13 судом оголошено перерву до 19.03.13, про що сторони повідомлялися під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.13 в задоволенні заяви Львівської обласної ради про залучення Львівської обласної державної адміністрації, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відмовлено та відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 09.04.13.

В судове засідання від Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області представник не з'явився, проте явка представника не визнавалась обов'язковою.

В судове засідання від Львівської обласної ради представник не з'явився, причин неприбуття суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи ухвалою суду від 19.03.13.

В судовому засіданні прокурор та представник Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили суд позов задовольнити. В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не відшкодовано 1 758 324 грн. втрат земель сільськогосподарського виробництва на спеціальні рахунки місцевих бюджетів, а саме: в користь Полоничнівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області 60% - 1 054 994, 40 грн., Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області 15 % - 263 748,60 грн., Львівської обласної ради 25% - 439 581 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях та просив суд в позові відмовити. В обгрунтування заперечень посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 208 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" підлягає звільненню від сплати втрат сільськогосподарського виробництва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області та представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), суд встановив наступне.

Проведеною перевіркою додержання вимог земельного законодавства України, встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст. 207 та ст. 209 ЗК України не відшкодовано втрати земель сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Львівської обласної ради від 22.11.10 № 1362/0/5-10 ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для промислової розробки торфового родовища площею 182,70 га із земель Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району.

За розрахунком Головного управління Держкомзему у Львівській області від 04.04.11 розмір втрат сільськогосподарського виробництва, що підлягають сплаті відповідачем становить 1 758 324,00 грн.

Департаментом державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Державного комітету України із земельних ресурсів надано відповідне роз'яснення з даного приводу № 26-7/828 від 12.03.12, за яким кошти по сплаті втрат сільськогосподарського виробництва включаються до форми звітності виключно після спливу двохмісячного терміну, передбаченого для фізичних і юридичних осіб для їх відшкодування, з дня затвердження у встановленому порядку проекту відведення земельної ділянки.

Розпорядженням голови Львівської області державної адміністрації № 494/0/5-11 від 01.06.11 "Про передачу в оренду земельної ділянки" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" для промислової розробки торфового родовища площею 182,7 га із земель запасу на території Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району, з них 5,2 га сінокосів, 135,5 га пасовищ, 42,0 інших порушених земель; переведено земельні ділянки загальною площею 140,7 га із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення; надано ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" земельну ділянку для промислової розробки торфового родовища площею 182,7 га із категорій земель промисловості транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення в оренду терміном на 17 років на території Полоничіської сільської ради Кам'янка-Бузького району; зобов'язано ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" отримати у встановленому законом порядку дозвіл на знаття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки та після закінчення робіт на земельній ділянці здійснити рекультивацію відпрацьованих площ; доручено Кам'янка-Бузькій районній державній адміністрації укласти договір оренди земельної ділянки і зареєструвати у встановленому порядку.

Складовою частиною затвердженого проекту землеустрою є Висновок Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за № 04-02-6820 від 10.12.10.

Відповідно до п. 10 цього Висновку використання родючого шару грунту має здійснюватись в наступному порядку: знятий родючий шар грунту заскладувати і використати в подальшому для біологічної рекультивації відпрацьованої площі.

Також розділом проекту "Охорона навколишнього середовища" передбачено вимоги щодо повернення земельної ділянки у стані, придатному для попереднього використання: "В процесі добування торфу проходить порушення поверхні полів видобування, тому після полів добування з подальшим використанням їх для вирощування багаторічних трав."

На виконання розпорядження № 494/0/5-11 01.06.11 в частині проведення рекультивації земельної ділянки ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" виготовило Робочий проект рекультивації порушених земель РП "Видобуток фрезерного торфу на родовищі "Полоничка" Кам'янка-Бузького району Львівської області". Підставою для розробки проекту рекультивації були Технічні умови на відновлення (рекультивацію) порушених земель на території Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області від 22.07.11.

Відповідно до Робочого проекту на всіх площах перед виконання робіт знімається рослинний шар і складується для використання його при рекультивації.

Рекультивація земель виконується в два етапи:

- гірничо-технічна рекультивація (зняття родючого шару грунту з площ розробки торфу і відвалу, складування його в тимчасовий відвал; ви положення відкосів; нанесення родючого шару потужністю не менше як 20 см);

- біологічна рекультивація - посів трав.

04.11.11 між Кам'янка-Бузькою районною державною адміністрацією Львівської області та ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Кам'янка-Бузького району про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.12.11 за № 462218484000631.

04.11.11 Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація Львівської області передала за актом приймання-передачі ТзОВ "Івано-Франківськцемент-етерніт" земельну ділянку призначену для промислової розробки, що розташована на території Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області площею 182,7 га, кадастровий номер 462184800:05:000:0234.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 1279 від 17.11.97 "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Суд вважає позовні вимоги не обгрутнованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За приписами ст. 25 Закону України "Про землеустрій" (у редакцій на момент виникнення спірних правовідносин) документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: а) загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель; б) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень; в) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; г) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; ґ) проекти землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; д) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; е) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; є) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь; ж) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; з) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів (далі - робочі проекти землеустрою); и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); і) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; ї) спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання.

У відповідності до ч. 1 ст. 208 ЗК України від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва звільняються громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва шкіл, дошкільних закладів, державних об'єктів охорони здоров'я, культури, фізкультури та спорту, соціального забезпечення, державних об'єктів дорожнього будівництва, культових споруд релігійних організацій, кладовищ, меліоративних систем, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд, під будівництво і обслуговування жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрігосподарських об'єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання, під об'єкти і території природно-заповідного фонду, під будівництво і обслуговування об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, для залісення деградованих та малопродуктивних земель на підставі документації із землеустрою, а також всеукраїнські громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, у разі використання земельних ділянок для будівництва реабілітаційних установ для інвалідів і дітей-інвалідів, об'єктів фізкультури, спорту та соціального забезпечення для інвалідів і дітей-інвалідів.

Тобто, вказаною нормою встановлено перелік випадків звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, у тому числі для видобування торфу за умови повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання.

При цьому, під вимогою "повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання", мається на увазі збереження родючості поверхневого шару ґрунту земельної ділянки шляхом його зняття, складування і зберігання та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація).

Крім того, за приписами п. 6 Загальних положень про рекультивацію земель, порушених при розробці родовищ корисних копалин і торфу, проведені геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, затверджених Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по науці і техніці, Державним комітетом Ради Міністрів СРСР справах будівництва, Міністерством сільського господарства СРСР, Державним комітетом лісового господарства Ради Міністрів СРСР 16.05.77 Державним комітетом Ради Міністрів СРСР, приведення земельних ділянок в придатний стан здійснюється в ході робіт, а у випадку неможливості - не пізніше місячного строку після завершення робіт, виключаючи період промерзання ґрунту.

Факт звільнення відповідача від відшкодування витрат сільськогосподарського виробництва підтверджується листом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 6-6-178/1919 від 21.01.09.

Крім того, цим же листом надано роз'яснення вимоги "повернення земельних ділянок у стані, придатному для попереднього використання" - збереження родючості поверхневого шару грунту земельної ділянки шляхом його зняття, складування і зберігання та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація).

Доводи Полоничівської сільської ради та Кам'янка-Бузької районної ради щодо неподання відповідачем проекту рекультивації на час нарахування втрат як на підставу незастосування ч. 2 ст. 208 ЗУ України суд вважає необгрунтованими, оскільки затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки містить усі необхідні висновки та погодження щодо проведення рекультивації на даній земельній ділянці.

Порядок розроблення та затвердження та затвердження проектів рекультивації регулюється законодавством у гірничій сфері та сфері охорони надр.

Так, статтею 52 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що проект рекультивації розробляється та затверджується у встановленому порядку для проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням грунтового покриву.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 50 Кодексу України про надра, саме у проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву; заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

Технічні умови видані відповідно до Порядку надання вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 489 від 20.05.09 (в редакції на момент звернення товариства із відповідною заявою).

Так, п. 18 даного нормативного акту передбачено, що після отримання власником/користувачем земельної ділянки або особою, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством, їм надаються технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування.

Відтак розробка проекту рекультивації як частина проекту гірничодобувного об'єкту має здійснюватись виключно після виділення земельної ділянки та отримання відповідних технічних умов.

Твердження позивача про обов'язковість включення проекту рекультивації до проекту землеустрою на момент виділення земельної ділянки не відповідає чинному законодавству. Розробка проекту рекультивації здійснюється в складі проекту гірничодобувного об'єкту після затвердження проекту відведення та виділення земельної ділянки.

Одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є обов'язковість надання висновків державної екологічної експертизи (стаття 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Правове регулювання проведення державної екологічної експертизи здійснюється відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу" № 46/95-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про екологічну експертизу" № 46/95-ВР встановлено, що екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що грунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах (стаття 4 Закону України "Про екологічну експертизу" № 46/95-ВР).

У статті 5 Закону України "Про екологічну експертизу" № 46/95-ВР визначено основні завдання екологічної експертизи, а саме: визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства; оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, і якість природних ресурсів; оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології природних ресурсів, його органів на місцях, а на території Автономною Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, із залученням інших органів державної виконавчої влади. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. До вищезгаданого переліку входить видобування і переробка торфу (постанова Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.95).

На виконання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про екологічну експертизу" Робочий проект рекультивації порушених земель РП "Видобуток фрезерного торфу на родовищі "Полоничка" Кам'янка-Бузького району Львівської області" пройшов державну екологічну експертизу, яка здійснена Державним підприємством "Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляд України". Результати державної екологічної експертизи оформлені Експертним висновком (повторним) № 11.В.46.74ю0 6016/7285 про відповідність технічної документації нормативним актам з питань охорони праці, охорони надр Робочого проекту рекультивації порушених земель до РП "Видобуток фрезерного торфу на родовищі "Полоничка" Кам'янка-Бузького району Львівської області", затверджений начальником ДЦ "ЗЕТЦ" 10.11.11.

Експертним висновком встановлено, що Робочий проект рекультивації порушених земель РП "Видобуток фрезерного торфу на родовищі "Полоничка" Кам'янка-Бузького району Львівської області" відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, охорони надр та промислової безпеки.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог, а тому відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13, а саме пункту п. 4.5. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору, а позов залишено без задоволення, - судовий збір не стягується.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. cт. 121, 124 Конституції України, Законами України "Про землеустрій", "Про охорону земель", "Про екологічну експертизу", "Про охорону навколишнього середовища", ст. 50 Кодексу України про надра, ст. 208 Земельного кодексу України та керуючись ст. ст. 43, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Полоничівської сільської ради Кам'янка-Бузького району Львівської області, Кам'янка-Бузької районної ради Львівської області, Львівської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськцемент-етерніт" про стягнення коштів в сумі 1 758 324 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"