Постанова

від 11.04.2013 по справі 5002-7/4445-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5002-7/4445-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воронцової Н.В.,

суддів Латиніна О.А.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Пустовітенко Ірина Василівна, довіреність б/н від 08.04.13р. -ТОВ "Крокус";

представник відповідача: не з'явився - Фонд майна Автономної Республіки Крим;

представник третьої особи: не з'явився - ТОВ "Парк-Тур";

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 26 грудня 2012 року у справі № 5002-7/4445-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус"

до Фонду майна Автономної Республіки Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Тур"

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ :

11 грудня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим, в якому просить суд внести зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, від 01 листопада 2000 року, який укладено Фондом майна Автономної Республіки Крим (за договором орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" (за договором орендар) в редакції додаткової угоди від 31 серпня 2011 року, що запропоновані товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" в додатковій угоді, а саме:

"1.1. У преамбулі Договору слова "Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" (надалі - Орендар), в особі директора Ресницького Вячеслава Уляновича, якій діє на підставі Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Ялтинського міського виконкому 07.08.2007, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим 21.11.1991 (заміна свідоцтва 07.08.2007 серія А01 №065812 номер запису 1 146 107 0006000301, з другої Сторони," замінити словами: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР" (надалі - Орендар), в особі директора Ресницького Вячеслава Уляновича, якій діє на підставі Статуту, зареєстрованого державним реєстратором Ялтинського міського виконкому 12.10.2012, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцев від 12.10.2012 р. серія АА № 166671 номер запису № 1 146 136 0000 006271, з другої Сторони".

1. 2. У пункті 11 Договору "Юридичні реквізити сторін" слова "Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус", 98600, м. Ялта, вул. Московська, 9-а (поштова адреса: 98600 м. Ялта, Головпоштампт, а/с 366) ідентифікаційний код 16322237" замінити словами: "Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР" 98600, м. Ялта, вул. Московська, 9-а (поштова адреса: 98600 м. Ялта, Головпоштампт, а/с 366) ідентифікаційний код 38400109".

1.3. У пункті 12 Договору слова "Орендар ТОВ "Крокус" Директор Ресницький В.У." замінити словами "Орендар ТОВ "ПАРК-ТУР" Директор Ресницький В.У.".

2. Інші умови Договору залишити у повному об'ємі без змін. Встановити що усі права та обов'язки первісного Орендаря за Договором мають силу і для нового Орендаря."

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2012 року у справі №5002-7/4445-2012 (суддя Дворний І. І.) позов задоволений.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що можливість внесення зміни до спірного договору у випадку реорганізації орендаря, сторони узгодили в пункті 7.3 договору оренди та Законом України "Про оренду державного та комунального майна" не передбачено жодних обмежень чи заборон відносно зміни сторони у зобов'язані.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Фонд майна АР Крим 18.02.2013р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його та прийняти у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм статей 187, 188 ГК України та норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки договором оренди не передбачено правонаступництво орендатора по договору у випадку його реорганізації та згідно пункту 10.5 договору оренди реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників).

Також, Фонд майна АР Крим просив поновити строк на подання апеляційної скарги.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2013 року поновлено Фонду майна АР Крим строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2012 року у справі №5002-7/4445-2012, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Воронцова Н. В., судді Латинін О. А., Заплава Л. М.

В судовому засіданні, 11 квітня 2013 року, позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Відповідач та треті особа в судове засідання не заявилися. 09 квітня 2013 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк, в зв'язку завантаженістю юридичного відділу Фонду.

Проте, судова колегія розглянувши клопотання відповідача, не знайшла підстав для його задоволення, з огляду на його необгрунтованіть та не подання жодних підтверджень поважності підстав вказаних для відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ст. 22 ГПК України явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, судова колегія вирішила можливим розглянути спір за відсутністю представника відповідача, оскільки згідно з частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01 листопада 2000 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" (за договором Орендар) та Кримський Республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М.Сєченова (за договором Орендодавець) уклали Договір оперативної оренди нерухомого майна - корпусу №6 по вул. Полікуровській, площею 642,1 м.кв., яке знаходиться на балансі Кримського Республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова.

В подальшому, 31 серпня 2011 року до Договору оперативної оренди нерухомого майна від 01 листопада 2000 року було укладено Додаткову угоду, відповідно до якої Договір викладено в новій редакції.

Так, відповідно до преамбули даної Додаткової угоди Орендодавцем виступив Фонд майна Автономної Республіки Крим, як правонаступник Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова внаслідок передачі повноважень орендодавця за договором оренди, а Орендарем - товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус". Тобто відбулася заміна Орендодавця за договором оренди.

Судом встановлено, що у 2012 році відбулась реорганізація товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус", в результаті якої із нього з метою оптимізації господарської діяльності виділено товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР".

12 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Ялтинською міською ради АР Крим здійснено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР", що підтверджується Довідкою з ДЄДРПО України серії АБ№551399 від 25.10.2012р. та випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а. с. 45, 46).

Згідно Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР" до нього перейшли усі права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" в частині прав та обов'язків Орендаря за Договором оперативної оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим (пункт 1.1 Статуту, а. с. 29).

З огляду на обставини, що склалися 01 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" звернулось до Фонду майна Автономної Республіки з листом, у якому повідомило останнього про реорганізацію та на підставі пункту 7.3 Договору оренди просило внести відповідні зміни до Договору оренди нерухомого майна, яке належить Автономній Республіці Крим, від 01 листопада 2000 року будівлі корпусу №6 по вул. Полікуровській, площею 642,1 м.кв., розташованого за адресою: м.Ялта, вул. Полікуровська, 25, яке знаходиться на балансі Кримського Республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І. М. Сєченова, укладеного Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" в редакції Додаткової угоди від 31 серпня 2011 року, в частині заміни Орендаря вказаного нерухомого майна.

Втім, листом від 06 грудня 2012 року (за вих.№08-10/9515) Фонд майна Автономної Республіки Крим відмовив товариству з обмеженою відповідальністю "Крокус" у внесенні змін до договору оренди від 01 листопада 2000 року, посилаючись на те, що Законом України "Про оренду державного та комунального майна" прямо не передбачено правонаступництво орендаря за договором у випадку його реорганізації.

Вважаючи відмову Фонду майна Автономної Республіки Крим у внесенні змін до договору оренди від 01 листопада 2000 року неправомірною, товариство з обмеженою відповідальністю "Крокус" звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимоги позивача про внесення змін у договір оренди нерухомого майна від 01 листопада 2000 року (надалі спірний договір).

Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на приписи статей 187, 188, 205 Господарського кодексу України, статей 16, 177, 178, 512, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та мотивовані неправомірною відмовою відповідача внести зміни до договору оренди від 01 листопада 200 року не зважаючи на те, що діюче законодавство України та умови спірного договору передбачають можливість заміни сторони у зобов'язанні у разі правонаступництва.

З огляду на укладений 01 листопада 2000 року договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономної Республіки Крим, правовідносини, виниклі між сторонами, регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частинах, якими врегульовано відносини щодо виконання зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, яке перебуває у державній власності, а також спеціальним Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Так, частиною 1 статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно зі статтею 3 вказаного Закону, відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що право оренди державного або комунального майна не є об'єктом, який вилучений з цивільного обороту або є обмеженим в цивільному обороті, або є невід'ємним від особи.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у разі правонаступництва, а відповідно до статті 205 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється тільки неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Отже, перехід права оренди у випадку правонаступництва провадиться із зміною сторони у діючому договорі оренди.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, керуючись вищенаведеними нормами, сторони узгодили в пункті 7.3 спірного договору, що у разі реорганізації Орендаря до припинення дії цього договору Орендодавець зобов'язаний переукласти договір на тих самих умовах з одним із правонаступників Орендаря, якщо останній згоден стати Орендарем. Формулювання "один з його правонаступників" передбачає можливість часткового правонаступництва.

Як свідчать матеріали справи, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка була направлена Фонду майна Автономної Республіки Крим разом із пакетом документів, виділене із товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" нове підприємство-правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК-ТУР" надало згоду стати орендарем за спірним договором.

Відтак, відповідач укладаючи спірний договір погодився із його умовами щодо обов'язку переукласти договір на тих самих умовах з одним із правонаступників Орендаря, за наявності згоди останнього.

У пунктах 9.3 та 10.3 Договору оренди сторони узгодили, що суперечки, які виникають за цим Договором оренди або у зв'язку із ним, у тому числі пов'язані із внесенням змін до Договору, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно із частинами 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За статтею 187 Господарського кодексу України переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду зокрема у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що правовідносини сторін, які регулюються в даному випадку і ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", можуть бути змінені за домовленістю між наймодавцем та наймачем, при цьому вони не повинні суперечити нормам цього закону. Як підставно встановлено місцевим господарським судом, Закон України "Про оренду державного та комунального майна", ніяких обмежень чи заборон відносно зміни сторони у зобов'язанні за договором оренди не містить, а сторони узгодили в спірному договорі порядок врегулювання таких правовідносин шляхом переукладення договору.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обов'язковість закріплення положення щодо зміни орендаря у разі його реорганізації в договорі оренди або додатковій угоді між наймодавцем та наймачем, з ціллю захисту прав останнього, яке підлягає захисту нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності (ст. 28 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна").

Крім того, з позовними вимогами про внесення змін в спірний договір та безпосередньо із такою пропозицією до відповідача, звернувся саме орендодавець за договором - ТОВ "Крокус", а не ТОВ "ПАРК - ТУР", як на це посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Щодо посилання відповідача на пункт 10.5 договору, то зазначений пункт регулює правовідносини сторін щодо реорганізації саме орендодавця, тобто Фонду майна АР Крим (відповідача), а не орендаря, про що є спір у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус" до Фонду майна Автономної Республіки Крим про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим, від 01 листопада 2000 року, який укладено Фондом майна Автономної Республіки Крим (за договором орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" (за договором орендар) в редакції Додаткової угоди від 31 серпня 2011 року, що запропоновані товариством з обмеженою відповідальністю "Крокус" в додатковій угоді.

Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи, а відтак підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 грудня 2012 року у справі №5002-7/4445-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Воронцова

Судді О.А.Латинін

Л.М. Заплава