Ухвала

від 16.04.2013 по справі 812/2037/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Прудник С.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року справа №812/2037/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Ханової Р.Ф., Нікуліна О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р. у справі № 812/2037/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганське регіональне управління автобусних станцій" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000042270,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2013 №0000042270.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р. у справі № 812/2037/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042270 від 15.02.2013 задоволено повністю.

Скасоване податкове повідомлення - рішення від 15.02.2013№ 0000042270, згідно якого Публічному акціонерному товариству «Луганське регіональне управління автобусних станцій» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 548, 75 гривень, з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем 1239,00 гривень, за штрафними санкціями 309, 75 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій» судові витрати у розмірі 114,70 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено.

Публічне акціонерне товариство «Луганське регіональне управління автобусних станцій», ід. код 33009052, зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.06.2009 за № 1 382 145 0000 016352 (арк. спр. 95) та є платником податку на додану вартість.

21.01.2013 на адресу Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій» від Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби надійшов запит № 1322/22-700/17 від 17.01.2013 про надання пояснень та документів по використанню послуг з ремонту автомобілів позивача у ПП «НВФ «ІНСЕЛТ» (арк. спр. 13).

29.01.2013 Публічне акціонерне товариство «Луганське регіональне управління автобусних станцій» надало відповідачу документи по використанню послуг з ремонту автомобілів позивача у ПП «НВФ «ІНСЕЛТ», а саме:

- копію податкової накладної від 13.07.2011 порядковий номер 28;

- копію накладної від 13.07.2011 порядковий номер 29;

- копію платіжного доручення № 2240 від 12.07.2011;

- копію платіжного доручення № 2241 від 12.07.2011;

- копію рахунку № 2306/02 від 23.06.2011;

- копію акту прийому-здачі виконаних робіт № 68;

- копія рахунку № 2306/01 від 23.06.2011;

- копію акту прийому-здачі виконаних робіт № 69.

У період з 04.02.2013 по 08.02.2013 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка ПАТ «ЛРУАС» (код за ЄДРПОУ 33009052) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «НВФ «Інселт» код за ЄДРПОУ 32742919) за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, за результатами якої було складено акт від 11.02.2013 № 96/22-700/10/33009052 (а. с. 65-79).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 1239 грн., у тому числі:

- липень 2011 року у сумі 1239, 00 грн.

в результаті чого на порушення п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI зі змінами та доповненнями) ПАТ «ЛРУАС» занижено податок на додану вартість на загальну суму 1239 грн., у тому числі:

- липень 2011 року у сумі 1239, 00 грн.

На підставі акту перевірки позивача від 11.02.2013 № 96/22-700/10/33009052 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.02.2013 № 0000042270 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість всього на загальну суму 1548, 75 грн. (а. с. 93).

14.02.2013 позивачем до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби було подано заперечення до акту перевірки від 11.02.2013 (арк. спр. 82-87).

15.02.2013 позивачем було отримано відповідь від 15.02.2013 на заперечення до акту перевірки, згідно із якою акт перевірки залишено без змін (арк. спр.88-92).

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірне податкове повідомлення -рішення прийняте за наслідками надання податковим органом оцінки господарським відносинам між позивачем та його контрагентом ПП «НВФ «Інселт», що мали місце у липні 2011 року.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «ЛРУАС» та ПП «НВФ «Інселт» було укладено угоду про ремонт автомобілів OPEL ASTRA гос. НОМЕР_1 та ИЖ ОДА гос. НОМЕР_2, які знаходяться на балансі Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій».

Згідно рахунку від 23.06.2011 № 2306/02 підлягає до сплати позивачем сума у розмірі 300, 00 грн., у тому числі ПДВ 50,00 грн. - за запасні частини та ремонт автомобіля OPEL ASTRA гос. НОМЕР_1 (арк. спр. 19).

Відповідно до платіжного доручення від 12.07.2011 № 2240 позивачем сплачено на розрахунковий рахунок ПП «НВФ «Інселт» суму у розмірі 300, 00 грн., за підшипник та його заміну згідно рахунку від 23.06.2011№ 2306/02 (арк. спр. 17).

13.07.2011 року ПП «НВФ «Інселт» видано позивачу податкову накладну № 28 , в якій зазначено, що ПП «НВФ «Інселт» реалізувало на адресу ПАТ «ЛРУАС» товар на загальну суму - 300,00 грн., у т.ч. ПДВ 50,00 грн.(арк. спр.15).

На підтвердження виконання ремонту автомобіля OPEL ASTRA гос. НОМЕР_1 між позивачем та ПП «НВФ «Інселт» в особі директора ОСОБА_2 було підписано акт прийому-здачі виконаних робіт № 68 про те, що ПП «НВФ «Інселт» за дорученням ПАТ «ЛРУАС» придбав запасні частини на автомобіль марки OPEL ASTRA гос. НОМЕР_1 та здійснив роботи по ремонту зазначеного автомобіля на загальну суму 300, 00 грн., у тому числі ПДВ 50,00 грн. (арк. спр. 20).

Також, згідно рахунку від 23.06.2011 № 2306/01, виданого ПП «НВФ «Інселт», підлягає до сплати 7134, 00 грн., у тому числі ПДВ 1 189,00 грн. (арк. спр. 63).

Відповідно до платіжного доручення від 12.07.2011 № 2241 позивачем сплачено на розрахунковий рахунок ПП «НВФ «Інселт» суму у розмірі 7 134,00 грн., за виконані роботи згідно рахунку від 23.06.2011№ 2306/01 (арк. спр. 18).

На підтвердження виконання ремонту автомобіля ИЖ ОДА гос. НОМЕР_2 між позивачем та ПП «НВФ «Інселт» в особі директора ОСОБА_2 було підписано акт прийому-здачі виконаних робіт від 23.06.2011 № 68 про те, що ПП «НВФ «Інселт» за дорученням ПАТ «ЛРУАС» придбав запасні частини на автомобіль марки OPEL ASTRA гос. НОМЕР_1 та здійснив роботи по ремонту зазначеного автомобіля на загальну суму 7 134, 00 грн., у т.ч. ПДВ 1189,00 грн. (арк. спр. 64).

З копії податкової накладної від 13.07.2011 року № 29 вбачається, що ПП «НВФ «Інселт» надав позивачу запасні частини для ремонту та здійснив ремонт автомобіля ИЖ ОДА гос. НОМЕР_2 на загальну суму - 7 134, 00 грн., у т.ч. ПДВ 1189,00 грн.(арк. спр. 16).

Рахунки, податкові накладні та акти прийому-здачі виконаних робіт були підписані директором ПП «НВФ «Інселт» ОСОБА_2.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно зі ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів ( послуг), на вимогу покупця, та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Відповідно до п. 2, 5, 18 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»: податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п. 2 Порядку заповнення податкової накладної); податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (п.5 Порядку заповнення податкової накладної); всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (п.18 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Відповідачем не спростовується факт того, що ПП «НВФ «Інселт» на момент складення податкових накладних був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, ПАТ «ЛРУАС» та ПП «НВФ «Інселт» мали статус платників податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених ПП «НВФ «Інселт», є правомірним.

Надані позивачем до суду первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції, їх невідповідність ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено. Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі достовірних для позивача первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета.

Відповідно до даних ЄДРПОУ з 19.04.2011 року директором ПП «НВФ «Інселт» була ОСОБА_2.

Згідно вироку Жовтневого районного суду м. Луганська від 12.03.2012 визнано винним ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст.305, ч. 4 ст. 358 КК України.

ОСОБА_3 обвинувачено в здійсненні посягання на встановлений законодавством України порядок здійснення підприємницької діяльності, порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок оподаткування підприємств, та прав власності, усвідомлюючи соціально-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання соціально-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди охоронюваним законом, інтересам держави та допускаючи їх настання, здійснив ряд умисних злочинів. З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_3, який діяв за попереднім зговором з ОСОБА_2 , зареєстрував на прізвище останньої ПП «НВФ «Інселт». Після реєстрації підприємства, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 всі уставні документи, а також електронні ключі, необхідні для надання звітності в податкові органи в електронному вигляді. Після чого, ОСОБА_3, протягом 2011 року використовував ПП «НВФ "Інселт», без наміру виконання уставної діяльності по виготовленню продукції, виконанню робіт, наданню послуг, з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної навмисним ухиленням від сплати податків.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була закрита у зв'язку з амністією.

Наявність постанови суду про звільнення директора ПП «НВФ «Інселт» ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності внаслідок амністії, яка притягувалась до кримінальної відповідальності в межах створення фіктивного підприємництва, та як наслідок відсутність у виданих податкових накладних, ознак належного первинного документу податкового обліку, не може бути беззаперечною умовою для відсутності підстав для позивача на право формування податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова суду, як саме і вирок в межах кримінальної справи, підтверджують лише факт скоєного кримінально-караного діяння ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та створюють правові наслідки лише для ПП «НВФ «Інселт». Кримінальна справа у сфері порушення податкового законодавства щодо посадових осіб ПАТ «ЛРУАС» не розглядалась, не було предметом судового розгляду та судові рішення в межах кримінальної справи відносно позивача не приймалось.

Ні в межах кримінальної справи, ні в межах цієї адміністративної справи. Відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентами щодо його фіктивності.

Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Луганське регіональне управління автобусних станцій» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042270 від 15.02.2013, а тому вважає, що вони правомірно задоволені у повному обсязі.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р. у справі № 812/2037/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р. у справі № 812/2037/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

Р.Ф.Ханова

О.А.Нікулін