Рішення

від 08.04.2013 по справі 5011-9/15428-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/15428-2012 08.04.13

за позовом: Прокурора Подільського району м.Києва, м.Київ в інтересах держави в особі

1. Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

2. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 04633423

до відповідача 1: Подільської районної у місті Києві ради, м.Київ, ЄДРПОУ 26077603

до відповідача 2: Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», м.Київ, ЄДРПОУ 35251157

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34309216

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 , Компанії «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД», Кіпр

про визнання недійсним договору

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Чалий О.О. - по дов.,

від відповідача 1: Савченко Л.А. - гол. спец.,

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: Підлісний Ю.С. - по дов.,

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Давиденко О.В. по посв.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Подільського району м.Києва звернувся до господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ з позовною заявою до відповідача 1, Подільської районної у місті Києві ради, м.Київ, відповідача 2, Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», м.Київ та відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», м.Сімферополь про визнання недійсним інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р., укладеного між Подільською районною у місті Києві радою, Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» на реконструкцію будинку №14 по вул.Межигірській у Подільському районі м.Києва.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на невідповідність спірного правочину вимогам чинного законодавства з огляду на порушення встановленого порядку укладення інвестиційних договорів, предметом яких є нерухоме майно, що перебуває у комунальній власності.

Позивач 1 письмових пояснень по суті позовних вимог прокурора не надав. В судові засідання 22.01.2013р., 06.02.2013р., 20.02.2013р., 27.03.2013р. та 08.04.2013р. представник Київської міської ради не з'явився. Одночасно, за висновками суду, позивач 1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином шляхом направлення на його адресу ухвал суду, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення №14675810, №23713342, №23715060, №23882110.

Ухвалою суду від 22.01.2013р. найменування позивача 2 Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було змінено на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

27.03.2012р. від позивача 2 надійшли письмові пояснення по суті справи, відповідно до яких Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позов прокурора підтримав у повному обсязі з огляду на недотримання відповідачами вимог Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради. Зокрема, як вказує позивач 2, згідно з даним Положенням організатором проведення інвестиційних конкурсів може бути виключно Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), проте не Подільська районна у місті Києві рада.

Від відповідача 1 до суду 22.01.2013р. надійшли письмові пояснення без номеру та дати, відповідно до яких відповідач 1 просив суд вирішити спір відповідно до чинного законодавства та пояснив, що інвестиційний договір від 16.08.2010р. було укладено на виконання рішення №685 від 20.05.2010р. Подільської районної у м.Києві ради. Одночасно, за твердженнями відповідача 1, Київська міська рада не приймала рішень щодо уповноваження Подільської районної у м.Києві ради на проведення конкурсу та укладення інвестиційних договорів.

Представник відповідача 2 в судове засідання 08.04.2013р., як і в попередні судові засідання, не з'явився. Відзив на позовну заяву відповідач 2 не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За висновками суду, Комунальне підприємство «Поділ-ІнвестРеконструкція» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача 2 на теперішній час є: 04070, м.Київ, вул.Хорива, буд.36. Будь-яких інших адрес Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція» матеріали справи не містять.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 22.01.2013р., 06.02.2013р., 20.02.2013р., 27.03.2013р. з метою повідомлення відповідача 2 про час та місце розгляду справи.

Направлена судом кореспонденція була повернута відділеннями поштового зв'язку з відмітками «За закінченням терміну зберігання», «За зазначеною адресою організація не перебуває».

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача 2 про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до письмових заперечень відповідача 3 без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду м.Києва 27.12.2012р., та доповнень до заперечень без номеру та дати, які надійшли на адресу суду 21.03.2013р., відповідач 3 проти позову заперечує, оскільки об'єкт інвестування за спірним договором відносився до комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва. Як вказує відповідач 3, конкурс, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», було проведено відповідно до Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, яке затверджено рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної ради у м.Києві За твердженнями відповідача 3, інвестиційний договір, який було укладено за результатами проведеного конкурсу, вимогам законодавства не суперечить. Крім того, даний договір вже був предметом дослідження в іншому судовому спорі, за результатами розгляду якого господарським судом м.Києва 21.10.2010р. по справі №30/314 прийнято рішення про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» права власності на нерухоме майно - нежитловий будинок №14 по вул. Межигірській в м.Києві, загальною площею 616,6 кв.м.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 06.02.2013р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3, було залучено Компанію «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД», Кіпр.

Законом України №2052-III від 19.10.2000р. було ратифіковано Конвенцію про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладену 15.11.1965р. в м.Гаага, до якої приєдналася, у тому числі, держава Кіпр, на території якої знаходиться Компанія «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД».

За змістом ст.1 вказаного нормативного акту міжнародного права Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

Одночасно, п.а ст.10 Конвенції встановлено можливість надсилання судових документів безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном у разі, якщо запитувана Держава не заперечує.

При цьому, згідно із повідомленням від 05.01.1984р., Договірна Держава Кіпр, не заперечує проти способу передання документів, визначеного ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Тобто, приймаючи до уваги приписи п.а ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, враховуючи приєднання Кіпру до вказаного нормативного акту міжнародного права та відсутність заперечень зазначеної договірної держави проти застосування положень ст.10 Конвенції, надсилання господарським судом процесуальних документів здійснювалося безпосередньо на адресу Компанії «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД» засобами поштового зв'язку.

Крім того, 27.02.2013р. прокурором на виконання ухвали суду були надані докази направлення позовної заяви з додатками до неї на адресу місцезнаходження третьої особи цінним листом з описом вкладення.

Ухвали суду направлялись третій особі завчасно з метою повідомлення її про дату наступного судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками про відправлення, проставленими уповноваженою особою відділу діловодства суду на зворотній стороні оригіналів ухвал суду від 06.02.2013р., від 20.02.2013р. та від 27.03.2013р., які зберігаються в матеріалах справи.

До того ж, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення з розпискою представника Компанії «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД» про отримання листа (номер відправлення RH 010 851530A). Наявність даного повідомлення свідчить про обізнаність третьої особи про розгляд господарським судом м.Києва даної справи. Проте, представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Жодних письмових пояснень, заяв чи клопотань від Компанії «АВАЛІНА ТРЕЙДІНГ ЛТД» до суду не надходило.

Приймаючи до уваги наявність доказів направлення ухвал суду, враховуючи, що направлення кореспонденції здійснювалося за адресою третьої особи, яка визначена в наявних у матеріалах справи документах, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Незважаючи на те, що позивач 1, відповідач 2 та третя особа в процесі розгляду справи так і не скористалися правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача 2 та відповідачів 1, 3, господарський суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з ч.1 ст.4 даного Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі, основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008р. Подільською районною у місті Києві радою було прийнято рішення №417, яким затверджено перелік житлових та нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади Подільського району, що знаходяться в незадовільному технічному стані та підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти інвесторів.

До цього переліку було внесено і нежитловий будинок №14 по вул.Межигірській в Подільському районі м.Києва (додаток №1 до рішення).

Також зазначеним рішенням районної ради було доручено районній конкурсній комісії по залученню інвесторів провести конкурс відповідно до Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, що затверджене рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної у місті Києві ради.

16.09.2009р. районною конкурсною комісію по залученню інвесторів на виконання рішення органу місцевого самоврядування було проведено засідання комісії, на якому відповідно до порядку денного було затверджено умови конкурсу на будинок 14 по вул.Межигірській, що підлягає реконструкції згідно з рішенням №417 від 06.11.2008р. Подільської районної у м.Києві ради; розкрито та розглянуто пропозиції конкурсантів, що надійшли до районної конкурсної комісії на підставі оголошення, що опубліковане в газеті «Авізо» від 27.07.2009р., а також визначено переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг».

За результатами проведеного засідання районної конкурсної комісії по залученню інвесторів складено протокол №13 від 16.09.2009р., який було підписано головою та секретарем комісії.

Рішенням №685 від 20.05.2010р. Подільської районної у м.Києві ради було затверджено результати конкурсу по залученню інвестора до реконструкції будинку №14 по вул.Межигірська згідно з протоколом засідання №13 від 16.09.2009р. районної конкурсної комісії.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Як встановлено судом, за результатами проведеного конкурсу 16.08.2010р. між Подільською районною у м.Києві радою (замовник), Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція» (служба замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» (інвестор) було укладено інвестиційний договір №14 на реконструкцію будинку №14 по вул.Межигірській у Подільському районі м.Києва.

Згідно з п.1 спірного правочину предметом договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції будинку за адресою: м.Київ, вул.Межигірська,14 на умовах конкурсу, визначених районною конкурсною комісією по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва (протокол №13 від 16.09.2009р.) та цим договором.

Розділом 2.6 договору передбачено зобов'язання, покладені на інвестора за умовами договору.

Зокрема, пунктом 2.6.2 договору на інвестора було покладено обов'язок за власний рахунок забезпечити фінансування всіх витрат, пов'язаних з реконструкцією об'єкта інвестування, зокрема, понесення витрат, пов'язаних з відселенням всіх орендарів нежилих приміщень будинку по вул.Межигірській, 14; здійснення проектування та погодження (у відповідності з ескізним проектом) проекту реконструкції об'єкта інвестування, проведення комплексу робіт з інженерної підготовки об'єкта інвестування до реконструкції тощо.

Відповідно до п.2.6.3 договору інвестор зобов'язаний перерахувати службі замовника за здійснення технічного нагляду кошти в розмірі 5% від загальної вартості будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкта інвестування згідно зі зведеним кошторисним розрахунком, а також за здійснення службою замовника консультаційних, юридичних та інших послуг, пов'язаних з реконструкцією об'єкта інвестування за окремими договорами та відповідними актами виконаних робіт.

За змістом п.2.7 інвестиційного договору після підписання його сторонами в термін не пізніше 30 календарних днів інвестор зобов'язаний компенсувати виконавчому органу Подільської районної у м.Києві ради Комунальному підприємству «Поділ-ІнвестРеконструкція» ринкову вартість неприватизованих приміщень об'єкта інвестування згідно з умовами конкурсу, затвердженими районною конкурсною комісією (протокол №13 від 16.09.2009р.) в розмірі 3 153,5 тис. грн. (в т.ч.ПДВ).

В пункті 4.1 договору сторонами визначено наступний порядок використання результатів реконструкції об'єкта інвестування: інвестору передається 100% нежитлових приміщень та 100% приміщень загального користування та допоміжних приміщень об'єкта інвестування.

Право власності інвестора на об'єкт інвестування виникає виключно після введення його в експлуатацію і оформлюється у відповідності до законодавства України (п.4.2).

Листом вих.№24/12-12 від 24.12.2012р. Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», який адресований Подільській районній в місті Києві державній адміністрації, повідомлено, що на виконання укладеного інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. інвестором 20.09.2010р. було компенсовано виконавчому органу Подільської районної у м.Києві ради ринкову вартість неприватизованих приміщень об'єкта інвестування згідно з умовами конкурсу, а також 01.04.2011р. розроблено концепцію реконструкції об'єкту (ескізний проект) на виконання п.2.6.1 договору. Станом на 24.12.2012р. інші зобов'язання за договором Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» не виконано.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, прокурором при зверненні до суду з вимогами про визнання договорів недійсними повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, посилається на невідповідність укладеного інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. вимогам чинного законодавства з огляду на недотримання сторонами договору вимог Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

При цьому, частиною 2 вказаної вище статті Закону України передбачено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.3 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, згідно з п.п.30, 31 ч.1 ст.26 вказаного Закону України до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесені повноваження з прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

За приписами ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правом комунальної власності є право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Крім того, виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується, зокрема, питання щодо визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах (п.1 ч.2 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

За приписами ч.1 ст.59 вказаного Закону України рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 6 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» встановлено, що порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з особливостями передбаченими цим законом.

Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів передбачено ст.41 Закону України «Про місце самоврядування в України».

Так, відповідно до ч.1 даної статті Закону України питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами (ч.2 ст.41 Закону України «Про місце самоврядування в Україні»).

Згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради №528/1189 від 27.05.2007р., на яке посилається прокурор як на підставу своїх позовних вимог, заявки, які були подані на участь в інвестиційних конкурсах відповідно до Порядку, затвердженого розпорядженням №2442 від 26.12.2003р. Київської міської державної адміністрації на момент набрання цим рішенням чинності, розглядаються відповідно до Положення, затвердженого цим рішенням.

Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради, набрало чинності 07.03.2008р. з моменту його опублікування згідно з п.8 Положення в Газеті «Хрещатик» (№43).

Пунктом 4 рішення №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради встановлено, що організатором проведення інвестиційних конкурсів є Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Так, відповідно до п.5.36 Положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене розпорядженням №2470 від 29.12.2003р. Київської міської державної адміністрації ( в редакції, чинній на момент проведення інвестиційного конкурсу 16.09.2009р.) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює заходи щодо залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м.Києва (проведення конкурсів, підготовка та укладення інвестиційних угод, договорів, меморандумів з питань вітчизняного та зовнішньоекономічного співробітництва).

Проте, як встановлено судом, згідно з листом вих.№049-13/861- 12 від 15.02.2012р. Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) конкурс по залученню інвестора до реконструкції об'єкту, розташованого за адресою: вул.Межигірська, 14, не проводився, відповідно інвестиційний договір не укладався та не реєструвався.

Тобто, всупереч вимогам Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, діючого з моменту його опублікування 07.03.2008р., інвестиційний конкурс 16.09.2009р. було проведено районною конкурсною комісію по залученню інвесторів Подільської районної в місті Києві ради, а не уповноваженим органом - Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого в подальшому було змінено на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідач 3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», заперечуючи проти позову посилається на перебування нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, №14, у комунальній власності територіальної громади Подільського району м.Києва, у зв'язку з чим застосуванню, на думку відповідача 3, підлягає Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, яке затверджене рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної у місті Києві ради.

Проте, за висновками суду, такі доводи є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з п.5 рішення №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради об'єктами конкурсу можуть бути: об'єкти реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади м.Києва, та земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об'єкти; новостворені об'єкти комерційного та соціального призначення з подальшою їх передачею у приватну власність та/або у власність територіальної громади м.Києва та земельні ділянки, на яких планується будівництво зазначених об'єктів; інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки.

Даний перелік об'єктів інвестування не є вичерпним та вказує на обов'язковість застосування вказаного рішення Київської міської ради при проведенні інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Як вбачається з тексту самого рішення №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, було вирішено затвердити Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва саме з метою створення сприятливих умов для впровадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва , запровадження відкритих економічних методів залучення додаткових коштів для виконання програм соціального-економічного розвитку міста.

Крім того, про поширення дії Положення, затвердженого рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, на відносини з приводу усього майна, розташованого на території міста Києва, свідчить зміст пунктів 4.1, 4.2 вказаного Положення, з яких вбачається, що інвестиційний конкурс проводиться з приводу питання набуття права власності на майно (будинки, споруди, приміщення, горища тощо), що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва (у т. ч. району).

Крім того, як зазначалось вище, компетенція районної ради визначається відповідною міською радою шляхом наділення її певним обсягом повноважень. Тобто, для отримання районною у місті радою певних повноважень необхідне волевиявлення міської ради у формі відповідного рішення.

В матеріалах справи не містяться докази на підтвердження надання Київською міською радою Подільській районній в м.Києві раді повноважень на проведення інвестиційного конкурсу та відповідно укладення інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р.

Положенням, затвердженим рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, не передбачено застосування районними в місті радами під час дії цього Положення власних рішень щодо порядку проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації об'єктів, розташованих на території відповідного району.

Навпроти, як вбачається з п.8 зазначеного вище рішення Київської міської ради, районним у місті Києві державним адміністраціям було доручено ліквідувати комісії по залученню інвесторів, що свідчить не лише про ненадання повноважень на проведення інвестиційних конкурсів та укладення інвестиційних договорів районним у місті радам, а й про встановлення заборони районним у місті органам місцевого самоврядування на вчинення таких дій.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що при укладенні інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. було порушено вимоги Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджено рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, що свідчить про невідповідність договору вимогам законодавства, та є підставою для визнання даного договору недійсним.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Президією Вищого арбітражного суду України в п.10 Листа №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними», недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

При цьому, судом не береться до уваги посилання відповідача 3 на рішення господарського суду м.Києва від 21.10.2010р. по справі №30/314, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» право власності на нерухоме майно - нежитловий будинок №14 по вул.Межигірській в м.Києві, загальною площею 616,6 кв.м., яке, на його думку, має преюдиціальне значення для даної справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на різний суб'єктний склад даних судових справ рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2010р. по справі №30/314 не має преюдиціального значення для цієї справи. Тому суд розцінює зазначене рішення суду як доказ з урахуванням загальних правил ст.43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, предметом спору у справі №30/314 було право власності на нерухоме майно. Питання дійсності чи недійсності інвестиційного договору від 16.08.2010р. судом не вирішувалось, жодних висновків з цього приводу зроблено не було, у зв'язку з чим господарський суд не приймає рішення суду у справі №30/314 як належний доказ законності укладеного договору.

Таким чином, враховуючи, що при укладенні інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. було порушено встановлений порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, суд дійшов висновку, що позов Прокурора Подільського району м.Києва, м. Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, до відповідачів Подільської районної у місті Києві ради, м.Київ, Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», м.Сімферополь про визнання недійсним договору є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений прокурором, позивачами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету України у рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Прокурора Подільського району м.Києва, м.Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, до Подільської районної у місті Києві ради, м.Київ, Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція», м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг», м.Сімферополь про визнання недійсним інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р., укладеного між Подільською районною у місті Києві радою, Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИМБУГ-ЮГ» на реконструкцію будинку №14 по вул.Межигірській у Подільському районі м.Києва.

Визнати недійсним інвестиційний договір №14 від 16.08.2010р., укладений між Подільською районною у м.Києві радою, Комунальним підприємством «Поділ-ІнвестРеконструкція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» на реконструкцію будинку №14 по вул.Межигірській у Подільському районі м.Києва.

Стягнути з Подільської районної у місті Києві ради (04070, м.Київ, Подільський район, пл.Контрактова, буд.2, ЄДРПОУ 26077603) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Поділ-ІнвестРеконструкція» (04070, м.Київ, Подільський район, вул.Хорива, буд.36, ЄДРПОУ 35251157) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримбуд-Юг» (95022, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, Київський район, вул.Жені Дерюгіної, буд.4, ЄДРПОУ 34309216) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.04.2013р.

Суддя М.О. Любченко