Постанова

від 09.07.2013 по справі 5011-9/15428-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 5011-9/15428-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від Прокуратури: Одуденко В.В.

від позивача -1: не з'явився;

від позивача - 2: Чалий О.О. - представник;

від відповідача - 1: Мороз Д.В. - представник;

від відповідача - 2: не з'явився;

від відповідача - 3: Підлісний Ю.С. - представник;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-ЮГ"

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 08.04.2013р.

у справі № 5011-9/15428-2012 (суддя Любченко М.О.)

за позовом Прокурора Подільського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Подільської районної у м.Києві ради, Комунального підприємства "Поділ-Інвест Реконструкція", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-ЮГ"

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: Компанія "Аваліна Трейдінг ЛТД"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2013р. по справі № 5011-9/15428-2012 позовні вимоги Прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено, визнано недійсним інвестиційний договір №14 від 16.08.2010р., укладений між Подільською районною у м.Києві радою, Комунальним підприємством "Поділ-ІнвестРеконструкція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" на реконструкцію будинку №14 по вул. Межигірській у Подільському районі м.Києва.

На підставі рішення суду з Подільської районної у місті Києві ради підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

На підставі рішенння суду з Комунального підприємства "Поділ-ІнвестРеконструкція" підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір в сумі 357,67 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-ЮГ" не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що інвестиційний договір на реконструкцію будинку № 14 вже досліджувався Господарським судом м.Києва від час розгляду справи № 30/314, ТОВ «Кримбуд-Юг» були виконані всі зобов'язання за інвестиційним договором, а отже місцевий суд повинен був застосувати ст. 35 ГПК України.

Крім того, конкурс переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" було проведено відповідно до Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, яке затверджено рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної ради у м.Києві. Апелянт вважає, що інвестиційний договір, який було укладено за результатами проведеного конкурсу, вимогам законодавства не суперечить.

На думку апелянта місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності повноважень у Подільської районної у м. Києві ради на проведення інвестиційного конкурсу по залученню інвесторів до реконструкції будинку № 14 по вул. Межигірській, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади Подільського району міста Києва та укладення інвестиційного договору № 14 від 16.08.2010р.

В судове засідання представники позивача-1, третьої особи не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу Комунального підприємства «Поділ-Інвест-реконструкція» була повернута відділеннями поштового зв'язку з відмітками "За зазначеною адресою організація вибула".

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача-2 на теперішній час є: 04070, м.Київ, вул.Хорива, буд.36. Будь-яких інших адрес Комунального підприємства "Поділ-ІнвестРеконструкція" матеріали справи не містять.

У п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення судом поштової кореспонденції за адресою Комунального підприємства "Поділ-Інвест-Реконструкція", яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача-2 про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні положення визначені також приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників прокуратури, позивача-2, відповідача-1, відповідача-3, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача-1, відповідача-2 та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2, відповідача-1, відповідача-3, колегія встановила наступне.

06.11.2008р. Подільською районною у місті Києві радою було прийнято рішення № 417, яким затверджено перелік житлових та нежитлових будинків комунальної власності територіальної громади Подільського району, що знаходяться в незадовільному технічному стані та підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти інвесторів. До зазначеного переліку було внесено і нежитловий будинок №14 по вул. Межигірській в Подільському районі м.Києва (додаток №1 до рішення).

Рішенням районної ради № 417 також було доручено районній конкурсній комісії по залученню інвесторів провести конкурс відповідно до Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, що затверджене рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної у місті Києві ради.

16.09.2009р. районною конкурсною комісію по залученню інвесторів на виконання рішення органу місцевого самоврядування було проведено засідання комісії, на якому відповідно до порядку денного було затверджено умови конкурсу на будинок 14 по вул.Межигірській, що підлягає реконструкції згідно з рішенням №417 від 06.11.2008р. Подільської районної у м.Києві ради; розкрито та розглянуто пропозиції конкурсантів, що надійшли до районної конкурсної комісії на підставі оголошення, що опубліковане в газеті "Авізо" від 27.07.2009р., а також визначено переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг".

За результатами проведеного засідання районної конкурсної комісії по залученню інвесторів складено протокол №13 від 16.09.2009р., який було підписано головою та секретарем комісії.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з ч.1 ст.4 даного Закону об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі, основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Рішенням №685 від 20.05.2010р. Подільської районної у м.Києві ради було затверджено результати конкурсу по залученню інвестора до реконструкції будинку №14 по вул.Межигірська згідно з протоколом засідання №13 від 16.09.2009р. районної конкурсної комісії.

16.08.2010р. за результатами проведеного конкурсу між Подільською районною у м.Києві радою (замовник), Комунальним підприємством "Поділ-ІнвестРеконструкція" (служба замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" (інвестор) було укладено Інвестиційний договір №14 на реконструкцію будинку №14 по вул.Межигірській у Подільському районі м.Києва.

Відповідно до п.1 Інвестиційного договору №14 його предметом є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції будинку за адресою: м.Київ, вул.Межигірська,14 на умовах конкурсу, визначених районною конкурсною комісією по залученню інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва (протокол №13 від 16.09.2009р.) та цим договором.

Розділом 2.6 договору передбачено зобов'язання, покладені на інвестора за умовами договору.

Пунктом 2.6.2 договору на інвестора було покладено обов'язок за власний рахунок забезпечити фінансування всіх витрат, пов'язаних з реконструкцією об'єкта інвестування, зокрема, понесення витрат, пов'язаних з відселенням всіх орендарів нежилих приміщень будинку по вул.Межигірській, 14; здійснення проектування та погодження (у відповідності з ескізним проектом) проекту реконструкції об'єкта інвестування, проведення комплексу робіт з інженерної підготовки об'єкта інвестування до реконструкції тощо.

Відповідно до п.2.6.3 договору інвестор зобов'язаний перерахувати службі замовника за здійснення технічного нагляду кошти в розмірі 5% від загальної вартості будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкта інвестування згідно зі зведеним кошторисним розрахунком, а також за здійснення службою замовника консультаційних, юридичних та інших послуг, пов'язаних з реконструкцією об'єкта інвестування за окремими договорами та відповідними актами виконаних робіт.

За змістом п.2.7 інвестиційного договору після підписання його сторонами в термін не пізніше 30 календарних днів інвестор зобов'язаний компенсувати виконавчому органу Подільської районної у м.Києві ради Комунальному підприємству "Поділ-ІнвестРеконструкція" ринкову вартість неприватизованих приміщень об'єкта інвестування згідно з умовами конкурсу, затвердженими районною конкурсною комісією (протокол №13 від 16.09.2009р.) в розмірі 3 153,5 тис. грн. (в т.ч.ПДВ).

В пункті 4.1 договору сторонами визначено наступний порядок використання результатів реконструкції об'єкта інвестування: інвестору передається 100% нежитлових приміщень та 100% приміщень загального користування та допоміжних приміщень об'єкта інвестування.

Відповідно до п.4.2. договору право власності інвестора на об'єкт інвестування виникає виключно після введення його в експлуатацію і оформлюється у відповідності до законодавства України.

Листом вих. № 24/12-12 від 24.12.2012р. Комунального підприємства "Поділ-ІнвестРеконструкція", який адресований Подільській районній в місті Києві державній адміністрації, повідомлено, що на виконання укладеного інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. інвестором 20.09.2010р. було компенсовано виконавчому органу Подільської районної у м.Києві ради ринкову вартість неприватизованих приміщень об'єкта інвестування згідно з умовами конкурсу, а також 01.04.2011р. розроблено концепцію реконструкції об'єкту (ескізний проект) на виконання п.2.6.1 договору. Станом на 24.12.2012р. інші зобов'язання за договором Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" не виконано.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.2, 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб, встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом Постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, прокурором при зверненні до суду з вимогами про визнання договорів недійсними повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

В обґрунтування своїх вимог прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, посилається на невідповідність укладеного інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. вимогам чинного законодавства з огляду на недотримання сторонами договору вимог Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради.

Згідно із ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

При цьому, частиною 2 вказаної вище статті Закону України передбачено, що у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ч.3 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, згідно з п.п.30, 31 ч.1 ст.26 вказаного Закону України до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесені повноваження з прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

За приписами ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правом комунальної власності є право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішується, зокрема, питання щодо визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в інтересах територіальних громад районів у містах (п.1 ч.2 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За приписами ч.1 ст.59 вказаного Закону України рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.9 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" встановлено, що порядок формування та повноваження міської, районних у місті рад визначається Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" з особливостями передбаченими цим законом.

Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів передбачено ст.41 Закону України "Про місце самоврядування в України".

Відповідно до ч.1 даної статті Закону України "Про місце самоврядування в України" питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

Районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об'єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами (ч.2 ст.41 Закону України "Про місце самоврядування в Україні").

Згідно з пунктом 2 рішення Київської міської ради №528/1189 від 27.05.2007р., на яке посилається прокурор як на підставу своїх позовних вимог, заявки, які були подані на участь в інвестиційних конкурсах відповідно до Порядку, затвердженого розпорядженням №2442 від 26.12.2003р. Київської міської державної адміністрації на момент набрання цим рішенням чинності, розглядаються відповідно до Положення, затвердженого цим рішенням.

Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджене рішенням №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради, набрало чинності 07.03.2008р. з моменту його опублікування згідно з п.8 Положення в Газеті "Хрещатик" (№43).

Пунктом 4 рішення №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради встановлено, що організатором проведення інвестиційних конкурсів є Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п.5.36 Положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке затверджене розпорядженням №2470 від 29.12.2003р. Київської міської державної адміністрації ( в редакції, чинній на момент проведення інвестиційного конкурсу 16.09.2009р.) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює заходи щодо залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку м.Києва (проведення конкурсів, підготовка та укладення інвестиційних угод, договорів, меморандумів з питань вітчизняного та зовнішньоекономічного співробітництва).

Як встановлено місцевим судом, згідно з листом вих. №049-13/861- 12 від 15.02.2012р. Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) конкурс по залученню інвестора до реконструкції об'єкту, розташованого за адресою: вул.Межигірська, 14, не проводився, відповідно інвестиційний договір не укладався та не реєструвався.

Всупереч вимогам Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, діючого з моменту його опублікування 07.03.2008р., інвестиційний конкурс 16.09.2009р. було проведено районною конкурсною комісію по залученню інвесторів Подільської районної в місті Києві ради, а не уповноваженим органом - Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), найменування якого в подальшому було змінено на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Апелянт заперечуючи проти позову посилається на перебування нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, №14, у комунальній власності територіальної громади Подільського району м.Києва, у зв'язку з чим застосуванню, на думку відповідача 3, підлягає Положення про порядок залучення інвесторів до реконструкції або реставрації жилих та нежилих будинків, а також вбудованих в жилі будинки нежилих приміщень, що знаходяться на балансі житлово-експлуатаційних та інших організацій (підприємств, установ) комунальної власності територіальної громади Подільського району м.Києва, яке затверджене рішенням №158 від 01.03.2007р. Подільської районної у місті Києві ради.

Згідно з п.5 рішення №528/1189 від 27.05.2007р. Київської міської ради об'єктами конкурсу можуть бути: об'єкти реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади м.Києва, та земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об'єкти; новостворені об'єкти комерційного та соціального призначення з подальшою їх передачею у приватну власність та/або у власність територіальної громади м.Києва та земельні ділянки, на яких планується будівництво зазначених об'єктів; інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки.

Даний перелік об'єктів інвестування не є вичерпним та вказує на обов'язковість застосування вказаного рішення Київської міської ради при проведенні інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Як вбачається з тексту самого рішення №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, було вирішено затвердити Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва саме з метою створення сприятливих умов для впровадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва, запровадження відкритих економічних методів залучення додаткових коштів для виконання програм соціального-економічного розвитку міста.

Крім того, про поширення дії Положення, затвердженого рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, на відносини з приводу усього майна, розташованого на території міста Києва, свідчить зміст пунктів 4.1, 4.2 вказаного Положення, з яких вбачається, що інвестиційний конкурс проводиться з приводу питання набуття права власності на майно (будинки, споруди, приміщення, горища тощо), що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва (у т. ч. району).

Компетенція районної ради визначається відповідною міською радою шляхом наділення її певним обсягом повноважень. Тобто, для отримання районною у місті радою певних повноважень необхідне волевиявлення міської ради у формі відповідного рішення.

В матеріалах справи не містяться доказів на підтвердження надання Київською міською радою Подільській районній в м.Києві раді повноважень на проведення інвестиційного конкурсу та відповідно укладення інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р.

Положенням, затвердженим рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, не передбачено застосування районними в місті радами під час дії цього Положення власних рішень щодо порядку проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації об'єктів, розташованих на території відповідного району.

Як вбачається з п.8 зазначеного вище рішення Київської міської ради, районним у місті Києві державним адміністраціям було доручено ліквідувати комісії по залученню інвесторів, що свідчить не лише про ненадання повноважень на проведення інвестиційних конкурсів та укладення інвестиційних договорів районним у місті радам, а й про встановлення заборони районним у місті органам місцевого самоврядування на вчинення таких дій.

Таким чином, при укладенні інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. було порушено вимоги Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, яке затверджено рішенням №528/1189 від 24.05.2007р. Київської міської ради, що свідчить про невідповідність договору вимогам законодавства, та є підставою для визнання даного договору недійсним.

Недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку (роз'яснення надані Президією Вищого арбітражного суду України в п.10 Листа №02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними").

Колегією не береться до уваги посилання відповідача-3 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010р. по справі №30/314, яким визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-Юг" право власності на нерухоме майно - нежитловий будинок №14 по вул.Межигірській в м.Києві, загальною площею 616,6 кв.м., яке, на його думку, має преюдиціальне значення для даної справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на різний суб'єктний склад даних судових справ рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010р. по справі №30/314 не має преюдиціального значення для цієї справи. Тому колегія розцінює зазначене рішення суду як доказ з урахуванням загальних правил ст.43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Так, предметом спору у справі №30/314 було право власності на нерухоме майно. Питання дійсності чи недійсності інвестиційного договору від 16.08.2010р. судом не вирішувалось, жодних висновків з цього приводу зроблено не було, у зв'язку з чим господарський суд не приймає рішення суду у справі №30/314 як належний доказ законності укладеного договору.

Таким чином, враховуючи, що при укладенні інвестиційного договору №14 від 16.08.2010р. було порушено встановлений порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, колегія приходить до висновку, що позов Прокурора Подільського району м.Києва, м. Київ в інтересах держави в особі Київської міської ради, м.Київ, Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, про визнання недійсним договору інвестиційний договір №14 від 16.08.2010р є правомірним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбуд-ЮГ" на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2013р. у справі № 5011-9/15428-2012 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2013 у справі № 5011-9/15428-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-9/15428-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Тищенко А.І.

Судді Михальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.