Ухвала

від 02.04.2013 по справі 2а-6358/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-6358/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. по справі за адміністративним позовом ТОВ «Евері» до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0002692301,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012р. ТОВ «Евері» (далі Товариство) звернулась в суд із позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0002692301.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в період з 31.10.2012р. по 06.11.2012р. ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат за період з 01.04.11р. по 30.06.11р. по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕЛЛТОП» та за період з 01.01.12р. по 31.03.12р. по взаємовідносинах з ТОВ «СТРОЙ-ЛЮКС». За результатами перевірки 13.11.2012р. ДПІ склала акт №3377/22-200/34437753 в якому зазначено про неможливість проведення зустрічної перевірки вказаних контрагентів, оскільки вони відсутні за місцезнаходженням, окрім цього Товариством не доведено факту отримання послуг. На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0002692301 яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 2104грн. Враховуючи, що господарські операції мали реальний характер, правомірно сформований податковий кредит, позивач просить вимоги задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р. позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012р. за №0002692301, що прийнято ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС.

Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРІ» судові витрати в сумі 107,30грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства ДПІ зроблені висновки про штучне формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ВЕЛЛТОП» та ТОВ «СТРОЙ-ЛЮКС», оскільки укладені угоди є недійсними. На підставі таких висновків ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0002692301 яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 2104грн.

Враховуючи, що позивачем надані усі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських відносин з контрагентами, правомірність формування як податкового кредиту так і податкових зобов`язань та спростовують висновки ДПІ, суд вважав, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що в період з 31.10.2012р. по 06.11.2012р. ДПІ здійснила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, валових доходів та валових витрат за період з 01.04.11р. по 30.06.11р. по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕЛЛТОП» та за період з 01.01.12р. по 31.03.12р. по взаємовідносинах з ТОВ «СТРОЙ-ЛЮКС».

За результатами перевірки ДПІ 13.11.2012р. склала акт №3377/22-200/34437753 в висновках якого зазначила на те, що вказані контрагенти відсутні за місцезнаходженням, не можливо провести зустрічну перевірку з ними, ТОВ «Евері» не доведено факту отримання послуг, а тому укладені угоди не є реальними. З наведених підстав, сформований по господарським операціям з контрагентами податковий кредит та податкові зобов'язання не відповідають вимогам податкового законодавства.

На підставі виявлених порушень ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012р. №0002692301 яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 2104грн. (а.с.9).

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення податковими органами, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, договори №2102/3 від 21.02.2012р. та №2102/2 від 21.02.2012р., а також акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, докази сплати сум ПДВ підтверджують факт того, що Товариство отримало послуги від ТОВ «Строй-Люкс» (а.с.39-52).

Вирішуючи правомірність висновків ДПІ та прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 138ПК України визначені витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Під час з'ясування обставин по справі встановлено, що витрати понесенні платником податків є прямо пов'язаними із господарською діяльністю та згідно п.п.14.1.27 п. 14.1 ст.14, ст. 138ПК України правомірно включені до складу податкового кредиту, у зв'язку з чим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ці факти повністю доводять встановлення зв'язку господарських операцій між позивачем та його контрагентом і подальшою господарською діяльністю позивача.

Статтею 198ПК України визначено порядок формування вартості товару (послуг) та дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Статтею 201ПК України визначений порядок видачі та оформлення податкової накладної.

Наведені обставини свідчать про те, що між контрагентами реально відбулися господарські відносини щодо надання послуг з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що підтверджується належним чином оформленими бухгалтерськими та податковими документами та рухом коштів на поточному рахунку платника податків.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що між платником податків та постачальниками відбулися реальні господарські операцій з постачання товару, їх реальність підтверджено належним чином оформленими первинними документи.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому порядку господарські операції з контрагентами недійсними не визнані.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на суму 2104,17грн. по господарським операціям з контрагентами.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія судді

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013р.- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко