Постанова
від 12.04.2013 по справі 815/2132/13-а
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2132/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Соколовської А.В.

представника відповідача (за довіреністю) Кочури Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ - Плюс» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання противоправними дій та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» та складання Акту від 18.01.2013р. № 238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» , код-ЕДРПОУ 35767686 за період з березня 2010 року по січень 2011 року та з ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ», код ЕДРПОУ 36343730 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року», визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000422250, яким TOB «РАФ-ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 731 854 грн. (за основним платежем - 1 385 483 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 346 371 грн.), визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000412250, яким TOB «РАФ-ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 385 484 грн. (за основним платежем - 1 108 387 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 097 грн.)

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що підставою прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень став Акт від 18.01.2013р. № 238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ», (код ЕДРПОУ 36343730) за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» , код (ЕДРПОУ 35767686) за період з березня 2010 року по січень 2011 року», яким встановлені порушення: п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. у редакції Закону України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 385 483 гри.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, і 98.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 108 387 грн.

Відповідно до положень Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі рішення про її проведення та за наявності обставин для її проведення, повний та вичерпний перелік яких викладено у ст. 78 ПКУ.

Як вбачається із змісту акту перевірки перевірка проводилася на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу, згідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладені на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Однак, TOB «РАФ-ПЛЮС» письмового запиту від органу ДПС перед призначенням перевірки не отримувало.

У грудні 2012 року позивачем від ДПІ було отримано запит № 54156/10/22 від 19.12.2012р. «Про надання інформації та її документального підтвердження», відповідно до якого, податковий орган зазначає, що на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п.73.3 та п.п.73.5 ст.73, пп. 78.1.1 та п.п. 78.1.4., п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням факту сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) просимо надати інформацію та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин з підприємствами, який не мав статусу обов'язкового у розумінні ст. 73 Податкового кодексу України, та на який, позивачем було надано відповідь № 3 від 02.01.2013р.

Пунктом 3 ст.73 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства;

для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; у разі проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

У надісланому ДПІ Запиті не міститься вказівки на обставини, що зумовили виникнення підстав для подання Запиту, а існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань не є підставою для складання запиту про надання інформації та її документального підтвердження, згідно норм передбачених ст.73 Податкового кодексу України та «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого постановою KM України від 27.12.2010 року № 1245.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перевірка проводилася з 17.01.2013р. по 18.01.2013 p., а копію наказу про проведення перевірки вручені головному бухгалтеру позивача під розписку 17.01.2013р., а отже, позивача повідомлено про перевірку в день самої перевірки, а не до її початку, як то передбачається п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, що свідчить про протиправність дій ДПІ при проведенні такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Однак, наказ про проведення перевірки, який 17.01.2013р. було вручено позивачу, містить лише рішення про організацію проведення позапланової документальної перевірки ПП «Інтайм-Еліт» та ПП «Сі.Ті.Джи», а не TOB «Раф-Плюс», що насамперед, свідчить про відсутність у органу ДПС права на проведення перевірки позивача і складання за її результатами Акту від 18.01.2013р. М 238/22-5/31185987.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення валових витрат за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення всього у розмірі 5 541 933 грн. у зв'язку з порушенням TOB «Раф-Плюс» п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та віднесення до складу валових витрат 5 541 933 грн. по взаємовідносинам з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» за 2010 рік.

Такий висновок органом ДПС зроблено на підставі акту перевірки ПП «ІНТАИМ -ЕЛІТ» від 17.09.2012р. № 2201/22-5/36343730, відповідно до якого проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов"язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, оскільки на ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності; виникнення сумнівів щодо товарності правочинів та свідчення про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання - продаж, у результаті здійсненного аналізу видів діяльності постачальників ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» та зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів; неможливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» з контрагентами за перевіряємий період, за результатами проведених органом ДПС заходів.

Перевіряючими в акті перевірки зазначено, що TOB «Раф-Плюс» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що не дає можливості ДПІ встановити місце постачання товару та приймаючи до уваги надану інформацію слідчим по ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» (відсутність складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів), що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП «СІ. ТІДЖИ» та ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ». Та проведеним аналізом руху сум ПДВ по всьому ланцюгу придбання товару не встановлено суб 'єкта господарської діяльності - фактичного імпортера товару, придбаного TOB «Раф-Плюс» у ПП «СІ. ТІДЖИ» та ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ».

Однак позивач вважає, що за умови реального здійснення господарських операцій платником податків, тобто фактичного придбання у продавця товару, робот, послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, наявності первинних документів, визначених діючим законодавством та податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, формування податкового кредиту та валових витрат не може бути визнано неправомірним.

Висновок щодо нереальності поставок товару та надання послуг, виконання робіт має бути підтверджений з боку ДПІ лише відсутністю саме первинних документів у позивача, які мають містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення, а саме, договору, накладних на отримання продукції, податкових накладних та доказів поставки й оплати такої продукції, актів приймання-передачі послуг (виконаних робіт). Однак, він грунтується лише на припущеннях та суб'єктивних даних перевіряючих органу ДПС та не доводить факту непостачання товару і ненадання послуг позивачу.

Правові норми Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства не надають право посадовим особам державної податкової служби здійснювати перевірки (вчиняти дії та робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів та посилання на них.

ДПІ не досліджувалося навіть основного виду діяльності позивача та необхідність у такій діяльності використовувати та отримувати послуги, роботи, товари, які були предметами оспорюваних угод, позивача з ПП «СІ. ТІ.ДЖИ» й ПП «Інтайм-Еліт».

Так, основними видами діяльності TOB «Раф-Плюс» є збирання, оброблення та видалення безпечних відходів, відновлення відсортованих відходів, оптова торгівля відходами та брухтом.

Для забезпечення здійснення якої позивач має у користуванні та володінні відповідне обладнання, устаткування, інвентар, інструменти, транспортні вантажні засоби, вантажну техніку, як то вантажні сміттєвози, самоскиди, вантажні підмітально-прибиральні засоби, вантажно-сідлові тягачи, сміттєві контейнери тощо, для використання та обслуговування яких, TOB «Раф-Плюс» придбавалися у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт» обладнання, комплектуючі, техніку, інвентар, інструменти, запасні частини, контейнери, урни, бункери, видаткові матеріали, дерев'яну тару, а також, послуги та роботи з миття сміттєвозів, пластикових контейнерів, послуги з фарбування техніки, обладнання, бункерів, ремонту контейнерів, послуги з збору та сортування дерев'яної тари.

У TOB «Раф-Плюс» наявна та використовується для ведення своєї господарської діяльності достатня кількість складських, виробничих та офісних приміщень, відповідна прилегла територія, автомобільні бази, які потребують вчинення необхідних заходів для підтримання їх стану, обслуговування та використання їх за цільовим призначеннями, у зв'язку з чим, обумовлюється придбання позивачем у ПП «Інтайм-Еліт» послуг та робіт з прибирання території автомобільної бази, прибирання снігу та посипання піском складських територій, миття вікон приміщень.

Для забезпечення свого персоналу спецодягом для виконання покладених на них повноважень, позивачем придбавалися у ПП «Інтайм-Еліт» перчатки одноразові.

Для виконання замовлень TOB «Раф-Плюс» на збирання та оброблення неякісної продукції, відходів, сміття та через недостатність необхідної кількості у позивача своїх трудових ресурсів для забезпечення виконання замовлених послуг, TOB «Раф-Плюс» залучалися послуги ПП «Інтайм-Еліт» з розвантаження такої продукції.

Також, для забезпечення ведення своєї господарської діяльності та залучення нових клієнтів, замовників, TOB «Раф-Плюс» придбавались у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт» послуги з організації проведення рекламної кампанії позивача та придбання поліграфічної продукції з логотипами, товарними знаками TOB «Раф-Плюс» на листах, наклейках тощо.

Фактичне ж придбання позивачем у ПП «СІ. ТІ.ДЖИ» й ПП «Інтайм-Еліт» товару, робіт, послуг підтверджується усіма належними первинними документами, наявними у позивача, а саме: договорами, накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі наданих послуг, видатковими накладними, які не досліджувалися органом ДПС при проведені перевірки та не були прийняті до уваги, при здійсненні висновків щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту відповідно.

Отже, враховуючи, що виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, висновки ДПІ про нереальність угод та обставини, викладені в акті перевірки, спростовуються наявними у TOB «Раф-Плюс» та наданими до перевірки первинними документами, які у своїй сукупності, підтверджують існування та реальність господарських відносин TOB «Раф-Плюс» з ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт», а також, товарний характер проведених між ними операцій.

З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати противоправними дії та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000422250 від 13.02.2013 року та № 0000412250 від 13.02.2013 року.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування заперечень та власної правової позиції представник відповідача зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області були правомірно винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000422250 від 13.02.2013 року та № 0000412250 від 13.02.2013 року та відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Так, податковим органом, на підставі направлення від 17.01.2013 року №000123/125 згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Раф-Плюс» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг», (код за ЄДРПОУ 35818058) за період липень 2009 року по листопад 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акті перевірки від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс», (код за ЄДРПОУ 31185987) щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтайм-Еліт», (код за ЄДРПОУ 36343730) за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП «Сі.Ті.Джи», (код за ЄДРПОУ 35767686) за період з березня 2010 року по січень 2011 року».

Копію наказу від 17.01.2013 року №151 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення позапланової перевірки вручено 17.01.2013 року під розписку головному бухгалтеру TOB «Раф-Плюс» Войтюк Світлані Вікторівні.

Під час перевірки перевіряючими була досліджена вся первинна документація надана ТОВ «РАФ-Плюс», а саме: договори укладені з ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»; видаткові накладні, отримані від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»; податкові накладні, отримані від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»; платіжні доручення, підтверджуючі перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»; регістри бухгалтерського обліку - журнали ордери по рахунку 631, сформовані по взаємовідносинам з підприємством ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт».

Однак, за результатами проведення зустрічних звірок, податковим органом встановлено:

так, відповідно до акту перевірки ПП «Інтайм-Еліт», код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року №2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС встановлено, відсутність основних виробничих фондів: Основні засоби у ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні. До декларацій з податку на прибуток за звіряє мий період додаток К1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні. Проведена перевірка місцезнаходження ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" за податковою адресою: 65000 Одеська області, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 145/А. ревізорами встановлено, що по податковій адресі, що вказана в АРМ "Реєстр платників податків " підприємство не знаходиться, про що складено відповідні акти.

В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Оскільки на ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов 'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи податкового органу АІС «Журнал звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів» наводиться Звітна форма "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період», аналізом видів діяльності постачальників та зважаючи на різноманітний та широкий асортимент товарів, виникає сумнів щодо товарності правочинів та свідчить про зміну номенклатури товару по ланцюгу придбання - продаж.

Враховуючи вищевикладене та за результатами проведених заходів не можливо встановити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" з контрагентами за звіряємий період»

Згідно документів наданих до перевірки встановлено що TOB «Раф-Плюс» мало взаємовідносини з ПП «Сі.Ті.Джи» на загальну суму 2488958 грн. (ПДВ 414826 грн.).

Відповідно до акту перевірки ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686 №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС встановлено: згідно процесуальних документів, отриманих від старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта податкової служби Вдовиченко Д.М., та матеріалів доказової бази, отриманої від ДПС в Одеській області, надано ряд процесуальних документів. У тому числі постанова від 07.06.2012 року про призначення документальної позапланової перевірки.

Встановлено, що задіяли ПП «Софітек Плюс» та інші «фіктивні» підприємства, які входять до складу «конвертаційного» центру, використовуючи їх реквізити у незаконних схемах та під прикриттям таких підприємств документально оформляли не існуючи операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам-контрагентам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі «послуги» контрагенти перераховували на поточні рахунки «фіктивних» підприємств грошові кошти, які в подальшому знімались готівкою у банківських установах через розрахункові рахунки підприємств податкових «ям» та повертались клієнтам.

Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами по справі встановлено, що такі операції носили безтоварний характер.

Проведеним аналізом матеріалів кримінальної справи, а саме: вилучених банківських документів, а також податкової звітності «фіктивних» підприємств, встановлено, що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходилися у фінансово-господарських взаємовідносинах з останнім є ПП «Сі.Ті. Джи»

Крім того, позивачем до перевірки не надана будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Транспортування товару та вантажні роботи TOB «Раф-Плюс» підтвердити неможливо, оскільки підприємством не було надані документи які б підтверджували перевезення та відвантаження товару.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезень), зареєстровано в Міністерстві юстиції Укра'їни20.02.1998 за №128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Крім того, у п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезень визначається порядок виписки ТТН. Зокрема, п.п. 11.5 п. 11 Правил перевезень передбачено, що ТТН замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності друїсом (штампом).

Також пп. 11.7 п. 11 Правил перевезень передбачено: перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - друком або штампом), передаються перевізнику. У свою чергу, перевізник для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) висилає останньому третій екземпляр.

Таким чином TOB «Раф-Плюс» до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, що не дає можливості встановити місце постачання товару та приймаючі до уваги надану інформацію слідчим по ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт» (відсутність складських приміщень, виробничих потужностей та трудових ресурсів) що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт».

За період діяльності TOB «Раф-Плюс» по взаємовідносинам з ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», а саме з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, встановлено суми податкового кредиту у розмірі 12025764 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення на сумі 1108387 грн.

Дані щодо задекларованих TOB «Раф-Плюс» та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по контрагентом ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»

Так перевіркою встановлено, що ТОВ «Раф-Плюс» по взаємовідносинам з постачальниками товарів ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійснені фінансово - господарської діяльності , трудових ресурсів, крім того вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного « 0».

Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

В результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит з ПДВ,а відповідно не виникає і підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

У зв'язку з вищевикладеним, перевіркою не підтверджується поставка товарів (робіт, послуг) та відповідно до п. 201.4. ст.201 Податкового Кодексу України, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не виникли у постачальників ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», не відображено в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності, обсяг поставки у розмірі 1260742 грн.,

На підставі вище зазначено вбачаються факти відсутності реальності здійснення господарської діяльності ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт» з TOB «Раф-Плюс» проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності, операції здійснюються через ланцюг посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру та якими не підтверджується реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

У зв'язку з чим, TOB «Раф-Плюс» в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, завищено податковий кредит по ПДВ на суму 1108387 грн.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав наданні суду заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направленя від 17.01.2013 року №000123/125 виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Курманенко Юрієм Валентиновичем, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної Податкової Служби, інспектором податкової служби І рангу, згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг», код за ЄДРПОУ 35818058 за період липень 2009 року по листопад 2010 року.

Копію наказу від 17.01.2013 року №151 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про проведення позапланової перевірки вручено 17.01.2013 року під розписку головному бухгалтеру TOB «Раф-Плюс» Войтюк Світлані Вікторівні.

Перевірку проведено з відома директора TOB «Раф-Плюс» Шаталов Ігоря Валентиновича та головного бухгалтера Войтюк Світлани Вікторівни.

Журнал реєстрації перевірок не надавався.

Для проведення перевірки TOB «Раф-Плюс» щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтайм-Еліт», (код за ЄДРПОУ 36343730) за період лютий, червень, листопад, грудень 2010 року, лютий 2011 року та ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», (код за ЄДРПОУ 35767686) за період квітень-червень, серпень, вересень 2010 року посадовими особами TOB «Раф-Плюс» було надано первинні документи бухгалтерської та податкової звітності:

договори укладені з ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»;

видаткові накладні, отримані від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»;

податкові накладні, отримані від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»;

платіжні доручення, підтверджуючи перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт»;

регістри бухгалтерського обліку - журнали ордери по рахунку 631, сформовані по взаємовідносинам з підприємством ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт».

За результатами перевірки складено акт від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Раф-Плюс», код за ЄДРПОУ 31185987 щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Інтайм-Еліт», код за ЄДРПОУ 36343730 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП «Сі.Ті.Джи», код за ЄДРПОУ 35767686 за період з березня 2010 року по січень 2011 року» та виявлені порушення: п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. у редакції Закону України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 385 483 гри.; п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 198.2, і 98.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 108 387 грн.

На підставі висновків викладених в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області винесено податкові повідомлення рішення № 0000422250 від 13.02.2013 року та № 0000412250 від 13.02.2013 року.

Не погоджуючись з Актом перевірки, позивачем було надано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби заперечення від 04.02.2013 р. № 71, які згідно відмітки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби отримані 05.02.2013 p.

Однак відповіді на заперечення позивача податковим органом надано не було. Крім того, TOB «РАФ-ПЛЮС» у запереченнях на Акт просило повідомити про місце, дату та годину розгляду заперечень.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Отже, податковим органом повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечень платнику податків надіслано не було, що є порушенням п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 13.02.2013р. № 0000422250 та № 0000412250 TOB «РАФ-ПЛЮС» у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового Кодексу (ПК) України було подано первинну скаргу вих. № 133 від 26.02.2013р. на податкові повідомлення-рішення до ДПС в Одеській області, яка рішенням ДПС в Одеській області від 01.03.2013р. № 504/10/10-2001 залишена без розгляду.

Згідно п.2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У грудні 2012 року позивачем від ДПІ було отримано запит № 54156/10/22 від 19.12.2012р. «Про надання інформації та її документального підтвердження» відповідно до якого, відповідач зазначає, що на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п.73.3 та п.п.73.5 ст.73, пп. 78.1.1 та п.п. 78.1.4., п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням факту сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань) просимо надати інформацію та її документальне підтвердження... щодо взаємовідносин з підприємствами.

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства.

для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У Запиті № 54156/10/22 від 19.12.2012р. не міститься вказівки на обставини, що зумовили виникнення підстав для подання Запиту, а «існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та годаткових зобов'язань» не є підставою для складання запиту про надання інформації та документального підтвердження, згідно норм передбачених ст..73 Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою KM України від 27.12.2010 року № 1245

Перевірка проводилася з 17.01.2013р. по 18.01.2013 p., а копію наказу про проведення перевірки вручені головному бухгалтеру позивача під розписку 17.01.2013р., в момент проведення перевірки, а не до її початку, що є порушенням приписів п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

Наказ про проведення перевірки №151 від 17.01.2013 року було вручено позивачу 17.01.2013р. та відповідно до якого в.о. начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС Шуба І.М. на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу наказу начальнику відділу особливо важких перевірок управління податкового контролю Машталер Ю.П. організувати проведення позапланової документальної перевірки ПП «Інтайм-Еліт», за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП «Сі.Ті. Джи» за період з березня 2010 року по січень 2011 року з 17.01.2013 року; та начальнику управління податкового контролю Краснівській Ю.В., взяти під особливий контроль проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Інтайм-Еліт», за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та ПП «Сі.Ті. Джи» за період з березня 2010 року по січень 2011 року. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що відповідач повинен організувати проведення позапланової документальної перевірки ПП «Інтайм-Еліт» та ПП «Сі.Ті.Джи», а не TOB «Раф-Плюс», що насамперед, свідчить про відсутність у органу ДПС права на проведення перевірки позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, суд погоджується з позицією позивача щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 13.02.2013р. № 0000422250 та № 0000412250 з огляду на наступне.

Відповідно до акту перевірки від 18.01.2013 року №238/22-5/31185987 позивачем порушено п.п.5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, і 98.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що між TOB «Раф-Плюс» укладалися договори з ПП «Сі.Ті.Джи» № 07/10П від 01.07.2010 року, № 55/090 від 01.09.2009 року, № 02-02-10/РО від 02.02.2010 року, №12/12ТО від 06.12.2010 року; та ПП «Інтайм-Еліт» - № 09/ИДТ/10 від 01.09.2010 року, № 1/10/09-ММ від 01.10.2009 року, №1/11/09-МК від 01.11.2009 року, №01/03/10-МО від 01.03.2010 року, № 02/03/РГ від 02.03.2009 року, №01АР від 01.07.2010 року, №1/03/10-УТ від 02.03.2010 року.

Відповідно до умов договорів з ПП «Інтайм-Еліт», де TOB «Раф-Плюс» - замовник, а ПП «Інтайм-Еліт» - виконавець, виконавець зобов'язується виконати по завданню замовника роботи по мийці сміттєвозів, мийці пластикових контейнерів в об'ємі 1100 л., мийці вікон, по поставки техніки, устаткування, бункерів, крім того по ремонту контейнерів, виконання послуг по прибиранню території автомобільної бази замовника, по прибиранню снігу, по посипці піском території, по прибиранню території баз замовника, по представлення послуг по організації збору та перевозки використаної дерев'яної тари, послуги по розгрузці неякісної продукції замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та своєчасно оплатити їх в порядку та на умовах, передбаченими договорами.

Відповідно до умов договору №1П/К від 15.07.2010 року ТОВ «РАФ Плюс» (Покупець) з одного боку, з іншого ПП «Інтайм-Еліт» (Постачальник). Постачальник зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати контейнери, урни, ємкості різних об'ємів, запасні частини и розхідні матеріали, інші інструменти та інвентарі в наявності на момент заказу у Постачальника асортименті.

Згідно договору №01АР, де ТОВ «РАФ Плюс» - «Комітент», ПП «Інтайм-Еліт» - «Комісіонер», «Комісіонер» зобов'язаний за дорученням «Комітент» заключити в інтересах останнього від свого імені договори на проведення рекламної компанії та розміщення рекламної інформації для «Комітента».

Факт отримання позивачем товару та послуг від постачальників ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» й ПП «Інтайм-Еліт» підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами, які містять встановлені діючим цивільним законодавством усі істотні умови, а також, накладними, актами виконаних робіт (послуг), які є належними доказами правомірності віднесення цих витрат по придбанню товару від постачальників до валових витрат позивача.

Судом встановлено, що основними видами діяльності TOB «Раф-Плюс» є збирання, оброблення та видалення безпечних відходів, відновлення відсортованих відходів, оптова торгівля відходами та брухтом.

Для забезпечення здійснення господарської діяльності позивач має у користуванні та володінні відповідне обладнання, устаткування, інвентар, інструменти, транспортні вантажні засоби, вантажну техніку, як то вантажні сміттєвози, самоскиди, вантажні підмітально-прибиральні засоби, вантажно-сідлові тягачи, сміттєві контейнери тощо, для використання та обслуговування яких, TOB «Раф-Плюс» придбавалися у ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт» обладнання, комплектуючі, техніку, інвентар, інструменти, запасні частини, контейнери, урни, бункери, видаткові матеріали, дерев'яну тару, а також, послуги та роботи з миття сміттєвозів, пластикових контейнерів, послуги з фарбування техніки, обладнання, бункерів, ремонту контейнерів, послуги з збору та сортування дерев'яної тари.

Із наданих до суду документів вбачається наявність у позивача для ведення господарської діяльності складські, виробничі та офісні приміщення, відповідна прилегла територія, автомобільні бази, які потребують вчинення необхідних заходів для підтримання їх стану, обслуговування та використання їх за цільовим призначеннями, у зв'язку з чим, обумовлюється придбання позивачем у ПП «Інтайм-Еліт» послуг та робіт з прибирання території автомобільної бази, прибирання снігу та посипання піском складських територій, миття вікон приміщень.

Відповідно до акту перевірки за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року (2010 рік та 1 квартал 2011 року) TOB «Раф-Плюс» задекларовано суми валових витрат у розмірі 144258956 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення всього у розмірі 5541933 грн., у тому числі по періодам звітності:

- 1 квартали 2010 року - 1914468 грн.;

- півріччя 2010 року - 3244484 грн.;

- 3 квартали 2010 року - 4046658 грн.;

Рік 2010 року-5541933 грн..

Згідно документів наданих до перевірки встановлено, що TOB «Раф-Плюс» мало взаємовідносини з ПП «Інтайм-Еліт» на загальну суму 5075496 грн. (ПДВ 845916 грн.).

Відповідно до акту перевірки ПП «Інтайм-Еліт», код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року 2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС зазначено: наявність основних засоби у ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" відсутні. До декларацій з податку на прибуток за звіряє мий період додаток К1/1 не надавався. Значення в рядках 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні.

Проведена перевірка місцезнаходження ПП "ІНТАЙМ-ЕЛІТ" за податковою адресою: 65000, Одеська області, м. Одеса, вул. Новосельського, буд. 145/А ревізорами встановлено, що по податковій адресі, що вказана в АРМ "Реєстр платників податків " підприємство не знаходиться, про що складено відповідні акти.

Так відповідно до вказаної постанови, старший слідчий СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенант податкової служби Вдовиченко Д.М., розглянувши матеріали кримінальної справи №201201100058, - встановив: в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа №201201100058, порушена за фактом організації фіктивного підприємництва і навмисного ухиляння від сплати податків з використанням ПП «Софітек Плюс» за ознаками складу злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, відносно засновника та директора ПП «Агроресурс-Південь» ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ст..205 ч. І КК України, відносно засновника та директора ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_7 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та відносно засновника, директора TOB «AK Алана» ОСОБА_8 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 ч. І КК України та директора та засновника ПП «Клин-Маркет» ОСОБА_9 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Також за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницького діяльності встановлено, що задіяли ПП «Софітек Плюс» та інші «фіктивні» підприємства, які входять до складу «конвертаційного» центру, використовуючи їх реквізити у незаконних схемах та під прикриттям таких підприємств документально оформляли не існуючи операції з продажу товарів (робіт, послуг), після чого такі документи передавались замовникам «послуг» (підприємствам-контрагентам для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліках з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток. За такі «послуги» контрагенти перераховували на поточні рахунки «фіктивних» підприємств грошові кошти, які в подальшому знімались готівкою у банківських установах через розрахункові рахунки підприємств податкових «ям» та повертались клієнтам.

Згідно акту перевірки TOB «Раф-Плюс», за період діяльності по взаємовідносинам з ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», а саме з 01.01.2010 року по 31.01.2011 року, встановлено суми податкового кредиту у розмірі 12025764 грн.

У результаті проведеної перевірки ТОВ «Раф-Плюс» по взаємовідносинам з постачальниками товарів ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», встановлено відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійснені фінансово - господарської діяльності , трудових ресурсів, крім того вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного « 0».

Відповідч в акті перевірки робить висновки про виконання сторонами нікчемного правочину, що не можуть виникати як податкові зобов'язання так і податковий кредит з ПДВ, а відповідно не виникає і підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

У зв'язку з чим, перевіркою не підтверджується поставка товарів (робіт, послуг) та відповідно до п. 201.4. ст.201 Податкового Кодексу України, податкові зобов'язання з податку на додану вартість не виникли у постачальників ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», не відображено в складі податкових зобов'язань в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди звітності, обсяг поставки у розмірі 1260742 грн.

Суд не погоджується з висновками викладеними у акті перевірки з наступних підстав.

Так, у акті перевірки відповідач посилається на порушення позивачем пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1 ст. 198, п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 ПК України, у яких зазначено таке.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (з відповідними змінами та доповненнями), валові витрати виробництва і обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних у якості компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарської діяльності

Підпунктом 5.2.1 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 зазначеного Закону валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, факт отримання позивачем товару та послуг від постачальників ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» й ПП «Інтайм-Еліт» підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами, які містять встановлені діючим цивільним законодавством усі істотні умови, а також, накладними, актами виконаних робіт (послуг), які є належними та достатніми доказами правомірності віднесення цих витрат по придбанню товару від постачальників до валових витрат позивача.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв 'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Поряд з цим, п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, Закон України „Про податок на додану вартість" визначає тільки один випадок зменшення складу податкового кредиту на суму витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначеним Законом не передбачено.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що підтверджується відповідним первинним документом. Таким чином, витрати зі сплати податку - податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

На підтвердження господарських операцій судом дослідженні: Первинні документи по взаємовідносинам з ПП "Інтайм-Еліт" за перевіряємий період: Договора, додатки до них, акти приймання-передачі виконаних робіт, послуг, графіки виходу рекламних роликів, видаткові накладні, податкові накладні, акти на списання товарно-матеріальних цінностей; платіжні доручення, як докази оплати робіт, послуг та товару отриманих від ПП "Інтайм-Еліт"; первинні документи по взаємовідносинам з ПП "Си.Ти.Джи" за перевіряємий період: Договори, додатки до них, видаткові накладні, податкові накладі, акти на списання товарно-матеріальних цінностей, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; зразки поліграфічної продукції (бланки, наклейки); свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно, технічні паспорти, договори оренди землі, плани земельних ділянок, схематичні схеми, акти приймання-передачі земельних ділянок, акти визначення меж земельних ділянок в натурі, договори купівлі-продажу нежитлових будівель за адресами: вул. Ковалевського 30а - замовлялися послуги з прибирання бази; вул. Промислова 336 - замовлялися послуги з прибирання бази та посипання піском; вул. Промислова 33/1 - замовлялися послуги з посипання піском території; Балтська дорога, 6 - замовлялися послуги з прибирання снігу; вул. Промислова 33к - замовлялися послуги з прибирання снігу території; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, які знаходяться у власності TOB "РАФ-Плюс"; оборотно-сальдова відомість по рахунку 105 щодо оприбуткування транспортних засобів до основних засобів підприємства, їх кількість та основні ознаки, характеристики; бухгалтерська довідка та оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 щодо оприбуткування металевих та пластикових контейнерів до основних засобів підприємства; оборотно-сальдова відомість по рахунку 201 щодо оприбуткування витратних матеріалів (бланки, флаєра, наклейки, проволока); оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 щодо оприбуткування пресів (для експлуатації яких було придбано витратний матеріал - проволоку), бухгалтерська довідка

щодо перебування на балансі пресу гидравличеського пакетировочного, керівництво по

експлуатації пресу; оборотно-сальдова відомість по рахунку 2971 щодо оприбуткування запчастин для навантажника; оборотно-сальдова відомість по рахунку 2031 щодо оприбуткування витратних матеріалів (масла, палива); наказ про забезпечення робітників засобами індивідуального захисту, правила видачі спецодягу тощо (для підтвердження необхідності придбання у постачальників одноразових рукавиць); наказ про зміну штатного розкладу, штатний розклад на 31.12.2009р.; акти приймання-передачі неякісної продукції, укладені позивачем з замовниками на передання ними нетоксичних відходів, прострочених продовольчих товарів, виробничих відходів тощо для їх подальшого знищення за січень - червень 2010р. (як доказ підтвердження необхідності залучення повивачем контрагентів - виконавців для розвантаження такої неякісної продукції); податкові декларації з податку на прибуток з уточненнями за 2010 рік.; податкові декларації з ПДВ з додатками та Реєстри отриманих, виданих податкових накладних за період січень - грудень 2010р.

Договори, додатки до них, з замовниками послуг TOB "Раф-Плюс", як доказ ведення господарської діяльності для забезпечення та організації якої, підприємством придбавалися послуги, роботи, витратні матеріали, запчастини тощо.

Наявність усіх податкових накладних з ПДВ по усім вищезазначеним витратам позивача та оформлених відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України, податковим органом у акті перевірки не заперечується.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 із змінами та доповненнями (діючого на час виникнення спірних правовідносин), передбачається єдина підстава визнання недійсною податкової накладної, а саме, у разі заповнення її особою, що не зареєстрована у якості платника податку у податковому органі та якому не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000422250, яким TOB «РАФ-ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 731 854 грн. (за основним платежем - 1 385 483 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 346 371 грн.) та № 0000412250, яким TOB «РАФ-ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 385 484 грн. (за основним платежем - 1 108 387 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 097 грн.)

В обґрунтування висновку щодо нікчемності договорів, укладених між TOB «РАФ-ПЛЮС» та ТОВ «Сі.Ті. Джи», ПП «Інтайм-Еліт» відповідач в акті перевірки за №238/22-5/31185987 від 18.01.2013 року посилається на висновки інших актів перевірок контрагента позивача, а саме:

- акт перевірки ПП «Інтайм-Еліт» код ЄДРПОУ 36343730 від 17.09.2012 року №2201/22-5/36343730 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС ",

- акт перевірки ПП «Сі.Ті.Джи», код ЄДРПОУ 35767686 №2324/22-3/35767686 від 28.11.2012 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС;

- постанова від 07.06.2012 року про призначення документальної позапланової перевірки.

Фактичною підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ "РАФ Плюс" правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки вказаний правочин, на думку відповідача, є нікчемним.

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки №238/22-5/31185987 від 18.01.2013 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ "РАФ Плюс" на порушення публічного порядку, не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину може ухвалюватись судове рішення.

Отже, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Окремо, суд зазначає про таке. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Зокрема, ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011р.) визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсним через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.

Зазначаючи про неспрямованість правочинів ТОВ "РАФ Плюс" з контрагентами на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

У той же час, як встановлено судовим розглядом та підтверджено матеріалами справи, орган податкової служби при складанні акту самостійно, поза судової процедури, визнав правочини, укладені позивачем, нікчемними.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування, що правочини укладені позивачем ТОВ «Сі.Ті. Джи», ПП «Інтайм-Еліт» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ "РАФ Плюс" та TOB ТОВ «Сі.Ті. Джи», ПП «Інтайм-Еліт». Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємств-контрагентів позивача або наявність таких, що набрали законної сили вироків суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Факт укладення договорів у спірних правовідносинах і їх виконання сторонами у відповідності до приписів чинного законодавства України, підтверджується фактичними обставинами по справі, зокрема, первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, зокрема: копії карток рахунку 631 по контрагентам; журнал - ордер рахунку по контрагентам; витяг з офіційного web-сайту Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua) щодо інформації про платника податку на додану вартість /контрагента/; копії видаткових накладних, копії податкових накладних, копії актів приймання-передачі до оскаржуваних договорів.

Стосовно посилання органу ДПС в акті перевірки на постанову старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області ст. лейтенанта податкової міліції Вдовиченко Д.М. від 07.06.2012р. «Про призначення документальної позапланової перевірки» в рамках кримінальної справи, порушеної за фактом організації невстановленими особами фіктивного підприємництва і навмисного ухиляння від сплати податків з використанням ПП «Софітек Плюс», у якій зазначається що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходились у фінансово-господарських взаємовідносинах з останнім є ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» (контрагент позивача), посадові особи якого здійснювали фінансово-господарські операції з рядом «фіктивних» підприємств та безпідставно формували податковий кредит по безтоварним операціям.

Однак, зазначені обставини, жодним чином не свідчать про порушення податкового обліку TOB «Раф-Плюс» та не позбавляють останнього права на формування- валових витрат на підставі первинних документів, які отриманні ним від ПП«СІ. ТІ.ДЖИ».

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки про включення до ЄДРПОУ ПП «Інтайм-Еліт» та ПП «Сі.Ті.Джи», свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність у TOB «Раф-Плюс» товарно-транспортних накладних, що не дає можливості встановити місце постачання товару, що унеможливлює реальність переміщення товару від ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт», оскільки відповідно до договірних правовідносин позивача з його контрагентами-постачальниками ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт», сторонами передбачені умови постачання продукції: DDP - склад покупця, що передбачає обов'язок продавця здійснити постачання до місця зазначеного покупцем та нести усі витрати та ризики у зв'язку із таким постачанням.

А отже, позивач, в даному випадку, не виступав учасником транспортного процесу та відповідно у нього не було необхідності у власному транспорті та у залучені його на підставі договорів оренди, а ні перевезення.

Товар поставлявся на склад позивача власними силами та засобами постачальника ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» та ПП «Інтайм-Еліт», що зумовлювало відсутність у сторін товарно-транспортних накладних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що товарно-транспортна накладна є первинним документом, що підтверджує фактичність господарської операції з перевезення товару, а не господарської операції з придбання такого товару, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортної накладної не може виступати безумовним доказом, що свідчить про не придбання такого товару.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ведення товаро - транспортних накладних, оскільки відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 р. № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. 11.1 цих Правил товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

З наведеного вбачається, що наявність товаро - транспортної накладної є обов'язковим документом, який повинен складатися під час перевезень. Водночас, право платника податку на включення сплачених коштів до складу податкового кредиту виникає не з факту перевезення товару, а у зв'язку із оплатою його вартості постачальнику. Товаро - транспортні накладні, як і перевезення товару в цілому, не перебувають у безпосередньому зв'язку з фактом оплати товару. Цей доказ повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами і не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У акті перевірки відсутні будь-які посилання на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, оглянуті у судовому засіданні вищезазначені первинні документи ТОВ "РАФ Плюс" та ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт» відповідають вище переліченим вимогам, містять всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, зазначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Крім того, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Приписами ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять а в судовому засіданні представник відповідача не надав суду належних у розумінні приписів ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказів, які б свідчили проте, що на час здійснення правовідносин з позивачем ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт» не були зареєстровані у встановленому законом порядку, що унеможливило б вчинення оскаржуваних господарських операцій та свідчили про ухилення від сплати податків та прикриття незаконної діяльності, яке має ознаки "фіктивності".

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами - ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт».

Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивні" відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності ТОВ "РАФ Плюс" та ПП «Сі.Ті.Джи» та ПП «Інтайм-Еліт» і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адінітсративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» та складання Акту від 18.01.2013р. № 238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» , код-ЕДРПОУ 35767686 за період з березня 2010 року по січень 2011 року та з ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ», код ЕДРПОУ 36343730 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року» є протиправними, та оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000422250 від 13.02.2013 року., 0000412250 від 13.02.2013 року прийняті не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ», ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ» та складання Акту від 18.01.2013р. № 238/22-5/31185987 «Про результати позапланової виїзної перевірки TOB «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків ПП «СІ.ТІ.ДЖИ» , код-ЕДРПОУ 35767686 за період з березня 2010 року по січень 2011 року та з ПП «ІНТАЙМ-ЕЛІТ», код ЕДРПОУ 36343730 за період з січня 2010 року по грудень 2010 року».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000422250 від 13.02.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000412250 від 13.02.2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

12 квітня 2013 року


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	12.04.2013
Оприлюднено	18.04.2013
Номер документу	30719988
Судочинство	Адміністративне

Вовченко О. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 12.04.2013 по справі 815/2132/13-аОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/2132/13-а

Постанова
від 12.04.2013 по справі 815/2132/13-а
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД