Рішення

від 03.04.2013 по справі 5006/44/57/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.13 р. Справа № 5006/44/57/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк

про стягнення суми заборгованості в розмірі 22 381, 80 грн., з яких сума основного боргу 19779, 30 грн., інфляційні витрати у розмірі 236, 65 грн., пеня у розмірі 1756, 81 грн., 3% річних у розмірі 609, 04 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» про стягнення суми заборгованості в розмірі 23 771, 89 грн., з яких сума основного боргу 19779, 30 грн., інфляційні витрати у розмірі 236, 65 грн., пеня у розмірі 3147, 30 грн., 3% річних у розмірі 609, 04 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 526, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №716 від 28 серпня 2009 року. Зазначив, що відповідачем не повністю сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткового повернення товару, сума заборгованості становить 19 779, 30 грн.

Відповідно до пункту 6.2 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 3 147,30 грн.

На підставі статі 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних у розмірі 609, 04 грн. та інфляційні витрати у розмірі 236, 65 грн.

Загальна сума заборгованості становить 23 771, 89 грн.

22 серпня 2012 року до господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» про визнання недійсним договору від 28 серпня 2009 року №716.

Ухвалою суду від 23 серпня 2012 року зустрічну позовну заяву повернуто на підставі статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 05 вересня 2012 року суд зупинив провадження у справі у зв'язку із надходженням апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на ухвалу господарського суду Донецької області від 23 серпня 2012 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

У зв'язку надходженням касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року супровідним листом від 20 вересня 2012 року матеріали справи № 5006/44/57/2012 направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2012 року касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року у справі № 5006/44/57/2012 повернуто без розгляду.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області та враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали ухвалою суду від 25 жовтня 2012 року поновлено провадження у справі №5006/44/57/2012 та призначено справу до судового розгляду на 20 листопада 2012 року.

У зв'язку надходженням касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року супровідним листом від 21 листопада 2012 року матеріали справи № 5006/44/57/2012 направлені на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2012 року по справі №5006/44/57/2012 повернуто без розгляду.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області та враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, ухвалою суду від 14 січня 2013 року поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду на 24 січня 2013 року.

Ухвалою суду від 24 січня 2013 року розгляд справи за клопотанням представника позивача продовжено в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено на 31 січня 2013 року.

Ухвалою суду від 31 січня 2013 року відкладено розгляд справи на 05 лютого 2013 року у зв'язку з неявкою сторін та ненаданням додаткових документів по справі.

Ухвалою суду від 04 лютого 2013 року зупинено провадження у справі у зв'язку із надходженням апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на ухвалу господарського суду Донецької області від 05 вересня 2012 року.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06 лютого 2012 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.

У зв'язку надходженням касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 лютого 2013 року супровідним листом від 18 лютого 2013 року матеріали справи № 5006/44/57/2012 направлені на адресу Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06 лютого 2013 року по справі №5006/44/57/2012 повернуто без розгляду.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи до господарського суду Донецької області та враховуючи те, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі відпали, ухвалою суду від 29 березня 2013 року поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 квітня 2013 року.

Представник позивача у судове засідання 03 квітня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не відомі. Через канцелярію суду представник позивача 27 серпня 2012 року, 22 січня 2013 року, 05 лютого 2013 року надавав додаткові пояснення та документи, які долучені до матеріалів справи. Також, 06 лютого 2013 року через канцелярію суду останнім наданий уточнений розрахунок пені за період з 07 серпня 2011 року по 06 лютого 2012 року, згідно якого сума пені зменшена та становить 1 756, 81 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 03 квітня 2013 року не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не відомі. Заяв про розгляд справи без його участі та заперечень не надійшло.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Враховуючи вищевикладене та те, що у відповідач жодного разу не з'явився у судові засідання, відзиву на позовні вимоги та витребувані документи не надав, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в матеріалах справи документами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (Продавець) укладений договір купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар № 716 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальній документації яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток 1 «Бланк замовлення на поставку») (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет, умови та строки поставки, перехід права власності, прийомку товару за кількістю та якістю, ціну та порядок розрахунків, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 1.2 вищезазначеного договору Покупець надає замовлення на поставку Продавцю на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведений асортимент (список) товарів, які поставляються за цим договором, їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору (додаток 2 «Специфікація»).

У наявних в матеріалах справи Специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість та ціну товару, які підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств (а.с.7-31, том 2).

Замовлення на поставку та поставка формуються на підставі затвердженого сторонами Графіку поставок (додаток 3 «Графік поставок») (пункт 1.3 договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 договору замовлення на поставку товарів є обов'язковим для Продавця. Замовлення на поставку може надаватися Продавцю у письмовій формі, усній формі, по факсу, електронною поштою за 1 (один) день до поставки. Продавець зобов'язаний передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника Продавця, уповноваженого приймати замовлення на поставку Покупця.

Сторонами була складена додаткова угода від 24 вересня 2010 року №1н до договору (а.с.22), в якій пункт 2.2.2 договору викладений у наступній редакції:

«Замовлення на кожну поставку товару підлягає обов'язковому узгодженню між сторонами. Узгоджене замовлення є обов'язковим для Продавця.

Узгодження замовлення здійснюється наступним способом: Покупець направляє Продавцю у письмовій формі замовлення по пошті, факсу, електронній пошті не менше ніж за 3 (три) робочих дні до передбаченої дати поставки з вказанням асортименту, кількості партії товару та адреси поставки. При цьому разом з замовленням в обов'язковому порядку надається інформація про остатки товару за попередні поставки. При невиконанні цієї вимоги, Продавець має право не прийняти замовлення до розгляду. Дана відмова не є зривом поставки та/або недопоставкою та штрафні санкції не нараховуються.

Продавець зобов'язаний передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 (одного) робочого дня з моменту його отримання тим способом, яким було передано замовлення. У разі, якщо Продавець не має можливості повно або частково виконати замовлення, він повідомляє про це Покупця, а покупець повинен погодитися з запропонованими змінами до замовлення або відмовитися від поставки в цілому.

Якщо у Покупця мається прострочена заборгованість по оплаті за попередні поставки, Продавець має право відмовитися від поставки узгодженої партії товару та/або не прийняти замовлення до виконання. При цьому така відмова не буде вважатися недопоставкою або зривом поставки та штрафні санкції до Продавця не застосовуються».

Представником позивача надані письмові пояснення стосовно оформлення замовлень товару, повідомлень про відвантаження товару, повідомлень про прийняття товару, в яких останній зазначив, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Ком» та товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» 01 березня 2010 року укладений договір №НП 10-101 на надання послуг електронного обміну діловими даними. Електронний обмін даними - технологія передання інформації від відправника до отримувача із використанням електронних поштових скриньок. Обмін діловими даними (ознайомлення з прас-листами, замовлення товару, повідомлення про відвантаження товару, повідомлення про прийняття товару) між позивачем та відповідачем відбувався за допомогою електронних повідомлень. Таким чином усі коректно оформлені повідомлення збережені в базі даних товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Ком» (том 2, а.с.83-84).

Також, в додаткових поясненнях, які містяться в матеріалах справи, представник позивача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Е-Ком» надавало інформаційне поле-платформу Exite Evolution з доступами через Інтернет. На вказаній платформі Покупець розміщував замовлення, який корегувався Постачальником (том 2, а.с.134-136).

В підтвердження зазначеного, представник позивача надав лист товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Ком» №7 від 23 січня 2013 року (том 2, а.с.143-149).

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що право власності переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткової накладної.

На виконання умов договору позивачем постачався товар, який отриманий відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № 744592 від 04 травня 2011 року на суму 4410,67 грн., №744596 від 04 травня 2011 року на суму 4145,65 грн., №745045 від 04 травня 2011 року на суму 1 961, 64 грн., №745069 від 04 травня 2011 року на суму 4650, 85 грн., №745140 від 04 травня 2011 року на суму 5646, 83 грн., №745205 від 04 травня 2011 року на суму 2227, 50 грн. на загальну суму 23 043, 14 грн., які містяться в матеріалах справи.

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств.

З письмових пояснень представника позивача вбачається, що згідно пунктів 3, 4 договору товар приймається за кількістю та якістю у відповідній торговій точці Покупця. У разі виявлення невідповідності за кількістю, якістю, комплектації Покупець має право відмовитися від прийому товару, який не має належний вид. Тому в видаткових накладних закреслені ті позиції, які не задовольнили Покупця.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24 травня 1995 року №88, виправлення помилок у первинних документах, здійснюється коректурним способом.

Таким чином, на накладних закреслена сума, яка була при виписки накладної та проставлена чорнилами сума поставки після прийомки товару Покупцем. При цьому на накладних викреслені кількість товару, яку Покупець не прийняв.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно із пунктом 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

В матеріалах справи містяться Генеральні довіреності до договору, в яких Покупець навів зразки печатки (штампу) підприємства та підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується отримання товару (а.с.30,37).

Факт отримання відповідачем товару підтверджується також підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Степанова О.В., який діяв на підставі довіреностей № 179/15 від 04 травня 2011 року; Новикова А.П., який діяв на підставі довіреності №8/78 від 04 травня 2011 року, Астапенкової Т.Б., яка діяла на підставі довіреності №184 від 05 травня 2011 року; Чхетя Е.Н., який діяв на підставі довіреності №9/68 від 04 травня 2011 року.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну, яка передана Продавцем товару по мірі її реалізації не пізніше 21 банківського дня з моменту реалізації такого товару.

Як вбачається з додаткової угоди до договору, яка міститься в матеріалах справи, вищевказаний пункт узгоджений сторонами у наступній редакції: «Покупець зобов'язаний оплачувати товар кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів на суму реалізованого товару, але в будь-якому випадку кінцевий розрахунок здійснюється протягом 95 (дев'яносто п'яти) календарних днів з моменту поставки партії товару. Партією вважається асортимент, ціна та кількість товару, вказаний в одній накладній» (том 1,а.с.22).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, в рахунок оплати боргу було здійснено повернення товару відповідачем, що підтверджується накладними повернення №2468025 від 11 січня 2012 року на суму 453, 37 грн., №2471947 від 25 січня 2012 року на суму 137, 70 грн., №2471946 від 25 січня 2012 року на суму 2 672, 77 грн. на загальну суму 3293, 84 грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 19 779,30 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3 147,30 грн., 3% річних в розмірі 609,04 грн., та інфляційних витрат у розмірі 236,65 грн. необхідно зазначити наступне.

На адресу відповідача надсилалася претензія №28 від 09 липня 2012 року на суму 19 779, 30 грн., що підтверджується фіскальним чеком про поштове відправлення (том 1, а.с.23-24).

Як вбачається з розрахунку, наявного в матеріалах справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1756, 81 грн. за період з 08 серпня 2011 року по 20 липня 2012 року - 182 дні прострочення (том 2, а.с.32).

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у разі порушення строків визначених в пунктах 2.2.1, 2.2.2, 2.3, 2.4.4, 2.6.2, 3.2, 4.4, 5.7, 5.8 договору, Продавець оплачує Покупцю пеню в розмірі 5% вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення, але не більше 100% вартості такої партії товару.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені, встановлено, що позивачем сума пені розраховувалась згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року №543/96 з урахуванням часткового повернення товару.

Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем визначений невірний період нарахування пені, який перевищує строк, передбачений статтею 232 Господарського кодексу України. За розрахунком суду розмір пені за період з 08 серпня 2011 року по 06 лютого 2012 року більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 1756,81 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 08 серпня 2011 року по 20 липня 2012 року суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 609, 04 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року склали 236 ,25 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за вищевказаний період, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем були допущенні арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 236, 25 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Таким чином, витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 01 листопада 2011 року адвокат Бахтігозіна О.А уклала угоду №68 з товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» про надання адвокатських послуг (том 1, а.с.72).

Відповідно до вищевказаної угоди, адвокат надає правову допомогу підприємству по стягненню суми боргу за договором№716 від 28 серпня 2009 року купівлі-продажу на умовах сплати за реалізований товар, укладений між Продавцем товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» та Покупцем товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора».

Здійснення витрат товариством з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» підтверджується розрахунковим документом про перерахування коштів, а саме видатковим касовим ордером від 08 грудня 2011 року на суму 2000 грн. підстава: гонорар за адвокатські послуги по стягненню заборгованості з ТОВ «ТС Обжора» угода №68 від 01 листопада 2011 року (том 1, а.с.77).

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» про стягнення суми заборгованості в розмірі 22 381, 80 грн., з яких сума основного боргу 19779, 30 грн., інфляційні витрати у розмірі 236, 65 грн., пеня у розмірі 1756, 81 грн., 3% річних у розмірі 609, 04 грн.- задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, р/р 26004150458871 в Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 33967456) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (91047, м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2, р/р 2600401611324 в ЛФ ВАТ «Укрексімбанк» м.Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936) заборгованість в розмірі 19 779 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн., 30 коп., пеню у розмірі 1756 (одну тисячу сімсот п'ятдесят шість) грн., 81 коп., 3% річних у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн., 04 коп., інфляційні витрати у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн., 65 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора» (83008, м.Донецьк, вул.Югославська, 30, р/р 26004150458871 в Донецької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011, ЄДРПОУ 33967456) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Снабженія» (91047, м.Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 2, р/р 2600401611324 в ЛФ ВАТ «Укрексімбанк» м.Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн., 50 коп. та витрати по сплаті за послуги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

У судовому засіданні 03 квітня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08 квітня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.