Ухвала

від 17.04.2013 по справі 2а/0570/17017/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року справа №2а/0570/17017/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/17017/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-компанія фірма «Діслав+» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.09.2012 року, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просив визнати дії відповідача неправомірними, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.09.2012 року №000002/20255, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 98843грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 24710,75грн.

В обґрунтування позову зазначив, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до акту перевірки стало порушення вимог п.п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Даний висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ «Діслав» надані до перевірки платіжні доручення, в яких відсутні реквізити договорів та рахунків, у зв'язку із чим неможливо встановити відповідність сплати по платіжних дорученнях до конкретних податкових накладних. Під час перевірки, позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операція по яким сформувався податковий кредит, також були надані платіжні доручення яки заповнені відповідно до вимог законодавства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС від 18.09.2012 року №000002/20255, яким ТОВ «Діслав» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 98843грн та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24710,75 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач - ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звертнув уваги, що позивачем надані до перевірки платіжні доручення, в яких відсутня детальна інформація про призначення платежу, а саме: реквізити договорів та рахунків, або інших відповідних документів, у зв'язку з чим неможливо встановити відповідність сплати по платіжних дорученнях до конкретних податкових накладних. Тому в порушення приписів п.200.4 ст.200 ПК України позивач в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року відобразив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 98843 грн, по якій не підтверджена фактична сплата отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Діслав+» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 05.11.1999 року за адресою: вул. Горького, 18, м. Краматорськ, 84307, Донецька область /том 1 а.с.200/.

Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС/том 1 а.с.13/.

Зареєстровано в якості платника податку на додану вартість з 30.11.1999 року, що підтверджується свідоцтвом № 200102531 серії НБ №508430 /а.с.98/.

ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Діслав+» здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого в новій редакції загальними зборами учасників Товариства 25.12.12р та є правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків ТОВ «Діслав» (п.1.4 Статуту) /том 1 а.с.101-111/.

На підставі наказу ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС в період з 08.08.2012 року по 14.08.2012 року та з 15.08.2012 року по 16.08.2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Діслав» (ЄДРПОУ 30644687) з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за червень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.12 по 31.05.12р, за результатами якої складено акт перевірки №1499/15-3/30644687 від 23.08.12р. /а.с.36-40,120-128/.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.200.4 ст.200 ПК України ТОВ «Діслав» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року (декларація від 20.07.12 №9042239209) на суму 98843грн. /а.с.128/.

Відповідно до п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п. 200.11 ст.200 ПК України та на підставі акта перевірки №1499/15-3-30644687 від 23.08.12р, ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС 18.09.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №000002/20255, яким ТОВ «Діслав» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 98843грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 24710,75грн. /том 1 а.с.47,162/.

За результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ «Діслав» без задоволення /том 1 а.с.50-54/.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Діслав» 18.07.2012 року надало до ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року №9042239209 із заявою про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків в банку по декларації за червень 2012 року в сумі 98843,00грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення по ПДВ, яка декларувалась в період з 01.05.12 по 31.05.12 /том 1 а.с.14-20/

Зі складу податкового кредиту позивачу ТОВ «Діслав» виключено податкові накладні виписані за фактом придбання товарно-матеріальних цінностей у ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій», ПАТ «Лугцентрокуз ім.С.С. Монятовського», ТОВ ПТК «ВЛ-Комплект».

22.11.11р. між ПАТ «Краматорський завод металевих конструкцій» (Поставщик) і ТОВ «Діслав» (Покупець) укладено договір поставки №29, за умовами якого Поставщик зобов'язується виготовити металоконструкції, в подальшому Продукція, в кількості і номенклатурі відповідно до специфікації №1 (додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити виготовлену Продукцію на умовах, викладених в даному Договорі (п.1.1).Вартість виготовленої і поставленої Продукції, обговорюється сторонами окремо і відображається у відповідній специфікації до даного Договору, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1.1). Загальна вартість Договору, на момент його укладення складає 627681,60грн. (шістсот двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят одна)грн.60коп. (п.2.2). Продукція, яка поставляється за даним Договором, повинна відповідати вимогам проектної документації, СНІП-111-18-75 і підтверджуватися сертифікатом якості, виданим заводом - виробником (п.3.1).Поставка Продукції до місця призначення буде здійснюватися автотранспортом Покупця і за його рахунок (п.4.1). Поставщик передає Покупцю з кожною відвантаженою партією продукції наступну документацію: товарно-транспортну накладну, рахунок фактуру, витратну-накладну, податкову накладну (п.4.2). Поставщик видає сертифікат якості на весь об'єм поставляємої продукції за даним Договором (п.4.2) /том 1 а.с.67-68/.

Виконання договору підтверджено первинними документами: специфікацією /том 1 а.с.69/; накладними /том 1 а.с.70,73/; товарно-транспортними накладними /том 1 а.с.70,74/; рахунками, виписаними ПАТ «КЗМК» /том 1 а.с.71,74/; платіжними дорученнями /том 1 а.с.72,75,76/.

За наслідками господарських операцій ПАТ «КЗМК» виписало позивачу податкові накладні №64 від 16.12.12 на суму 126 288грн., №34 від 26.01.12 на суму 404193,6грн. /том1 а.с.71,73/, в яких вказав зміст господарської операції та суму ПДВ, сплачену в ціні товару.

На виконання п.4.3 Договору ПАТ «КЗМК» надало ТОВ «Діслав» сертифікати якості на металоконструкції /том 2 а.с.8,9/.

17.01.12р. між ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (Поставщик) та ТОВ «Діслав» (Покупець) укладено договір поставки №391/05.20-12, за умовами якого Поставщик зобов'язується передати у власність Покупця продукцію в асортименті, кількості і за цінами зазначеними в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити в порядку, встановленому даним договором (п.1.1.). Ціна постачаємої продукції зазначається в специфікаціях (п.2.1). Загальна сума договору складається із сум специфікацій, які є невід'ємною частиною договору (п.2.2). Продукція постачається Поставщиком, відповідно до заявки Покупця після отримання 100% предоплати на розрахунковий рахунок Поставщика (п.3.1). Поставка продукції проводиться автотранспортом (самовивіз) Покупця на умовах ЕХW (склад Поставщика м. Луганськ) відповідно до ІКОТЕРМС-2010(3.2). Термін поставки продукції протягом 10 днів з моменту надходження 100% предоплати на розрахунковий рахунок Поставщика, якщо інше не обумовлено в специфікації (п.3.3). Поставщик разом з Товаром передає наступні документи: накладну на готову продукцію, платіжну вимогу доручення, податкову накладну, сертифікат якості заводу-виробника (п.3.4) /том 1 а.с.77-78/.

Виконання умов даного договору підтверджено первинними документами: специфікацією /том 1 а.с.78/; рахунком, виписаним ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» /том 1 а.с.80/; платіжним дорученням /том 1 а.с.81/; накладною /том 1 а.с.80/; товарно-транспортною накладною /том 1 а.с.79/.

За наслідками господарських операцій ПрАТ «Лугцентрокуз ім.С.С. Монятовського» виписало позивачу податкову накладну №92 від 18.01.12 на суму 529200грн. /том1 а.с.79/, в якій вказав зміст господарської операції та суму ПДВ, сплачену в ціні товару.

На виконання п.3.4 Договору ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» надало ТОВ «Діслав» сертифікат якості на продукцію /том 1 а.с.205/.

06.04.11р. між ТОВ «Виробничо-торгівельною компанією «ВЛ-Комплект» (Поставщик) та ТОВ «Діслав» укладено договір поставки №1/0604-11, за умовами якого Поставщик зобов'язується поставляти у власність Покупця Продукцію, найменування, асортимент, кількість і ціну, яка визначається в кожному конкретному випадку поставки в рахунку-фактурі Поставщика (п.1.1). Покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість Продукції, відповідно до умов даного Договору (п.1.2). Якість Продукції, яка поставляється Поставщиком, повинна відповідати ДСТУ, вимогам і технічним умовам, які пред'являються до Продукції даного типу (п.3.1). Порядок і строки поставки Продукції за даним Договором узгоджуються сторонами і обговорюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.4.1). Всі витрати і ризики, пов'язані із перевезенням Продукції зі складу Поставщика несе Покупець (п.4.2).Поставщик зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, витратну накладну, податкову накладну, паспорта на продукцію, сертифікат якості (п.4.7). Покупець сплачує Продукцію за цінами попередньо узгодженими сторонами, відповідно до специфікацій (п.5.1) /том 1 а.с.82/.

Виконання умов даного договору підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку: специфікацією /том 1 а.с.83/; рахунком-фактурою /том 1 а.с.85/; витратною накладною /том 1 а.с.83/; товарно-транспортною накладною /том 1 а.с.84/; платіжними дорученнями /том 1 а.с.85-87/.

За наслідками господарських операцій ТОВ «ВТК «ВЛ-Комплект» виписало позивачу податкову накладну №29 від 11.08.11 на суму 162538,08грн. /том 1 а.с.84/, в якій вказав зміст господарської операції та суму ПДВ, сплачену в ціні товару.

На виконання п.4.7 Договору ТОВ «ВТК «ВЛ-Комплект» надало ТОВ «Діслав» сертифікат відповідності /том 1 а.с.197/, додаток до сертифікату відповідності /том 1 а.с.198/, паспорти на придбану продукцію /том 1 а.с.199-201/.

Перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей здійснювалося автотранспортом покупця за вказаними вище договорами, що підтверджується товарно-транспортними накладними /том 1 а.с.70,74,79,84/.

Придбані товарно-матеріальні цінності ТОВ «Діслав» використало у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами, зовнішньоекономічними контрактами на поставку придбаної продукції з ТОВ «Мткварі ГЕС» (Грузія), ТОВ «Вагонобудівельна компанія» (Грузія), АО ОЕС «ГрузРосенерго» (Грузія) /т. 2 а.с.51-55,57-61,64-74/, додатками, додатковими угодами, специфікаціями до них /том 2 а.с.56,62,63,75-79/, рахунками фактурами / том 2 а.с.19-21,38,44-45/, вантажно-митними деклараціями /том 2 а.с.15-18,28-30,36-37,41-43/, податковими накладними /том 2 а.с.22-23,34,35,39-40,49-50/, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних /том 2 а.с.104-110,121-127,136-137/, банківськими виписками, меморіальними ордерами /том 2 а.с.138-149/.

На підставі первинних документів та податкових накладних позивач сформував податковий кредит з ПДВ, що відобразив у податкових деклараціях відповідних податкових періодів / том 1 а.с.14-20, том 2 а.с.84,97-104,112-117,129-134/.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що висновки податкового органу стосовно неможливості встановити відповідність сплати по платіжних дорученнях до конкретних податкових накладних є необґрунтованими.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Мінюсті 20.02.1998 №128/2568) (далі Правила перевезення) визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом11.1 Правил перевезень передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні документи та дорожні листи вантажного автомобіля, а пунктом 11.5 визначено що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник(вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-супровідної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, у будь-якому разі товарно-транспортна накладна (або інший транспортний документ) повинен бути складений у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містити усі передбачені законом реквізити, які б давали змогу ідентифікувати як осіб, які брали участь у здійсненні доставки товару, так і транспорт, яким цей товар доставлявся.

Позивачем на підтвердження факту транспортування придбаних ТМЦ надані товарно-транспортні накладні , які відповідають вищезазначеними вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Мінюсті 20.02.1998 №128/2568).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст. 9 цього Закону встановлюються вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договорами із ТОВ «ВТК «ВЛ-Комплект», ПрАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», ПАТ «КЗМК» відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.04р. №22, зареєстрованої в Мінюсті 29.03.04р. за №377/8976 (далі Інструкція) платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Пунктом 3.8 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

В наданих платіжних дорученнях на перевірку містяться всі необхідні реквізити, визначені вищевказаною Інструкцією, а в рядку призначення платежу зазначена сума та рахунок на підставі якого здійснюється сплата за приданий товар. Номери рахунків, які зазначені у спірних платіжних дорученнях в якості підстави для сплати, дозволяють встановити відповідність сплати по конкретних дорученнях до конкретних податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, є неспроможними висновки акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Діслав» про непідтвердження документально фактичної сплати отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, що призвело до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ в червні 2012 року на суму 98843 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС від 18.09.2012 року №000002/20255, яким ТОВ «Діслав» зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 98843грн та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24710,75 гривень, прийняте відповідачем необґрунтовано.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до ч.2 ст.71 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/17017/2012- залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/17017/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді: В.А. Шальєва

М.В. Бишов