Ухвала

від 08.04.2013 по справі 2а-12742/12/0170/8

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12742/12/0170/8

08.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір"- Кардончик Віктор Григорович, довіреність № 27 від 24.04.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи №2а-12742/12/0170/8 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 12.12.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір" (пр. Перемоги, 56, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95004)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.12р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація Таір" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим ДПС від 01.11.2012р. №0008062204 по збільшенню суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 66089,00грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» судовий збір в розмірі 660,89грн.грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.12р. без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 01.11.2012 р. № 0008062204.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація Таір» має статус юридичної особи з 11.12.1990р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 436976, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, довідкою Головного управління статистики в АР Крим АА № 528868 з ЄДРПОУ від 30.07.2012р. та Статутом ТОВ «Асоціація Таір» (а.с. 32-37, 38, 92).

ТОВ «Асоціація Таір» взято на облік платника податків в ДПІ у м.Сімферополі АР Крим 07.02.1991р. (а.с. 93) та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00954787 від 08.07.2002р., ТОВ «Асоціація Таір» зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с. 94).

З 28.09.2012р. тривалістю 5 робочих днів, на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» № 2401 від 25.09.2011р. та повідомлення від 26.09.2012р. № 927/22-3, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Асоціація Таір» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Зовнішрегіонсервіс» за вересень 2011р., за результатами якої був складений акт № 7411/22-3/14274391 від 11.10.2012р. (а.с. 6-16).

Перевіркою ТОВ «Асоціація Таір» встановлено порушення п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами і доповненнями, внаслідок чого донараховано податку на прибуток у сумі 66089грн., у т.ч. 3 квартал 2011р. - 66089грн.

Не погодившись з висновками даного акту перевірки, позивач надіслав на адресу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС заперечення за вих. № 312 від 23.10.2012р. (а.с. 102-105).

Розглянувши вказані заперечення, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим листом за вих.№24037/10/22-3 від 30.10.2012р. відповіла, що висновки акту перевірки №7411/22-3/14274391 від 11.10.2012р. є вірними та такими, що відповідають діючому законодавству (а.с. 106-110).

Висновки даного акту перевірки покладені в основу податкового повідомлення-рішення №0008062204 від 01.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 66089грн. основного платежу (а.с. 17).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З акту вбачається, що під час перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт»; АІС «Реєстр платників податків»; АІС «Облік податків і платежів», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, Система автоматизованого співставлення співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України та акту ДПІ у м.Сімферополі №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асоціація Таір» (ЄДРПОУ 14274391) з питань взаємовідносин з ПП «Зовнішрегіонсервіс» (ЄДРПОУ 35752123) за вересень 2011р.

Згідно п.3.1.2 акту перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. з питань взаємовідносин з ПП «Зовнішрегіонсервіс» (ЄДРПОУ 35752123) за вересень 2011р., встановлено їх завищення у 3 кварталі 2011р. у сумі 287345грн.

Зазначено, що відповідно до акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асоціація Таір» №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р. з питань взаємовідносин з ПП «Зовнішрегіонсервіс» за вересень 2011р., встановлено, що у вересні 2011р. позивач на підставі договору постачання № 110901-003/25/3-11 від 01.09.2011р. здійснював придбання у ПП «Зовнішрегіонсервіс» побутової техніки, однак згідно даних бази «Перелік платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ПП «Зовнішрегіонсервіс» має стан 32 - «фактична адреса не встановлена» (Продавець), на суму ПДВ 57469грн. сформувало податковий кредит ТОВ «Асоціація Таір» (Покупець).

Цією перевіркою (акт №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р.) встановлено, що ТОВ «Асоціація Таір» за рахунок вищевказаного контрагенту отримало податкову вигоду шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ та є вигодонабувачем.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС направлено запит до ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 17.11.2011р. № 10525/7/23-4 про встановлення взаємовідносин між ПП «Зовнішрегіонсервіс» та ТОВ «Асоціація Таір» у вересні 2011р.

Відповідно до баз даних ДПС встановлено, що ПП «Зовнішрегіонсервіс» фактична адреса не встановлена, підприємством неправомірно сформовані податкові зобов'язання, а здійснені господарські операції є нікчемними.

З наведеного, відповідач дійшов висновку про те, що фінансово-господарська діяльність вищевказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між вказаними підприємствами та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами.

Також перевіркою встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Ввраховуючи порушення, викладені в акті №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р., спірною перевіркою (акт № 7411/22-3/14274391 від 11.10.2012р.), без будь-якого дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем по цим же господарським операціям вимог п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що виразилося у завищенні суми витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток у 3 кварталі 2011р. на загальну суму 287345грн.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а також акт ДПІ у м. Сімферополі №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Асоціація Таір» (ЄДРПОУ 14274391) з питань взаємовідносин з ПП «Зовнішрегіонсервіс» (ЄДРПОУ 35752123) за вересень 2011р., не можє бути покладена в основу висновків про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 5.2. Порядку також передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та акт попередньої перевірки позивача, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Також, винесене ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС на підставі акту перевірки №19611/23-4/14274391 від 15.12.2011р. податкове повідомлення - рішення № 0013212301 від 29.12.2011р. про збільшення ТОВ "Асоціація "Таір" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71836,25грн., оскаржено позивачем у судовому порядку, та постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим у справі № 2а- 788/12/0170/25 від 07.02.2012р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012р., вказаний позов було задоволено, зазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано (а.с. 39-42, 43-45).

Встановлено, що у вересні 2011р. позивач (Покупець) на підставі договору поставки №110901-003/25/3-11 від 01.09.2011р. здійснював придбання у ПП«Зовнішрегіонсервіс» (Продавець) побутової техніки (а.с. 96-99).

01.09.2011 р. між ПП "Зовнішрегіонсервіс" та ТОВ "Асоціація "Таір" укладено господарський договір поставки №11901-003/25/3/11 непродовольчих товарів побутового призначення, відповідно до якого Постачальник (ПП "Зовнішрегіонсервіс") зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні - Покупцю (ТОВ "Асоціація "Таір") товар, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 28.12.2011р. ПП "Зовнішрегіонсервіс" є зареєстрованим в якості юридичної особи, видами його діяльності, зокрема, є оптова торгівля електропобутовими приладами, та підприємство має статус відомостей про юридичну особу "підтверджено" (а.с.145-147)

Відповідно до свідоцтва №100267553, ПП "Зовнішрегіонсервіс" 25.12.2008р. зареєстровано в ДПІ у Оболонському районі м.Києва платником ПДВ, дата початку дії свідоцтва - 08.02.2010р., та відповідно до витягу з сайту ДПС України вказане свідоцтво не анульоване (а.с. 148, 149).

На виконання укладеного між сторонами договору, позивачем від ПП "Зовнішрегіонсервіс" отримано за довіреностями та оприбутковано товар на загальну суму 384416 грн. відповідно до видаткових накладних: № 110901-024 від 01.09.2011р. на суму 151808 грн., № 110901 - 018 від 01.09.2011р. на суму 110930 грн. та № 110913 - 004 від 13.09.2011р. на суму 82078 грн. (а.с. 115-117).

На оплату даного товару 01.09.2011р. ПП "Зовнішрегіонсервіс" виставлено рахунки-фактури № 110901-017 на суму 110930 грн., № 110901-004 від 01.09.2011р. на суму 151808,00грн. (а.с.118-119, 121).

Отриманий за цими накладними товар був повністю оплачений позивачем згідно платіжних доручень: № 843 від 30.09.2011р. на суму 60000 грн., № 861 від 07.10.2011р. на суму 45000 грн., № 890 від 14.10.2011р. на суму 46808 грн., № 903 від 20.10.2011р. на суму 80000 грн., № 904 від 21.10.2011р. на суму 30930 грн. (а.с. 122-127).

Отримані за переліком товари передані позивачем зі складу до магазину ТОВ "Асоціація "Таір" "Техномаркет" в роздрібну торгівлю, що підтверджується накладними про внутрішнє переміщення № 0109/2 від 01.09.2011р., № 0109 від 01.09.2011р., № 1309 від 13.09.2011р. (а.с. 141-143).

Вказані операції також призвели до зміни у структурі активів та пасивів позивача, що підтверджується бухгалтерськими проводками (дебет рах. 281 кредит рах. 631, дебет рах. 631 кредит рах. 311) (а.с. 144).

Наступна реалізація придбаної побутової техніки відображена у Звіті по витрачанню матеріальних цінностей за вересень 2011р. (а.с. 128-140).

Для здійснення даних операцій позивач має необхідні ресурси.

З матеріалів справи вбачаєиться, що на підставі укладеного позивачем з КО «СП «Югспецторг» договору оренди нежилих приміщень № 72/10/4-11 від 17.05.2011р., в орендне користування позивачу передано нежитлове приміщення площею 945,6кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Лінійна, 2, для розміщення складу (а.с. 100-101).

Документи з придбання ТОВ «Асоціація Таір» побутової техніки у ПП "Зовнішрегіонсервіс" (договір, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення та ін.) відповідають вимогам, що висуваються ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між ТОВ «Асоціація Таір» та ПП «Зовнішрегіонсервіс».

Понесені позивачем витрати по спірним господарським операціям з ПП «Зовнішрегіонсервіс» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Укладення та виконання даної угоди безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, адже відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; оптова торгівля побутовими електротоварами і електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку і зображення тощо (а.с. 92).

Як свідчать матеріали справи, під час судового розгляду справи № 2а- 788/12/0170/25 були досліджені спірні господарські операції у вересні 2011р. між ТОВ «Асоціація Таір» та ПП «Зовнішрегіонсервіс» за господарським договором поставки №110901-003/25/3-11 від 01.09.2011р. Зазначено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальність та товарність спірних господарських операцій, а також встановлено, що ніякої інформації, яка могла б свідчити про порушення ПП «Зовнішрегіонсервіс» податкової дисципліни, на офіційному веб-сайті ДПС України не викладено, що вказує на те, що ним не допускалось порушень податкової дисципліни, а також спростовує доводи відповідача про можливу необачність позивача при укладанні ним угод з цим підприємством.

Також вказано, що відповідачем в судовому засіданні не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цін операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З наведеного вбачається, що реальність (товарність) господарських операцій у вересні 2011р. по взаємовідносинах ТОВ «Асоціація Таір» з ПП «Зовнішрегіонсервіс» за договором №110901- 003/25/3-11 також встановлена рішенням суду у справі № 2а- 788/12/0170/25, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, які набрали законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж особи або особа, по відношенню до якої встановлені ці обставини.

В силу п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 кодексу, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу п. 138.2 ст. 138 кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з даними звіту ТОВ «Асоціація Таір» по видатку матеріальних цінностей за вересень 2011р. собівартість реалізованих товарів (дебет рах. 902), отриманих від ПП «Зовнішрегіонсервіс», відображена у тому числі в рядку 05 декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011р. відповідно до п. 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України, становить 206174 грн., а не 287345 грн., як стверджує відповідач в акті перевірки. Податок на прибуток, обчислений з суми 206174 грн. дорівнює 47420 грн., а не 66089грн., як помилково зазначено відповідачем в акті перевірки та винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Щодо висновків відповідача які покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладеного позивачем з ПП «Зовнішрегіонсервіс» договору поставки побутової техніки на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в апеляційній скарзі не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеного позивачем з ПП «Зовнішрегіонсервіс» правочину на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.12.12 по справі №2а-12742/12/0170/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко