Ухвала

від 09.04.2013 по справі 2а-16288/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/460/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Девід» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року по справі № 2а-16288/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Девід» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мак Девід» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування акту про анулювання реєстрації платника ПДВ та зобов'язання поновити реєстрацію платника ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2010 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ТОВ «Мак Девід» зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва видане свідоцтво №36069214, початок дії якого 19.11.2002 року.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Мак Девід», за результатами якої складено Довідку №863/15-220 від 17.11.2009 року та зроблено висновок, що свідоцтво платника ПДВ № 36069214 ТОВ «Мак Девід» підлягає скасуванню відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) .

Відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 17.07.2009 року №61-Р була створена комісія, якою встановлено, що ТОВ «Мак Девід» з березня 2008 року по вересень 2009 року подає декларації з ПДВ, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168/97-ВР , що підтверджено Довідкою №863/15-220 від 17.11.2009 року, про що був складений Акт від 17.11.2009 року № 871 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Мак Девід».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, посилаючись на приписи абзацу 1 п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1120-р, вказав , що відповідачем було правомірно скасовано свідоцтво платника ПДВ № 36069214 ТОВ «Мак Девід».

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Пункт 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірне застосування відповідачем п.3 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)» від 09.09.2009 року № 1120-р, яким встановлено право органу державної податкової служби в разі встановлення факту виписування податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість - постачальник товарів (робіт, послуг) не задекларував податкові зобов'язання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника відповідно до Закону № 168/97-ВР.

Так, відповідно до підпункту «в» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Пунктом 6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 року за № 268/5459 (далі Інструкція № 110) встановлено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Наказ ДПА № 327) передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами «в» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, відповідачем не надано.

За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Девід» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2010 року по справі № 2а-16288/09/2670.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Голубєва Г.К. Судді Рибченко А.О. Шипуліна Т.М.