Постанова

від 16.04.2013 по справі 5009/3775/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5009/3775/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М.(доповідач) і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу комунального закладу "Запорізька центральна районна лікарня", м. Запоріжжя (далі - КЗ "Запорізька центральна районна лікарня"),

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013

зі справи № 5009/3775/12

за позовом КЗ "Запорізька центральна районна лікарня"

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі - відділення АМК),

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін :

КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" - Коротіної О.О.,

відділення АМК - Гладкої В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсними рішення адміністративної колегії відділення АМК від 31.08.2012 № 47-рш у справі № 02/32-12 про порушення конкурентного законодавства (далі - рішення № 47-рш).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.12.2012 (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено частково; визнано недійсними пункти 2 та 4 рішення № 47-рш.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 (колегія суддів у складі: суддя Дучал Н.М. - головуючий, судді Скларчук О.І., Ушенко Л.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволення позову; в задоволенні позову в даній частині відмовлено; в решті - залишено без змін.

У касаційній скарзі КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК просило оскаржуваний судовий акт залишити без змін, а скаргу - без задоволення з мотивів, викладених у даному відзиві.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- згідно з рішенням № 47-рш:

КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" протягом січня 2011року-липля 2012 року займав монопольне (домінуюче) становище на ринку виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у межах власних мереж (пункт 1);

дії КЗ "Запорізька центральна районна лікарня", які полягали в поданні розрахунків економічно необґрунтованих тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у зв'язку з порушенням порядку їх формування, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, яке призвело до ущемлення інтересів споживачів, і було б неможливим за умов існування значної конкуренції (пункт 3);

за вказане порушення конкурентного законодавства на КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" накладено штраф у сумі 25 000 грн. (пункт 4);

- у мотивувальній частині рішення № 47-рш зазначено, що:

на балансі КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" знаходиться котельня та певна теплова мережа, до якої підключені не лише будівлі лікарні, а й інші об'єкти, зокрема, житловий будинок, що знаходиться на балансі комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9" (далі - Комунальне підприємство);

КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" на підставі отриманої ліцензії від 09.04.2008 № 393507, виданої Запорізькою обласною державною адміністрацією", надає платні послуги з постачання теплової енергії;

протягом 2011 року постачання теплової енергії на об'єкти Комунального підприємства здійснювалося за укладеним з КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" договором від 15.10.2011 № 1;

рішенням Запорізької районної ради Запорізької області від 27.12.2011 № 8 затверджено тарифи КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" на виробництво теплової енергії та послуги теплопостачання ряду споживачів, серед яких зазначено й "житловий багатоквартирний будинок" за адресою: пров. Вільнянський, 11 у м. Запоріжжя, - що знаходиться на балансі Комунального підприємства;

з 01.01.2012 затверджені цим рішенням тарифи на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складали 880, 997 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

для встановлення тарифів КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" подано їх розрахунки на плановий період;

у розрахунках не відображено, що послуги надаються населенню - мешканцям згаданого житлового будинку;

при цьому в розрахунках застосовано ціну на природний газ для послуг виробництва теплової енергії без урахування граничного рівня у розмірі 1309,20 грн. за 1000 м3 з ПДВ, встановленого на даний матеріальний ресурс для надання відповідних послуг населенню постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.07.2010 № 813 "Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих " (далі - постанова НКРЕ від 13.07.2010 № 813);

внаслідок перевищення зазначеного граничного рівня тарифи на послуги з виробництва теплової енергії для населення було збільшено в 1, 92 раза;

водночас у розрахунках зменшено обсяг корисного відпуску теплової енергії на 11, 7 % порівняно з розробленим державним підприємством "Запорізький регіональний центр по енергозбереженню" проектом "Розрахунок граничних обсягів споживання поливно-енергетичних ресурсів Запорізькою центральною районною лікарнею"; у свою чергу, це призвело до збільшення планових витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.

Причиною спору у справі є питання про наявність або відсутність підстав для визнання недійсним рішення № 47-рш у частині, що стосується прав та охоронюваних інтересів КЗ "Запорізька центральна районна лікарня".

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (частина перша статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до пункту 42 частини третьої статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", статті 23 Закону України "Про теплопостачання" та статті 7 Закону України "Про природні монополії" господарська діяльність суб'єктів господарювання з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - Порядок формування тарифів на теплову енергію). Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

За змістом пунктів 49, 50 Порядку формування тарифів на теплову енергію ліцензіат подає уповноваженому органові, зокрема, розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами.

У пунктах 12, 18 даного Порядку зазначено, що: формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді; прямі матеріальні витрати це - витрати на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, інших видів технологічного палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії згідно з пунктом 13 цього Порядку, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси.

Постановою НКРЕ від 13.07.2010 № 813 затверджено граничний рівень ціни на природний газ для суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води) на рівні 1309,20 грн. за 1000 м3 з урахуванням податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом.

Статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено загальні засади формування тарифів на теплову енергію.

У частинах першій та другій статті 20 Закону України "Про теплопостачання" зазначено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії; тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Частинами п'ятою та шостою цієї статті передбачено, що: тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; в разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до положень статей 13, 20 Закону України "Про теплопостачання" та статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що за висновками адміністративної колегії відділення АМК у поданих КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" розрахунках наявне збільшення планових витрат внаслідок зменшення обсягу корисного відпуску теплової енергії порівняно зі значеннями останнього показника, наведеним у виконаному державним підприємством "Запорізький регіональний центр по енергозабезпеченню" проекті "Розрахунок граничних обсягів споживання поливно-енергетичних ресурсів Запорізькою центральною районною лікарнею".

Такі дії визнано порушенням положень пунктів 12, 18 Порядку формування тарифів на теплову енергію. Проте з вивченого господарськими судами тексту рішення № 47-рш вбачається, що в ньому відсутні відомості щодо змісту та строків застосування плану, а так само й відомості, що його складено відповідно до державної або галузевої норми витрат ресурсів, міжгалузевої, галузевої або регіональної методики, дотримання яких забезпечують приписи пунктів 12, 18 Порядку формування тарифів на теплову енергію.

У досліджених матеріалах справи (а.с. 43) наявний лист публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Запоріжгаз" від 05.07.2012 № 13/4366, у якому йдеться про те, що відсутність у позивача зі справи відповідної ліцензії виключає можливість реалізації йому природного газу за тарифами для населення. Однак у рішенні № 47-рш обсяг ліцензії КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" не перевірено.

Порядок формування тарифів на теплову енергію зобов'язує ліцензіата, тобто особу, яка отримала відповідну ліцензію, подати на затвердження розрахунки тарифів на плановий період, підтверджені відповідними документами. Це стосується й ціни на природний газ, що використовується для надання послуг з теплопостачання, та наявності ліцензії для надання відповідних послуг.

Водночас відповідно до вимог наведених положень статей 13, 20 Закону України "Про теплопостачання" затвердження тарифів на послуги з теплопостачання, що стосуються предмета спору зі справи, є виключною компетенцією місцевої ради.

Отже, саме Запорізька районна рада Запорізької області в процесі формування та затвердження тарифів на теплопостачання для КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" була зобов'язана: врахувати обставини щодо ліцензування діяльності даного суб'єкта господарювання, що, зокрема, є комунальним; відповідно до вимог чинного законодавства перевірити обґрунтованість поданих розрахунків у тому числі в частині собівартості теплової енергії та вирішити питання про надання послуг з теплопостачання в регульованому розмірі мешканцям згаданого багатоквартирного будинку.

З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що в рішенні № 47-рш неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, щодо порушення КЗ "Запорізька центральна районна лікарня" законодавства про захист економічної конкуренції, та визнав недійсним рішення № 47-рш у відповідній частині.

Суд апеляційної інстанції наведене залишив поза увагою.

Разом з тим, Вищий господарський суд України не бере до уваги висновки, що стосуються змісту згаданого договору від 15.10.2011 № 1, укладеного Комунальним підприємством та КЗ "Запорізька центральна районна лікарня", оскільки цей правочин за строком його дії не стосується зазначеного в рішенні № 47-рш порушення конкурентного законодавства.

Таким чином, оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

Керуючись статтями 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу комунального закладу "Запорізька центральна районна лікарня" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 зі справи № 5009/3775/12 скасувати.

3. Рішення господарського суду Запорізької області від 10.12.2012 зі справи № 5009/3775/12 залишити в силі.

4. Стягнути з Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь комунального закладу "Запорізька центральна районна лікарня" судовий збір з касаційної скарги в сумі 802, 90 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов