Постанова

від 16.04.2013 по справі 11/53/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 11/53/10

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя,

на рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2012

зі справи № 11/53/10

за позовом телевізійного заводу "Електрон" - дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства "Концерн "Електрон" (далі - Товариство), м. Львів,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Підприємець)

про стягнення 154 068,39 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Зборівського А.Є.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Підприємства 125 599 грн. боргу з оплати товару, поставленого за договором від 28.08.2008 № 48/2008 (далі - Договір), 23 233,90 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 5 235,49 грн., а всього 154 068,39 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2012 (колегія суддів у складі: Стойка О.В. - головуючий суддя, судді Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), позов задоволено частково: з Підприємця стягнуто 121 599 грн. основного боргу, 23 233,90 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 5 235,49 грн.; у частині стягнення 4 000 грн. основного боргу провадження у справі припинено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 11, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України мотивовано наявністю укладеного сторонами Договору, на виконання умов якого позивач поставив відповідачеві товар, за який останній розрахувався лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість, на стягненні якої й наполягає Товариство.

У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням наведених ними норм матеріального та процесуального права, беручи до уваги наявність чинного Договору, який не був розірваний або визнаний недійсним, і обставини його виконання сторонами (зокрема, стосовно: неодноразової передачі товару на підставі належним чином заповнених видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних; часткової - на суму 116 444 грн. - оплати відповідачем одержаного за Договором товару; сплати 4 000 грн. основного боргу після порушення судом першої інстанції провадження у справі; часткового повернення Підприємцем Товариству товару), встановивши прострочення відповідачем оплати одержаного товару і наявність боргу за Договором, перевіривши правильність нарахування позивачем сум до стягнення, дійшли обґрунтованих висновків щодо неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, а тому й правомірно припинили провадження стосовно стягнення 4 000 грн. основного боргу та задовольнили позовні вимоги в іншій частині.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.03.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2012 зі справи № 11/53/10 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов