Постанова

від 16.04.2013 по справі 32/80

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа№ 32/80

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Роспотнюк В.О., представник за довіреністю № б/н від 27.03.2013;

від відповідача - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" на рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 32/80 (суддя Підченко Ю.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" про стягнення 88 411,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" про стягнення основного боргу в сумі 42 802 грн. 00 коп. та пені в сумі 23 357 грн. 20 коп. за договором підряду від 09.07.2010, а також основного боргу в сумі 19 350 грн. 00 коп. та пені в сумі 2 902 грн. 50 коп. за договором підряду від 27.09.2010.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 32/ 80 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ" основний борг в сумі 62 152 грн. 00 коп. та пеню в сумі 12 972 грн. 00 коп. за договорами підряду від 09.07.2010 та від 27.09.2010.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з того, що відповідач не виконав своє грошове зобов'язання щодо оплати виконаних підрядником (позивачем) робіт за договорами підряду від 09.07.2010 та від 27.09.2010.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 32/ 80 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга, мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належними чином.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 32/ 80 - без змін.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 та рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2011, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 32/80 скасувати та залишити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ" без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права в частині не повідомлення належним чином відповідача про розгляд даної справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.03.2013 у справі № 32/80 касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 у справі № 32/80 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Так, судом касаційної інстанції скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду через те, що останнім розглянуто справу за відсутності відповідача - ОСББ "Згода-96", який не був повідомлений належним чином про час і місце засідання суду, оскільки ухвали апеляційного суду направлялись ОСББ "Згода-96" за адресою: 02140, м. Київ, пр-т Григоренка, 36, кв. 265, тоді як потрібно було направляти за адресою, яка є його офіційним місцезнаходженням, а саме: 02140, м. Київ, пр-т Григоренка, буд. 36, офіс 145.

Разом з тим, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неповідомлення належним чином останнього про дату та час судового засідання, судом касаційної інстанції було відхилено, оскільки представник об'єднання за довіреністю Конурін І.Ю. приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" у справі №32/80 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 було сформовано для розгляду апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Пономаренка Є.Ю., суддів: Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 по справі №32/80 апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" прийнята до провадження та призначена до розгляду на 16.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2013 заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач не скористався правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвала суду була направлена за адресою, яка є його офіційним місцезнаходженням, а саме 02140, м. Київ, пр-т Григоренка, буд. 36, офіс 145.

Відповідачем дана ухвала отримана 29.03.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 243).

Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло.

Оскільки, апеляційна скарга подана саме відповідачем його позиція є викладеною та зрозумілою.

Крім цього, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження від 21.03.2013 отримана відповідачем 29.03.2013, отже у останнього було достатньо часу для надання додаткових пояснень по суті вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" розглянута по суті в даному судовому засіданні.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Згода - 96", як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ", як підрядником 09.07.2010 укладено договір підряду.

Згідно предмету даного договору підрядник зобов'язався власними силами виконати роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язався оплатити виконані роботи підрядником, протягом строку зазначеного у пунктах 2.2 та 2.3 Договору та прийняти виконані роботи (п.1.1 договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 1 від 12.07.2010 до нього).

Згідно пункту 2.1 договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1) ціна робіт складає 286 802 грн. 00 коп., яку замовник сплачує підряднику наступним чином: передплата в розмірі 24 400 грн. 00 коп. сплачується замовником на банківський рахунок підрядника, протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Решта, а саме 262 402 грн. 00 коп., сплачується протягом одинадцяти календарних місяців, що йдуть один за одним, з дня підписання цього договору на банківський рахунок підрядника, згідно з Додатком № 1 до Договору (пункт 2.3. Договору).

Визначені пунктами 2.1., 2.2 та 2.3 договору суми перераховуються замовником на банківський рахунок підрядника, згідно додатку 1 до Договору (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, що підписується обома сторонами. У разі відмови однієї сторони від підписання, за необґрунтованих підстав, про це вказується в Акті виконаних робіт і він підписується другою стороною та є дійсним. Дата підписання тільки однією стороною акта виконаних робіт є початком перебігу строку для виконання замовником обов'язку сплатити ціни робіт згідно розділу 2 цього Договору.

Виконання позивачем своїх обов'язків за даним договором підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): за вересень 2010 року на суму 119 753 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 23-26), за вересень 2010 року на суму 89 600 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 30-33), за січень 2011 року на суму 52 800 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 37-40), за липень 2011 року на суму 24 649 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 44-47) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3) до них на загальну суму 286 802 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 27-29, 34-36, 41-43, 48-50).

Відповідачем виконані підрядником роботи оплачено частково на суму 244 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2010 по 05.07.2011 (т.1, а.с. 15).

Решта заборгованості в сумі 42 802 грн. 00 коп. відповідачем оплачена так і не була.

З метою повернення вказаної заборгованості позивач звернувся до відповідача з вимогою про її сплату.

Дана вимога була отримана представником відповідача - Хівріч О.В., про що свідчить особистий підпис останнього на ній (т.1, а.с. 7), проте, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім цього, між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Згода - 96", як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Пласт Київ", як підрядником 27.09.2010 укладено договір підряду.

Згідно предмету даного договору підрядник зобов'язався власними силами виконати роботи за завданням замовника, а замовник зобов'язався оплатити виконані роботи підрядником, протягом строку зазначеного у пунктах 2.2 та 2.3 Договору та прийняти виконані роботи (п.1.1 договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 1 від 27.09.2010 до нього).

Згідно пункту 2.1 договору (з урахуванням Додаткової угоди № 1) ціна робіт складає 77 400 грн. 00 коп. та сплачується замовником на банківських рахунок підрядника, протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Ціна робіт в розмірі 77 400 грн. 00 коп. сплачується замовником н а банківський рахунок підрядника, протягом одинадцяти календарних місяців, що йдуть один за одним, з дня підписання сторонами цього договору (п.2.2 договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 1 від 27.09.2010 до нього).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом виконаних робіт, що підписується обома сторонами. Дата підписання тільки однією стороною акта виконаних робіт є початком перебігу строку для виконання Замовником обов'язку сплатити ціни робіт згідно розділу 2 цього Договору.

Виконання позивачем своїх обов'язків за даним договором підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін наступними актами приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в): за січень 2011 року на суму 32 250 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 67-70), за лютий 2011 року на суму 2 860 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 74-77), за червень 2011 року на суму 25 800 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 80-83), за липень 2011 року на суму 16 490 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 87-89) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форми №КБ-3) до них на загальну суму 80 260 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 71-73, 78-79, 84-86, 91-93).

Відповідачем виконані підрядником роботи за договором від 27.09.2010 оплачено частково на суму 60 910 грн. 00 коп., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2010 по 05.07.2011 (т.1, а.с. 15).

Решта заборгованості в сумі 19 350 грн. 00 коп. відповідачем оплачена так і не була.

З метою повернення вказаної заборгованості позивач звернувся до відповідача з вимогою про її сплату.

Дана вимога була отримана представником відповідача - Хівріч О.В., про що свідчить особистий підпис останнього на ній (т.1, а.с. 51), проте залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідачем заборгованість за виконані позивачем підрядні роботи за договором від 09.07.2010 в сумі 42 802 грн. 00 коп. та договором від 27.09.2010 в сумі 19 350 грн. 00 коп. сплачена так і не була позивач звернувся до суду з позовом про її стягнення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявою від 08.11.2011 (т.1, а.с. 100) визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 62 152 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Виходячи з обставин справи та враховуючи визнання позову відповідачем, суд першої інстанції, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стянення з відповідача суми основного боргу в розмірі 62 152 грн. 00 коп.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 23 357 грн. 20 коп. за договором підряду від 09.07.2010 та пеню в сумі 2 902 грн. 50 коп. за договором підряду від 27.09.2010.

Пунктами 5.7.2 договорів підряду сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5 % від ціни робіт за кожен день прострочення.

Позивачем здійснено розрахунок пені на суму 23 357 грн. 20 коп. за договором підряду від 09.07.2010 та пені в суму 2 902 грн. 50 коп. за договором підряду від 27.09.2010 виходячи з розміру в 0,5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за змістом положень договору, сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені.

Законодавством обмежений максимально граничний розмір пені, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку та судом при ухваленні рішення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім цього, в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 27.02.2012 № 01-06/2224/2012 "Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" викладена аналогічна позиція з приводу даного питання.

Так, зазначено, що у спорах, які виникають внаслідок порушення грошових зобов'язань договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем було здійснено перерахунок пені відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Так, відповідно до даного розрахунку пеня за договором підряду від 09.07.2010р. складає 12 073 грн. 00 коп., за договором підряду від 27.09.2010р. - 899 грн. 00 коп., всього 12 972 грн. 00 коп.

При цьому, заява про зменшення розміру позовних вимог позивачем не подавалась.

Судом першої інстанції визнано вимогу про стягнення пені в загальній сумі 12 972 грн. 00 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договорами підряду від 09.07.2010р. та від 27.09.2010р. року колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12 972 грн. 00 коп., розрахунок якої перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто господарським судом за відсутності відповідача, якого не було повідомлено належними чином, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні 08.11.2011 в якому було прийнято оскаржуване рішення, представник відповідача за довіреністю від 17.01.2011 (т.1, а.с. 103) Конурін І.Ю. був присутній.

Крім цього, даним представником в судовому засіданні подано заяву, якою визнано позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за договорами підряду в розмірі 62 152 грн. 00 коп.

Отже, посилання апелянта на те, що про рішення суду від 08.11.2011 останній дізнався лише на стадії його виконання є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Разом з тим, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині неповідомлення належним чином останнього про дату та час судового засідання, було також відхилено судом касаційної інстанції в постанові від 06.03.2013 по даній справі (про що вже зазначалось вище), оскільки представник об'єднання за довіреністю Конурін І.Ю. приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Стосовно доводів про надсилання позивачем претензії відповідачу на іншу адресу, а не на фактичну поштову, слід зазначити, що обидві претензії №1 та №2 від 05.08.2011 (т.1, а.с.7,51) отримані представником відповідача - Хівріч О.В., про що свідчить особистий підпис останнього на даних претензіях.

Крім цього, дані доводи не впливають на обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем підрядні роботи, заборгованість за якими до того ж була визнана апелянтом.

За таких обставин, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для його скасування.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Згода-96" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 32/80 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 32/80 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Руденко М.А.