Рішення

від 16.04.2013 по справі 914/622/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.13 Справа№ 914/622/13-г

За позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Гігаджоуль», м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 45 538,36 грн., з яких 45 132,00 грн. - основна заборгованість; 180,70 грн. - збитки від інфляції; 225,66 грн. - 3% річних

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (Свідоцтво НОМЕР_1 від 18.11.2009р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 16.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача: Приватного підприємства «Гігаджоуль», м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 45 538,36 грн., з яких 45 132,00 грн. - основна заборгованість; 180,70 грн. - збитки від інфляції; 225,66 грн. - 3% річних.

Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог , пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Крім того, однорідними, як зазначено в п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Ухвалою суду від 17.02.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.03.2013р.

Ухвалою суду від 05.03.2013р. розгляд справи відкладено на 02.04.2013р.

У судовому засіданні 02.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2013р. подав відзив б/н від 29.03.2013р. (вх. №9743/13 від 02.04.2013р.), в якому проти задоволення позову заперечив з тих підстав, що позивачем порушено умови договору стосовно невиконання його обов"язку по наданню рахунків на оплату наданих послуг відповідачу.

У судовому засіданні 02.04.2013р. судом оголошено перерву до 16.04.2013р.

15.04.2013р. в канцелярію суду позивачем подано заяву б/н від 11.04.2013р. (вх. №12268/13) про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зменшує позовні вимоги в частині стягнення 180,70грн. збитків від інфляції, 225,66грн. 3%річних та просив стягнути з відповідача лише 45132,00грн. основного боргу.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено в позовній заяві (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Виходячи із положень ст. 22 ГПК України та п.п. 3.6, 3.10, 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заяву позивача б/н від 11.04.2013р. (вх. №12268/13 від 15.04.2013р.) за її змістом, а також за змістом раніше поданої позовної заяви та конкретних матеріалів справи, суд розцінює як фактичну відмову позивача від частини позовних вимог , зазначених у позовній заяві. А саме, відмову позивача від вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних у повному обсязі - як відповідальності за невиконання грошового зобов"язання (сплати основного боргу). Наслідки часткової відмови від заявлених позовних вимог педставнику позивача судом роз"яснено. Відтак, в частині позовних вимог стосовно стягнення 180,70грн. збитків від інфляції та 225,66грн. 3% річних провадження у справі слід припинити, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи зміст заяви позивача б/н від 11.04.2013р. (вх. №12268/13 від 15.04.2013р.), до розгляду судом підлягає лише вимога про стягнення судом основного боргу , розмір якого є тотожним сумі основного боргу, зазначеної у позовній заяві.

У судовому засіданні 16.04.2013р. представник позивача підтримав вказану заяву, просив її задоволити.

Відповідач явку представника у судове засідання 16.04.2013р. не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

12.06.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 12/06/12 про надання правової допомоги, відповідно до п. 1 якого, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов"язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно із п. 4.2 вказаного договору, оплата за даним договором здійснюється після підписання акту виконаних робіт не пізніше трьох днів з моменту отримання відповідачем рахунку.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги, що підтверджується Актом №1 від 02.10.2012р., Актом №2 від 31.10.2012р., Актом № 3 від від 23.11.2012р. наданих послуг, долученим до матеріалів справи.

Як зазначає позивач у заяві б/н від 11.04.2013р. (вх. №12268/13 від 15.04.2013р.), він не може надати доказів надсилання відповідачу рахунків на оплату наданих послуг, оскільки останні передавались відповідачу наручно.

Розглянувши умови договору, судом встановлено, що порядок надання рахунків відповідачу (замовнику) на оплату наданих послуг договором не передбачено та не регламентовано.

За надані послуги відповідач не розрахувався з позивачем.

Позивач звернувся з претензією від 01.02.2013р. до відповідача (докази надсилання долучені до матеріалів справи) з вимогою про оплату наданих послуг, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент звернення до суду становить 45132,00грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема, вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

За договором про надання послуг, відповідно до вимог ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання Договору позивачем, а також щодо доказів погашення заборгованості відповідач не надав, відтак, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача проти задоволення позову у звязку із відсутністю доказів надання рахунків на оплату послуг, то вказані судом не приймаються до уваги, так як не спростовують факту надання послуг позивачем і не звільняють відповідача від його обов"язку стосовно оплати наданх послуг. Крім того, при вирішенні даного спору суд бере до уваги факт надіслання відповідачеві претензії з вимогою про оплату вказаних послуг.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви б/н від 11.04.2013р. (вх. №12268/13 від 15.04.2013р.) про зменшення позовних вимог.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 625, 627, 901 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гігаджоуль» (7900, м. Львів, пр. Свободи, 1/3, оф. 10, ідентифікаційний код 36248805) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 45132,00грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.04.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.