Постанова

від 02.04.2013 по справі 2а-0770/1427/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 106024//11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

з участю секретаря судового засідання Румянцевої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом малого підприємства ,,Говерла" до державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

05 травня 2011 року мале підприємство (МП) ,,Говерла" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Рахівському районі Закарпатської області № 0000223551/0 від 07.02.2011 року та № 000172351 від 19.04.2011 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Рахівському районі подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на доводи податкового органу про те, що договір оренди автотранспортного засобу був укладений між позивачем (орендарем) та фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавцем) на порушення вимог ст. 799 ЦК України, а саме: не був нотаріально посвідчений. Тому відповідно до вимог ч. 1 ст.220 ЦК України такий договір є нікчемним.

Таким чином, на думку податкового органу, у позивача не було правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту по господарських операціях, пов'язаних з орендою автомобіля.

З огляду на викладене ДПІ у Рахівському районі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представники позивача заперечили вимоги апеляційної скарги та просять залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарга, колегія суддів вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи суд вбачає, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки МП ,,Говерла" за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, ДПІ у Рахівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000223551/0 від 07.02.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 21 139 грн., з яких 16911 грн. основного платежу та 4228 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, 19.04.2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000323551/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 381 грн., з яких 8241 грн. основного платежу та 4140 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат кошти по господарських операціях, пов'язаних з орендою автомобіля згідно договору від 01.10.2009 року №02 та суми ПДВ по цих операціях до складу податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди автомобіля відповідає вимогам статтей 203, 204, 207 ЦК України, автомобіль використовувався в процесі діяльності підприємства, а тому договір є дійсним і має реальні наслідки дії договору.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду суперечать нормам матеріального права та є помилковими.

Так, з матеріалів справи суд вбачає, що 01.10.2009 року № 02 між МП ,,Говерла" (орендар), від імені якого діяв його директор ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) укладено договір оренди легкового автомобіля ,,Хюндай Санта Фе", 2008 року випуску, який належить фізичній особі ОСОБА_1. Орендар зобов'язався утримувати автомобіль за свій рахунок до закінчення терміну оренди. Термін дії договору з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року, орендна плата 500 грн. на місяць.

На підставі договору оренди МП ,,Говерла" відносило до складу валових витрат витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією цього транспортного засобу, та суми ПДВ по цих господарських операціях до складу податкового кредиту.

Визначені податковим органом суми валових витрат та ПДВ позивачем не спростовуються.

Згідно приписів Цивільного кодексу (ЦК) України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204).

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч.1 ст. 209).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2 ст.215).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін ( ч. 1, ч.4 ст.216).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ст.220).

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799).

Виходячи з системного аналізу наведених норм апеляційний суд погоджується з доводами податкового органу про те, що укладений 01.10.2009 року № 02 між МП ,,Говерла" та фізичною особою ОСОБА_1 договір оренди легкового автомобіля нотаріально не посвідчений, в судовому порядку не був визнаний дійсним, а тому є нікчемним в силу закону.

Оскільки, вказаний договір оренди автомобіля є нікчемним, а тому в силу ст. 216 ЦК України він не створює юридичних наслідків, зокрема не дає правових підстав позивачу для віднесення до складу валових витрат витрати на утримання цього автомобіля та формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні цих витрат.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач без наявності для того законних підстав відніс до складу валових витрат витрати за нікчемним договором оренди автомобіля, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 16911 грн.. Також позивач безпідставно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях, пов'язаних з орендою автомобіля, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 8241 грн..

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, однак допустився помилки в частині застосування норм матеріального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи колегія суддів визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області задовольнити, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 липня 2011 року у справі № 2а-0770/1427/11 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову малого підприємства ,,Говерла" до державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000223551/0 від 07.02.2011 року та № 000172351 від 19.04.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 08 квітня 2013 року.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

Р.Й.Коваль