Постанова

від 15.04.2013 по справі 2а/1770/4864/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4864/2012

15 квітня 2013 року 12год. 24хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник представник Прищепа О.С.

відповідача: представник представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Арт-Майстер" до Державної податкової інспекції у м.Рівному про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Арт-Майстер» (далі ПП «Арт-Майстер») звернулося з позовом до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному (далі ДПІ у м. Рівному) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Арт-Майстер» ДПІ у м. Рівному складено акт №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року про результати позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Арт-Майстер», код ЄДРПОУ 32300300 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

У акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток всього в сумі 118 542 грн. за І квартал 2012 р. та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 103 920 грн. за березень 2012 р.

В акті перевірки податковий орган стверджує, що правочини вчинені між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс» є нікчемними та не спричиняють настання реальних наслідків. Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі того, що для перевірки не було надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів походження товарів.

На підставі акта перевірки №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року ДПІ у м. Рівному 14.12.2012 р. було прийнято податкові повідомлення-рішення №0005832342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129 900 грн. ( у т.ч. основний платіж 103 920 грн. та штрафні санкції в сумі 25 980 грн.), №0005822342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 148 177,50 грн. (у т.ч. основний платіж 118 542 грн. та штрафні санкції в сумі 29 635,50 грн.), №0005842342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3598 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладених в акті перевірки №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року, а податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. №0005832342, №0005822342, №0005842342 вважає протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач - ДПІ у м. Рівному адміністративний позов не визнав у зв'язку з чим 04.03.2013 р. подав письмові заперечення. Вважає позов необґрунтованим та безпідставним з наступних підстав.

В ході перевірки повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2012 р. встановлено їх завищення на загальну суму 564 488 грн. за І квартал 2012 р.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Арт-Майстер» здійснювало взаєморозрахунки з ТОВ «Артпласт Трейд», код 37266432, яке зареєстроване в ДПІ у Вишгородському районі, постачало пакувальний матеріал, фотоформу на загальну суму 628 585,50 грн. в т.ч. ПДВ 104 764,25 грн. До перевірки надано накладні, податкові накладні, що виписані ТОВ «Артпласт Трейд».

ТОВ «Артпласт Трейд» має стан платника податків 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Згідно бази даних ДПС ТОВ «Артпласт Трейд» анульоване свідоцтво платника ПДВ 12.11.2012 р.

До перевірки не надано товарно-транспортних накладних, шляхових листів.

Також в ході перевірки встановлено, що ПП «Арт-Майстер» здійснювало взаєморозрахунки з ТОВ «Аякс», код 20927839, яке зареєстроване в Суворовському районі м. Одеси, постачало перець чорний та цибулю порей на загальну суму 48 800 грн. в т.ч. ПДВ 8133,33 грн. Взаєморозрахунки здійснювались у період з грудня 2011 р. по лютий 2012 р.

Згідно бази даних ДПС ТОВ «Аякс» анульоване свідоцтво платника ПДВ 16.05.2012 р. До перевірки не надано сертифікатів походження вищевказаних товарів.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. встановлено його завищення на суму 107 518 грн. у т.ч. за грудень 2011 р. на суму 2933 грн., за січень 2012 р. на суму 76453 грн., за лютий 2012 р. на суму 14614 грн., за березень 2012 р. на суму 13518 грн.

За наведених обставин податковий орган вважає, що висновки, викладені в акті перевірки №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року та податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. №0005832342, №0005822342, №0005842342 є обґрунтованими та правомірними. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснив суду, що не погоджується з висновками податкового органу щодо нікчемності правочинів, вчинених між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс», оскільки взаємовідносини між позивачем і ТОВ «Аякс» відбувалися в межах договору купівлі-продажу №ОС-0112 від 01.12.2011 р. Згідно умов вказаного договору поставка товару здійснюється на склад покупця. Ціна продукції визначається по кожній поставці окремо, обговорюється та вказується у накладних або специфікаціях.

Факт поставки товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №242 від 13.12.2011 р. на суму 17600 грн. в т.ч. ПДВ 2933,33 грн., №504 від 26.12.2011 р. на суму 25 600 грн. в т.ч. ПДВ 4266,67 грн. та №512 від 31.01.2012 р. на суму 5600 грн. у т.ч. ПДВ 933,33 грн. Крім того, на кожну з поставок ТОВ «Аякс» було виписано для ПП «Арт-Майстер» податкові накладні №504 від 26.12.2011 р. та №512 від 31.01.2012 р. Оплата проведена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Аякс» згідно платіжних доручень №250 від 26.12.2011 р. на суму 25 600 грн., №377 від 01.02.2012 р. на суму 5600 грн., №363 від 13.12.2011 р. на суму 17 600 грн.

Взаємовідносини між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд» відбувалися на підставі договору №АТ-8-12 від 11.01.2012 р.

Факт поставки ТМЦ підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №АТ-00222 від 30.01.2012 р. на суму 26 666,89 грн., №АТ-00223 від 30.01.2012 р. на суму 29685,49 грн., №АТ-00197 від 26.01.2012 р. на суму 29852,15 грн., №АТ-00196 від 26.01.2012 р. на суму 53 031,06 грн., №АТ-00150 від 20.01.2012 р. на суму 40 201,56 грн., №АТ-00148 від 20.01.2012 р. на суму 32 087,21 грн., №АТ-00151 від 20.01.2012 р. на суму 37 052,28 грн., №АТ-00152 від 20.01.2012 р. на суму 36 019,98 грн., №АТ-00149 від 29.01.2012 р. на суму 34 219,02 грн., №АТ-00147 від 20.01.2012 р. на суму 60 277,34 грн., №АТ-00142 від 19.01.2012 р. на суму 29 406 грн., №АТ-00141 від 19.01.2012 р. на суму 29 016 грн., №АТ-00320 від 17.02.2012 р. на суму 87 684,26 грн., №АТ-00334 від 23.02.2012 р. на суму 42439,07 грн., №АТ-00339 від 24.02.2012 р. на суму 38 669,57 грн., №АТ-00386 від 02.03.2012 р. на суму 22 277,60 грн.

Крім того на кожну з операцій було виписано податкові накладні № 302 відЮ.01.2012 p. на суму 26666,89 грн. в т.ч. ПДВ 4444,48 грн., № 303 від 30.01.2012 р. на суму 29685,49 грн. в т.ч. ПДВ 4947,58 грн., № 269 від 26.01.2012 р. на суму 29852,15 грн. в л. ПДВ 4975,36 грн., № 268 від 26.01.2012 р. на суму 53031,06 грн. в т.ч. ПДВ 8838,51 грн., № 208 від 20.01.2012 p. на суму 5623,56 грн. в т.ч. ПДВ 937,26 грн., № 206 від 20.01.2012 p. на суму 17087,21 грн. в т.ч. ПДВ 2847,87 грн., № 209 від 20.01.2012 р. на суму 37052,28 грн. в т.ч. ПДВ 6175,38 грн., № 210 від 20.01.2012 р. на суму 36019,98 грн. в т.ч.. ПДВ 6003,33 грн., № 207 від 20.01.2012 p. на суму 34219,02 грн. в т.ч. ПДВ 5703,17 грн., № 205 від 20.01.2012 p. на суму 60277,34 грн. в т.ч. ПДВ 10046,22 грн., № 195 від 19.01.2012 p. на суму 34578 грн. в т. ч. ПДВ 5763 грн., № 190 від 19.01.2012 р. на суму 4406 грн. в т.ч. ПДВ 734,33 грн., № 189 від 19.01.2012 р. на суму 1016 грн., № 117 від 13.01.2012 р. на суму 20000 грн. в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., № 115 від 13.01.2012 р. на суму 8000 грн. в т.ч. ПДВ 1333,33 грн., №101 від 12.01.2012 p. на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500 грн., № 40 від 06.01.2012 р. на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500 грн., № 121 від 17.02.2012 р. на суму 87684,26 грн. в т.ч. ПДВ 14614,04 грн., № 146 від 24.02.2012 р. на суму 38669,57 грн. в т.ч. ПДВ 6444,93 грн., № 143 від 23.02.2012 p. на суму 42439,07 грн. в т.ч. ПДВ 7073,18 грн.

Оплата проведена частково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Артпласт Трейд , що підтверджується платіжними дорученнями № 272 від 06.01.2012 p. на суму 15000 грн., № 281 від 10.01.2012 p. на суму 10000 грн., № 291 від 12.01.2012 p. на суму 15000 грн., № 364 від 31.01.2012 р. на суму 10000 грн., № 382 від 02.02.2012 p., № 301 від 19.01.2012 p. на суму 40000 грн., № 342 від 25.01.2012 р. на суму 55000 грн., № 381 від 13.01.2012 p. на суму 28000 грн., № 392 від 25.01.2012 р. на суму 50000 грн.

В наступному придбані в ТОВ "Аякс" та ТОВ "Артпласт Трейд» товари передавалися на переробку ТОВ «Вест Фуд Інвест» на підставі договору про надання послуг від 28.06.2011 p.

Реалізація готової продукції відбувалася для цілого ряду суб'єктів господарювання: ТОВ "Еко", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Дастор-Ужгород", ТОВ "Котика Р , АТ «Нова лінія», ТОВ "Край 2", ТОВ "Адвентіс" Приватне підприємство приватна фірма «Тімбор», ТОВ "Ибрис".

З огляду на вищевикладене, представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. за №0005832342, №0005822342 та №0005842342.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, надав суду відповідні пояснення.

Зазначає, що за результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Арт-Майстер» ДПІ у м. Рівному складено акт №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Арт-Майстер», код ЄДРПОУ 32300300 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ «Артпласт Трейд» (код ЄДРПОУ 37266432) у січні - березні 2012 р. на загальну суму 99 384,63 грн., в т.ч.: у січні 2012 р. на суму 71 252,48 грн., у лютому 2012 р. на суму 14 614 грн., у березні 2012 р. на суму 13 518 грн.

В порушення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України позивачем завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ «Аякс» (код ЄДРПОУ) у грудні 2011 р. - січні 2012 р. на загальну суму 8133 грн., в т.ч. у грудні 2011 р. на суму 2933 грн., у січні 2012 р. на суму 5200 грн.

Окрім того, ТОВ «Артпласт Трейд» останню звітність по податку на прибуток подано за 2011 рік, по податку на додану вартість за квітень 2012 р., ТОВ «Аякс» останню звітність по податку на прибуток подано за 2011 рік, по податку на додану вартість за лютий 2012 р.

За наведених обставин, податковий орган вважає, що висновки, викладені в акті перевірки №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року та податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012 р. №0005832342, №0005822342, №0005842342 є обґрунтованими та правомірними.

Представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю за наступних підстав.

Як встановлено судом, ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова документальна виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

За результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Арт-Майстер» ДПІ у м. Рівному складено акт №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року про результати позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Арт-Майстер», код ЄДРПОУ 32300300 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

У акті перевірки податковий орган прийшов до висновку про порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток всього в сумі 118 542 грн. за І квартал 2012 р. та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 103 920 грн. за березень 2012 р.

Судом також встановлено, що в акті перевірки податковим органом встановлено, що правочини вчинені між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс» є нікчемними та не спричиняють настання реальних наслідків. Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі того, що для перевірки не було надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів походження товарів.

На підставі акта перевірки №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року ДПІ у м. Рівному 14.12.2012 р. було прийнято податкові повідомлення-рішення №0005832342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129 900 грн. ( у т.ч. основний платіж 103 920 грн. та штрафні санкції в сумі 25 980 грн.), №0005822342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 148 177,50 грн. (у т.ч. основний платіж 118 542 грн. та штрафні санкції в сумі 29 635,50 грн.), №0005842342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3598 грн.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між ПП «Арт-Майстер» і ТОВ «Аякс» відбувалися на підставі укладеного між ними договору купівлі-продажу №ОС-0112 від 01.12.2011 р. Згідно умов вказаного договору поставка товару здійснюється на склад покупця. Ціна продукції визначається по кожній поставці окремо, обговорюється та вказується у накладних або специфікаціях.

В межах господарських правовідносин ТОВ "Аякс" здійснювало поставку для ПП "Арт -Майстер" перцю чорного та цибулі порей на загальну суму 48800 грн. в т ч. ПДВ грн.

Факт поставки ТМЦ підтверджується дослідженими в судовому засіданні та підписаними сторонами видатковими накладними №242 від 13.12.2011 р. на суму 17600 грн. в т.ч. ПДВ 2933,33 грн., №504 від 26.12.2011 р. на суму 25 600 грн. в т.ч. ПДВ 4266,67 грн. та №512 від 31.01.2012 р. на суму 5600 грн. у т.ч. ПДВ 933,33 грн. Крім того, на кожну з поставок ТОВ «Аякс» було виписано для ПП «Арт-Майстер» податкові накладні №504 від 26.12.2011 р. та №512 від 31.01.2012 р. Оплата проведена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Аякс» згідно платіжних доручень №250 від 26.12.2011 р. на суму 25 600 грн., №377 від 01.02.2012 р. на суму 5600 грн., №363 від 13.12.2011 р. на суму 17 600 грн.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд» відбувалися на підставі договору №АТ-8-12 від 11.01.2012 р.

В межах господарських правовідносин ТОВ "Артпласт Трейд" здійснювало поставку для ПП "Арт-Майстер" пакувального матеріалу фотоформу на загальну суму 628585,5 грн. в т.ч. ПДВ 104764,25 грн.

Факт поставки ТМЦ підтверджується також дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними №АТ-00222 від 30.01.2012 р. на суму 26 666,89 грн., №АТ-00223 від 30.01.2012 р. на суму 29685,49 грн., №АТ-00197 від 26.01.2012 р. на суму 29852,15 грн., №АТ-00196 від 26.01.2012 р. на суму 53 031,06 грн., №АТ-00150 від 20.01.2012 р. на суму 40 201,56 грн., №АТ-00148 від 20.01.2012 р. на суму 32 087,21 грн., №АТ-00151 від 20.01.2012 р. на суму 37 052,28 грн., №АТ-00152 від 20.01.2012 р. на суму 36 019,98 грн., №АТ-00149 від 29.01.2012 р. на суму 34 219,02 грн., №АТ-00147 від 20.01.2012 р. на суму 60 277,34 грн., №АТ-00142 від 19.01.2012 р. на суму 29 406 грн., №АТ-00141 від 19.01.2012 р. на суму 29 016 грн., №АТ-00320 від 17.02.2012 р. на суму 87 684,26 грн., №АТ-00334 від 23.02.2012 р. на суму 42439,07 грн., №АТ-00339 від 24.02.2012 р. на суму 38 669,57 грн., №АТ-00386 від 02.03.2012 р. на суму 22 277,60 грн.

Крім того на кожну з операцій було виписано податкові накладні № 302 відЮ.01.2012 p. на суму 26666,89 грн. в т.ч. ПДВ 4444,48 грн., № 303 від 30.01.2012 р. на суму 29685,49 грн. в т.ч. ПДВ 4947,58 грн., № 269 від 26.01.2012 р. на суму 29852,15 грн. в л. ПДВ 4975,36 грн., № 268 від 26.01.2012 р. на суму 53031,06 грн. в т.ч. ПДВ 8838,51 грн., № 208 від 20.01.2012 p. на суму 5623,56 грн. в т.ч. ПДВ 937,26 грн., № 206 від 20.01.2012 p. на суму 17087,21 грн. в т.ч. ПДВ 2847,87 грн., № 209 від 20.01.2012 р. на суму 37052,28 грн. в т.ч. ПДВ 6175,38 грн., № 210 від 20.01.2012 р. на суму 36019,98 грн. в т.ч.. ПДВ 6003,33 грн., № 207 від 20.01.2012 p. на суму 34219,02 грн. в т.ч. ПДВ 5703,17 грн., № 205 від 20.01.2012 p. на суму 60277,34 грн. в т.ч. ПДВ 10046,22 грн., № 195 від 19.01.2012 p. на суму 34578 грн. в т. ч. ПДВ 5763 грн., № 190 від 19.01.2012 р. на суму 4406 грн. в т.ч. ПДВ 734,33 грн., № 189 від 19.01.2012 р. на суму 1016 грн., № 117 від 13.01.2012 р. на суму 20000 грн. в т.ч. ПДВ 3333,33 грн., № 115 від 13.01.2012 р. на суму 8000 грн. в т.ч. ПДВ 1333,33 грн., №101 від 12.01.2012 p. на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500 грн., № 40 від 06.01.2012 р. на суму 15000 грн. в т.ч. ПДВ 2500 грн., № 121 від 17.02.2012 р. на суму 87684,26 грн. в т.ч. ПДВ 14614,04 грн., № 146 від 24.02.2012 р. на суму 38669,57 грн. в т.ч. ПДВ 6444,93 грн., № 143 від 23.02.2012 p. на суму 42439,07 грн. в т.ч. ПДВ 7073,18 грн.

Оплата проведена частково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Артпласт Трейд , що підтверджується платіжними дорученнями № 272 від 06.01.2012 p. на суму 15000 грн., № 281 від 10.01.2012 p. на суму 10000 грн., № 291 від 12.01.2012 p. на суму 15000 грн., № 364 від 31.01.2012 р. на суму 10000 грн., № 382 від 02.02.2012 p., № 301 від 19.01.2012 p. на суму 40000 грн., № 342 від 25.01.2012 р. на суму 55000 грн., № 381 від 13.01.2012 p. на суму 28000 грн., № 392 від 25.01.2012 р. на суму 50000 грн.

В наступному придбані в ТОВ "Аякс" та ТОВ "Артпласт Трейд» товари передавалися на переробку ТОВ «Вест Фуд Інвест» на підставі договору про надання послуг від 28.06.2011 p.

Взаємовідносини між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Вест Фуд Інвест» підтверджуються наступними, дослідженими у судовому засіданні, доказами, зокрема нормативними складами продукції (Том І а.с.135-144), актами прийому-передачі давальницької сировини (Том І а.с.145-147), актами прийому-передачі готової продукції (Том І а.с.148-152), договорами суборенди приміщення від 01.01.2011 р. (Том І а.с.162-166), від 04.01.2012 р. (Том І а.с.168-172).

Судом також встановлено, що реалізація готової продукції відбувалася для цілого ряду суб'єктів господарювання: ТОВ "Еко", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Дастор-Ужгород", ТОВ "Котика Р , АТ «Нова лінія», ТОВ "Край 2", ТОВ "Адвентіс" Приватне підприємство приватна фірма «Тімбор», ТОВ "Ибрис", що підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними, виписаними ПП «Арт-Майстер» (Том І а.с.198-211), реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (Том І а.с.221-225,235-238,248-250, Том ІІ а.с.1-2,13-19,42-61,72-78,88-107,117-121,131-134,157-162).

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З викладеного слідує, що неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності останнього відсутні підстави для врахування відповідних сум при визначенні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимоги п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тобто правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах ПП «Арт-Майстер» з ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс».

При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами. При цьому відповідачем на вимогу суду не надано доказів, які підтверджували б його доводи відносно того, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані позивачем - ПП «Арт-Майстер» документи первинного обліку, що описані вище, відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також підписи та відбитки печаток кожної з юридичних осіб.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що контрагенти позивача - ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс» у 2012 році не подавали звітність по податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з цим не могли здійснювати господарські операції з ПП «Арт-Майстер», оскільки взаємовідносини з вищевказаними контрагентами підтверджуються дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідальність за достовірність та повноту даних податкової звітності, своєчасність підтвердження відомостей про юридичну особу державному реєстратору покладається законом безпосередньо на таку юридичну особу та не може слугувати підставою для визначення податкових зобов'язань контрагентам такої особи.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочинів з ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс» без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс», визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс», як нікчемних.

Суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.203, 215, 216, 218 ЦК України.

Відповідно до Конституції України система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92), прийняття законів належить до повноважень парламенту - Верховної Ради України як єдиного законодавчого органу в Україні (стаття 75 пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 у справі про податкову заставу передбачено, зокрема, що встановлення системи оподаткування, податків і зборів, їх розмірів та порядку сплати є виключною прерогативою закону.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному від 14.12.2012 р. №0005832342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129 900 грн. ( у т.ч. основний платіж 103 920 грн. та штрафні санкції в сумі 25 980 грн.), №0005822342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 148 177,50 грн. (у т.ч. основний платіж 118 542 грн. та штрафні санкції в сумі 29 635,50 грн.), №0005842342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3598 грн.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012р. №0005832342, №0005822342 та №0005842342 визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Арт-Майстер" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.