Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2а/1770/4864/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"11" червня 2013 р. Справа № 2а/1770/4864/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Кузьменко Л.В.

Хаюка С.М.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача - Прищепи О.С.,

представника відповідача - Довгалюк І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" квітня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Арт-Майстер" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2012 року Приватне підприємство «Арт-Майстер» (далі ПП «Арт-Майстер») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у м. Рівному 14.12.2012 р. №0005832342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129900 грн., №0005822342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 148177,50 грн., №0005842342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3598 грн. Позов мотивований тим, що правочини, укладені з ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс» не мають ознак нікчемності, поставки товару здійснені та розархунки проведені, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Податковий кредит та валові витрати сформовані згідно норм ПК України.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення від 14.12.2012р. №0005832342, №0005822342 та №0005842342 визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що контрагент позивача ТОВ «Артпласт Трейд» має стан платника податків 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Згідно бази даних ДПС ТОВ «Артпласт Трейд» анульоване свідоцтво платника ПДВ 12.11.2012 р. У іншого контрагента - ТОВ «Аякс» анульоване свідоцтво платника ПДВ 16.05.2012 р. До перевірки не надано сертифікатів походження товарів, товарно-транспортних накладних, шляхових листів. Правочини вчинені між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс» є нікчемними та не спричиняють настання реальних наслідків.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що посадовими особами ДПІ у м. Рівному була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП "Арт-Майстер"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт №655/22-200/32300300 від 04.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на прибуток всього в сумі 118 542 грн. за І квартал 2012 р. та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму 103 920 грн. за березень 2012 р.

До такого висновку контролюючий орган прийшов оскільки, на його думку, правочини вчинені між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд», ТОВ «Аякс» є нікчемними та не спричиняють настання реальних наслідків. Вказані висновки відповідачем зроблено на підставі того, що для перевірки не було надано товарно-транспортних накладних та сертифікатів походження товарів.

14.12.2012 р. ДПІ у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення №0005832342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129 900 грн. ( у т.ч. основний платіж 103 920 грн. та штрафні санкції в сумі 25 980 грн.), №0005822342 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 148 177,50 грн. (у т.ч. основний платіж 118 542 грн. та штрафні санкції в сумі 29 635,50 грн.), №0005842342 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 3598 грн.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд встановив, що між ПП «Арт-Майстер» і ТОВ «Аякс» укладено договір купівлі-продажу №ОС-0112 від 01.12.2011 р. Згідно умов вказаного договору поставка товару - цибулі порей та перцю чорного здійснюється на склад покупця.

На підставі вказаного договору ТОВ "Аякс" здійснювало поставку перцю чорного та цибулі порей на загальну суму 48800 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними. Оплата проведена в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Аякс» згідно платіжних доручень №250 від 26.12.2011 р. на суму 25 600 грн., №377 від 01.02.2012 р. на суму 5600 грн., №363 від 13.12.2011 р. на суму 17 600 грн.

ТОВ «Аякс» було виписано для ПП «Арт-Майстер» податкові накладні №504 від 26.12.2011 р. та №512 від 31.01.2012 р.

Судом встановив, що між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Артпласт Трейд» укладений договір №АТ-8-12 від 11.01.2012 р. на поставку пакувального матеріалу фотоформу. На підставі договору ТОВ "Артпласт Трейд" здійснювало поставку для ПП "Арт-Майстер" пакувального матеріалу фотоформу на загальну суму 628585,5 грн. в т.ч. ПДВ 104764,25 грн.

Факт поставки підтверджується також видатковими накладними. Оплата проведена частково шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Артпласт Трейд , що підтверджується платіжними дорученнями.

ТОВ "Артпласт Трейд" було виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 104764,25 грн.

В наступному придбанні в ТОВ "Аякс" та ТОВ "Артпласт Трейд» товари передавалися на переробку ТОВ «Вест Фуд Інвест» на підставі договору про надання послуг від 28.06.2011 p.

Взаємовідносини між ПП «Арт-Майстер» та ТОВ «Вест Фуд Інвест» підтверджуються нормативними складами продукції, актами прийому-передачі давальницької сировини, актами прийому-передачі готової продукції, договорами суборенди приміщення від 01.01.2011 р.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем вимог п.138.2 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, тобто правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинах ПП «Арт-Майстер» з ТОВ «Артпласт Трейд» та ТОВ «Аякс».

Суд вважає, що твердження апелянта, щодо нікчемності угод є безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Угоди, укладені між ПП "Арт-Майстер" та контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці цибулі, перцю та пакувального матеріалу.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Готова продукція в подальшому була реалізована для цілого ряду суб'єктів господарювання: ТОВ "Еко", ТОВ "Епіцентр К", ТОВ "Дастор-Ужгород", ТОВ "Котика Р , АТ «Нова лінія», ТОВ "Край 2", ТОВ "Адвентіс" Приватне підприємство приватна фірма «Тімбор», ТОВ "Ибрис", що підтверджується дослідженими в судовому засіданні видатковими накладними, виписаними ПП «Арт-Майстер», реєстрами виданих та отриманих податкових накладних.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки, відповідно до п. 4.1 Договору № Б-01/11 від 01.01.2011 р. поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Тобто поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом контрагента чи орендованим транспортом. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки договір поставки передбачає доставку товару до замовника, спеціально договір перевезення не укладався.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Стосовно анулювання свідоцтва платника ПДВ у контрагентів, колегія суддів зазначає, що у ТОВ "Артпласт Трейд" свідоцтво анульоване 12.11.2012 р., а у ТОВ «Аякс» 16.05.2012 р.. Податкові накладні ж виписані у грудні 2011 р. - лютому 2012 р., тобто, коли свідоцтва ще не були анульованими.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному від 14.12.2012 р. №0005832342, №0005822342, №0005842342.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене по справі судове рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція податкового органу є помилковою. Відповідно, судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.В. Кузьменко С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Арт-Майстер" вул.Соборна,370, м.Рівне, 33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8, м.Рівне, 33023