Постанова

від 05.04.2013 по справі 826/2251/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2013 року 15 год. 24 хв. № 826/2251/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Наугольної О.В. (довіреність від 16.01.2013р. № 13), відповідача - Пащенка В.А. (довіреність від 23.01.2013р.№ 15/10-015), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КП Емір» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0008352230, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Емір» (далі - ТОВ «КП Емір», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0008352230.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він не погоджується з висновками Акта документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КП Емір» від 18.12.2012р. № 576/1-22-30-31202834, оскільки в ході проведення такої перевірки працівникам ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надавалися оригінали всіх податкових накладних, оформлених у відповідності до вимог Податкового кодексу України, що отримані від контрагентів ДП «Електролюкс ЛЛС» (ідентифікаційний код 34185974), ТОВ «Вірлпул Україна» (ідентифікаційний код 35851294) і ТОВ «БСХ Побутова Техніка» (ідентифікаційний код 33631074). За таких обставин, факт наявності порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України з боку позивача не знаходить свого підтвердження.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення проти позову від 03.04.2013р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «КП Емір» встановлено, що вказаним суб'єктом господарювання в порушення норм п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., всього у сумі 407 000, 00 грн. А саме: Товариством до складу податкового кредиту за квітень 2012 року були віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним контрагентів ДП «Електролюкс ЛЛС» (ідентифікаційний код 34185974), ТОВ «Вірлпул Україна» (ідентифікаційний код 35851294) і ТОВ «БСХ Побутова Техніка» (ідентифікаційний код 33631074), оригінали яких на момент перевірки відсутні (надані їх копії), або оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу України. Зокрема, на стор. 17 Акта перевірки зазначено, що в період перевірки позивачем були надані копії податкових накладних, але вони не були завірені належним чином.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Протягом періоду з 19.11.2012р. по 14.12.2012р. працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «КП Емір» (ідентифікаційний код 31202834) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р., за результатами якої складений Акт від 18.12.2012р. № 576/1-22-30-31202834 (далі - Акт перевірки).

Перелік первинних, розрахункових та інших документів, документів бухгалтерського обліку Товариства, що досліджувалися перевіряючими під час проведення вказаної документальної перевірки наведений на стор. 5 Акта перевірки (в тому числі досліджувалися податкові накладні). Будь-які посилання про дослідження перевіряючими саме копій податкових накладних, а не їх оригіналів, в такому переліку документів відсутні.

За перевіряємий період ТОВ «КП Емір» задекларувало податковий кредит по податку на додану вартість на загальну суму 136 655 437, 00 грн. При цьому в ході здійснення перевірки повноти визначення податкового кредиту за квітень місяць 2012 року встановлено його завищення на суму 407 000, 00 грн.

Так, згідно тесту Акта перевірки: «Підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які на момент перевірки відсутні (надано копії), або оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу по контрагенту перевіряє мого підприємства ДП «ЕЛЕКТРОЛЮКС ЛЛС» (код ЄДРПОУ 34185974), ТОВ «Вірлпул Україна» (код ЄДРПОУ 35851294), ТОВ «БСХ Побутова Техніка»(код ЄДРПОУ 33631047) а саме: податкова накладна № 183 від 29.03.12 на суму ПДВ - 30 442 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 118 від 15.03.12 на суму ПДВ - 58 431 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 185 від 29.03.12 на суму ПДВ - 4 153 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 59 від 19.04.12 на суму ПДВ - 48 752 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 184 від 29.03.12 на суму ПДВ - 19 585 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 66 від 17.02.12 на суму ПДВ - 21 382 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 91 від 24.02.12 на суму ПДВ - 85 729 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 192 від 29.03.12 на суму ПДВ - 107 617 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 404 від 15.02.12 на суму ПДВ - 30 012 грн. ТОВ «БСХ Побутова Техніка».

Зазначені податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних в квітень 2012 року».

На думку перевіряючих, ТОВ «КП Емір» в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України неправомірно завищено податковий кредит за звітний період квітень 2012 року на суму 407 000, 00 грн.

В п. 1 розд. 4 «Висновок» Акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «КП Емір» вимог п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що відповідно призвело до заниження Товариством податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 407 000, 00 грн.

26 грудня 2012 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки від 18.12.2012р. № 576/1-22-30-31202834 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0008352230, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «КП Емір» суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 508 750, 00 грн., в тому числі 407 000, 00 грн. - основний платіж, 101 750, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При цьому згідно наявних матеріалів справи, усних та письмових пояснень сторін, судом з'ясовано, що факти правомірності та реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ДП «Електролюкс ЛЛС», ТОВ «Вірлпул Україна» та ТОВ «БСХ Побутова Техніка»), якими були виписані спірні податкові накладні за квітень 2012 року, в тому числі належне оформлення сторонами первинних і розрахункових документів, сплати відповідних сум податків за результатами таких відносин, податковим органом не заперечуються.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних..

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

В силу положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Позивачем в ході розгляду даної справи надані суду копії податкових накладних, виписаних контрагентами-продавцями (Дочірнім підприємством «Електролюкс ЛЛС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка») на загальну суму 2 436 611, 08 грн. (в т.ч. ПДВ - 406 102, 33 грн.), та пред'явлені суду оригінали для огляду в судовому засіданні таких податкових накладних, а саме: № 118 від 15.03.2012р. на суму 350 586, 79 грн. (в т.ч. ПДВ - 58431, 13 грн.), № 183 від 29.03.2012р. на суму 182 649, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 441, 61 грн.), № 184 від 29.03.2012р. на суму 117 507, 02 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 584, 50 грн.), № 185 від 29.03.2012р. на суму 24 917, 70 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 152, 95 грн.), № 59 від 19.04.2012р. на суму 292 509, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 48 751, 60 грн.) - по ДП «Електролюкс ЛЛС»; № 66 від 17.02.2013р. на суму 128 291, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 381, 86 грн.), № 91 від 24.02.2012р. на суму 514 374, 37 грн. (в т.ч. ПДВ - 85 729, 06 грн.), № 192 від 29.03.2012р. на суму 645 703, 98 грн. (в т.ч. ПДВ - 107 617, 33 грн.) - по ТОВ «Вірлпул Україна»; № 404 від 15.02.2012р. на суму 180 073, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 012, 29 грн.) - по ТОВ «БСХ Побутова Техніка».

За результатами дослідження зазначених вище податкових накладних суд прийшов до висновку, що вони містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Також відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Крім того, порядок оформлення результатів документальних перевірок визначений Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 984), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Порядком № 984 визначено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Зокрема, пунктом 4 розділу 1 Порядку № 984 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу 1 цього Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим текст Акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.12.2012р. № 576/1-22-30-31202834 містить ряд протиріч та неточностей в описі обставин вчиненого порушення, а тому з його змісту не вбачається, що відповідачем зафіксовано факт ненадання Товариством під час проведення документальної перевірки оригіналів перелічених вище податкових накладних.

Також положеннями п. 1 розд. 3 Порядку № 984 передбачається наявність певних інформативних додатків до акта документально перевірки, в тому числі: опис отриманих копій документів; пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тощо.

Однак, жодних інших документальних доказів (зокрема, у вигляді: листа-запита податкової інспекції з вимогою надати письмові пояснення з питання відсутності оригіналів відповідних податкових накладних, з доказами його вручення посадовим особам підприємства; супровідних листів підприємства з переліком документів, що надавалися на перевірку; опису отриманих копії документів підприємства, складеного відповідачем; акта, складеного перевіряючими за фактом ненадання оригіналів податкових накладних в довільній формі, тощо) на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків свого Акта перевірки, відповідач суду не надав.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Емір» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 26 грудня 2012 року № 0008352230.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова