Ухвала

від 10.06.2014 по справі 826/2251/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2251/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивачаБорисюк Л.П., Кобаля М.І., Петрика І.Й. Чайка О.С. Дишлюка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Емір» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0008352230, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Емір» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.12.2012 № 0008352230.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.12.2012 № 0008352230.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з'явився в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 19.11.2012 по 14.12.2012 співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Емір» (ідентифікаційний код 31202834) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.09.2012.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем положень п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження останнім податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 407 000,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 18.12.2012 № 576/1-22-30-31202834, згідно якого підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які на момент перевірки відсутні (надано копії), або оформлені з порушенням вимог Податкового кодексу по контрагенту перевіряємого підприємства ДП «ЕЛЕКТРОЛЮКС ЛЛС» (код ЄДРПОУ 34185974), ТОВ «Вірлпул Україна» (код ЄДРПОУ 35851294), ТОВ «БСХ Побутова Техніка» (код ЄДРПОУ 33631047) а саме: податкова накладна № 183 від 29.03.2012 на суму ПДВ - 30 442 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 118 від 15.03.2012 на суму ПДВ - 58 431 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 185 від 29.03.2012 на суму ПДВ - 4 153 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 59 від 19.04.2012 на суму ПДВ - 48 752 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 184 від 29.03.2012 на суму ПДВ - 19 585 грн. ДП «Електролюкс ЛЛС»; податкова накладна № 66 від 17.02.2012 на суму ПДВ - 21 382 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 91 від 24.02.2012 на суму ПДВ - 85 729 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 192 від 29.03.2012 на суму ПДВ - 107 617 грн. ТОВ «Вірлпул Україна»; податкова накладна № 404 від 15.02.2012 на суму ПДВ - 30 012 грн. ТОВ «БСХ Побутова Техніка».

Зазначені податкові накладні включені до реєстру отриманих податкових накладних в квітень 2012 року.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0008352230, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 508 750,00 грн., в тому числі 407 000,00 грн. основного платежу та 101 750,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01.01.2011.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Позивачем в ході розгляду даної справи надані суду копії податкових накладних, виписаних контрагентами-продавцями (Дочірнім підприємством «Електролюкс ЛЛС», Товариством з обмеженою відповідальністю «Вірлпул Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БСХ Побутова Техніка») на загальну суму 2 436 611, 08 грн. (в т.ч. ПДВ - 406 102, 33 грн.), та пред'явлені суду оригінали для огляду в судовому засіданні таких податкових накладних, а саме: № 118 від 15.03.2012 на суму 350 586, 79 грн. (в т.ч. ПДВ - 58431, 13 грн.), № 183 від 29.03.2012 на суму 182 649, 67 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 441, 61 грн.), № 184 від 29.03.2012 на суму 117 507, 02 грн. (в т.ч. ПДВ - 19 584, 50 грн.), № 185 від 29.03.2012 на суму 24 917, 70 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 152, 95 грн.), № 59 від 19.04.2012 на суму 292 509, 61 грн. (в т.ч. ПДВ - 48 751, 60 грн.) - по ДП «Електролюкс ЛЛС»; № 66 від 17.02.2013 на суму 128 291, 18 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 381, 86 грн.), № 91 від 24.02.2012 на суму 514 374, 37 грн. (в т.ч. ПДВ - 85 729, 06 грн.), № 192 від 29.03.2012 на суму 645 703, 98 грн. (в т.ч. ПДВ - 107 617, 33 грн.) - по ТОВ «Вірлпул Україна»; № 404 від 15.02.2012 на суму 180 073, 76 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 012, 29 грн.) - по ТОВ «БСХ Побутова Техніка».

Зазначені податкові накладні повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, та правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин, контрагентів позивача було зареєстровано як юридичних осіб та платниками податку на додану вартість, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок визначений Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 22.12.2010 № 984 (далі - Порядок № 984), який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Порядком № 984 визначено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Пунктом 4 розділу 1 Порядку № 984 передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 розділу 1 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 18.12.2012 № 576/1-22-30-31202834, він містить ряд протиріч та неточностей в описі обставин вчиненого порушення, а з його змісту не вбачається, що відповідачем зафіксовано факт ненадання Товариством під час проведення документальної перевірки оригіналів перелічених вище податкових накладних.

Крім цього, положеннями п. 1 розд. 3 Порядку № 984 передбачається наявність певних інформативних додатків до акта документально перевірки, в тому числі: опис отриманих копій документів; пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки; інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, тощо.

Однак, жодних інших документальних доказів (зокрема, у вигляді: листа-запита податкової інспекції з вимогою надати письмові пояснення з питання відсутності оригіналів відповідних податкових накладних, з доказами його вручення посадовим особам підприємства; супровідних листів підприємства з переліком документів, що надавалися на перевірку; опису отриманих копії документів підприємства, складеного відповідачем; акта, складеного перевіряючими за фактом ненадання оригіналів податкових накладних в довільній формі, тощо) на підтвердження правомірності та обґрунтованості висновків свого Акта перевірки, відповідач ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0008352230 підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк М.І. Кобаль І.Й. Петрик

Повний текст ухвали складено та підписано - 13.06.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Кобаль М.І.

Петрик І.Й.