Рішення

від 25.03.2013 по справі 905/525/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.13 р. Справа № 905/525/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донартстрой», м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир», с.Піски, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 66 169,03грн., 3% річних у сумі 661,69грн.

за участю:

від позивача: Савчук О.Р. (за довіреністю);

від відповідача: Костилєва Д.Є. (за довіреністю)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 26.02.2013р. по 25.03.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донартстрой», м.Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир», с.Піски, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 66 169,03грн., 3% річних у сумі 661,69грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки №11/28-1 від 28.11.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №11/28-1 від 28.11.2011р., специфікації №1 від 28.11.2011р., видаткової накладної №ТК-000000037 від 28.08.2012р., акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та завірено печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 18.01.2013р. складає 66 169,03грн., претензії №1 від 28.12.2012р., відповіді на претензію №0401/131 від 04.01.2013р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Топкомплект».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 10, 54 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 15, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

28.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано клопотання від 28.01.2013р. №64/010 в якому у зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні на підставі Договору про відступлення права вимоги №15 від 28 січня 2013 року, на підставі ст. 25 Госопдарського процесуального кодексу України просять замінити сторону у провадженні, а саме ТОВ «Топкомплект» на ТОВ «Донартстрой». Крім того надано належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про відступлення права вимоги №15 від 28.01.2013р., повідомлення про відступлення права вимоги від 28.01.2013р., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Донартстрой».

Ухвалою господарського суду донецької області від 12.02.2013р. замінено Позивача по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Донартстрой».

25.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву №70/02-15 в якій просить у разі визнання позову Відповідачем в частині сплати суми у розмірі 66 169,03грн., не нараховувати 3% річних та не зобов'язувати їх сплату.

25.02.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку, з доказами здійснення Відповідачем передплати за договором №11/28-1.

Представник Позивача у судове засідання 25.03.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 25.03.2013р. з'явився, проти позовних вимог заперечив.

До початку судового засідання надано до суду усне клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мир» (Покупець) було укладено договір поставки №11/28-1, відповідно п.1.1 якого за договором Постачальник зобов'язується оставити Покупцю, тобто передати у власність Покупця товар (далі - Товар) у кількості та за цінами відповідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

У пункті 2.2 договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити Товар Покупцю протягом 120 (сто двадцяти) календарних днів з моменту отримання передплати у розмірі 70% на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно п.2.3 договору поставка Товару визнається Сторонами, яка відбулась належним чином після приймання Покупцем товару та підписання Сторонами відповідної накладної на відповідний Товар. З даного моменту право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку взаєморозрахунків Сторін:

- платежі за даним Договором здійснюються в любій формі, яка не суперечить діючому законодавству України (готівкою, безготівковою формою, векселем) (п.4.1 Договору);

- оплата за даним Договором здійснюється Покупцем на умовах передплати у розмірі 70% протягом 2-х календарних днів з моменту виставлення Постачальником рахунку на оплату партії Товару. 30% протягом 3 календарних днів з моменту підписання відповідної накладної на відповідний Товар, проте не пізніше 5-ти банківських днів з дати поставки Товару (п.4.2 Договору);

- загальна сума договору складає 235 000,00грн. (двісті тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 39 166,67грн. (тридцять дев'ять тисяч сто шістдесят шість гривень 67 копійок) (п.4.3 Договору);

28 листопада 2011 року між Сторонами підписано Специфікацію, де визначили асортимент, кількість, ціну та загальну вартість яка склала 235 000,00грн.

Відповідачем у відповідності пункту 4.2 договору було здійснено передплату у сумі 168 830,97грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» на виконання умов договору було здійснено поставку на суму 235 000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №ТК-000000037 від 28.08.2012р. Вказана накладна підписана та завірена печатками з боку обох Сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 66 169,03грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №1, з вимогою здійснити оплату за поставлений товар у сумі 66 169,03грн.

Відповідач у відповіді на претензію №0401/131 від 04.01.2012р. зазначив про виявлення дефектів, та просив їх усунути.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №11/28-1 від 28.11.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» на виконання умов договору було здійснено поставку на суму 235 000,00грн. Відповідачем в порушення умов договору не було здійснено оплату за поставлений товар у повному обсязі.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою зміни кредитора у зобов'язанні є відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується їх оплатити. При цьому, слід враховувати, що суб'єкти зобов'язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора. Це є можливим в разі подільності права вимоги кредитора, наприклад, в грошових зобов'язаннях.

Відповідно з п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок переведення ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. право вимоги за яким передається новому кредитору.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги №15 від 28.01.2013р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донартстрой» (Новий кредитор), Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності до Договору поставки №11/28-1 від 28 листопада 2011 року (надалі іменується Основний договір) укладеного між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мир» (надалі іменується Боржник).

Згідно п.1.2 договору за даним Договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошового боргу за поставлений, але частково не оплачений товар в розмірі 66 169,03грн. (шістдесят шість тисяч сто шістдесят дев'ять гривень) 03 коп.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» на адресу Відповідача було направлено лист, у якому повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» за договором про відступлення права вимоги №15 від 28 січня 2013р., відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Донартстрой» право вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 66 169,03грн., що виникли на підставі Договору поставки №11/28-1 від 28.11.2011р., укладеного між ТОВ «Мир» та ТОВ «Топкомплект».

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Топкомплект» надано Відповідачу докази переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що зумовлює відсутність права у боржника не виконувати свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договором новому кредитору, що передбачено умовами ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання договору про відступлення права вимоги №15 була здійснена заміна кредитора у зобов'язанні.

Щодо усних тверджень відповідача про те, що Постачальником не передані документи на поставлену продукцію суд зазначає наступне:

Згідно п.14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідних актів суду не надано. За твердженням Позивача по справі при отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції.

Крім того, згідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 66 169,03грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 66 169,03грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 661,69грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем - 661,69грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донартстрой», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир», с.Піски, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 66 169,03грн., 3% річних у сумі 661,69грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир» (вул.Миру, 120, с.Піски, Ясинуватський район, Донецька область, 86053, ЄДРПОУ 31365971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донартстрой» (83017. м.Донецьк, вул.Овнатаняна, буд. 4, ЄДРПОУ 38144753) заборгованість у розмірі 66 169,03грн., 3% річних у сумі 661,69грн., судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.03.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.13р.