Постанова

від 10.04.2013 по справі 2а-1381/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1381/12/2770

10.04.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача (ТОВ "Фьюел-Сервис"): Батаєв Микола Олександрович, довіреність б/н від 19.06.2012,

від позивача (ТОВ "Оптимум"): Сергєєв Олександр Вікторович, довіреність б/н від 19.06.2012,

від відповідача: Карпухін Олексій Леонтійович, довіреність №8-6-1/8 від 14.09.2011,

від третьої особи : не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Гавура О.В.) від 23.10.2012 у справі № 2а-1381/12/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" (вул. Сімонок, 37, к.12/2, м. Севастополь, 99002)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (вул.Сімонок, 37, кв.12/1, м.Севастополь, 99002)

до Головного Управління Держземагентства у м. Севастополі (вул. Демідова, 13, м. Севастополь, 99011)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Севастопольська міська Рада (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.10.2012 у задоволенні позову відмовлено (арк.с.84-87).

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем, при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, переданої в оренду позивачам відповідно до договору оренди земельної ділянки від 30.09.2010 для обслуговування автозаправної станції, обґрунтовано належними чином підстави застосування до позивачів коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання, а саме - 2,5, оскільки на спірній земельній ділянці розташована автозаправна станція та здійснюється торгівля пальним, що в свою чергу підтверджує використання цієї земельної ділянки для комерційної діяльності.

Не погодившись з рішенням суду, позивачі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с.92-94).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору; відповідачем при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки застосовано коефіцієнт функціонального використання, який не відповідає діючому законодавству, чим були порушені права позивачів; Таблиця 1.1 Додатку №1 до Порядку №18/15/21/11 визначає коефіцієнти, по яким категорії земель по функціональному використанню розділені на 10 видів, одним з яких є землі житлової забудови; критерієм поділу визначено склад земель категорії земель, однією з яких є землі індивідуального житлового будівництва та господарських споруд; в зазначеній Таблиці не передбачено такий вид діяльності, як обслуговування магазину та бару з віднесенням земель до категорії земель комерційного використання; земельна ділянка, яка передана позивачам на підставі Договору оренди земельної ділянки від 30.09.2010, віднесена власником земельної ділянки - Севастопольською міською радою, відповідно до частини п'ятої статті 20 ЗК України до категорії земель житлової та громадської забудови; орендована земельна ділянка використовується по її цільовому призначенню - для обслуговування магазину та бару.

Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012 та 26.11.2012 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до апеляційного розгляду (арк.с.96, 98).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Головного Управління Держкомзему у м. Севастополі на його правонаступника - Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі.

В судове засідання, призначене на 10.04.2012, третя особа явку уповноважених представників не забезпечила, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликалась в судове засідання, але в суд не з'явилась, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлена належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третьої особи.

В судовому засіданні представники позивачів апеляційну скаргу підтримали, просять її задовольнити по мотивам, викладеним в ній, просять рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" та товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" зареєстровані в Нахімовській районній державній адміністрації міста Севастополя (арк.с.24, 26).

За договором оренди земельної ділянки від 30.09.2010, зареєстрованим 07.12.2010 за № 041088600229, Севастопольською міською Радою позивачам передано в строкове оплатне користування земельну ділянку площею 0,1184 га, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Сімонок, 37, - для обслуговування магазину та бару, з віднесенням земель до категорії земель житлової та громадської забудови (арк.с.8-16).

Відповідно до пункту 2.2. зазначеного Договору згідно кадастрового плану на земельній ділянці від капітальними будівлями - 0,0408га, під проїздами та майданчиками - 0,0776га.

Пунктом 2.3 зазначеного договору оренди земельної ділянки передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 713778,00грн., що підтверджується витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки №458/1, що видана Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі 14.05.2010 (застосовано коефіцієнт функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5, економіко-планувальна зона - 114, вартість 1кв.м. земельної ділянки - 149,74грн. ) (арк.с.142).

Згідно пунктів 4.1, 4.2., 4.3 Договору, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 зі змінами від 13.08.2008, в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку складає 713778,00грн.*0,1=71377,80грн.

Зазначений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується відповідно до пункту 4.5 Договору, згідно з яким, нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в строк до 01.02.поточного року в залежності від грошової оцінки земельної ділянки, що щорічно індексується. Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється Орендатором відповідно з умовами цього договору та вимогами діючого законодавства. У випадку внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється відповідно до знову затвердженої Методики.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що земельна ділянка надається в оренду для використання на землях житлової та громадської забудови.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, цільове призначення земельної ділянки - обслуговування магазину та бару.

Згідно Додатку №3 до Договору оренди земельної ділянки №00229 від 07.12.2010 "Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)", станом на 06.04.2010 межі земельної ділянки, зазначеної на плані земельної ділянки площею 0,1184га за адресою по вул.Сімонок, 37, в тому числі, по угіддям:

капітальна трьох та більше поверхова - 0,0322га,

капітальна одноповерхова - 0,0086га.,

під проїздами та проходами - 0,0776га (арк.с.17).

Згідно Кадастрового плану земельної ділянки, земельна ділянка надана для обслуговування магазину та бару з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови (арк.с.19).

29.12.2010 між позивачами та Севастопольською міською радою укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, згідно з якою, зокрема, внесені зміни до пункту 4.1. Договору оренди, викладено його в наступній редакції:

"4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно з рішенням міської Ради від 19.10.2010 №11502 в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки" (арк.с.133-135).

16.02.2012 за №1087-3.1/5 Головним управлінням Держкомзему у місті Севастополі позивачам видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки встановлена в сумі 1383397,44грн. - з коефіцієнтом функціонального використання 2,5 (комерційне використання), економіко-планувальна зона: 124, середня вартість земельної ділянки за 1 кв.м - 214,88грн. (арк.с.21).

26.03.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" звернулось до відповідача з листом № 17 про перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, вул. Сімонок, 37, з використанням коефіцієнта 1,0 (землі житлової забудови) (арк.с.22).

22.05.2012 листом Головного управління Держкомзему у місті Севастополі №85-1/4919 товариству з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" відмовлено та зазначено, що нормативна грошова оцінка на земельну ділянку за адресою: місто Севастополь, вул. Сімонок, 37, розрахована згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, розробленою Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" та затвердженою рішенням Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 №2163, при повторному аналізі наданих позивачем документів, Головне управління не знайшло помилки в розрахунках нормативної грошової оцінки земельної ділянки для обслуговування магазину та бару по вул. Сімонок, 37, від 16.02.2012 №1087-3.1/5 (арк.с.23).

Позивачі звернулись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Головного управління Держкомзему у місті Севастополі про визнання протиправними дій в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,1184 га, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, переданого в оренду у відповідності з Договором оренди земельної ділянки від 30.09.2010 для обслуговування магазину та бару, з віднесенням земель до категорії земель житлової та громадської забудови та зобов'язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,1184 га, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 1,0 (категорія землі по функціональному використанню - землі житлової забудови; склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель) (арк.с.3-6).

Спір виник у зв'язку з тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшилась на 669619,44грн. (з713778,00грн. - в 2010 році до 1383397,44грн. - в 2012 році).

Позивачі помилково вважають, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки збільшилась у зв'язку з тим, що відповідач змінив коефіцієнт функціонального використання з 1,0 на 2,5.

Порівняння Витягів 2010 та 2012 років свідчить про те, що в обох Витягах коефіцієнт функціонального використання: 2,5 для земель комерційного використання, збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникло в результаті зміни економіко-планувальної зони з 114 до 124, від якої залежать наступні коефіцієнти згідно формули розрахунку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України, Законом України "Про оцінку земель", Законом України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Порядком грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів, затвердженим Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету України у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук №76/230/325/150 від 27.11.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції за №427/963 від 30.11.1998 (у редакції Наказу №46/131/63/34 від 15.04.1997) (далі - Порядок №76/230/325/150), Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 за №388/12262 (далі - Порядок №18/15/21/11), Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, яку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 (далі - Методика №213).

Відповідно до додатку 3 до Порядку №76/230/325/150 під землями комерційного використання розуміють землі автотехобслуговування, оптової торгівлі і складського господарства, роздрібної торгівлі і комерційних послуг, ринкової інфраструктури. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, по землях комерційного використання складає 2,5.

Судовою колегією встановлено, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки позивачів з 2010 року по 2012 рік не змінювався, вказаний у Витягах: 2,5, збільшення відбулось за рахунок зміни економіко-планувальної зони з 114 на 124.

Перевірка правильності встановлення цієї зони не була підставою позовних вимог, не розглядалась судом першої інстанції і не підлягає оцінці судом апеляційної інстанції.

Отже, дослідженню підлягає законність встановлення коефіцієнту функціонального використання: 2,5, так як згідно довідки позивачів об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці по адресі: м.Севастополь, вул.Сімонок, 37, складається з 4-х рівнів та має багатофункціональне значення:

- цокольний поверх складається з основних та підсобних приміщень, основні приміщення використовуються як виробничі потужності для виготовлення виробів з тіста;

- перший поверх також складається з основних та підсобних приміщень, основні приміщення першого поверху використовуються як продовольчий магазин зі 100% асортиментом продуктів харчування, а також під технологічні приміщення для технологів та товарознавців;

- основні приміщення другого поверху використовуються як бар та кухня бару;

- основні приміщення мансарди використовуються під адміністративні приміщення бухгалтерії, роздягальні персоналу;

- приміщення літ."Г" - основні приміщення використовуються під виробничі потужності з виготовлення полуфабрикатів в асортименті 25 найменувань (арк.с.108).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Земельного кодексу України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України вказано, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до вимог статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться серед іншого у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

При наданні позивачу в оренду земельної ділянки, відповідно до вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель", було здійснено та затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з метою визначення розміру орендної плати.

Законом України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку до введення в дію Податкового кодексу України), де в статті 1 Закону вказано, що грошова оцінка це капіталізований рентний доход із земельної ділянки, землі житлової та громадської забудови це земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з пунктом 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.

Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Формування розміру орендної плати земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, а також відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук, від 27.01.2006 №18/15/21/11.

Відповідно до Розділу ІІІ Методики №213 нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку №18/15/21/11 нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки населених пунктів визначається за спеціальною формулою:

В х Нп

Цн = ------------- х Кф х Км, (8)

Нк

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);

Нп - норма прибутку (6%);

Нк - норма капіталізації (3%);

Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки,

Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки,

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності, та становить: - для категорії земель за функцією використання - землі житлової забудови (склад категорії земель - землі індивідуального житлового будівництва і господарських будівель, землі малоповерхової і багатоповерхової несадибної забудови, землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами) Кф=1,0; землі промисловості Кф=1,2; землі комерційного використання Кф=2,5; інші землі до яких за функцією використання віднесено землі зайняті поточним будівництвом та землі відведені під майбутнє будівництво Кф=0,5, землі змішаного використання - розрахункова.

Враховуючи наведені норми Закону, орендна плата та земельний податок сплачується користувачем земельної ділянки щорічно з дня виникнення права користування земельною ділянкою, та у разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата та земельний податок сплачується користувачем за фактичний період перебування землі у користуванні, розмір орендної плати та ставка земельного податку визначається у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки, яка у свою чергу залежить також від коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф).

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24.07.2007 №16-369-2282 виданої Управлінням статистики у місті Севастополі, товариству з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" визначені види діяльності за КВЕД, а саме: здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0), роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.2), роздрібна торгівля пальним (50.50.0), оптова торгівля паливом (51.51.0) (арк.с.54).

Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 25.10.2011 серії АА №383383, для товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" визначені види діяльності за КВЕД, а саме: електромонтажні роботи (45.31.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), будівництво будівель (45.21.1), роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям (50.30.2), виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань (26.82.0), інші види оптової торгівлі (51.90.0) (арк.с.27).

Вказані види економічної діяльності відповідають кодам основних видів економічної діяльності (КВЕД), відповідно до додатку 3 Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998 №377, які здійснюються на землях комерційного використання.

Згідно з таблицею 1.1 додатка 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, секція К КВЕД (70.20.0), секція G КВЕД (50.30.2, 50.50.0, 51.51.0, 51.90.0), відповідає Кф - 2,5, тобто землі комерційного використання, землі змішаного використання - розрахунково.

Між тим, стосовно видів діяльності зазначених у довідках, необхідно зауважити, що відповідно до положень Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками). Установчим документом Товариства, який визначає його види діяльності, є затверджений учасниками статут.

Згідно зі статтею 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ), до якого вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості.

Наказом Державного комітету статистики України, від 12.06.2007 №164 "Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" була затверджена форма довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Згідно цієї форми в Довідці (ЄДРПОУ) в розділі "Види діяльності за КВЕД" вказується лише 6 видів діяльності підприємства.

Пункти 3.2 Статутів ТОВ "Фьюел-Сервис" та ТОВ "Оптимум" містять більше 80 видів діяльності, в тому числі, види діяльності не комерційного призначення, зокрема: організація виробництва, виробництво і реалізацію кулінарної продукції та інших продуктів харчування, розвиток мережі громадського харчування через фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски громадського харчування тощо.

Враховуючи наведене, встановлена форма довідки не дозволяє вказати всі види діяльності позивачів, викладені в Статутах доданих до матеріалів справи. Оскільки юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, відсутність відповідного виду діяльності в Довідці (ЄДРПОУ) не обмежує видів діяльності які може здійснювати підприємство.

Таким чином, судовою колегією безперечно встановлено, що земельна ділянка площею 0,1184 га за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, що перебуває у користуванні позивачів згідно договору оренди земельної ділянки від 30.09.2010, використовується не тільки для комерційного використання, а й для виробництва та інших видів діяльності, не заборонених законом, землекористування є змішаним, що знайшло підтвердження проведеною на вимогу суду інвентаризацією (арк.с.147-161), що передбачає встановлення коефіцієнту функціонального використання розрахунково.

Так, згідно пояснювальної записки сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_5, на спірній земельній ділянці виділено три види підділянок: землі промисловості, землі комерційного призначення, землі під дорогами (арк.с.151).

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані дії відповідача зазначеним вимогам не відповідають.

Висновок про змішане використання міг зробити і відповідач на підставі додатку до Договору оренди №3 та даних кадастрового плану земельної ділянки, та запропонувати позивачам здійснити інвентаризацію земельної ділянки.

Таким чином, дії відповідача щодо визначення у Витягу від 16.02.2012 за №1087-3.1/5 коефіцієнту функціонального використання цієї земельної ділянки у розмірі 2,5, судова колегія визнає неправомірними, оскільки вони суперечать вищенаведеним нормам законодавства та фактичним обставинам, які встановлені судовою колегією на підставі належних та допустимих доказів.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є помилковим.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.

За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.

Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено правомірності власних дій щодо видачі даних для розрахунку орендної плати на 2012 рік, зазначених в Витягу від 16.02.2012 за №1087-3.1/5, із зазначенням коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,5.

Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 94, 160, 163, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.10.2012 у справі № 2а-1381/12/2770 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23.10.2012 у справі № 2а-1381/12/2770 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Позовні вимоги задовольнити частково.

5. Визнати протиправними дії Головного Управління Держкомзема у м. Севастополі (правонаступником якого є Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі) в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного використання - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,1184 га, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, переданої в оренду відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 30.09.2010 для обслуговування магазину та бару.

6. Зобов'язати Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі здійснити перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,1184 га, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сімонок, 37, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання визначеного розрахунково на землі змішаного використання згідно Додатку №1 до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку Таблиці 1.1.

7.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюел-Сервис" (вул. Сімонок, 37, к.12/2, м. Севастополь, 99002, код ЄДРПОУ 22314704) витрати по сплаті судового збору в сумі 48,28грн.

8.Зобов'язати Головне Управління Держземагентства у м. Севастополі надати до Окружного адміністративного суду міста Севастополя в місячний строк з дня отримання копії постанови звіт про її виконання.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна