Постанова

від 17.04.2013 по справі 5002-9/3816-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 5002-9/3816-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на постанову та ухвалу від 07.02.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 р. господарського суду Автономної Республіки Крим у справі№ 5002-9/3816-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомпублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", м. Сімферополь Автономної Республіки Крим дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ліквідатор закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод " Юрченко Дмитро Юрійович, смт. Аграрне м. Сімферополь Автономної Республіки Крим провизнання оцінки вартості майна недійсною

представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 року (суддя - Н.С. Пєтухова) припинено провадження у справі № 5002-9/3816-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - Позивач, Банк) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі-Відповідач, Підприємець) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ліквідатора закритого акціонерного товариства "Октябрьський вино-коньячний завод" Юрченка Д.Ю. (далі - Третя особа) про визнання оцінки вартості майна недійсною.

Не погодившись із цією ухвалою суду, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 року та прийняти нове рішення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року (головуючий суддя - Дмитрієв В.Є., судді: Балюкова К.Г., Гоголь Ю.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з цими судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі Відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 року, так і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 8, 12, 13, 32, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Припиняючи провадження у справі, суд першої інстанцій вказав, що висновок про оцінку майна Боржника не є оспорюваним актом у розумінні ст. 12 ГПК України, а тому спір про заперечення цього висновку не підвідомчий господарським судам. Підтримуючи таке рішення, апеляційний суд додав, що Банк, як кредитор у справі про банкрутство ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод", не позбавлений права пред'явити такі ж вимоги у відповідній справі про банкрутство.

Заперечуючи вказані висновки судів, заявник касаційної скарги зазначає, що спори, пов'язані з оцінкою майна, вирішуються в судовому порядку, оскільки на підставі висновку та звіту про оцінку, які підлягають рецензуванню, проводяться юридичні рішення та правочини.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із викладеними запереченнями, оскільки вони наведені із невірним тлумаченням норм матеріального та процесуального права.

Так, слід погодитись із висновками судів щодо непідвідомчості господарським судам спору про визнання оцінки вартості майна недійсною, виходячи з приписів ст. 12 ГПК України (на які послалися суди попередніх інстанцій), оскільки ця оцінка не є оспорюваним актом у розумінні вказаної статті.

До цього висновку слід додати наступне.

Так, в ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вказано на можливість вирішення спорів, пов'язаних з оцінкою майна, майнових прав, в судовому порядку. Натомість норми цієї статті не визначають спосіб захисту у таких спорах. Виходячи з приписів частин 1, 2 ст. 32 цього ж закону (щодо відповідальності оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності) у разі незгоди із висновками про оцінку майна (у зв'язку із недостовірністю або необ'єктивністю оцінки), до оцінювача (суб'єкта оціночної діяльності) можуть бути пред'явлені вимоги щодо неналежного виконання вказаною особою своїх обов'язків за відповідним договором або вимог відповідних посадових інструкцій.

Отже, оскільки суди встановили, що у даній справі має місце проведення Відповідачем оцінки майна ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод" на підставі укладеного з Третьою особою договору, висновки по якій заперечуються Банком у даній справі, то і заперечення та вимоги до Підприємця з приводу вказаної оцінки стосуються саме невиконання або неналежного виконання Підприємцем умов згаданого договору.

У зв'язку із викладеним касаційний суд зазначає, що визначені Банком у даній справі вимоги до Відповідача не відповідають належному способу захисту прав та інтересів Позивача, що передбачений згаданими нормами Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім цього, касаційний суд, враховуючи встановлення судами факту визнання ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод" банкрутом у справі № 5002-23/5965-2010, а також факт визнання Банку кредитором вказаної особи у цій справі, погоджується із наведеним апеляційним судом висновком про необхідність вирішення всіх спорів та заперечень стосовно оцінки майна вказаного боржника у відповідній справі про банкрутство.

Такий висновок узгоджується із приписами ст.ст. 25, 29-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Так, вказані норми визначають порядок проведення оцінки майна, що включено до ліквідаційної маси банкрута, продажу такого майна, задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів від реалізації майна боржника, право визначених у вказаному законі осіб (у тому числі і кредиторів боржника, яким є Банк) на отримання інформації стосовно ходу ліквідаційної процедури, яка включає і здійснення оцінки майна боржника, щодо використання коштів боржника, на отримання від ліквідатора іншої інформації, а також права на оскарження дій ліквідатора під час ліквідаційної процедури.

Таким чином, оспорювання Банком, як кредитором ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод", вимоги якого забезпечені заставою майна цього боржника, проведеної у межах справи про банкрутство оцінки майна боржника із зазначенням в заяві порушень та підстав незаконності відповідних висновків та результатів оцінки свідчить, що такий спір пов'язаний із задоволенням у межах справи про банкрутство кредиторських вимог Банку, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод", у зв'язку із чим підлягає розгляду в межах цієї справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Таким чином, оспорювання Банком проведеної у межах справи про банкрутство ЗАТ "Октябрьський вино-коньячний завод" оцінки майна боржника в окремому позовному провадженні, не відповідає ще і належному способу захисту прав та інтересів Банку, відповідно до норм ст. 1, ч. 2 ст. 4 1 ГПК України та ст.ст. 25, 29-32 Закону про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, суд першої інстанції, припинивши провадження у даній справі, а суд апеляційної інстанції, підтримавши таке рішення, на тій підставі, що спір не підлягає вирішенню господарським судом та застосувавши при цьому норми п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, дійшли правомірного та обґрунтованого висновку.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 25, 29-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст.ст. 32, 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та ст.ст. 1, 12, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Кримська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2013 р. у справі № 5002-9/3816-2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 18.04.2013 року.