Ухвала

від 15.04.2013 по справі 805/1634/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2013 року справа №805/1634/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

при секретарі судового засідання: Романенко Т.О.

за участю сторін:

від позивача: Клівцова О.В. - за дов. від 9 квітня 2013 року

Таркова Л.Г.- за дов. від 9 квітня 2013 рок

від відповідача: Міхно М.Г.- за дов. від 3 січня 2013 року

Кузема О.І. - за дов. від 26 лютого 2013 року

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 22 березня 2013 року (повний текст постанови складений та

підписаний 27 березня 2013 року)

по адміністративній справі № 805/1634/13-а (суддя Зеленов А.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Маріупольська

кондитерська фабрика Рошен

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції

Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-

рішень від 17 вересня 2012 року № 0000192302, № 0000182302, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року задоволений адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Маріупольська кондитерська фабрика Рошен (надалі товариство, позивач у справі) до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі інспекція, відповідач у справі), внаслідок чого, з огляду на безпідставність прийняття визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення цієї інспекції від 17 вересня 2012 року:

- № 0000192302 яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 121 687, 00 грн. та нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 843, 00 грн.

- № 0000182302 яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201 651 грн. 50 коп., з яких за основним платежем 172 516, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 29 135 грн. 50 коп. (том 5 арк. справи 29-36).

В апеляційній скарзі податковий орган (відповідач у справі) посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволені позову (том 5 арк. справи 38-41).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство Маріупольська кондитерська фабрика Рошен є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 6 травня 1997 року, включене до ЄДРПОУ за номером 00382059, перебуває на податковому обліку Маріупольської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби з 25 червня 1994 року, є платником податку на додану вартість з 15 липня 1997 року.

Протягом липня - серпня 2012 року податковим органом здійснена документальна планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, висновки якої викладені у акті перевірки від 4 вересня 2012 року № 328/22-2/00382059 (том 1 арк. справи 10-55).

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-6 керівником податкового органу 17 вересня 2012 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення якими позивачу як платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (том 1 арк. справи 7-8).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000182302 позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання на суму 172516 грн. з посиланням на порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України та застосовані штрафні фінансові санкції у сумі 29135,5 грн. відповідно до пункту 123.1 статті 123 цього кодексу (том 1 арк. справи 8).

Податковим повідомленням-рішенням № 0000192302 позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2011 року на 90183 грн. 66 коп. та застосуванні штрафні (фінансові) санкції у сумі 60843 грн. з посиланням на ті самі правові підстави що й в попередньому податковому повідомлені - рішенні (том 1 арк. справи 7).

Розділом четвертим акту перевірки встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 172516 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 55978 грн., за липень 2011 року у сумі 26380 грн., за листопад 2011 року в сумі 79111 грн., за січень 2012 року у 11047 грн. та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за вересень 2011 року на 121687 грн., в порушення пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 185.1 статті 185, пункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України.

Визначення грошового зобов'язання та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовлене двома різновидами податкового правопорушення.

Так, на думку податкового органу позивачем не надано документів, які б підтверджували надання до органу державної податкової служби документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватись за первісним призначенням, що призвело до заниження податкових зобов'язань за період, що перевірявся, на 195 430 гривень, у тому числі за травень 2011 року в сумі 55 978 гривень, червень 2011 року в сумі 3 661 гривень, липень 2011 року в сумі 22 628 гривень, вересень 2011 року в сумі 27 042 гривні, жовтень 2011 року в сумі 79 111 гривень, грудень 2011 року в сумі 7 010 гривень.

Крім того, підприємством віднесено до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість по операціям, які податковий орган вважає нікчемними на загальну суму 98 773 гривень, у тому числі по договорам підряду з товариством з обмеженою відповідальністю Поліал від 5 липня 2011 року № 93у та від 10 серпня 2011 року № 65-128у, а також по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Бінко та МП у формі товариство з обмеженою відповідальністю ГАМАЛС .

Щодо заниження податкових зобов'язань на 195 430 гривень по операціям з ліквідації основних засобів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, зазначено актом перевірки та не заперечується сторонами позивачем, як платником податку впродовж періоду який перевірявся здійснювалась ліквідація основних засобів за його рішенням, що підтверджено актами на списання основних засобів типової форми № 03-3 із зазначенням причини ліквідації - 100% фізичний знос. Копії актів про списання основних засобів долучені до матеріалів справи (том 1 арк. справи 153-250, том 2 арк. справи 1-148, том 4 арк. справи 154-200, том 5 арк. справи 1-25).

Відповідач вважає порушеними позивачем стосовно цієї спірної операції положення підпункту 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, яка встановлює визначення бази оподаткування в разі постачання товарів / послуг в окремих випадках. Склад правопорушення на думку податкового органу полягає неподані податковому органу відповідного документу про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у іншій спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. що є підставою для не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на балансову вартість засобів на момент ліквідації згідно частини першої цього підпункту (том 5 арк. справи 40).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що факт надання позивачем, як платником податків до податкового органу копій актів про списання основних засобів спростовує доводи апелянта щодо порушення зазначеної норми (том 1 арк. справи 138, 139). Зазначена обставина не спростована апелянтом.

Колегія суддів зазначає що підтвердження факту який надає право на не нарахування зобов'язання при ліквідації основних засобів не є складовою податкової звітності та не пов'язане з моментом надання декларацій за відповідний звітний період, головним є подання податковому органу документів відповідно до законодавства, такими документами є акти списання основних фондів 03-3.

Щодо висновку податкового органу про неправомірне віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по нікчемним операціям на загальну суму 98 773 гривень.

По взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Поліал . Долучені до матеріалів справи угода від 5 липня 2011 року № 3у про виконанню підрядних робіт - ремонту покриття підлоги у будівлях за адресою: вулиця Ніколаєвська, 89, технічні завдання №102 та №103 від 1 квітня 2011 року відповідно до яких Підрядник має здійснити ремонт покриття підлоги будівлі бісквітної дільниці, будівлі бісквітного цеху і помадної дільниці, акт № 1 прийомки виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року, локальний кошторис, підсумкова відомість ресурсів, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні № 150 від 13 липня 2011 року на суму господарської операції 121 444,02 гривні, у тому числі податок на додану вартість 20 240,67 гривень, № 200 від 12 серпня 2011 року на суму господарської операції 47 792,68 гривень, у тому числі податок на додану вартість 7 965,45 гривень, доводять реальність надання контрагентом позивача та отримання позивачем послуг (том 1 арк. справи 108, 109-110, 111-112,113-117,118-121, том 3 арк. справи 36-38, 39-42, 146-147).

Також, між тими ж сторонами 10 серпня 2011 року укладено та виконано договір підряду № 65-128у, відповідно до умов якого Замовник, позивач по справі доручає, а Підрядник приймає зобов'язання по виконанню підрядних робіт - ремонту покриття підлоги у будівлях за адресою: вулиця Ніколаєвська, 89. Замовник зобов'язується оплачувати послуги Підрядника на умовах договору (пункт 1.1 розділу 1 договору). (том 1 арк.122-137, том 3 арк. справи 43-73,148-152, том 4 арк. справи 98).

Всі долучені до матеріалів справи первинні документи відповідають вимогам статті першої, частини першої та другої статті дев'ятої закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Товариство з обмеженою відповідальністю Поліал зареєстровано в якості юридичної особи 6 серпня 2009 року Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, включено до ЄДРПОУ за кодом 36601991, є платником податку на додану вартість з 19 серпня 2009 року, має ліцензію на провадження діяльності зі створення об'єктів архітектури (в тому числі будівельні та монтажні роботи), (том 3 арк. справи 153-156).

Посилання апелянта на недобросовісність контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю Поліал , а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Радабудсервіс , і як наслідок цього порушення підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, якою встановлені правила визначення об'єкта оподаткування є безпідставним. Положення зазначених норм жодного відношення до спірних операцій не мають (том 1 арк. справи 46-52, том 5 арк. справи 39).

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б свідчили про нікчемність правочинів - договорів, укладених позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю Поліал . Вказані правочини не визнавались недійсними у судовому порядку, визнання їх недійсними (нікчемними) податковим органом є перевищенням компетенції.

За взаємовідносинами позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Бінко та МП у виді товариства з обмеженою відповідальністю ГАМАЛС , як правильно зазначив суд першої інстанції у акті перевірки від 4 вересня 2012 року, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, договори із вказаними контрагентами не досліджувались та не описувались.

У акті перевірки міститься лише посилання на те, що перелік контрагентів, з якими здійснені нікчемні операції зазначені у додатку до акту, який у судове засідання відповідачем не наданий. Натомість, відповідач надав суду акт позапланової перевірки від 14 січня 2013 року № 17/22-2/00382059, яка проведена на виконання листа ДПС України з метою розгляду повторної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення, в якому вже відображені висновки стосовно нікчемності господарських операцій, вчинених між позивачем та наведеними контрагентами. У цьому акті також відсутні посилання на конкретні договори, укладені між позивачем та цими контрагентами, відсутній аналіз змісту таких договорів, досліджених первинних документів по цим договорам, а висновки про їх нікчемність обґрунтовані лише посиланнями на акти зустрічних звірок цих контрагентів по взаємовідносинам з іншими підприємствами (том 3 арк. справи 115-134).

Незважаючи на недоведеність податковим органом, к суб'єктом владних повноважень складу податкового правопорушення, ненадання належних доказів суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив господарські операції, а саме податкові накладні, платіжні доручення рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, виписані по договорам з товариством з обмеженою відповідальністю Бінко та МП у виді товариства з обмеженою відповідальністю ГАМАЛС , які підтверджують факти здійснення спірних господарських операцій (придбання ТМЦ) із цими контрагентами (том 3 арк. справи 161-190).

Посилання податкового органу на порушення позивачем положень підпункту 198.1, 198.3, 196.6 статті 198 податкового кодексу України є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу здійснені не на підставі дослідження первинних документів та доведення порушення певних норм, а на підставі вільного трактування законодавства, чим порушено пункти 3, 7, 8 частини 3 статті 2 КАС України.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 5,9, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі № 805/1634/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2013 року у справі № 805/1634/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 15 квітня 2013 року. Ухвала у повному обсязі складена та підписана у нарадчій кімнаті 15 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко